- •Навчальний план з модуля 2
- •Структура залікового кредиту модуля 2
- •Аудиторна робота – 67%, срс –33% Тематичний план лекцій
- •Змістовий модуль 6. Система крові
- •Тема 1. Система крові. Функції крові. Фізіологія еритроцитів.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •Тема 1. Техніка забору крові.
- •Тема 2. Визначення кількості еритроцитів у крові людини.
- •Тема 3. Визначення гематокритного показника.
- •3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:
- •Позасудинні рідини організму, їх роль у забезпеченні життєдіяльності клітин. Фізіологічні основи сучасної гемотрансфузіології.
- •2. Завдання для самостійної роботи й самоконтролю.
- •3. Перелік рекомендованої літератури:
- •Тема 2: Гемоглобін, його функції.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •Тема 1. Визначення кількості гемоглобіну колориметричним методом (за Салі).
- •Тема 2: Визначення колірного показника і середнього вмісту гемоглобіну у одному еритроциті.
- •3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:
- •Тема 3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •Тема 1. Підрахунок кількості лейкоцитів у крові людини.
- •Тема 2. Визначення лейкоцитарної формули
- •3.2. Тестування за системою „Крок-1”:
- •Тема 4: Фізико-хімічні властивості плазми крові.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •Тема 1. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів крові людини.
- •3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:
- •Тема 5: Білки плазми крові. Активна реакція крові.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •Тема 2. Визначення швидкості осідання еритроцитів за методом т.П. Панченкова.
- •3.2. Тестування за системою „Крок-1”:
- •Тема 6. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судин. Фізіологія тромбоцитів.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •Тема 1. Визначення часу згортання крові.
- •Тема 2. Визначення часу кровотечі за Дуке
- •Тема 3. Визначення кількості тромбоцитів у крові людини за методом Джавадяна.
- •3.2. Тестування за системою „Крок-1”:
- •Тема 7. Групи крові. Резус-фактор.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •4.2. Тестування за системою „Крок-1”:
- •7. У хлопчика 2 років відсутній у крові фактор VIII, що призводить до значного збільшення загального часу згортання крові. Яку групу крові при потребі повинен перелити лікар пацієнту:
- •5. Література.
- •Тема 8: Узагальнююче заняття з фізіології системи крові.
- •1. Головні цілі заняття
- •2. Практичні навички
- •3. Теоретичні питання до заняття.
- •Література
- •Змістовий модуль 7. Система кровообігу
- •Тема 9. Автоматія серцевої діяльності
- •1.Теоретичні питання заняття.
- •Тема 1. Реєстрація екг.
- •Тема 2. Досліди з лігатурами Станніуса та впливом температури на серці жаби.
- •3.2. Тестування за системою “Крок-1”.
- •Тема 10. Фазовий аналіз серцевого циклу.
- •1. Теоретичні питання заняття.
- •4.3. Тестування за системою “Крок-1”.
- •Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності.
- •Теоретичні питання заняття.
- •4.2. Тестування за системою “Крок-1”.
- •Тема 12. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.
- •Теоретичні питання заняття.
- •2 Практична робота. Тема. Аналіз екг.
- •4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.2. Тестування за системою “Крок-1”.
- •1. Особливістю пд кардіоміоцитів є наявність:
- •2. Який вид скорочення притаманний серцевому м’язу?
- •3. Гетерометрична регуляція базується на:
- •5. На ізольованому серці кроля частково заблокували кальцієві канали кардіоміоцитів. Які зміни серцевої діяльності відбудуться внаслідок цього?
- •6. В експерименті на собаці виникла необхідність знизити збудливість міокарду. Який розчин для цього доцільно ввести тварині внутрішньовенно?
- •5. Література:
- •Тема 13. Регуляція серцевої діяльності.
- •Теоретичні питання заняття.
- •4.3. Тестування за системою “Крок-1”.
- •Тема 14. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск.
- •4.2. Тестування за системою “Крок – 1”.
- •Тема 15. Головні показники гемодинаміки.
- •Теоретичні питання заняття.
- •4.2 Тестування за системою “Крок – 1”.
- •Тема 16. Регуляція кровообігу.
- •Теоретичні питання заняття.
- •4.2. Тестування за системою «Крок – 1».
- •Тема 16а. Регіональний кровообіг та його регуляція. Конференція „ Лімфатична система та регіонарний кровообіг”
- •Література:
- •Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології серця та кровообігу
- •1. Практичні навички.
- •2. Теоретичні питання:
- •Депо крові (Позааудиторна самостійна робота).
- •1. Теоретичні питання заняття:
- •2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
- •3. Література:
- •Кровообіг при фізичному навантаженні (Позааудиторна самостійна робота).
- •1. Теоретичні питання заняття:
- •2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
- •4. Література:
- •Змістовий модуль 8. Система дихання
- •Тема 18. Загальна характеристика системи дихання. Легенева вентиляція.
- •4.2. Тестові завдання за системою „крок-1”:
- •5. Література:
- •Тема 19. Статичні та динамічні показники легеневої вентиляції.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •4.2. Тестові завдання за системою „крок-1”
- •Тема 20. Газообмін у легенях і тканинах. Транспорт газів кров’ю.
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •4.2. Тестові завдання за системою „крок-1”:
- •Тема 21. Регуляція дихання
- •1. Теоретичні питання до заняття.
- •4.2. Тестові завдання за системою „крок-1”:
- •Функціональні дихальні проби (позааудиторна самостійна робота)
- •Питання для перевірки початкового рівня знань:
- •Література.
- •Дихання в змінених умовах. Дихання при фізичному навантаженні (позааудиторна самостійна робота).
- •Теоретичні питання до заняття.
- •2.2. Тестові завдання за системою „крок-1”:
- •Тема 22. Узагальнююче заняття з фізіології системи дихання
- •1. Практичні навички:
- •2. Теоретичні питання:
- •Схеми, які має вміти намалювати і пояснити студент:
- •Самостійна робота студентів:
- •Перелік тем реферативних доповідей з розділу ”Фізіологія дихання” (індивідуальна самостійна робота студентів):
- •Література
Тема 20. Газообмін у легенях і тканинах. Транспорт газів кров’ю.
1. Теоретичні питання до заняття.
Парціальний тиск кисню та вуглекислого газу в атмосферному та альвеолярному повітрі.
Напруга кисню та вуглекислого газу в артеріальній, венозній крові та тканинах.
Каскад напруг газів як головна рушійна сила газообміну.
Газообмін у легенях:
1.4.1. Легеневий кровотік. Перфузія різних відділів легень. Артеріовенозні шунти.
1.4.2. Анатомічний та фізіологічний ”мертвий” простір.
1.4.3. Дифузія газів через альвеолярно-капілярну мембрану. Фактори, від яких вона залежить.
Зв’язування та транспорт кисню кров’ю. Киснева ємкість крові.
Фактори, що впливають на утворення і розпад оксигемоглобіну.
Аналіз кривої дисоціації оксигемоглобіну.
Газообмін у тканинах. Коефіцієнт утилізації кисню.
Зв’язування і транспорт кров’ю вуглекислого газу.
Особливості дихання у плода та новонародженого.
1.11. Тестові питання.
1.12. Тестування за системою „КРОК-1”.
1.13. Ситуаційні задачі.
2. Практична робота.
Тема. Спірографія.
4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
4.2. Тестові завдання за системою „крок-1”:
1. Сумарним показником активності системи дихання є:
*Споживання кисню за 1 хв.
Градієнт концентрацій газу.
Коефіцієнт дифузії.
Киснева ємкість крові.
Коефіцієнт утилізації кисню.
2. Напруга газів у венозній крові, що притікає до легень, складає:
*Кисню – 40 мм рт. ст., вуглекислого газу – 100 мм рт. ст.
Кисню – 100 мм рт. ст., вуглекислого газу – 46 мм рт. ст.
Кисню – 100 мм рт. ст., вуглекислого газу – 40 мм рт. ст.
Кисню – 46 мм рт. ст., вуглекислого газу – 40 мм рт. ст.
Ні одна відповідь не є вірною.
3. Напруга газів в артеріальній крові складає :
*Кисню – 100 мм рт. ст., вуглекислого газу – 43 мм рт. ст.
Кисню – 100 мм рт. ст., вуглекислого газу – 46 мм рт. ст.
Кисню – 40 мм рт. ст., вуглекислого газу – 100 мм рт. ст.
Кисню – 40 мм рт. ст., вуглекислого газу – 46 мм рт. ст.
Кисню – 46 мм рт. ст., вуглекислого газу – 40 мм рт. ст.
4. Зрушення кривої дисоціації оксигемоглобіну вправо спостерігається під впливом:
*Гіпертермії.
Зменшення концентрації 2,3 – дифосфогліцерату в еритроцитах.
Алкалозу.
Гіпокапнії.
Ні одна відповідь не є вірною.
5. Та частина кисню артеріальної крові, що поглинається тканинами, називається:
Хвилинним об’ємом дихання.
Парціальним тиском газів.
Кисневою ємкістю крові.
*Коефіцієнтом утилізації кисню.
Залишковим об’ємом.
6. У людини внаслідок патологічного процесу збільшена товщина альвеолокапілярної мембрани. Безпосереднім наслідком цього буде зменшення:
*Дифузійної здатності легень.
Кисневої ємкості крові.
Хвилинного об’єму дихання.
Альвеолярної вентиляції легень.
Резервного об’єму видиху.
7. Про максимальний вміст кисню в артеріальній крові свідчить:
Коефіцієнт утилізації кисню.
Дихальний коефіцієнт.
*Киснева ємкість крові.
Коефіцієнт легеневої вентиляції.
Актуальний резерв кровi.
5. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 397-406.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. – Львів: БаК, 2002. – С. 604 – 606, 611 - 615.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 204-205.
Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи) “Система крови, кровообращение, пищеварение, обмен веществ и энергии, теплообмен, выделение, железы внутренней секреции”, под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - С. 10-13.
Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии, под ред. Н.А. Агаджаняна – М.: Высшая школа, 1986. – С.99.