- •Перелік контрольних питань до державного екзамену з теорії держави і права Теорія держави
- •Предмет і метод теорії держави і права, її функції та місце в системі юридичних наук.
- •Первісний лад: структура, організація соціальної влади.
- •Основні теорії виникнення держави. Утворення української держави у хх ст. (період розпаду срср).
- •Поняття держави, її основні ознаки.
- •Основні види суспільної влади, її поняття. Державна влада: поняття, ознаки, співвідношення державної влади і держави.
- •Сутність держави.
- •Тип держави. Формаційний та цивілізаційний підходи до його визначення.
- •Поняття функцій держави, їх види. Види основних функцій сучасної української держави.
- •Правові форми і методи здійснення функцій держави: поняття, види.
- •Поняття і ознаки громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •Політична система суспільства: поняття, структура.
- •Держава у політичній системі суспільства, її взаємодія з політичними партіями та іншими об'єднаннями громадян.
- •Поняття державного суверенітету, його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації. Україна як суверенна держава.
- •Поняття та ознаки демократичної держави. Україна як демократична держава.
- •Форми та інститути демократії.
- •Референдум в Україні: поняття, види, юридична природа.
- •Поняття та ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •Поняття та ознаки правової держави. Україна як правова держава.
- •Форма держави: поняття та структура. Форма державного правління: поняття, загальноісторичні та сучасні види.
- •Республіка як форма державного правління: поняття, види. Особливості республіканського правління в Україні.
- •Форма державного устрою: поняття, види. Державний устрій України за Конституцією України.
- •Поняття та основні види державного (політичного) режиму. Політичний режим в Україні.
- •Механізм держави: поняття, ознаки, структура.
- •Орган держави: поняття, ознаки, компетенція. Класифікація державних органів.
- •Державні органи, передбачені Конституцією України.
- •Поняття соціального управління, його види, типи. Поняття державного управління, його суб’єкти.
- •Місцеве самоврядування в Україні : поняття, суб’єкти. Співвідношення державного управління та місцевого самоврядування в Україні.
- •Державна служба: поняття, ознаки, види.
- •Державний контроль: поняття, основні види.
- •Поняття та основні види державного примусу.
- •Теорія розподілу влад, її реалізація в сучасних країнах світу.
- •Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Система “стримувань та противаг”: поняття, основні цілі, втілення в Україні відповідно до положень її Основного Закону.
- •Соціальні норми у первісному ладі. Ознаки, які відрізняють норми права від норм поведінки у первісному ладі.
- •Теорія права
- •Виникнення права.
- •Поняття об'єктивного і суб'єктивного права, їх співвідношення.
- •Основні теорії права та сучасні підходи до праворозуміння.
- •Функції права: поняття, види.
- •Принципи права: поняття, види, співвідношення з нормами права.
- •Принцип верховенства права.
- •Співвідношення національного і міжнародного права.
- •Право, політика, економіка: їх взаємозв'язок і взаємовплив.
- •Права людини: поняття, ознаки, види. Теорія трьох поколінь прав людини.
- •Права та свободи людини і громадянина. Основні та інші права людини і громадянина.
- •Гарантії прав, свобод людини та громадянина: поняття, види.
- •Правовий статус громадянина : поняття, структура, види.
- •Законний інтерес як правова категорія: поняття, види, співвідношення з суб’єктивними правами та юридичними обов’язками.
- •Поняття правової системи суспільства. Основні типи правових систем світу, їх загальна характеристика. Місце правової системи України в типології правових систем.
- •Система права: поняття, структура. Поняття галузі та інституту права. Критерії(підстави) розподілу норм права по галузям права.
- •Публічне і приватне право.
- •Система законодавства: поняття, структура. Співвідношення системи законодавства і системи права.
- •Поняття і форми систематизації законодавства.
- •Соціальні норми: поняття, види.
- •Співвідношення норм права і норм моралі. Значення норм моралі для правотворчості та реалізації права.
- •Право і технічні норми.
- •Право і звичаї та корпоративні, релігійні норми.
- •Норми права: поняття, ознаки.
- •Структура норми права. Види структурних елементів норм права.
- •Види норм права за рівнем правового регулювання та юридичною силою.
- •Види норм права за методом правового регулювання та характером диспозиції.
- •Види норм права за функцією в правовому регулюванні, дією в часі, на коло суб’єктів, сферою територіальної дії.
- •Спеціалізовані норми права, їх види.
- •Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •Норма права і стаття закону, їх співвідношення.
- •Поняття правотворчості, її функції та основні принципи. Співвідношення понять "правотворчість" і "правоутворення".
- •Стадії та види правотворчості.
- •Оприлюднення актів парламенту, глави держави, уряду в Україні та строки набрання ними чинності.
- •Поняття нормативно-правового акту, його основні ознаки.
- •Поняття юридичної сили нормативно-правового акту, їх види за юридичною силою.
- •Поняття закону, його основні ознаки. Види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.
- •Конституція України, її основні ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •Дія нормативно-правових актів у просторі та щодо кола осіб.
- •Поняття “законодавство”. Тлумачення терміна ”законодавство” Конституційним Судом України.
- •Юридична колізія: поняття, види. Колізійні норми права. Способи вирішення юридичних колізій.
- •Підзаконні нормативно-правові акти органів влади: поняття, класифікація.
- •Укази Президента України, їх види та юридична сила. Інститут контрасигнації.
- •Підзаконні нормативні акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •Відомчі нормативні акти.
- •Локальні нормативні акти.
- •Тлумачення норм права: поняття, причини, мета, способи.
- •Буквальне, розширювальне, обмежувальне тлумачення норм права.
- •Офіційне та неофіційне тлумачення норм права: поняття, види.
- •Акти офіційного тлумачення норм права: поняття, види.
- •Форми (джерела) права: поняття та види. Багатозначність терміна “джерело права”.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права. Міжнародно-правові договори: поняття, види, місце в системі законодавства України.
- •Судовий прецедент як джерело права. Прецеденти Європейського суду з прав людини, їх значення для правової системи України.
- •Поняття реалізації норм права. Поняття та основні форми безпосередньої реалізації норм права.
- •Застосування норм права: поняття, ознаки.
- •Основні стадії застосування норм права.
- •Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види.
- •Співвідношення нормативно-правового акту, акту тлумачення і акту застосування норм права.
- •Прогалини у праві: поняття, засоби їх подолання.
- •Правовідносини: поняття, основні ознаки, види.
- •Взаємозв’язок норми права і правового відношення.
- •Склад (структура) правовідносин.
- •Суб'єктивні права та юридичні обов’язки: поняття, структура.
- •Суб'єкти правовідносин, їх види. Держава як суб'єкт правовідносин.
- •Юридична особа: поняття, ознаки, види.
- •Правосуб’єктність фізичних осіб: поняття, склад.
- •Правосуб’єктність юридичних осіб.
- •Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад.
- •Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види.
- •Правопорушення: поняття, ознаки, види.
- •Зловживання правом: поняття, ознаки, основні види.
- •Склад правопорушення: поняття, структура.
- •Юридична відповідальність: поняття , ознаки.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Підстави юридичної відповідальності.
- •Принципи і функції юридичної відповідальності.
- •Співвідношення суб‘єкта правопорушення та суб‘єкта юридичної відповідальності.
- •Правосвідомість: поняття, ознаки. Структура правосвідомості, її основні функції та види.
- •Правова культура: поняття, види. Структура правової культури суспільства, особи.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини виникнення та шляхи подолання.
- •Поняття законності та правопорядку, їх співвідношення, гарантії.
- •118. Поняття, види, способи і типи правового регулювання.
- •119. Механізм правового регулювання, його елементи і стадії.
- •120. Юридична техніка: поняття, структура.
Дія нормативно-правових актів у часі.
Действие нормативного акта во времени тесно связано с понятием юридической силы (законной силы) нормативного акта. Этому действию присущи два основных момента:
вступление акта в силу;
утрата актом силы.
Нормативные акты вступают в силу:
а) либо с момента их принятия;
б) либо с момента их обнародования (официального опубликования);
в) либо с момента наступления срока, указанного в самом нормативном акте или в специальном акте о введении его в действие;
г) либо по истечении определённого срока после обнародования (официального опубликования) нормативного акта (срок вступления в силу не указан в самом нормативном акте, но определён для такого случая законодательством).
д) либо с момента их получения адресатом (если акты в соответствии с законодательством не публикуются, а рассылаются).
В Украине сроки вступления в силу актов парламента, главы государства, правительства определяют п.5 ст.94 Конституции Украины, Указ Президента Украины от 10 июня 1997г. №503/97 (изменения: Указы Президента Украины №1327 от 04.12.97г., №1235 от 10.11.98г.).
Согласно ч.ІІІ ст.57 Конституции Украины, законы и иные нормативно-правовые акты, которые определяют права и обязанности граждан, не доведённые до сведения населения в порядке, установленном законом, являются недействующими.
Способы прекращения действия (утраты силы) нормативных актов:
истечение срока действия, на который был принят данный акт;
отмена акта уполномоченным на то органом (прямая отмена);
фактическая замена данного акта иным актом, принятым по тем же вопросам (фактическая отмена).
По общему правилу, нормативные акты во времени имеют прямое действие, и не имеют обратного, переживающего действия.
Прямое действие предполагает применение акта в связи с юридическими фактами, возникшими после введения его в действие.
Обратное действие (т.н. «обратная сила закона») предполагает применение акта в связи с юридическими фактами, возникшими до введения его в действие.
Согласно ч.1 ст.58 Конституции Украины законы и иные нормативно-правовые акты не имеют обратного действия во времени, кроме случаев, когда они смягчают и отменяют ответственность лица.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 9.02.1999г. ч.1 ст.58 не распространяется на юридических лиц.
Переживающее действие предполагает частичное действие отменённого акта наряду с новым актом.
Например, в п.3 постановления Верховной Рады Украины от 15.11.1996г. «О порядке введения в действие Закона Украины «Об отпусках» говорится, что до приведения законодательства в соответствие с Законом Украины «Об отпусках» применяются законы и другие нормативно-правовые акты в части не противоречащей этому закону.
Обратное, переживающие действие нормативного акта может быть обусловлено только законодателем.
Дія нормативно-правових актів у просторі та щодо кола осіб.
Действие нормативных актов по кругу лиц тесно связано с их территориальным действием. По общему правилу, нормативные акты распространяются на всех лиц, находящихся на территории юрисдикции правотворческого органа. Примером исключения из этого правила является распространение действующего уголовного законодательства Украины не только на лиц, находящихся на территории Украинского государства, но и на находящихся за границей граждан Украины, лиц без гражданства, постоянно проживающих в Украине. Граждане Украины, лица без гражданства, постоянно проживающие в Украине, совершившие преступление за пределами Украины, подлежат уголовной ответственности по уголовному закону Украины, если они привлечены к уголовной ответственности или преданы суду на территории Украинского государства. Некоторые нормативные акты могут быть адресованы только определённой категории лиц (пенсионеры, военнослужащие и т.д.) и действуют только в отношении этих лиц. Адресность действия нормативных актов связана с различием лиц юридических и физических («человек»). Среди последних различаются граждане, лица без гражданства, иностранцы. Среди иностранцев, находящиеся в стране пребывания ,официальные представители иностранных государств (например, дипломатический персонал посольств) наделяются правом дипломатического иммунитета (экстерриториальности): вопрос об их уголовной, административной ответственности за соответствующее деяние, совершённое на территории страны пребывания, решается дипломатическим путём.