- •Перелік контрольних питань до державного екзамену з теорії держави і права Теорія держави
- •Предмет і метод теорії держави і права, її функції та місце в системі юридичних наук.
- •Первісний лад: структура, організація соціальної влади.
- •Основні теорії виникнення держави. Утворення української держави у хх ст. (період розпаду срср).
- •Поняття держави, її основні ознаки.
- •Основні види суспільної влади, її поняття. Державна влада: поняття, ознаки, співвідношення державної влади і держави.
- •Сутність держави.
- •Тип держави. Формаційний та цивілізаційний підходи до його визначення.
- •Поняття функцій держави, їх види. Види основних функцій сучасної української держави.
- •Правові форми і методи здійснення функцій держави: поняття, види.
- •Поняття і ознаки громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •Політична система суспільства: поняття, структура.
- •Держава у політичній системі суспільства, її взаємодія з політичними партіями та іншими об'єднаннями громадян.
- •Поняття державного суверенітету, його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації. Україна як суверенна держава.
- •Поняття та ознаки демократичної держави. Україна як демократична держава.
- •Форми та інститути демократії.
- •Референдум в Україні: поняття, види, юридична природа.
- •Поняття та ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •Поняття та ознаки правової держави. Україна як правова держава.
- •Форма держави: поняття та структура. Форма державного правління: поняття, загальноісторичні та сучасні види.
- •Республіка як форма державного правління: поняття, види. Особливості республіканського правління в Україні.
- •Форма державного устрою: поняття, види. Державний устрій України за Конституцією України.
- •Поняття та основні види державного (політичного) режиму. Політичний режим в Україні.
- •Механізм держави: поняття, ознаки, структура.
- •Орган держави: поняття, ознаки, компетенція. Класифікація державних органів.
- •Державні органи, передбачені Конституцією України.
- •Поняття соціального управління, його види, типи. Поняття державного управління, його суб’єкти.
- •Місцеве самоврядування в Україні : поняття, суб’єкти. Співвідношення державного управління та місцевого самоврядування в Україні.
- •Державна служба: поняття, ознаки, види.
- •Державний контроль: поняття, основні види.
- •Поняття та основні види державного примусу.
- •Теорія розподілу влад, її реалізація в сучасних країнах світу.
- •Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Система “стримувань та противаг”: поняття, основні цілі, втілення в Україні відповідно до положень її Основного Закону.
- •Соціальні норми у первісному ладі. Ознаки, які відрізняють норми права від норм поведінки у первісному ладі.
- •Теорія права
- •Виникнення права.
- •Поняття об'єктивного і суб'єктивного права, їх співвідношення.
- •Основні теорії права та сучасні підходи до праворозуміння.
- •Функції права: поняття, види.
- •Принципи права: поняття, види, співвідношення з нормами права.
- •Принцип верховенства права.
- •Співвідношення національного і міжнародного права.
- •Право, політика, економіка: їх взаємозв'язок і взаємовплив.
- •Права людини: поняття, ознаки, види. Теорія трьох поколінь прав людини.
- •Права та свободи людини і громадянина. Основні та інші права людини і громадянина.
- •Гарантії прав, свобод людини та громадянина: поняття, види.
- •Правовий статус громадянина : поняття, структура, види.
- •Законний інтерес як правова категорія: поняття, види, співвідношення з суб’єктивними правами та юридичними обов’язками.
- •Поняття правової системи суспільства. Основні типи правових систем світу, їх загальна характеристика. Місце правової системи України в типології правових систем.
- •Система права: поняття, структура. Поняття галузі та інституту права. Критерії(підстави) розподілу норм права по галузям права.
- •Публічне і приватне право.
- •Система законодавства: поняття, структура. Співвідношення системи законодавства і системи права.
- •Поняття і форми систематизації законодавства.
- •Соціальні норми: поняття, види.
- •Співвідношення норм права і норм моралі. Значення норм моралі для правотворчості та реалізації права.
- •Право і технічні норми.
- •Право і звичаї та корпоративні, релігійні норми.
- •Норми права: поняття, ознаки.
- •Структура норми права. Види структурних елементів норм права.
- •Види норм права за рівнем правового регулювання та юридичною силою.
- •Види норм права за методом правового регулювання та характером диспозиції.
- •Види норм права за функцією в правовому регулюванні, дією в часі, на коло суб’єктів, сферою територіальної дії.
- •Спеціалізовані норми права, їх види.
- •Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •Норма права і стаття закону, їх співвідношення.
- •Поняття правотворчості, її функції та основні принципи. Співвідношення понять "правотворчість" і "правоутворення".
- •Стадії та види правотворчості.
- •Оприлюднення актів парламенту, глави держави, уряду в Україні та строки набрання ними чинності.
- •Поняття нормативно-правового акту, його основні ознаки.
- •Поняття юридичної сили нормативно-правового акту, їх види за юридичною силою.
- •Поняття закону, його основні ознаки. Види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.
- •Конституція України, її основні ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •Дія нормативно-правових актів у просторі та щодо кола осіб.
- •Поняття “законодавство”. Тлумачення терміна ”законодавство” Конституційним Судом України.
- •Юридична колізія: поняття, види. Колізійні норми права. Способи вирішення юридичних колізій.
- •Підзаконні нормативно-правові акти органів влади: поняття, класифікація.
- •Укази Президента України, їх види та юридична сила. Інститут контрасигнації.
- •Підзаконні нормативні акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •Відомчі нормативні акти.
- •Локальні нормативні акти.
- •Тлумачення норм права: поняття, причини, мета, способи.
- •Буквальне, розширювальне, обмежувальне тлумачення норм права.
- •Офіційне та неофіційне тлумачення норм права: поняття, види.
- •Акти офіційного тлумачення норм права: поняття, види.
- •Форми (джерела) права: поняття та види. Багатозначність терміна “джерело права”.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права. Міжнародно-правові договори: поняття, види, місце в системі законодавства України.
- •Судовий прецедент як джерело права. Прецеденти Європейського суду з прав людини, їх значення для правової системи України.
- •Поняття реалізації норм права. Поняття та основні форми безпосередньої реалізації норм права.
- •Застосування норм права: поняття, ознаки.
- •Основні стадії застосування норм права.
- •Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види.
- •Співвідношення нормативно-правового акту, акту тлумачення і акту застосування норм права.
- •Прогалини у праві: поняття, засоби їх подолання.
- •Правовідносини: поняття, основні ознаки, види.
- •Взаємозв’язок норми права і правового відношення.
- •Склад (структура) правовідносин.
- •Суб'єктивні права та юридичні обов’язки: поняття, структура.
- •Суб'єкти правовідносин, їх види. Держава як суб'єкт правовідносин.
- •Юридична особа: поняття, ознаки, види.
- •Правосуб’єктність фізичних осіб: поняття, склад.
- •Правосуб’єктність юридичних осіб.
- •Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад.
- •Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види.
- •Правопорушення: поняття, ознаки, види.
- •Зловживання правом: поняття, ознаки, основні види.
- •Склад правопорушення: поняття, структура.
- •Юридична відповідальність: поняття , ознаки.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Підстави юридичної відповідальності.
- •Принципи і функції юридичної відповідальності.
- •Співвідношення суб‘єкта правопорушення та суб‘єкта юридичної відповідальності.
- •Правосвідомість: поняття, ознаки. Структура правосвідомості, її основні функції та види.
- •Правова культура: поняття, види. Структура правової культури суспільства, особи.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини виникнення та шляхи подолання.
- •Поняття законності та правопорядку, їх співвідношення, гарантії.
- •118. Поняття, види, способи і типи правового регулювання.
- •119. Механізм правового регулювання, його елементи і стадії.
- •120. Юридична техніка: поняття, структура.
Акти офіційного тлумачення норм права: поняття, види.
Результаты официального толкования (интерпретации) закрепляются в соответствующих актах-документах, так называемых интерпретационных актах.
Интерпретационный акт — это акт-документ, который содержит официальное разъяснение содержания норм права.
Основные виды интерпретационных актов:
а) по субъектам толкования — акты аутентического толкования; акты делегированного (легального) толкования;
б) по месту субъектов толкования в механизме государства — акты толкования правотворческих органов; акты толкования правоприменительных органов;
в) по сфере действия — нормативные (общие); казуальные (индивидуальные).
Форми (джерела) права: поняття та види. Багатозначність терміна “джерело права”.
Источники (формы) права — это официальные способы внешнего выражения и закрепления норм права.
Виды основных источников (форм) права:
а) нормативно-правовой акт;
б) нормативно-правовой договор;
в) правовой обычай;
г) правовой прецедент.
Нормативно-правовой акт – это исходящий, как правило, от компетентного органа государства акт-документ, содержащий номы права.
В современных государствах нормативно-правовой акт представляет собой наиболее распространенный источник права. Он устанавливает, изменяет, отменяет нормы права, вводит их в действие. Основными субъектами права, которые издают и принимают нормативно-правовые акты, являются соответсвующие правотворческие органы государства. Они принимают и издают нормативно-правовые акты на основе и в пределах их компетенции.
В современной Украине нормативно-правовые акты бывшего СССР, которые не противоречат Конституции и законам Украины, применяются на основании Постановления Верховной Рады Украины от 12 сентября 1991 года «О порядкеп временного действия на территории Украины законодательных актов законодательства СССР», и ст. Раздела ХV Конституции Украины.
Правовой обычай – это санкционированный государством обычай, приобретающий в силу этого общеобязательное значение.
Санкционирование того или иного обычая государством означает признание им определенного обычая в качестве обязательного правила поведения, адресованного соответсвующим субъектам права. Основанием санкционирование государством обычаев является соответсвие направленности их регулятивного воздействия на общественные отношения целям, задачам, интересам государства. Санкционирование государством обычая обусловливает приобретение им таких признаков, как общеобязательность, охрана государства от нарушений. Эти признаки правовых обычаев присущи и нормам права непосредственно установленных государством.
Правовые обычае в качестве источников права появились давно. Об этом свидетельствуют, например, законы ХІІ таблиц (Древний Рим V века до н. э.). Один из путей возникновения права – появление так называемого обычного права, состоящего из правовых обычаев.
В современных государствах, включая Украину, сфера общественных отношений, регулируемых правовыми обычаями, заметно мала и ограничена, в отличие от сферы действия законодательства.
Многозначность термина «источник права».
«Форма права» и «источник права» - понятия близкие, но не тождественные. Понятие «форма права» указывает на то, как содержание права организовано и выражено вовне. Понятие «источник права» указывает на начала (истоки) формирования права, те факторы, совокупность которых предопределяет его содержания и формы внешнего выражения.
В юриспруденции традиционно различают:
Материальный источник права (источник права в материальном смысле) – всё то, что порождает право, формирует его как социальное явление (общество, природа человека, разум и т. д.).
Формальный источник права (источник права в формальном смысле) – определенная форма внешнего выражения, закрепление права, его норм, принципов ( нормативно-правовой акт, нормативно-правовой договор и т.д.).
В современной юриспруденции (с точки зрения особенности ее терминологии) нередко различают источники права:
а) материальные;
б) идеальные;
в) юридические.
Материальные источники права (источники в материальном смысле) – это материальные условия жизни общества, особенности его экономики, доминирующего способа производства; это объективно существующие общественные отношения (трудовые, экологические, имущественные, семейные и т. п.), существование и развитие которых обуславливает необходимость их регулирования законодательством.
Идеальные источники права (источники права в идеальном смысле) – это особенности правового и политического сознания законодателя (прежде всего, его особенности как носителя определенной правовой и политической идеологии), его знания особенностей международной и внутриполитической обстановки, тенденций в их развитии и др. обстаятельств, которые обуславливают формирование в процессе правотворческой деятельности предлагаемой модели конкретного регулирующего воздействия на общественные отношения.
Доминирует среди всей совокупности идеальных источников права – правовая идеология.
Юридические источники права (источники в юричическом смысле) – это официальные способы внешнего выражения, закрепления норм права. К числу этих источников права относятся, например, правовые преценденты, правовые обычаи, такие юридические акты-документы как нормативные акты (законы, подзаконные акты) и т.д.