Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы мои, Иры, Крис.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
1.46 Mб
Скачать

Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги або внесення апе¬ляційного подання(коментар)

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення — з дня підписання рішення, оформ­леного відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подан­ня) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

1.  У частині 1 коментованої статті законодавець визначив загальне правило, згідно з яким апеляційна скарга (подання) мають бути внесені протягом десяти днів з дня прийняття рішення, тобто до набрання рішенням господарського суду чинності. Цей строк є процесуальним. Для визначення закінчення перебігу цього процесуального строку слід звернутися до статей 50, 51 цього Кодексу (див. розділ "Процесуальні строки"). Так, у ч. З ст. 50 цього Кодексу законодавець встановив, що перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У частині 1 коментованої статті зазначена подія, якою визначається початок процесуального строку — прийняття рішення місцевим господарським судом. Отже, перебіг процесуального строку внесення апеляційної скарги (подання) починається наступного дня після дати прийняття господарським судом першої інстанції оскаржуваного рішення або ухвали, яка може бути оскаржена (див. коментар до ст. 106), та закінчується на десятий день. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, якою є і внесення апеляційної скарги (подання) та для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку, а згідно з ч. З цієї статті, коли останній день строку припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.  Далі, у ч. 1 коментованої статті законодавець визначив, що в разі оголошення господарським судом у судовому засіданні лише вступної і резолютивної частин рішення (див. коментар до ч. 2 ст. 85), перебіг визначеного процесуального строку починається з дня підписання рі­шення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті). Отже, у наведеному випадку законодавець визначив іншу подію, з якої починається перебіг процесуального строку, — день підписання рішення, оформленого відповідно до приписів ст. 84 цього Кодексу. Закінчення перебігу процесуального строку, в такому випадку, слід розраховувати таким самим чином, як це наведене вище.

2.  У частині 2 коментованої статті визначений граничний (присічний) термін, протягом якого процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду може бути відновлений. Цей строк становить три місяці з моменту прийняття рішення. Тобто законодавець у цьому випадку не пов'язує початок перебігу зазначеного процесуального строку з тим, чи було рішення прийняте відповідно до приписів ст. 84 цього Кодексу, чи були оголошені лише вступна і резолютивна частини такого рішення відповідно до приписів ст. 85 ГПК України. Початок процесуального тримісячного строку починається з події, яка визначається днем прийняття місцевим господарським судом рішення (ухвали), що оскаржується. Коментуючи цю статтю, слід відмітити, що вона не узгоджується з приписами ст. 91 цього Кодексу, де законодавець чітко визначив можливість апеляційного оскарження лише рішення господарського суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Але будь-які зміни до ст. 91 ГПК України до цього часу не внесені, отже, слід керуватися зазначеними вище положеннями.

Стаття 94. Форма і зміст апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга;

2) найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги.

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Стаття 96. Відзив на апеляційну скаргу

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Стаття 94. Форма і зміст апеляційної скарги (подання) (коментар)

Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

найменування апеляційного господарського суду, до якого по­дається скарга (подання);

найменування місцевого господарського суду, який прийняв рі­шення, номер справи та дату прийняття рішення;

вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

 перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або їїпредставником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

1. У частині 1 коментованої статті законодавець чітко визначив форму апеляційної скарги (подання), зазначивши, що згадані про­цесуальні документи можуть бути подані (внесені) лише у письмовій формі, яка відповідає відповідним критеріям.

Так, апеляційна скарга (подання) має містити:

найменування апеляційного господарського суду, до якого звертається скаржник;

найменування місцевого господарського суду, який прийняв оскаржуване судове рішення, номер справи і дату прийняття такого рішення;

вимоги особи, яка звертається до апеляційної інстанції з від­повідною скаргою (поданням), підстави, у зв'язку з якими скарж­ник не погоджується з прийнятим місцевим господарським судом рішенням (щодо подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду див. коментар до ст. 106), посилання на за­конодавство, яке, на думку скаржника, невірно застосовано судом першої інстанції під час розгляду спору, на матеріали справи. При цьому законодавець визначає, що це можуть бути як наявні у справі матеріали, так і додатково подані (щодо додаткового надання доказів див. коментар до ст. 101);

—перелік документів, доданих до скарги (подання).Недодержання визначених у ч. 1 цієї статті вимог може бути підставою для зобов'язання скаржника апеляційною інстанцією привести апеляційну скаргу (подання) у відповідність до вимог цієї норми чинного законодавства.

Частина 2 коментованої статті визначає, що апеляційна скарга підписується безпосередньо особою, яка подає скаргу (щодо осіб, які мають право апеляційного оскарження див. коментар до ст. 91) або її представником. Отже, під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду слід визначити правомочність особи на підписання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга (подання) підписані посадовою особою скаржника, яка не має права підпису­вати цей процесуальний документ, він не приймається до розгляду і повертається відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 97 цього Кодексу. Коли в апеляційного господарського суду виникають сумніви у правомочності посадової особи на підписання апеляційної скарги (подання), він з метою перевірки цієї обставини, прийнявши скаргу (подання), може додатково витребувати відповідні докази (матеріа­ли) та у разі їх (доказів, матеріалів) ненадання залишити апеляційну скаргу (подання) без розгляду відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 81 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті).У частині 3 коментованої статті законодавець визначив перелік необхідних доказів, які мають бути додані скаржником до апеляційної скарги (подання). Такими необхідними доказами є:

докази сплати державного мита (слід мати на увазі, що прокурор та деякі державні установи звільнені від сплати державного мита за подання апеляційної скарги, а тому для вирішення цього питання треба додатково звертатися до приписів декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито";

докази надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.

У разі ненадання скаржником згаданих у ч. З цієї статті необхід­них доказів апеляційна скарга (подання) може бути не прийнята до розгляду та повернута відповідно до приписів ст. 97 цього Кодексу (див. коментар). Також апеляційна інстанція може прийняти апеля­ційну скаргу (подання) до розгляду та витребувати відповідні докази (матеріали), а у разі їх неподання — залишити скаргу (подання) без розгляду відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 81 цього Кодексу.