Стаття 109. Порядок подання касаційної скарги (подання)

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого гос­подарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскар­жуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.

1 .Відповідно до коментованої статті у випадку оскарження рішення місцевого господарського суду або постанови апеляційного господарського суду особи, які наділені цим правом згідно із законодавством України, повинні подавати касаційні скарги безпосередньо через господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Перелік осіб, які мають право касаційного оскарження, визна­чається ст. 107 цього Кодексу (див. коментар).

2 .У частині 2 законодавець визначив п'ятиденний термін, протягом якого одержана господарським судом першої інстанції касаційна скарга (подання) разом зі справою мають бути надіслані до Вищого господарського суду України.

Стаття 110. Строк подання касаційної скарги (подання) (коментар)

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. У коментованій статті зазначається, що касаційні скарги (подання) можуть бути подані (внесені) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Для визначення закінчення перебігу цього процесуального строку слід звернутися до статей 50, 51 цього Кодексу. Так, у ч. З ст. 50 цього Кодексу законодавець встановив, що перебіг процесуального строку, об­числюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У коментованій статті зазначена подія, якою визначається початок процесуального строку — набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеля­ційного господарського суду законної сили. Отже, перебіг процесуального строку внесення касаційної скарги (подання) починається наступного дня після набрання чинності оскаржуваного рішення або постанови. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 51 цього Кодексу процесуальна дія, якою, зокрема, є і внесення касаційної скарги (подання) та для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку, а згідно з ч. З цієї самої статті, якщо останній день строку припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

На відміну від ст. 93 цього Кодексу, що встановлює тримісячний строк для відновлення строку подання апеляційної скарги, коменто­вана стаття не передбачає такого правила. Натомість з урахуванням норм ст. 53 цього Кодексу за наявності клопотання про відновлення пропущеного строку подання (внесення) касаційної скарги (подання) зазначене клопотання розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Якщо є поважні причини пропуску строку подання касаційної скарги (подання), пропущений строк може бути відновлений. За результатами розгляду клопотання про відновлення пропущенного строку виноситься ухвала. Про віднов­лення пропущеного строку з викладом відповідних мотивів може бути зазначено в ухвалі про прийняття касаційної скарги.

Стаття 111. Форма і зміст касаційної скарги (подання) (коментар)

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

1. найменування касаційної інстанції;

2. найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

3. найменування особи, що подає скаргу (подання), та іншої сторони (сторін) у справі;

4. вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5. перелік доданих до скарги (подання) документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі (поданні) на недо­веденість обставин справи.

Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

1. У частині 1 коментованої статті законодавець чітко визначив форму касаційної скарги (подання), зазначивши, що згадані процесуальні документи можуть бути подані (внесені) лише у письмовій формі, яка відповідає відповідним критеріям. Так, касаційна скарга (подання) має містити:

• найменування касаційної інстанції, до якої звертається скаржник;

• найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи і дату прийняття рішення або постанови;

• найменування особи, яка подає скаргу (подання), та іншої сторони (сторін) у справі;

• вимоги особи, яка подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

• перелік документів, доданих до скарги (подання).

1. Враховуючи сутність касаційного розгляду справи, не допус­каються посилання у касаційній скарзі (поданні) на недоведеність обставин справи. Оскільки касаційна інстанція здійснює судовий контроль за рішеннями, що набрали законної сили, то ця стадія судового контролю має відрізнятися і відрізняється межами своєї компетенції від попередньої стадії — апеляційного контролю. Каса­ційна інстанція — це стадія, яка здійснює перевірку права, на відміну від перевірки фактів, яку здійснює судовий контроль на апеляційній стадії. Законодавець керується тим, що на момент набрання судовим рішенням законної сили всі факти встановлені, отже, вища інстанція може лише оцінювати, чи правильно суд оцінив встановлені факти з погляду права, а також здійснювати перевірку, чи не порушені нор­ми процесуального права під час проходження справи у попередніх судових інстанціях.

2. Частина 2 коментованої статті визначає, що касаційна скарга підписується безпосередньо особою, яка подає скаргу (щодо осіб, які мають право касаційного оскарження, див. коментар до ст. 107), або її представником. Отже, під час вирішення питання про прийняття касаційної скарги до розгляду слід визначити правомочність особи на підписання касаційної скарги. Якщо касаційна скарга (подання) підписані посадовою особою скаржника, яка не має права підписувати цей процесуальний документ, вона не приймається до розгляду і по­вертається відповідно до ст. 111-3 цього Кодексу. Якщо у касаційної інстанції виникають сумніви у правомочності посадової особи на підписання касаційної скарги (подання), суд з метою перевірки цієї обставини, прийнявши скаргу (подання), може додатково витребувати відповідні докази (матеріали).

3. У частині 3 коментованої статті законодавець визначив пе­релік необхідних доказів, які мають бути додані скаржником до касаційної скарги (подання). Такими необхідними доказами є до­кази сплати державного мита (слід мати на увазі, що прокурор та деякі державні установи звільнені від сплати державного мита за подання касаційної скарги, а тому для вирішення цього питання слід додатково звертатись до приписів декрету Кабінету Міністрів

України "Про державне мито" з відповідними змінами і доповнен­нями). Також необхідними доказами, які додаються до касаційної скарги (подання), є докази надсилання копії скарги (подання) іншій стороні (сторонам) у справі. У разі ненадання скаржником згаданих у ч. З цієї статті необхідних доказів касаційна скарга може бути не прийнята до розгляду та повернута відповідно до ст. 111-3 цього Кодексу. Також в цьому випадку касаційна інстанція може прийняти касаційну скаргу (подання) до розгляду та витребувати відповідні докази (матеріали).

78.

Стаття 111-3. Повернення касаційної скарги

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

1) касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

3) до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

4) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

5) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку;

6) у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

7) до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Про повернення касаційної скарги виноситься ухвала.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Стаття 111-4. Прийняття касаційної скарги

Про прийняття касаційної скарги до провадження суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги, а також витребовує справу чи копії матеріалів справи, необхідні для розгляду скарги на ухвалу суду.

Стаття 111-3. Повернення касаційної скарги (подання) (коментар)

Касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повер­тається судом, якщо:

1. касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2. скаргу (подання) надіслано інакше, ніж через місцевий або апе­ляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

3. до скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

4. до скарги не додано документів, що підтверджують сплату де­ржавного мита у встановлених порядку і розмірі;

5. скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку;

6. у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

7. до надіслання ухвали про прийняття скарги (подання) до про­вадження від особи, що подала скаргу (подання), надійшла заява про її відкликання.

Про повернення касаційної скарги (подання) виноситься ухвала.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

1. У частині 1 коментованої статті законодавець визначив перелік підстав, за наявності яких касаційна скарга може не прийматися до розгляду і бути повернена. Такий перелік є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає.

Так, за приписами відповідних пунктів ч. 1 цієї статті касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо:

1) касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Отже, вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги, каса­ційна інстанція повинна перевірити повноваження посадової особи на підписання скарги (подання), при цьому у будь-якому випадку у касаційній скарзі має бути зазначено посадове становище особи, яка підписала таку скаргу (подання), а коли таке посадове станови­ще не вказане — касаційна скарга (подання) підлягає поверненню. У разі ж виникнення сумнівів щодо правомочності особи, посадовестановище якої вказане, на підписання касаційної скарги (подання) господарський суд касаційної інстанції повинен прийняти скаргу (по­дання) до розгляду та витребувати у скаржника відповідні докази;

1. скаргу (подання) надіслано інакше, ніж через місцевий або апе­ляційний господарський суд, який прийняв рішення або постанову. Відповідно до ст. 109 цього Кодексу у випадку оскарження рішення місцевого господарського суду або постанови апеляційного госпо­дарського суду особи, які наділені цим правом згідно із законодавс­твом України, мають подавати касаційні скарги безпосередньо через господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Порушення порядку подання касаційної скарги (подання), напри­клад, подання скарги безпосередньо до Вищого господарського суду України, є підставою для повернення касаційної скарги (подання);

2. до скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі. Відсутність доказів надсилання копії касаційної скарги (подання) іншій стороні (сторонам) у справі є підставою для її неприйняття до розгляду і повернення касаційною інстанцією (про належність і допустимість доказів відправлення копії касаційної скарги (подання) див. коментар до ст. 56);

3. до скарги не додано документів, що підтверджують сплату де­ржавного мита у встановлених порядку і розмірі. Коментар до п. 4 ч. 1 коментованої статті цілком збігається з коментарем до п. З ч. 1 цієї ж статті з тією різницею, що в даному випадку мова йде про докази сплати державного мита (про належність і допустимість доказів сплати державного мита див. коментар до ст. 57 цього Кодексу, а про розмір державного мита і підстави звільнення від сплати державного мита див. коментар до ст. 94 цього Кодексу та додатково декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито");

4. скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановле­ного для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку. Визначений законодавцем місячний строк подання касаційної скарги є процесуальним строком та може бути відновлений відповідно до ст. 53 цього Кодексу у разі визнання касаційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водно­час законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Отже, касаційна інстанція позбавлена можливості відновити пропущений процесуальний строк подання касаційної скарги (подання) за власною ініціативою (додат­ково див. коментар до ст. 110);

5. у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправиль­ного застосування норм матеріального чи процесуального права;

6. до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до про­вадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання. Касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і підлягає поверненню і у разі, коли до винесення касаційною інстанцією ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження особа, яка подала скаргу (подання), подасть до касаційної інстанції заяву про її відкликання.

2. У частині 2 коментованої статті законодавець визначив про­цесуальний документ, який виноситься апеляційним господарським судом у разі неприйняття скарги (подання) до розгляду. Таким проце­суальним документом є відповідна ухвала, яка виноситься відповідно до ст. 86 цього Кодексу та коментованої статті.

3. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1—4, 6 ч. 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання у загальному порядку, додержуючись всіх вимог статей 111, 111-1 цього Кодексу та надавши клопотання про відновлення процесуального строку (див. п. 4 ч. 1 коментованої статті) у разі пропуску цього строку.

Стаття 111-4. Прийняття касаційної скарги (подання) (коментар)

Про прийняття касаційної скарги (подання) до провадження суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання).

Ухвала надсилається усім учасникам судового процесу.

1. Касаційне провадження відкривається винесенням Вищим господарським судом України відповідного процесуального доку­мента — ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження, яка виноситься після розгляду касаційної скарги (подання), доданих до неї документів та матеріалів справи. В ухвалі касаційна інстанція зазначає про час і місце розгляду скарги. Також в ухвалі суд може зобов'язати ту чи іншу сторону надати відповідні додаткові документи (див. коментар до ст. 38). Ухвала про прийняття касаційної скарги до провадження оскарженню не підлягає.

2. У частині 2 цієї статті законодавець визначив, що ухвала каса­ційної інстанції про прийняття апеляційної скарги до провадження надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи (про вступ прокурора див. коментар до ст. 29).

79.

Стаття 111-6. Відмова від касаційної скарги

Особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Стаття 111-6. Відмова від касаційної скарги (подання) (коментар)

Особа, що подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Про прийняття відмови від скарги (подання) касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.

1. У попередніх статтях цього розділу законодавець визначив диспозитивне право, за яким незгодна з рішенням чи постановою господарського суду особа вирішує питання, звертатися чи не звер­татися їй до касаційної інстанції зі скаргою (поданням). У частині 1 законодавець, продовжуючи принцип вільного волевиявлення (див. коментар до ст. 22), надав стороні, яка звернулася із касаційною скаргою, право вирішувати питання щодо відмови від скарги. Але таке диспозитивне право існує в особи, яка оскаржила судове рішен­ня (постанову) господарського суду, лише до винесення постанови касаційною інстанцією.

2. У частині 2 цієї статті, яка є відсильною, законодавець визначив виняток щодо принципу вільного волевиявлення, за яким не завжди своєчасно заявлена особою відмова від касаційної скарги (подання) приймається Вищим господарським судом України. Наразі така від­мова може бути не прийнята касаційною інстанцією (йдеться вже право господарського суду), якщо такі дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (див. коментар до ст. 22).

3. У частині 3 коментованої статті законодавець визначив проце­суальний документ, який виноситься Вищим господарським судом України, у разі прийняття своєчасно заявленої особою відмови від касаційної скарги. Таким процесуальним документом є ухвала, яка приймається відповідно до цієї статті за правилами, визначеними ст. 86 цього Кодексу.