80. Повноваження касаційної інстанції

Стаття 111-9.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Під повноваженнями суду касаційної інстанції розуміється сукупність прав суду на здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо рішень (постанов), які перевіряються за касаційною скаргою. Коментована стаття визначає повноваження Вищого господарського суду України за результатами розгляду касаційної скарги (подання). Так, законодавець визначив, що касаційна інстанція має право:

залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених ч. 2 ст. 111-10 цього Кодексу;

скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов. Якщо за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які належать до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

81. Підстави для скасування або зміни рішення чи постанови

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:

1) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

4) рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу.

7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

У коментованій статті зазначені підстави для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду. Такими підставами є порушення або неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

У випадках, коли судом касаційної інстанції за результатами перевірки касаційної скарги (подання) встановлено, що судом першої або апеляційної інстанції неповно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, і прийняте судове рішення у зв'язку з цим недостатньо обгрунтовано або першою і апеляційною інстанціями прийнято судовий акт про права і обов'язки осіб, не залучених до участі у справі (п. З ч. 2 ст. 111-10), суд касаційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У постанові касаційної інстанції мають бути обов'язково зазначені дії, які повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд. Ці дії мають бути спрямовані виключно на встановлення обставин, що стосуються предмета доказування у справі і не були з'ясовані у рішенні або постанові господарського суду.

Підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення. Як правило, скасування судового рішення має бути наслідком істотного порушення процесуальних прав сторін спору або інших учасників судового процесу, що потягло за собою неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду або постанови апе-ляцшного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом у незаконному складі колегії судців; справу розглянуто судом за відсутності будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язки} осіб, які не були залучені до участі у справі; рішення або постанова не підписані будь-ким із судців або підписані не тими судцями, що зазначені в рішенні або постанові; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу; ріїпення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадкіїз, передбачених у ч. 4 ст. 17 цього Кодексу. У випадку зазначених порушень суд касаційної інстанції передає справу на новий розгляд до суду першої іїістанції (див. п. З ст. 111-9 цього Кодексу).