7. Надра

7.1. Мінерально-сировинна база

7.1.1.Стан та використання мінерально-сировинної бази

В області нараховується більше 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами.

Мінерально-сировинна база Рівненщини здебільшого представлена будівельною сировиною (табл. 7.1), серед якої переважають родовища каменю будівельного, пісків, суглинків, крейди. В якості будівельного каменю широко використовуються інтрузивні та ефузивні породи: граніти, гранодіорити, базальти тощо. Подрібнений камінь (бутовий і щебінь) використовується в області, переважно як заповнювач бетону, шляховий щебінь - для спорудження фундаментів і будівель. За останніми даними залишкові запаси будівельного каменю складають більше 500 млн. м³. При видобутку на рівні 2,0-2,5 млн. м³ в рік, існуючі виробничі потужності переробних підприємств забезпечені сировиною майже на 200 років.

Таблиця 7.1. Мінерально–сировинна база

№ п/п	Види корисних копалин	Загальна кількість родовищ		Родовища, що розробляються		Одиниці виміру	Видобуток в 2009р.	Балансові запаси станом на 01.01.10
		2008р.	2009р.	2008р	2009р
1.	Торф	46	46	10	10	тис. т	190,0	198425
2.	Агрохімічна сировина	1	1	1	1	тис. т	28,8	3554,6
3.	Карбонатна сировина для ґрунтів	2	2	1	1	тис. т	-	2148
4.	Польовий шпат	3	3	1	1	тис. т	-	342,55
5.	Каолін	3	3	1	1	тис. т	-	4822,4
6.	Цементна сировина	2	2	1	1	тис. т	2974,0	394391
7.	Скляна сировина	2	2	2	2	тис. т	29,35	3097,05
8.	Крейда будівельна	4	4	1	1	тис.м^3	65,7	3049,3
9.	Камінь лицювальний	7	7	5	7	тис.м^3	15,9	10885,6
10.	Камінь пиляний	1	1	1	1	тис.м^3	-	-
11.	Камінь будівельний	36	37	22	25	тис.м^3	2454,6	556551
12.	Пісок будівельний	20	22	7	8	тис.м^3	22,0	62298,4
13.	Цегельна сировина	48	48	19	19	тис.м^3	56,16	47046,7
14.	Сировина мінераловатна	5	5	4	4	тис. т	45,04	429223
15.	Дорогоцінне каміння (бурштин)	2	3	1	1	кг	697	116100
16.	Мінеральні води	4	4	4	4	м^3/добу	101,6 тис.м^3	1636,0
17.	Прісні води	33	33	22	22	млн.м^3/рік	147,24	195,798
18.	Сапропель	19	19	-	-	тис. т	-	7639
	Разом:	238	242	103	109

Перспективою розвитку галузі являється реконструкція діючих кам'яно-щебеневих заводів, впровадження сучасних технологій, що дасть змогу збільшити виробничі потужності та покращити якість продукції.

На території Рівненської області обліковується 238 родовищ з яких майже до 100 родовищ експлуатуються.

Дві третини корисних копалин становлять родовища торфу і сапропелю, які переважно розташовані в північних районах.

В складі ресурсного потенціалу широко представлена будівельна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва бутощебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів, тощо.

Область, єдина в Україні, має розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах.

Потенційні запаси бурштину в області значно більші. За результатами проведених Рівненською геологічною експедицією пошуково-оцінюваних робіт, прогнозні ресурси бурштину на декількох ділянках в Сарненському та Володимирецькому районах становлять більше 70 т.

У Рокитнівському районі розвідані і експлуатуються два родовища скляних пісків. Їх розробляє ВАТ „Рокитнівський скляний завод”.

Широке розповсюдження флювіогляціальних пісків, до яких приурочені родовища, вказує на те, що ресурси області у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєні за рахунок виявлення нових перспективних родовищ.

Рівненщина має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 рази перевищує середній показник в Україні.

Серед природних ресурсів Рівненщини чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в м. Острог, с. Жобрин і Олександрія Рівненського району та смт Степань Сарненського району. На ряді підприємств області налагоджено розлив цих вод.

В останні роки в області визначені перспективи створення в області власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів. Найбільш вивченим та підготовленим до промислової розробки є Милятинське родовище, яке розташоване в Острозькому районі.

Є також перспективи щодо виявлення в області промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки щодо відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах.

На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, які за своїми фізико-механічними та хімічними властивостями придатні як для виробництва бутощебеневої продукції, різних архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати.

В регіонах України та СНД приблизно на 20 підприємствах використовується сировина наших родовищ для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Розвиток такого виробництва в області недостатній.

Поряд з базальтами широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини на Рівненщині становлять сотні млн. т, тобто є практично невичерпним. Це нетрадиційні для регіону корисні копалини, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості та детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, в якості мінеральних домішок до кормів худобі та птиці, легких пористих наповнювачів тепло звукоізоляційних матеріалів.

В якості керамічної сировини в області використовуються первинні каоліни і глини сарматського та кембрійського віку.

Первинні каоліни є корою вивітрювання кристалічних порід і широко розповсюджені в Березнівському, Корецькому та Рокитнівському районах.

Більчаківське та Дермаківське родовище в Березнівському районі розробляються Березнівським фарфоровим заводом. Каоліни використовуються для виробництва фарфорового посуду.

У використанні корисних копалин основні проблемні питання розвитку мінерально-сировинної бази пов’язують з такими факторами:

не відновлюваністю природних мінеральних ресурсів, що визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання, зокрема бурштину та базальтів стовпчастої структури;

недостатніми інвестиційними надходженнями в розвиток гірничовидобувних і переробних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин;

недостатнім фінансуванням прикладних наукових досліджень, направлених на вивчення мінеральних ресурсів Рівненщини;

фізичним старінням основних фондів гірничодобувних та переробних підприємств, їхнім недостатнім поновленням і переоснащенням.