Запитання для самоконтролю

1. Що таке травлення та яке значення воно відіграє для людини?

2. Назвіть органи травлення людини?

3. Назвіть великі слинні залози людини.

4. Що таке молочні та постійні зуби. Назвіть періоди їх зміни?

5. Назвіть процеси, які відбуваються в різних відділах шлунково-кишкового тракту.

6. Які ви знаєте травні ферменти та їх значення в організмі людини.

7. Як відбувається регуляція секреції травних залоз?

8. Які особливості травлення в тонкому кишечнику?

9. Значення мікрофлори товстого кишечнику.

10. Яка роль печінки та підшлункової залози в процесах травлення?

11 Що таке асиміляція та дисиміляція?

12. Яка фізіологічна роль білків, жирів та вуглеводів в організмі?

13. В чому полягає фізіологічна роль води та мінеральних солей в організмі людини?

14. Назвіть основні етапи вуглеводного обміну.

15. Назвіть основні етапи білкового обміну.

16. Назвіть основні етапи жирового обміну.

17. Як обмін речовин впливає на гомеостаз?

18. Назвати можливі причини порушення обміну речовин.

19. Які існують особливості процесів травлення у новонароджених?

20. Вкажіть особливості процесів травлення після переходу на загальний харчовий раціон.

Модуль іі. Основи валеології

Тема 2.1. Рухова активність і здоров’я.

Основні поняття та терміни: здоров’я, здоровий спосіб життя, валеологічний світогляд, культура здоров’я, довголіття, донозологічний стан, рухова активність і здоров’я, гіподинамія, постава.

Зміст навчального матеріалу теми 2.1.

Поняття про здоров’я та його складові. Здоров’я як практична і культурологічна проблема. Здоров’я і хвороба. Рухова активність і здоров’я. Гіподинамія, її шкідливий вплив на здоров’я. Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку.

Рекомендована література:

1. Валецька Р.О. Основи валеології. Підручник.- Луцьк: Волинська книга, 2007.

2. Леонтьева н.Н., Маринова к.В. Анатомия и физиология детского организма. – м: Просвещение, 1986.

3. Свиридов А.И. Анатомия человека. – К.: «Вища школа», 1983.

4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В 3 т. – М.: Медицина, 1979.

5. Хоменко Б.Г., Дідков О.М. Анатомія і фізіологія дитячого організму: Навчальний посібник. – К.: НПУ ім. Драгоманова, 2004.

Інформаційний матеріал

Дуже велике значення для здоров'я людини має її спосіб життя. Здоровий спосіб життя - це діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров ' я людей як необхідної умови для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямах.

Поняття «здоров ' я людини» є дуже ємним і охоплює біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні та інші аспекти. Учені досі дискутують стосовно інтерпретації сутності цього поняття. За сучасних умов з'ясування поняття «здоров'я» є фундаментальною проблемою не лише медицини, а й екології людини. ВООЗ визначає «здоров ' я людини» не лише як відсутність хвороб, а й як стан повного фізичного, душевного благополуччя. З огляду на це, більшість вчених погоджуються, що критеріями здоров'я можна вважати такі основні його елементи:

- нормальне функціонування (у біологічному розумінні) всіх систем і структур організму;

- динамічна рівновага між людським організмом і довкіллям;

- здатність людини до виконання основних соціальних функцій, до продуктивної праці;

- адаптивність (здатність пристосовуватися) людського організму до змінних умов середовища;

- відсутність хвороби чи будь-яких ознак захворювання;

- фізичне, духовне, соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил.

Ці основні ознаки повністю не вичерпують усієї різноманітності критеріїв оцінювання здоров'я людини, але охоплюють основні передумови гармонійної життєдіяльності.

Оцінюючи фізичний розвиток дітей дошкільного і шкільного віку, не треба забувати про поставу дітей, яка змінюється в них у різні вікові періоди. На кінець періоду дошкільного віку у здорової дитини хребет набуває звичайну форму з невеликим вигином вперед в шийному й поперековому відділах та до заду в грудному відділі.

Фізіологічні вигини допомагають зберегти рівновагу, пом'якшують поштовхи та струси під час руху. Вважають, що до 6-7 років вигини хребта вже добре виражені, а у 14-15 - стають постійними, але кінцеве формування завершується у 20-25 років. Зміна постави у дітей в процесі росту і розвитку пов'язана зі зміщенням загального центру ваги, що у дівчат проходить у віці 11-12 років, а у хлопців - 12-13 років. Саме в цей період треба бути особливо уважним до дитини, слідкувати за її поставою. У процесі вікового розвитку фізіологічні вигини змінюються залежно від кута нахилу таза та тяги м'язів, які оточують хребет. Це дає змогу впливати на розвиток вигинів відповідним підбором фізичних вправ.

Без доброго фізичного розвитку неможливе нормальне положення постава.

Постава - це звична для людини поза під час сидіння, стояння та ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рухових рефлексів у процесі розвитку та виховання. Формування тієї або іншої постави проходить під впливом багатьох умов: характеру будови і ступеня розвитку кісткової системи, зв'язково-суглобового і нервово-м'язового апарату, особливостей умов праці та побуту, порушення діяльності й будови організму, які залишилися після деяких недуг, особливо перенесених у ранньому дитинстві. Всі ці моменти можуть бути безпосередніми факторами утворення тих або інших відхилень в будові організму та характеру всієї рухової діяльності.

Правильна постава і нормальна будова тіла належить до числа критеріїв, які визначають стан здоров'я. Вона не передається по спадковості, її формують у сім'ї, дитячих закладах, у побуті й на роботі.

Найбільш поширені порушення постави у школярів:

Постава з круглою спиною характеризується зменшенням вигину шийного й особливо поперекового відділів та збільшенням вигинів грудного хребта. Зовнішні ознаки круглої спини: голова нахилена вперед, дугоподібна спина, звислі плечі, крилоподібні лопатки, дещо звислий живіт, сплющені сідниці, трохи зігнуті в колінах ноги. При круглій спині зв'язки і м'язи розтягнуті, грудні м'язи вкорочені й не забезпечують максимального розгинання хребта, що зменшує глибину вдиху та дихальну екскурсію грудної клітки.

Постава з кругловвігнутою спиною характеризується збільшенням фізіологічних вигинів у передньо-задньому напрямку. У верхній частині тулуба наявні такі самі зміни, як і при круглій спині. У нижній частині внаслідок збільшення кута нахилу таза різко збільшується поперекова кривизна, поперекова ділянка сильно ввігнута, черевна стінка розтягнута (відвислий живіт).

Постава з плоскою спиною характеризується зменшенням усіх фізіологічних вигинів хребта, особливо в поперековій ділянці, тому ресорна функція хребта знижена. У таких людей грудна клітка сплющена, вузька, м'язи спини ослаблені, лопатки переважно відстають від хребта. Основною причиною сплющення спини є недостатній кут нахилу таза.

Найчастіше деформацією хребта в дітей є сколіоз. Сколіоз - це бічне викривлення хребта, поєднане з його скручуванням (торсією), зумовлене хворобливими змінами в хребті та навколохребтових тканинах, тобто кісткової, нервово-м'язової і сполучної. Тому сьогодні сколіоз називається сколіотичною хворобою. Сколіотична хвороба - не локальне викривлення хребта, а загальне тяжке захворювання, при якому в патологічний процес утягуються всі системи та органи людського організму. Захворюваність дітей на сколіотичну хворобу становить у середньому 2-9 % у віці від 5 до 15 років. Частіше захворюваність у дівчаток (6:1) унаслідок меншого розвитку м'язів. Сколіоз відзначається при багатьох захворюваннях (рахіт, дистрофія, хронічні хвороби легень) і здебільшого є одним із їх проявів.