Практичне заняття № 7

Тема: Харчування і здоров’я.

Мета: Оволодіти методикою складання харчового раціону.

Знати:

- критерії раціонального харчування;

- принципи валеологічного харчування;

- правила складання харчового раціону.

Вміти:

- складати харчовий раціон з урахуванням принципів валеологічного харчування.

Обладнання: таблиці, схеми, малюнки.

Завдання № 1. Ознайомитися зі складанням харчовому раціону та скласти раціон відповідно до одержаного завдання.

Хід роботи

За таблицею знайти добову витрату енергії для даної професійної категорії. Потім розрахувати, в якій кількості продуктів міститься вказана кількість енергії. При цьому необхідно врахувати оптимальну кількість білків, жирів, та вуглеводів даної професійної категорії. Підібрати відповідно до цього продукти, в яких буде складено раціон, із врахуванням засвоюваності (Додаток 2). Слід пам’ятати, що кожен окремо взятий продукт не має у своєму складі поживних речових у такій кількості, якої потребує доросла людина. Отже необхідне раціональне поєднання різних продуктів рослинного та тваринного походження.

Найкращим режимом харчування є чотириразове споживання їжі. Перший, ранковий, сніданок повинен містити 20-30% всього добового раціону, другий сніданок 10-15, обід 40-45 і вечеря 15-20%. Продукти, багаті на білок (м’ясо, риба, яйця) раціональніше використовувати для сніданків та обіду. Для вечері необхідно залишати молочно-рослинні страви. Не менше 1/3 білків і жирів в раціоні повинні мати тваринне походження. Поряд з цим до раціону повинні входити вітаміни, мінеральні солі і вода.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте критерії раціонального харчування.

2. Обгрунтуйте принципи валеологічного харчування.

3. В чому полягає збалансоване харчування та його вплив на здоров’я людини?

4. Які причини і механізми виникнення карієсу зубів та хвороб пародонтозу та їх запобігання?

5. Охарактеризуйте особливості впливу на людський організм мікроелементів-канцерогенів.

Тема 2.3. Валеологічні принципи організації навчально – виховного процесу

Основні поняття та терміни: режим дня, навчально-виховний процес, педагогічне навантаження, втома, режим дня, працездатність учнів.

Зміст навчального матеріалу теми 2.3.

Режим дня дітей і підлітків. Дозування навчального навантаження. Гігієнічні вимоги до складання розкладу занять. Гігієнічні основи організації уроку, позаурочної та позакласної роботи, відпочинку. Санітарно-гiгiєнiчнi вимоги до оформлення та застосування наочних посiбникiв, технічних засобів навчання; спортивного обладнання та iнвентаря. Профілактика втоми.

Рекомендована література:

1. Валецька Р.О. Основи валеології. Підручник.- Луцьк: Волинська книга, 2007.

2. Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню

загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально –

виховного процесу, 2001.

3. Подоляк- Шумило Н.Г., Познанський С.С. Шкільна гігієна, 1981.

4. Хрипкова а.Г. Вікова фізіологія та шкільна гігієна, 1985 Інформаційний матеріал

Під правильним режимом дня розуміють раціональне чергування різних видів діяльності та відпочинку дітей і підлітків на протязі доби.

Роботами фізіологів та гігієністів встановлено, що нераціонально організований режим дня негативно впливає на відновні процеси в корі головного мозку, що відбивається на працездатності дітей і підлітків. При забезпеченні дотримання правильного режиму дня слід враховувати:

1. тривалість різних видів діяльності;

2. достатній відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі;

3. регулярне та раціональне харчування;

4. гігієнічно повноцінний сон.

Навчання вимагає від дітей та підлітків напруженої діяльності кори головного мозку. В активному стані організму в корі головного мозку процеси збудження переважають над процесами гальмування. При втомі гальмування починає переважати процеси збудження. В залежності від індивідуальних особливостей дітей і підлітків втома може проявлятися в надмірному загальному збудженні, в’ялості або сонливості.

Щоб уникнути прояву втоми необхідно дотримуватися режиму праці та відпочинку і раціонально організувати навчально виховний процес у школі.

Правильна організація навчальної діяльності школярів вимагає якісного нормування учбового навантаження:

1. терміну уроків та перерв:

2. тривалості та часу проведення канікул;

3. нормування загального числа уроків (за 1 день, за 1 тиждень);

4. раціонального режиму занять протягом дня, тижня у відповідності з динамікою працездатності; обсягом навантажень;

Згідно норм i правил в загальноосвітніх школах передбачено наступне тижневе навантаження (допустиме):

Гігієнічні нормативи тижневого навантаження

Класи	Допустима сумарна кількість годин інваріантної і варіантної частини навчального плану (уроків)
	5 - денний навч. тиждень.	6 - денний навч. тиждень.
I	20,0	22,5
2	22,0	23,0
3	21,0	24,0
4	23,0	24,0
5	28,0	30,0
6	31,0	32,0
7	32,0	34,0
8	33,0	35,0
9	33,0	36.0
10-12	33,0	36.0

У підготовчих класах навчання триває 32 учбові тижні, максимальне тижневе учбове навантаження - 20 годин; заняття повинні проводитись в першу половину дня. В день дозволяється 4 уроки по 35 хвилин. Типовий учбовий план для підготовчих класів допускає наступний розподіл уроків протягом тижня :

- Рідна мова - 9 годин

- Математика - 4 години

• Природознавство – 1 година

• Фізична культура – 3 години

• Музика та співи - 1 година - Праця - 2 години

Особливу увагу потрібно звертати на складання розкладу уроків, який би включав концентрацію знань тільки по певних групах дисциплін: математика та фізика; хімія, біологія та географія; або ж гуманітарні науки.

Для школярів 1-5 класів найбільш важким предметом є математика, для школярів 5-9 класів математика відноситься до числа предметів I ступеню складності, рідна мова та література, іноземна мова I - IІІ ступеня складності.

Для школярів 10-11 класів вивчення іноземних мов, математики, фізики, хімії, історії, суспільствознавства належать до II ступеня: фізичне виховання - до Ш - ІV ступеня скдадності.

В понеділок i суботу рекомендується включати не більше 2 предметів I ступеня складності у вівторок i середу 3-4 предмета (високий piвень працездатності).

У першому класі домашні завдання не задаються. На виконання домашніх завдань у 2 класі витрати часу не повинні перевищувати - 45хв;

у 3 класі -1год.10хв;

у 4 класі - 1 год.30хв.;

у 5 - 6 класах - 2 год.30хв.;

у 7 - 9 класах - 3 год.;

у 10 - 12 класах - 4 год.

Позаурочні заняття в другій половині дня рекомендовано проводити - 1,5 години з 10 хвилиною перервою через 45 хвилин.

Факультативні заняття проводяться в 8-11 класах. В 8 - 9 класах - 1 год., в 10 -11 класах - 3 год. на тиждень, в дні з найменшим числом уроків через 45 - 60 хв. після обов'язкових занять.

Збори, змагання, шкільні вечори рекомендовано проводити на початку тижня.

Перерви між уроками повинні бути: малі - по 10 хвилин, великі - по 30 хвилин.