- •Розділ 1
- •1.1. Опис навчальної дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни
- •Функції навчального предмета
- •.5. Структура залікових кредитів дисципліни
- •1.6. Структура навчальної дисципліни
- •2. Структура програми навчальної дисципліни програма курсу “філософія та методологія науки” Змістовий модуль і. Наука в системі філософського аналізу
- •Тема 1. Освітньо-дисциплінарні засади філософії науки
- •Тема 2. Історичний розвиток філософсько-наукових знань і досліджень
- •Тема 3. Загальні закономірності, соціальні функції науки
- •Тема 4. Гносеологія науки
- •Тема 5. Онтологія та епістемологія науки
- •Змістовий модуль іі. Методологія науки в системі філософського знання і культури
- •Тема 6. Наука як знання
- •Тема 7. Наукове дослідження. Науково-дослідницькі форми
- •Тема 8. Методологія як форма самосвідомості науки
- •Тема 9. Класифікація методів науки
- •Список рекомендованої літератури
- •2.2. Теми семінарських занять
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Освітньо-дисциплінарні засади філософії науки
- •Тема 2. Гносеологія науки
- •Тематика індивідуальних завдань з курсу “Філософія та методологія науки” (для студентів, які навчаються за індивідуальним графіком)
- •Тематика рефератів із курсу
- •Комплексна контрольна робота з курсу
- •Питання до заліку з курсу “Філософія та методологія науки”
- •Список рекомендованої літератури
- •Критерії оцінювання
Питання до заліку з курсу “Філософія та методологія науки”
1.Проблема періодизації історії науки.
2. Роль філософії у науковому дослідженні.
3. Природниче та соціально-гуманітарне пізнання в контексті інноваційної діяльності.
4. Критерії науковості знання. Проблема демаркації в науці.
5. Емпіричний редукціонізм Віденського гуртка, принцип верифікації.
6. К.Поппер про розвиток науки.
7. Фаллібілізм та принцип фальсифікаціонізму.
8. І.Лакатос та його методологія науково-дослідницьких програм.
9. П.Фейєрабенд: методологічний анархізм, теза про неспівмірність теорій.
10. Концепція наукових революцій.
11. Методологічні особливості герменевтики.
12. Генеза науки. “Арістотелівська” та “галілеєвська” науки.
13. Поняття стандартної концепції наукового знання (факти, емпірмчні і теоретичні методи,
гіпотеза, система).
14. Роль парадигми в науці: Т.Кун, його послідовники та опоненти.
15. Наука як пізнавальна діяльність.
16. Наука як система знань.
17. Наука як культурний феномен.
18. Наука як соціальний інститут.
19. Поняття наукової картини світу.
20. Зміна історичних типів наукової раціональності: класична, некласична, постнекласична наука.
21. Науковий реалізм У.Селлерса: буденна та наукова мова як основа побудови картини світу.
22. Особливості постнекласичної науки.
23. Техніка та технологія як предмет філософського осмислення.
24. Основні етапи розвитку техніки.
25. Інженерія як соціальний інститут та форма діяльності.
26. Сучасна інформаційна революція та її соціальні наслідки.
27. Наука в системі техногенної цивілізації.
28. Наука в інформаційному суспільстві.
29. Філософія і концептуальний апарат науки.
30. Проблема гуманізму та ціннісної орієнтації наукового знання.
31. Філософський та науковий підходи до вивчення науки та інноваційної діяльності.
32. Філософія науки: онтологічний, гносеологічний, епістемологічний вимір.
33. Класичний, некласичний та постнекласичний ідеали науковості.
34. Форми організації науки та інноваційної діяльності.
35. Основні рівні та компоненти науково-пізнавальної діяльності.
36. Методологія пізнання, наукової та інноваційної діяльності.
37. Значення фундаментальних та прикладних стратегій наукового дослідження.
38. Філософський аналіз специфіки сучасної науки.
39. Філософський аналіз специфіки сучасного етапу розвитку науки Філософські засади класифікації наук.
40. Логіка наукового дослідження в контексті глобальних проблем сучасності (екологічних, техногенних та соціальних).
41. Філософське осмислення наукової картини світу.
42. Аксіологічний вимір науки: проблема відповідальності вченого.
43. Основні орієнтири побудови класичного стилю науки.
44. Некласична та постнекласична наука: традиції та інновації.
45. Основні елементи й розділи сучасної наукової картини світу.
46. Сучасна філософія цінностей про проблему соціальної відповідальності вченого.
47. Загальна наукова картина світу як основа світогляду. Класична, некласична, постнекласична наукові картини світу: єдність та специфіка.
48. Становище і роль науки в інформаційному суспільстві. Роль комунікації в науці та інноваційному розвитку.
49. Структура та етапи процесу пізнання.
50. Філософія як найперша історична форма існування науки Виникнення та розвиток світоглядних, ціннісних, методологічних засад класичної наук.