Список рекомендованої літератури

1. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. / П.В. Копнин. – М., 2004.

2. Максюта М.Є. Філософія науки: Навч. пос. / М.Є. Максюта. – К.: Урожай, 2004.

3. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. / М.В. Попович. – К.: Сфера, 1997.

4. Табачковський В. У пошуках невтраченого часу / В. Табачковський. // Філос. думка. – 2002. - № 4.

5. Фуко М. Что такое автор? / М. Фуко // Воля к истине. – М., 1996.

6. Черняк В.С. История. Логика. Наука / В.С. Черняк. – М., 1996.

7. Шинкарук В.І. Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання: Вступ до діалектичної логіки / В.І. Шинкарук. – К., 1977.

8. Эллюль Ж. Технологический блеф / Ж. Эллюль // Филос. науки. – 1991. - №

Семінарське заняття № 7 (2 год.)

Тема: Класифікація методів науки

1. Типологія методів дослідження. Емпіричні метод дослідження: спостереження, вимірювання, експеримент. Теоретичні методи: аксіоматичний, формалізація, гіпотетико-дедуктивний, історизму, єдності історичного і логічного.

2. Загальнологічні методи: абстрагування, ідеалізація, моделювання, системний метод, методи вірогідності, мислений експеримент.

3. Конкретно-наукова методологія. Метод контент-аналізу. Наукова культура.

Список рекомендованої літератури

1. Діяков А.С. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А.С. Діяков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. – К., 2000.

2. Кара-Мурза С.Г. Развитие исследовательских методов как объект истории науки / С.Г. Кара-Мурза. // Вопросы философии. – 1983. - № 1.

3. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. / М.В. Попович. – К.: Сфера, 1997.

4. Табачковський В. У пошуках невтраченого часу / В. Табачковський. // Філос. думка. – 2002. - № 4.

5. Шинкарук В.І. Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання: Вступ до діалектичної логіки / В.І. Шинкарук. – К., 1977.

Завдання для самостійної роботи студентів

Тема 1. Освітньо-дисциплінарні засади філософії науки

1. Філософія та методологія науки як навчальний предмет.

2. Єдність дослідницького і освітнього спрямувань філософії науки.

3. Освітньо-дисциплінарні засади філософії науки.

4. Історичний генезис уявлень про науку.

5. Наука в ретроспекції.

6. Е. Гуссерль: “Наука – назва абсолютних і позачасових цінностей”.

7. М. Гайдеггер: “Наука – посутнє явище Нового часу”.

8. Прикметні риси і тенденції науки другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

9. Наука постмодернізму.

10. Філософські проблеми науки.

11. Самосвідомість науки.

12. Наука як об’єкт філософії.

13. Історичний розвиток філософсько-наукових знань і досліджень.

14. Основні етапи розвитку логіко-емпіристської філософії науки.

15. Позитивістська філософія науки і її контраверсійні концепції.

16. Філософія науки постпозитивізму.

Тема 2. Гносеологія науки

1. Пізнавально-раціональна природа науки.

2. Раціональність пізнавального відношення як наукова легітимність.

3. Форми пізнання дійсності. Чуттєве пізнання і його форми.

4. Логічне мислення та його форми.

5. Наукове мислення та наукове пізнання. Рівні наукового пізнання.

6. Історія і сучасні трансформації класичних гносеологічних концепцій.

7. Суб’єкт пізнання.

8.Історико-філософський генезис уявлень про суб’єкт, об’єкт і їх взаємодію.

9. Класична філософія. Некласична філософія.

10. Постнекласична філософія: “епістемологія без суб’єкта”; “текстуальна праця” як “спосіб розчинення суб’єкта”.

Тема 3. Наукове дослідження. Науково-дослідницькі форми

1. Антропологічні виміри дослідництва.

2. Гносеологічні та логічні завдання як чинники наукового дослідження.

3. Логіка наукового дослідження.

4. Науково-пошукові етапи. Проблема. Факт.

5. Поняття та ознаки наукового відкриття.

6. Нове знання і його типологія.

7. Наукове відкриття і дослідницька перспектива.

Тема 4. Методологія як форма самосвідомості науки

1. Поняття методологічної самосвідомості науки.

2. Єдність об’єктивного і суб’єктивного аспектів методології науки.

3. Проблемність наукового методу, його прикметні риси.

Тема 5. Класифікація методів науки

1. Типологія методів дослідження.

2. “Міграція” методів дослідження як прикметна риса сучасної науки.

3. Конституювання дослідницьких методів.

4. Проблема типології наукової культури.

5. Особистість дослідника в системі наукової культури.