Тема 1. Освітньо-дисциплінарні засади філософії науки

Філософія та методологія науки як навчальний предмет. Єдність дослідницького і освітнього спрямувань філософії науки. Освітньо-дисциплінарні засади філософії науки. Історичний генезис уявлень про науку. Наука в ретроспекції. Е. Гуссерль: “Наука – назва абсолютних і позачасових цінностей”. М. Гайдеггер: “Наука – посутнє явище Нового часу”. Прикметні риси і тенденції науки другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Наука постмодернізму. Філософські проблеми науки. Самосвідомість науки. Наука як об’єкт філософії. Історичний розвиток філософсько-наукових знань і досліджень. Основні етапи розвитку логіко-емпіристської філософії науки. Позитивістська філософія науки і її контраверсійні концепції. Філософія науки постпозитивізму.

Тема 2. Історичний розвиток філософсько-наукових знань і досліджень

Періодизація історико-наукового процесу. Антична наука: “наука - логос”. Середньовічна наука: “мудрість світу”. Наука модернізму: “наука - саєнс”. Історико-наукові концепції: екстерналізм, інтерналізм, континуїзм, дисконтинуїзм, концепція О. Койре, марксистська історико-наукова концепція. Сучасний історико-науковий дискурс: тенденції історико-наукових досліджень у ХХ столітті; концепція історичної динаміки наукового знання Т. Куна; “конкуруючі науково-дослідні програми” І. Лакатоса; “епістемологічний анархізм” П. Фейєрабенда; ідея “колективного генія і науці” Дж. Агассі.

Тема 3. Загальні закономірності, соціальні функції науки

Загальні закономірності науки. Соціальні функції науки: дослідницька, виховна, виробничо-економічна, культуротворча. Суспільні виміри науки. Соціокультурна дилема “сцієнтизм-антисцієнтизм”. Наукова діяльність. Образ науки як дзеркало культурно-історичних процесів. Сучасні образи науки.

Тема 4. Гносеологія науки

Пізнавально-раціональна природа науки. Раціональність пізнавального відношення як наукова легітимність. Форми пізнання дійсності. Чуттєве пізнання і його форми. Логічне мислення та його форми. Наукове мислення та наукове пізнання. Рівні наукового пізнання. Історія і сучасні трансформації класичних гносеологічних концепцій. Суб’єкт пізнання. Історико-філософський генезис уявлень про суб’єкт, об’єкт і їх взаємодію. Класична філософія. Некласична філософія. Постнекласична філософія: “епістемологія без суб’єкта”; “текстуальна праця” як “спосіб розчинення суб’єкта”.

Тема 5. Онтологія та епістемологія науки

Об’єкт наукового пізнання. Історико-філософські концепції пізнавального об’єкта. Значення наукової онтології. Наукова істина. Класичне поняття істини. Істина у некласичній філософії. Філософія постмодерну про істину. Формотворчі чинники епістемології, її проблематика. Раціональність – основна епістемологічна проблема. Наукова раціональність.

Змістовий модуль іі. Методологія науки в системі філософського знання і культури

Тема 6. Наука як знання

Наука, система знання і рефлексивний аналіз. Наукова раціональність. Феноменологічний і реконструктивний аналіз науки. Раціональна реконструкція науки і реконструктивна рефлексія. Логіка і методологія науки. Епістемологія і методологія науки. Наукова картина світу. Система методологічного знання. Множина методологічних систем філософії науки та їх класифікація.