- •Реферат
- •1. Вступ
- •2. Огляд літератури
- •2.1. Висновок з огляду літератури
- •3. Власні дослідження
- •3.1. Матеріали і методи досліджень
- •3.1.1. Відбір проб і санітарна оцінка продуктів рослинництва.
- •3.1.2. Хвороби рослин, при яких вони не допускаються до реалізації
- •Лабораторні дослідження
- •3.2. Структура та організація роботи державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку м. Бобринець Кіровоградської області
- •3.3. Охорона праці
- •3.4. Оцінка організації ветеринарно-санітарного контролю рослинних харчових продуктів на нітрати
- •4. Обговорення результатів власних досліджень
- •5. Висновки.
- •6. Пропозиції виробництву
- •7. Список літератури
- •8. Додатки
2.1. Висновок з огляду літератури
Фрукти і овочі є продуктами природи — рослинними організмами, які продовжують жити і після відокремлення їх від материнської рослини. В процесі росту в фруктах і овочах нагромаджуються органічні та мінеральні речовини, відбуваються складні біохімічні процеси, головним з яких є дихання. Фрукти і овочі відіграють важливу роль в життєдіяльності людини.
Кожний з них має тільки йому властивий хімічний склад, зовнішній вигляд і структурно-механічні властивості. Але й ці показники неоднакові на різних ступенях стиглості плодів одного виду і сорту. Дуже важливо не допустити перестигання фруктів і овочів, оскільки вони втрачають поживні речовини, смакові, товарні властивості та здатність до тривалого зберігання.
Харчова цінність фруктоовочевих товарів зумовлена їх енергетичною, біологічною, фізіологічною, лікувально-профілактичною, органолептичною цінністю, структурно-механічними особливостями та безпекою.
Забруднення нітратами відбувається головним чином внаслідок надмірного використання азотних добрив. В Україні більш, ніж у 30% сільськогосподарської продукції вміст нітратів перевищує допустимий рівень. Відомо близько 20 факторів, що впливають на нагромадження нітратів у фруктах і овочах:
застарілі технології вирощування культур;
внесення в грунт великої кількості органічних добрив;
незбалансоване макро- і мікроелементне живлення рослин;
внесення добрив без обліку біологічної потреби;
порушення агрономічної технології їхнього внесення (в основному вносять під оранку, перспективний; за допомогою сівалок точного висіву під насіння і локальне внесення);
недосконалість технології і організації транспортування, збереження, внесення добрив;
недосконалість самих добрив їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.
На нагромадження нітратів у рослинах також впливають:
освітленість (затінення рослин, особливо при вирощуванні в закритому ґрунті, сприяє нагромадженню нітратів);
біологічні особливості культур і сортів (сильно накопичують нітрати: салат, шпинат, капуста, редька, ревінь, петрушка, редиска; мало їх накопичують: томати, цибуля-ріпчаста, баклажани, огірки);
співвідношення живильних елементів у середовищі:
агротехніка (напр., щільність посіву);
погодні умови (при відсутності тепла, сонячного світла рослина не може синтезувати білок і небілкова частина (аміди) накопичуються в них; коливання температури, висока вологість повітря, дощова погода також сприяє нагромадженню нітратів);
тип та склад ґрунту (високогумусні ґрунти, ґрунти з високою вологістю сприяють відкладенню нітратів, у важких ґрунтах накопичується більше NО3, ніж у легенях; для ґрунтів з низьким змістом Р, К і мікроелементів кількість добрив знижують, для кислих ґрунтів - взагалі не застосовують);
час збору врожаю, у т.ч. період доби (ранком нітратів більше, ніж увечері);
умови і час збереження врожаю.
в різних частинах організму рослин нітрати накопичуються по-різному (в листових пластинках менше, ніж у черешках).
З рослинними продуктами харчування до організму людини надходить до 70-80% нітратів. Самі по собі вони не являють небезпеки для здоров’я, бо більша частина цих сполук виділяється з сечею (65-90% за добу). Однак частина нітратів (5-7%) при надлишковому їх вмісті в рослинних харчових продуктах у шлунково-кишковому тракті може перейти в нітрити, останні і здійснюють негативний вплив на організм.
До небезпечних захворювань відносять і мікотоксини, які можуть потрапляти в організм людини також через харчові продукти - з м'ясом і молоком тварин, яким згодовували корми, забруднені плісеневими грибами.
Серед багато чисельних факторів навколишнього середовища токсичні речовини – мікотоксини, які утворюються мікроскопічними грибами, останнім часом привертають все більше уваги. Використання в тваринництві кормів, уражених грибами, веде до загибелі або захворювання худоби і птиці.
Серед мікотоксинів токсичними і канцерогенними властивостями виділяються афлатоксини, охратоксини, патулін, трихотецени, зеараленон.
Враховуючи широке поширення в світі мікотоксинів в країні здійснюється моніторинг імпортних продуктів на забруднення мікотоксинами.
Саме цим актуальним питанням ветеринарно-санітарного контролю якості рослинних харчових продуктів в умовах ДЛВСЕ ринку і присвячена наша робота[5, 14, 22].