- •Реферат
- •1. Вступ
- •2. Огляд літератури
- •2.1. Висновок з огляду літератури
- •3. Власні дослідження
- •3.1. Матеріали і методи досліджень
- •3.1.1. Відбір проб і санітарна оцінка продуктів рослинництва.
- •3.1.2. Хвороби рослин, при яких вони не допускаються до реалізації
- •Лабораторні дослідження
- •3.2. Структура та організація роботи державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку м. Бобринець Кіровоградської області
- •3.3. Охорона праці
- •3.4. Оцінка організації ветеринарно-санітарного контролю рослинних харчових продуктів на нітрати
- •4. Обговорення результатів власних досліджень
- •5. Висновки.
- •6. Пропозиції виробництву
- •7. Список літератури
- •8. Додатки
3.1.2. Хвороби рослин, при яких вони не допускаються до реалізації
Хвороби бульби картоплі. Фітофтора викликається паразитичним грибом і трапляється частіше всього у вологі роки. На поверхні бульби виявляють тверді, бурувато-сірі плями, втиснені всередину тканини. На розрізі уражена тканина іржаво-бура, губчаста.
Фузаріоз (суха гниль) - уражає бульби під час зберігання. Гриб фузарія розростається на бульбі у місцях механічних ушкоджень або ураженні фітофторою, при цьому на поверхні бульби виявляють зморщену шкірку і буру поглиблену пляму. Бульба зморщується, на розтині виявляють порожнину, заповнену сухуватою жовто-білою масою.
Мокра гниль викликає виникнення густої слизуватої маси брудно-сірого кольору, неприємного запаху, що виявляється на розрізі бульби.
Кільцеву гниль виявляють при розтині бульби, вона уражає судинне кільце бульби — спочатку з'являються жовтуваті розм'якшені острівні, потім вони зливаються й утворюють кільце сірувато-бурого або червоного кольору.
Іноді всередині бульби виявляють порожнину, а зовні - зморшкуватість і тріщини. Хвороба частіше трапляється, якщо літо сире і при зберіганні картоплі в сирому приміщенні [7, 37].
Чорна парша (ризоктоніоз) пошкоджує стебла і бульби. На бульбі виявляють чорні бородавочки, що легко знімаються, схожі на частинки землі. Це - склероції (тверді колонії) паразитів, проникають всередину бульби, розм'якшують її і викликають гниття.
Хвороби моркви. Чорна гниль проявляється наявністю на верхівці і боковій частині коренеплоду сірих плям, які потім темніють, покриваються нальотом і різко відмежовуються від здорової тканини.
Біла гниль — на уражених частинах моркви (частіше хвостовому кінці) з'являється білий пластівчастий наліт із великими чорними плямами і коренеплід перетворюється в суцільну гниючу масу з неприємним запахом.
Бура гниль - на хвостовій частині коренеплоду виявляють бурі плями, що нагадують вісп'яні ямочки, в міру розвитку хвороби плями гнилі поширюються по всьому коренеплоду.
Сіра гниль - проявляється у вигляді сірого нашарування (міцелію гриба) на поверхні коренеплоду.
Хвороба, що викликається морквяною мухою - корінь моркви, який пошкоджений личинкою, має іржавий колір і нехарактерний дерев'янистий смак.
Хвороби коренів буряка. Фузаріоз (кагатна гниль) — в центральній частині коренеплоду утворюється поздовжня порожнина з бурими, розм'якшеними стінками, що гниють і мають неприємний запах.
Серцевидна гниль — на коренеплодах виявляють сірувато-сині плями. При проникненні гнилі всередину пошкоджується (чорніє) судинна тканина і стає спочатку твердою, потім розм'якшується.
Хвороби плодів. Плодова гниль (чорна, біла, сіра, мокра) - на поверхні та в м'якоті утворюються коричневі й жовті розпушені ділянки [9, 40].
Вади продукції, при яких вона не допускається до реалізації.
У свіжих плодах і овочах:
зів'ялі;
підморожені;
запарені;
тріснуті;
пошкоджені гризунами;
позеленілі бульби картоплі на площі понад 1/4 поверхні;
механічні пошкодження капусти, завглибшки понад 5 листків, що облягають;
ріпчаста цибуля з довжиною висушеної шийки більше 10 см;
ріпчаста цибуля, ушкоджена стебловою нематодою і кліщами;
помідори і огірки із сонячними опіками, жовті, з грубим шкірястим насінням;
недоспілі і переспілі плоди кавунів;
механічні ушкодження плодів дині;
побуріння м'якоті в яблук і груш;
перезрілі, зелені і роздушені ягоди;
плоди і ягоди із зайвою вологістю;
для цитрусових - пошкодження більше 1/4 поверхні сажковим грибом;
овочева зелень із наявністю довгих грубих стеблин, стрілок.
Забороняється до реалізації харчова рослинна продукція при невідповідності установленим максимально допустимим рівням за такими показниками:
вміст нітратів у свіжих овочах, плодах, що перевищує максимально допустимі рівні;
підвищена вологість сушених овочів, фруктів;
відхилення за вмістом натрію хлориду або кислотності в солених і маринованих овочах;
вміст метало магнітних домішок у сушених овочах, фруктах, не більше 3 мг/кг;
зараженість шкідниками сушених овочів, фруктів;
фальсифікація продукції рослинного походження, що реалізується на ринку, і її супровідних документів [16].
Насіннячкові плоди уражаються мікробіальними (грибними, бактеріальними) і фізіологічними захворюваннями, сільськогосподарськими шкідниками, хімічними речовинами, зазнають механічних та метеорологічних пошкоджень.
Мікробіальні захворювання: плодова гниль, парта, сажовий гриб.
Фізіологічні захворювання: побуріння шкірочки, побуріння м'якоті, підшкіркова плямистість, джонатанова плямистість, скловидність, мокрий опік, водянисте розкладання м'якоті, зів'ялість, підморожування, перестигання фруктів — виникають внаслідок порушень умов зберігання, транспортування, які призводять до функціональних розладів.
Пошкодження сільськогосподарськими шкідниками: плодовою плодожеркою, садовим довгоносиком (яблуневим цвітоїдом, козаркою), щитівкою.
Механічні пошкодження: натиски, проколи шкірочки, забиті місця від ударів, потертості тощо, а також метеорологічні пошкодження: побитості градом, опіки від сонячного випромінювання.
Пошкодження хімічними речовинами: білі плями, "сітка", тріщини з наслідком обробки дерев пестицидами [35].