V. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв"язки
1. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату у дітей — кафедра нормальної анатомії, фізіології, пропедевтики педіатрії.
2. Принципи діагностики травм опорно-рухового апарату та ушкоджень плечового сплетення — кафедри пропедевтики педіатрії, неврології та нейрохірургії
3. Принципи лікування дітей: кафедри неврології, педіатрії, нейрохірургії, ортопедії-травматології.
VI. Питання до самопідготовки
Які є анатомічні й фізіологічні особливості опорно-рухового апарату новонародженої дитини?
Які є симптоми переломів кісток у новнароджених дітей?
З яких анатомічних елементів утворюється плечове сплетення: його стовбури, гілки та нерви руку дитини?
4. Які є анатомічні особливості плечового сплетення новонародженої дитини?
5. Які є основні симптоми травми плечового сплетення у новонароджених дітей?
6. Чим зумовлений синдром Горнера ?
7. Які є основні прояви порушеної функціїї руки у випадку родового паралічу руки?
8. Яким способом оцінюється нервово-м"язовий апарат новонародженця ?
9. Як визначити у дитини характер порушень чутливої функції руки ?
10. Якими є показання для мікрохірургічного лікування травм плечового сплетення ?
11. Які види мікрохірургічного втручання при пологовому паралічі руки відомі ?
12. Якими методами реабілітації слід користуватися для відновлення функції
травмованого плечового сплетення ?
Якими можуть бути наслідки травмування плечового сплетення ?
VII. Змістова частина теми Причини пологових травм плода
1. Велика маса плода (4000 г і більше).
2. Недоношеність плода (незрілість кісток черепа веде до травмування мозку та зміщення
його).
3. Патологічне передлежання (сідничне, тазове, ніжне тощо).
4. Аномалія пологових сил (стрімкі пологи, в"ялі пологи)
5. Анатомічне звужений таз породіллі.
6. Неадекватні дії медперсоналу (неправильне застосування щипців,
вакуумекстрактора, видавлювання плоду, тракційні ушкодження).
Пологовий (акушерський) параліч руки
Механізм травмування плечового сплетення при пологах
Ушкодження плечового сплетення виникають при важких пологах, які часто супроводжуються асфіксією. Остання загрожує життю плода й вимагає прискорення пологів, що нерідко призводить до застосування некласичних акушерських маніпуляцій і грубого насилля.
Клінічні спостереження свідчать про безумовне значення 3 чинників в етіології даного ушкодження: а) великої маси тіла плода (понад 4000 г); б) анатомічне звуженого таза, в) патологічного положення плода (тазове, сідничне, ніжне передлежання плода).
Механізм травмування плечового сплетення при головному передлежанні плода з великою масою тіла (мал. 01 )
Після народження головки тіло плода застрягає в пологових шляхах — перепоною до народження виступають плечики, одне з яких фіксується підсимфізом. Пологи припиняються — виникає загроза асфіксії плода. У таких випадках акушери застосовують тракцію за голівку плода — при цьому розтягується шия, що веде до ушкодження плечового сплетення. Посилена тракція з ротацією головки в протилежну сторону призводить до розтягування, розволокнювання та розриву елементів плечового сплетення.
Інший механізм травмування плечового сплетення спостерігається при тазовому передлежанні плода. Пологи супроводжуються запрокидуванням одної чи обох ручок плода. При виході з таза плід тягнуть за тулуб униз і тоді розтягується й ушкоджується нижня частина плечового сплетення — С-8 і ТЬ-1 спинномозкові нерви та нижній стовбур сплетення. Всі ці ушкодження називаються тракційними.
Патанатомія ушкоджень
Пологова травма викликає набряк і крововиливи в оболонки епіневрія й периневрія, порушує цілість аксонів, веде до розривів спинно—мозкових нервів, верхнього, середнього та нижнього стовбурів, латерльного та медіального пучків плечового сплетення й окремих нервів (постгангліонарні ушкодження), а також нерідко до розривів корінців спинного мозку (прегангліонарні ушкодження) (мал 02, 03).
Прегангліонарні ушкодження характеризуються крім паралічу м"язів наявністю синдрому Горнера (птоз, міоз, ендофталм).
На місцях ушкоджень з часом виникають грубі рубці, що порушують регенерацію нерва.
Мал. 02.Схема ілюструє утворення плечового сплетення зі спинномозкових нервів та
показує складові частини його
Мал. 03. Схема пояснює локалізацію прегангліонарних та постгангліонарних
ушкоджень плечового сплетення.