- •Тема 6. Оцінка вартості земельної ділянки, будівель і споруд.
- •1.Теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства.
- •2. Особливості оцінки земельної ділянки, будівель і споруд.
- •3. Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд.
- •Питання для дискусій
- •Тема 7. Оцінка ринкової вартості машин та обладнання
- •1.Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання.
- •2. Класифікація й ідентифікація машин і обладнання.
- •3. Вплив зносу на вартість машин та обладнання.
- •4. Методичні особливості оцінки машин та обладнання.
- •Методи оцінки інших видів зносу машин та обладнання.
- •Ідентифікація машин та обладнання в оціночній практиці.
- •Література
- •Орієнтовні теми реферативних доповідей
- •Питання для дискусій
- •Тема 8. Нематеріальні активи підприємства та методи їх оцінки План:
- •Класифікація нематеріальних активів.
- •Менеджмент нематеріальних активів
- •Роль, значення та характер участі нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства
- •Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства
- •Дохідний підхід.
- •Витратний підхід.
- •Ринковий (порівняльний) підхід.
- •Особливості оцінки нематеріальних активів підприємства.
- •Питання для поглибленого вивчення теми
- •Рекомендована література до теми.
- •Орієнтовні теми реферативних доповідей
- •Питання для дискусій
- •Тема 9. Трудовий потенціал підприємства та його оцінка
- •2. Класифікація видових проявів трудового потенціалу підприємства.
- •2. За спектром охоплення можливостей:
- •3. За характером участі у виробничо-господарському процесі:
- •4. За місцем у соціально-економічній системі підприємства:
- •3. Одиниці виміру трудового потенціалу підприємства.
- •4. Структура трудового потенціалу.
- •5. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства.
- •6. Методики оцінки трудового потенціалу підприємства.
- •7. Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства
- •8. Результатний підхід до оцінки трудового потенціалу.
- •9. Основи управління трудовим потенціалом підприємства.
- •Тема 10. Оцінка вартості бізнесу
- •Методи оцінки вартості бізнесу
- •3. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу.
- •3.1.Простий балансовий метод.
- •3.2. Метод регулювання балансу.
- •3.3. Метод вартості заміщення.
- •3.4. Метод ліквідації вартості.
- •3.5. Метод чистих активів.
- •3.6. Метод накопичення активів.
- •4. Методи результатного підходу до оцінки вартості бізнесу.
- •4.1. Метод прямої капіталізації.
- •4.2. Метод дисконтування грошових потоків.
- •4.4. Метод економічного прибутку.
- •4.5. Метод додаткових прибутків.
- •5. Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході.
- •5.1. Метод мультиплікаторів.
- •5.2. Метод галузевих співвідношень.
- •5.3. Метод аналового продажу (ринку капіталу).
- •6. Методи оцінки гудвілу.
Витратний підхід.
Витратний підхід заснований на міркуваннях про те, що потенційний покупець, володіючи певною інформацією про предмет купівлі, не заплатить за нього більше, ніж вартість іншого нематеріального активу з тією ж корисністю. У рамках цього підходу з метою визначення реальної вартості нематеріального активу передбачається визначення витрат на відтворення первинної вартості об’єкта інтелектуальної власності з урахуванням наступних покращань (чи заміни з вирахуванням обґрунтованої поправки на суму амортизації за строк експлуатації). На відміну від матеріальних об’єктів, для нематеріальних активів характерні лише функціональний та техніко-економічний знос.
Як правило, витратні методи використовуються для оцінки нематеріальних активів, які спрямовані на отримання соціальних ефектів тощо. При оцінці бізнесу витратний підхід використовується в тих випадках, коли не передбачається отримання доходів від підприємницької діяльності протягом достатньо довгого періоду часу, а також при реальній загрозі банкрутства. Вартість нематеріальних активів, яка визначена методом початкових витрат у національних стандартах бухгалтерського обліку, називається історичною, оскільки вона в основному базується на обліку фактично понесених витрат відповідно до бухгалтерської звітності протягом останніх років. При використанні цього методу слід звернути особливу увагу на кінцеву величину вартості та строк її формування. Зрозуміло, що в разі необхідності понесені витрати мають бути скориговані (приведені) в потрібному напрямку з урахуванням їх давності.
При оцінці нематеріального активу за методом вартості заміщення використовують принцип заміщення, відповідно до якого максимальна вартість об’єкта інтелектуальної власності визначається мінімальною ціною аналогічного об’єкта (з еквівалентними характеристиками), що пропонується для продажу на сьогоднішній момент на ринку. При необхідності використовують приведення нематеріального активу до ринкового еквівалента за допомогою параметричних коефіцієнтів перерахунку. Метод відновної вартості найчастіше використовується для оцінки цінності прав на унікальні об’єкти інтелектуальної власності. При цьому відновна вартість визначається як сума витрат, які необхідні для створення нової точної копії нематеріального активу на основі сучасних цін на матеріали, енергоносії тощо.
Ринковий (порівняльний) підхід.
Ринковий підхід до оцінки нематеріальних активів передбачає порівняння об’єкта оцінки з представленими на ринку аналогічними об’єктами. Найпоширенішим вказаний підхід став у методі порівняльного продажу. Суть його полягає в прямому порівнянні об’єкта оцінки з аналогічним за корисністю, якістю та призначенням нематеріальним активом, що вже купувався/продавався за інформацією минулих ринкових угод.
Основні умови використання даного методу:
ü наявність достатньої інформації (прийнятної якості) стосовно минулих комерційних угод по нематеріальних активах подібного призначення та корисності;
ü наявність конкретних технологій урахування відмінностей між співставними об’єктами.
При використані цього методу ринкова вартість нематеріального активу визначається ціною, яку можуть заплатити типові покупці типовому продавцю на конкретну дату оцінки за аналогічний (за всіма параметрами) об’єкт. Метод дозволяє досягнути прийнятних результатів тільки при дотриманні всіх перелічених умов, а в іншому випадку його можна рекомендувати як допоміжний чи приблизний.