Розділ 1. Загальні принципи розробки управлінських рішень

 

 

Тема 1. Процес управління і управлінські рішення

1.1. Теоретичні основи розробки, прийняття та реалізації рішень.

1.2. Природа управлінських рішень.

1.3. Класифікація і типологія рішень.

1.4. Графічне зображення проблемної ситуації.

 

1.1. Теоретичні основи розробки, прийняття та реалізації рішень

 

Управлінське рішення  (УР) – це вибір однієї з можливих альтернатив, тобто це модель, в якій із певного числа варіантів вибирається кращий. Рішення (Р) – це той пункт, у якому вибір робиться між альтернативними та, як правило, конкуруючими можливостями. Здається, що відправним моментом може бути та мить, коли дія вже робиться у певному напрямку, а решта можливостей відкидається. Саме дія, зроблена у визначеному напрямку, надає рішенню значущості.

Рішення має велике значення в управлінській діяльності. Прийняття ефективного рішення для підприємця є передумовою забезпечення конкурентноздатності продукції та фірми на ринку, формування раціональних організаційних структур, проведення правильної кадрової політики та ефективного використання виробничих потужностей, регулювання соціально-психологічних відносин на підприємстві, створення позитивного іміджу та ін.

На рівні підприємств і об'єднань число документально оформлених рішень досягає в середньому трьохсот в рік, на більш високих рівнях їх значно більше. Вибірковий аналіз показує, що четверту частину всіх рішень (до 25%) можна було б не приймати через їх нездійсненність. Відбувається це з самим різних причин: безглуздості цілей, складності контролю, "обтічності" заходів, що приймаються, відсутності термінів виконання, браком ресурсів на їх реалізацію тощо. По суті відмічене свідчить про брак в управлінській діяльності, породжуючи серйозні економічні і соціальні наслідки (упущену можливість, нераціональні витрати часу та коштів, безвідповідальність, зниження трудової активності тощо). Тому організація глибокого опрацювання управлінських рішень, грамотне оформлення та дотримання методологічних принципів проведення цієї роботи передбачають особливу актуальність. Виходячи з вищесказаного результатом обраного рішення повинна бути якась дія. Прийняття рішення (ПР) означає процес, завдяки якому обирається лінія поведінки, як вирішення певної проблеми.

Суть розробки ПР полягає в діяльності людини, яка приймає рішення (ЛПР) по виконанню основної функції керівника в процесі керування. Основна мета управлінського рішення — забезпечити координуючий (регулюючий) вплив на систему керування, що реалізує рішення управлінських задач персоналом по досягненню цілей організації. Досягнення цих цілей передбачає рішення задач, що складають зміст і послідовність дій ЛПР при виконанні безпосередніх обов'язків. Основними задачами є створення інформаційної бази для прийняття своєчасних рішень, визначення обмежень і критеріїв ПР, організація діяльності персоналу керування. Прийняття рішень — творча, відповідальна задача керування. Вона полягає в тому, щоб у відповідності з обставинами, що склалися, визначити напрям наступних дій, які підлягають конкретній сфері керування (виробництва товару або надання послуг), задачі структурних підрозділів у системі діяльності, порядок їхньої взаємодії, забезпечення та керування. Рішення приймає керівник (лінійний менеджер) і несе за них особисту відповідальність. У підготовці даних для ПР бере участь персонал керування конкретної організації. Відповідальність за групове рішення несуть ті, хто його прийняв, відповідно до їх повноважень.

Для своєчасного ПР необхідно мати систему керування, що забезпечує реалізацію складної системної діяльності ЛПР, на науковій основі організувати роботу персоналу керування, що застосовує ефективні методи і використовує автоматизовані системи керування (АСУ). Персоналу керування, який залучається до ПР, потрібні як професійні якості, так і особистісні. При цьому якість ПР багато в чому залежить від злагодженості колективу, властивої йому організаційної культури, відносин між керівниками і виконавцями.

Прийняття рішень в організаціях забезпечує створення вибору для зміни певного існуючого стану. Вибір однієї лінії поведінки з кількох можливих, мобілізацію певних організаційних та індивідуальних (технічних, фінансових) ресурсів на виконання рішень і діяльність, спрямовану на досягнення бажаних результатів. Для організації процес прийняття рішень передбачає використання певних ресурсів для успішного прийняття управлінських рішень. Управлінське рішення в організації – творчий акт суб’єкта управління (колектив, відділ, керівник), що визначає програму діяльності колективу по ефективному рішенню проблеми на основі знань об’єктивних законів функціонування керованої системи (об’єкта)  та аналізу інформації про її стан.

Предмет ПР досліджується з різних сторін, які складають окремі але взаємопов’язані аспекти. До основних аспектів відносяться: організаційний, психологічний, соціальний, інформаційний, економічний, технологічний, правовий.

Організаційний аспект проявляються в організації розробки і виконання УР. При цьому реалізується ряд функцій, зокрема направляюча, координуюча, мотивуюча.

Направляюча функція Р передбачає напрямок рішень для реалізації окремих функцій (план, організація, контроль, мотивація), які реалізуються через посередників рішень для досягнення цілей організації.

Координуючу роль Р відображається в необхідності узгодження дій виконавців при реалізації Р.

Мотивуюча функція Р реалізується через систему організаційних мір (накази, постанови, розпорядження), економічних стимулів (премії, надбавки), соціальних оцінок (самоствердження особистості, творча самореалізація).

Соціально-психологічні аспекти ПР ілюструють різні сторони діяльності людей у процесі ПР. До них відносяться удосконалювання структури усередині колективних зв'язків, вивчення поводження особистості в колективі і взаємин його членів у процесі ПР.

Економічні аспекти ПР показують вплив економічних факторів на ефективність існуючих і розроблювальних систем ПР, на економічну підготовку персоналу керування, удосконалювання організаційних форм і методів ПР на новій технічній базі.

Технологічні аспекти ПР визначають рівень використовуваних і розроблюваних технологій ПР у керуванні, перспективи розвитку автоматизованих і людино-машинних систем ПР.

Правові аспекти ПР висвітлюють відносини між різними ієрархічними рівнями системи керування й окремими посадовими особами у підготовці ПР. Правові норми повинні бути закладені в основу організації управлінської діяльності.