Запитання для самоконтролю знань

1. Чим відрізняються реальна та номінальна дисконтні процентні ставки? Коли доцільно використовувати при підрахунку чистої дисконтованої вартості номінальну, а коли − реальну процентну ставки?

2. В економічній теорії грошовий капітал не вважається економічним ресурсом. Поясніть, чому грошовий капітал приносить дохід у формі процента?

3. Які чинники лежать в основі диференціації процентних ставок? Поясніть їх зміст.

4. Розкрийте особливості землі як природного ресурсу. Зробіть його порівняльну характеристику з фізичним капіталом та працею

5. У чому полягає особливість ціноутворення на ринку землі?

6. Чи варто, на вашу думку, перетворювати землю в предмет вільного продажу? Відповідь обгрунтуйте.

Рекомендована література:

1 [с. 146-149, 156-157], 2 [с. 187-207], 3 [с. 231-250], 6 [с. 104-107], 7 [с. 300-316], 10 [с. 273-278], 11 [с. 259-282], 14 [с. 143-151, 153-163], 15 [с. 147-154], 18 [с. 316-341], 17 [с. 156-159], 26 [с. 148-158].

Тема 10. Загальна рівновага та економіка добробуту

В результаті вивчення теми студент повинен:

• знати поняття:  зовнішні ефекти, позитивні та негативні зовнішні ефекти, інтернаціоналізація зовнішніх ефектів, основні риси громадських благ, попит на громадські блага;

• розуміти: зміст системи формальних і неформальних норм та правил поведінки, які формують інституціональне середовище субєкта ринку, сутність механізму трансакцій і відповідних витрат, причини вининкнення зовнішніх ефектів і роль держави в регулюванні їх, роложення теореми Коуза, необхідність державного регулювання системи громадських благ;

• вміти: показати природу фірми з позицій теорії прав власності та системи контрактів, оцінити зовнішній ефект і встановити спосіб його усунення, визначити оптимальну кількість громадського блага.

Основні питання:

1. Часткова і загальна рівновага.

2. Виробничі можливості та ефективний розподіл ресурсів. Коробка Еджоута.

3. Паретто-оптимальний стан економіки.

4. Економічна теорія добробуту.

Формули

MB – гранична вигода від споживання одиниці блага

P = MC = MB – умова ефективності в обміні

MRS^B_X,Y = MRS^C_X,Y = – умова ефективності оптимальності в обміні за Паретто

MRTS^X_L,K = MRS^Y_L,K = – умова ефективності (оптимальності) у виробництві за Паретто

–гранична норма трансформації

MRT = ^B_X,Y = MRS^C_X,Y. – умова ефективного розміщення ресурсів

Приклад розв’язування задач

Приклад А

Припустимо, що в економіці виробляються два товари А і В з відповідними кривими попиту та пропонування: Q_D^A = 40 + 4Рв – 6Р_A, Q_S^A = -12 – 2Рв + 4Р_A, Q_D^B = 50 + 2Р_А – 4Рв, Q_S^B = -10 – P_A + 2Р_В.

1. Знайдіть рівноважну ціну на ринку товару В, якщо ціна товару А становить 16 грн.

2. Яким буде співвідношення між обсягами попиту та пропонування на кожному з ринків, якщо ціна товару А становитиме 15 грн., а товару В 17 грн.

3. Як будуть змінюватись ціни на обох ринках для відновлення рівноваги?

Розв’язання

1. Q_D^B = Q_S^B; 50+2•16–4P_B = –10 – 16 + 2P_B ; P^*_B = 18 грн.

2. Q_D^A = 40+4P_B–6P_А= 40+4•17–6•15 = 18 од.,

Q_S^А = –12–2P_В+4P_А = –12–2•17+4•15 = 14 од.

Q_D^B = 50+2P_A– 4P_B , Q_D^B= 50+2•15–4•17 =12 од.,

Q_S^B = –10–P_A+2P_B = –10–15+2•17 = 9 од.;

На ринках товарів А і В існує дефіцит (надлишковий попит), оскільки за заданих цін Q_D>Q_S

3. Оскільки значення цін є нижчими за рівноважні, ціни на обох ринках будуть підвищуватися до досягнення рівноважних значень.

Вправи для опрацювання

Задача 1.

Припустимо, що попит на ринку апельсинів задається рівнянням: Q_D = 6 – Р, а пропонування Q_S = Р – 1.

1. Визначте рівноважну ціну (грн.) та рівноважний обсяг продукції (т).

2. Визначте величини надлишків споживачів і виробників та величину сукупного надлишку.

3. Припустимо, що уряд встановлює "підлогу" ціни у 6 грн. Проаналізуйте цю ситуацію з точки зору Парето-ефективності, втрат і вигод споживачів і виробників.

4. Як зміниться ситуація, якщо уряд встановить виробничу квоту у розмірі 2 т?

5. Подайте графічну ілюстрацію.

Задача 2.

Припустимо, що попит на товар задається рівнянням: Q_D = 100 – 2Р,а пропонування становить Q_S = Р – 100.

1. Побудуйте криві попиту та пропонування.

2. Визначте, чи може встановитись рівновага на такому ринку. Якою повинна бути умова рівноваги?

Задача 3.

У конкурентній ринковій економіці споживачі оцінюють граничну корисність товару X у 4 ютилі, а товару У- у 8 ютилів. Для фірм граничні витрати виробництва товару X складають 6 грн., товару У- 4 грн.

Визначте, чи є розподіл ресурсів у такій економіці Парето-оптимальним.

Як існуючий розподіл ресурсів може бути покрашений?

Задача 4.

Споживачі М і N розподіляють між собою запас благ X = 30 і У = 20 одиниць. Функції корисності споживачів задані рівняннями: U_M = Х^0,5У^0,5, U_N = Х^0,25У^0,75. Побудуйте криву контрактів.

Задача 5.

Обмежені ресурси економіки - праця і капітал - в обсягах К = 50, L = 100 розподіляються між виробництвом товарів X і У. Виробництво товару X описується виробничою функцією Q_X = X^0.5 L ^0.5, а товару Q_Y = X^0.2 L ^0.8

Побудуйте криву виробничих контрактів та криву виробничих можливостей.

Задача 7.

Припустимо, що суспільство складається з двох громадян А і Б, індивідуальний попит яких на певне благо, а також його пропонування задані даними таблиці:

Ціна блага, грн.	Обсяг попиту А, од.	Обсяг попиту В, од.	Обсяг пропонування, од.
7	0	0	6
6	0	1	5
5	1	2	4
4	2	3	3
3	3	4	2
2	4	5	1
1	5	6	0

1. Побудуйте криві індивідуального та ринкового попиту за умови, що дане благо призначене для індивідуального споживання і є приватним благом.

2. Визначте рівноважну ринкову ціну та рівноважну кількість блага.

3. Побудуйте криву попиту за умови, що дане благо є суспільним благом.

4. Визначте оптимальні обсяг ціну і суспільного блага.

Задача 8.

Суспільство складається з 5 індивідів, кожний з яких має функцію попиту на суспільне благо: Q_D = 20 – Р. Сукупні витрати на надання суспільного блага становлять: ТС=50 Q.

Визначте аналітична та графічно оптимальний обсяг суспільного блага.

Задача 9.

Садівник і пасічник є сусідами на дачному масиві. Садівнику таке сусідство вигідне, оскільки сусідські бджоли з одного вулика спилюють 10 дерев. Але бджіл для повного запилення саду не вистачає, тому садівник витрачає ще 10 грн. на кожні 10 дерев для штучного запилення. Пасічник від кожного вулика отримує меду на 20 грн. Сукупні витрати пасічника становлять: ТС = 10Q + Q². де Q - кількість вуликів.

1. Визначте оптимальну кількість вуликів для пасічника.

2. Яка кількість вуликів є оптимальною з точки зору садівника?

Задача 10.

На розгляд комітету з проблем екології послідовно були подані чотири природоохоронних проекти: А, Б, В, Г. При цьому сукупні суспільні витрати, пов'язані з реалізацією кожного наступного проекту, перевищували витрати попередніх.

Проект	Сукупні суспільні витрати (млн. грн.)	Сукупні суспільні виголи (млн. грн.)
А	5	7
Б	9	13
В	14	18
Г	20	21

Обґрунтуйте, який з поданих природоохоронних проектів доцільно реалізувати.

Тестові завдання:

1. Головним критерієм Парето-ефективності є:

   1. наявність чи відсутність конкурентних ринків;

   2. наявність чи відсутність справедливого розподілу доходів;

   3. наявність чи відсутність економічного прибутку;

   4. наявність чи відсутність розтрати ресурсів.

2. Згідно критерію Парето-ефективності в економіці відбувається по­кращення, якщо в результаті перерозподілу:

   1. доходи заможних скорочуються на меншу величину, ніж зростають доходи незаможних;

   2. підвищується добробут хоча б одного суб'єкта без погіршення добробуту всіх інших;

   3. встановлюється більш рівномірний розподіл доходів;

   4. підвищується добробут всіх учасників.

3. За умов недосконалої конкуренції:

   1. сукупний надлишок споживачів і виробників максимізується, але за вищої ціни, ніж конкурентна;

   2. гранична цінність товару для покупців перевищує граничні витрати його виробництва;

   3. досягається Парето-ефективний розподіл ресурсів;

   4. сукупний надлишок споживачів і виробників максимізується, але за нижчих обсягів випуску, ніж конкурентні.

4. Дослідження загальної рівноваги є аналізом:

   1. рівноважної ціни та рівноважного обсягу виробництва на окремих ринках;

   2. рівноваги окремого споживача;

   3. рівноваги окремої фірми;

   4. стану економіки, за якого одночасно забезпечується рівновага попиту та пропонування на всіх ринках товарів і ресурсів.

5. Ефект зворотного зв'язку:

   1. відображає зміни рівноважних цін та обсягів на певному ринку як реакцію на зміни цін та обсягів на всіх взаємопов'язаних ринках;

   2. відображає зміни рівноважних цін та обсягів на певному ринку як реакцію на зміни цін та обсягів на ринках товарів-субститутів;

   3. відображає зміни рівноважних цін та обсягів на певному ринку як реакцію на зміни цін та обсягів на ринках товарів комплементів;

   4. відображає зміни рівноважних цін та обсягів на певному ринку як реакцію на зміни цін та обсягів на ринках ресурсів;

6. Підвищення ціни чаю чинитиме наступний вилив на ринках кави і кавоварок:

   1. ціни на каву та кавоварки зростуть;

   2. ціни на каву та кавоварки знизяться;

   3. ціни на каву зростуть, а на кавоварки знизяться;

   4. ціни на каву знизяться, а на кавоварки зростуть.

7. Внаслідок зростання доходів населення та впровадження більш продуктивних технологій на багатьох ринках:

   1. рівноважні ціни знизяться, а рівноважні обсяги продукції зростуть;

   2. рівноважні ціни та рівноважні обсяги продукції зростуть;

   3. рівноважні ціни зростуть, а рівноважні обсяги продукції зменшаться:

   4. рівноважні ціни можуть змінитися чи не змінитися, а рівноважні обсяги продукції обов'язково зростуть.

8. Зміна пропонування деякого ресурсу призводить до зміни парамет­рів рівноваги на ринках:

   1. даного ресурсу та ресурсів замінників і доповнювачів;

   2. товарів, у виробництві яких використовується даний ресурс;

   3. товарів-замінників та доповнювачів тих, ціни яких змінилися внаслідок зміни ціни даного ресурсу;

   4. всі відповіді правильні.

9. Необхідною умовою загальної економічної рівноваги для економіки досконалої конкуренції є:

   1. необмеженість всіх ресурсів;

   2. державне регулювання економіки;

   3. підтримання умов рівноваги між попитом та пропонуванням на ринках всіх продуктів і ресурсів;

   4. максимізація корисності для всіх споживачів.

10. Ринкова економіка враховує суспільні інтереси навіть тоді, коли окремі виробники переслідують свої власні цілі, тому що існують:

    1. усвідомлення суспільних інтересів більшістю виробників;

    2. соціальна відповідальність керівників ділових структур;

    3. планування і координація роботи ринкового механізму з боку уряду;

    4. конкурентні ринки.