Додаткова література:

1. Биологи. Библиографический справочник. – К.: Наукова думка, 1984. – 813 с.

2. Довженко М. В. Сучасна економічна теорія. Сучасна нобіологія. К.: Вид.центр «Академія», 2005. – 335 с.

3. Енциклопедія Сучасної України, том 1. – К., 2001. – 823 с.

4. Енциклопедичний довідник «Лауреати Нобелівської премії 1901-2001». Юбілейне видання / С. О. Довгий, В. М. Литвин, В. Б. Солоіденко. – К.: Український центр, 2001. – 768 с.

5. Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: Підручник. – К.: Вікар, 2003. – 234 с.

6. Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 331 с.

7. Кремень В. Освіта і наука: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). – К., 2003. – С. 131 –148.

8. Освіта і наука: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). – К., 2003. – С. 100 – 130.

9. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 року Упорядник С. Е. Демський; Відп. ред. С. П. Павлюк. – К., 2001.

10. Стичинський Б. С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2001. – 1072 с. – (Економіка. Фінанси. Право).

11. Химики. Библиографический справочник. – К.: Наук, думка, 1987. – 711 с.

12. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К., 2002. – 156 с.

13. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 4-те вид, випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 307 с.

Предметний покажчик

Абстрагування, с. 92.

Автореферат, с. 142.

Аналіз, с. 92.

Анотація, с. 138.

Вчений, с. 44.

Гіпотеза, с. 88, 89.

Дедукція, с.92.

Дипломна робота, с. 167.

Довідковий апарат книги, с. 124.

Експеримент, с. 98.

Емпіричний рівень наукового пізнання, с. 13.

Індукція, с.92.

Курсова робота, с.167.

Курс лекцій, с. 145, 174.

Магістерська робота, с. 167.

Метод дослідження, с. 81, 93.

Методологія дослідження, с. 82.

Методичні рекомендації (методичні вказівки), с. 174, 179.

Метод польових досліджень, с. 99.

Моделювання, с. 94.

Навчальний посібник, с. 174, 175.

Навчально-методичний посібник, с. 174.

Наука, с. 12.

Наукова діяльність, с. 43.

Наукове дослідження, с. 15.

Науково-дослідна (науково-технічна) установа, с. 44.

Наукове пізнання, с. 12.

Наукова стаття, с. 142.

Науково-технічна діяльність, с. 43.

Науково-педагогічна діяльність, с. 44.

Науковий працівник, с. 44.

Науково-педагогічний працівник, с. 44.

Науковий результат, с. 45.

Наукова робота, с. 45.

Об’єкт дослідження, с. 15.

Підручник, с. 174, 175.

План, с. 129.

Предмет дослідження, с. 15.

Прикладні наукові дослідження, с. 16.

Синтез, с. 92.

Спостереження, с. 97.

Теза, с. 134.

Теоретичний рівень наукового пізнання, с. 13.

Реферат, с. 139.

Цитата, с. 132.

Фундаментальні наукові дослідження, с. 15.

Словник основних термінів

Абстрагування – це метод, що дає змогу виділяти ознаки, що цікавлять дослідника, з багатьох інших, що можуть заважати аналізу.

Автореферат – авторський короткий виклад основних положень наукової праці, стислий переказ її концепції з характеристикою методів і методики дослідження.

Аналіз – це розумове розчленування предмета чи явища на частини, виділення його окремих рис, особливостей, ознак з метою їх детального вивчення.

Анотація (від лат. annotatio – зауваження, примітка) – коротка узагальнююча характеристика книжки або її частини, статті, рукопису тощо, що вміщує стислу інформацію про зміст праці, відомості про автора та читацьке призначення.

Вчений – фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту та провадить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.

Гіпотеза – це науково-обґрунтоване припущення про факт, що не доступний для звичайного спостереження, – це закономірний зв’язок та закономірний порядок неперевірених в дослідах явищ.

Дедукція – спосіб дослідження, що базується на переході від загального до конкретного.

Дипломна робота – самостійне наукове дослідження, яке виконується студентом для отримання диплома у відповідності до кваліфікаційних вимог «спеціаліста».

Довідковий апарат книги – це додаткові тексти, що входять до її структури поряд з основними текстами.

Експеримент (лат. experіmentum – проба, дослід) – це науковий дослід, що передбачає точний облік умов та наслідків його проведення і можливість багаторазового повторення.

Емпіричний рівень наукового пізнання – пізнання, що здійснюється за допомогою спостереження об'єктів, фіксації фактів, проведення експериментів, встановлення співвідношення та закономірних зв'язків між окремими явищами.

Індукція – це спосіб дослідження, що базується на переході від окремих фактів до узагальнень, виведення з окремих фактів та явищ загальних принципів та законів.

Курсова робота – форма самостійної діяльності студентів, спрямована на узагальнення теоретичних знань та практичну реалізацію умінь і навичок.

Курс лекцій  навчальне видання повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою.

Магістерська робота – підсумкова кваліфікаційна робота, яка виконується особою, що закінчила вищий навчальний заклад і навчалась у магістратурі упродовж 1-2 років. Може бути логічним продовженням дослідження, розпочатого у курсовій та дипломній роботах.

Метод дослідження – це спосіб пізнання дійсності, своєрідний інструмент, яким користуються для вирішення головного завдання – відкриття об’єктивних законів дійсності.

Методологія дослідження – сукупність методів, способів, прийомів, їх певна послідовність, схеми для проведення будь-якого наукового дослідження.

Методичні рекомендації (методичні вказівки)  навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, а також заходів.

Метод польових досліджень – метод безпо­середнього вивчення об'єкта в природі шляхом спостереження за ним, інструментальним вимірюванням параметрів, дослідження функціонування, структури чи розвитку.

Моделювання – вивчення об’єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підлягають вивченню, непрямий, опосередкований метод наукового дослідження.

Навчальний посібник  навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затверджене як таке.

Навчально-методичний посібник  навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання.

Наука – це сфера діяльності людини, спрямована на вироблення, нагромадження та систематизацію об’єктивних знань про дійсність (природу, суспільство, процеси, мислення).

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань.

Наукове дослідження – цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.

Науково-дослідна (науково-технічна) установа — юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Наукове пізнання – це дослідження, яке характерне своїми особ­ливими цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань з метою оволодіти силами природи, пізнати закони розвитку суспільства тощо.

Наукова стаття – найбільш поширена форма публікації наукової продукції в періодичних виданнях, яка присвячується конкретним питанням галузевих досліджень або ж історіографічному огляду обраної проблеми.

Науково-технічна діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій.

Науково-педагогічна діяльність – педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації, пов'язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю.

Науковий працівник – вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Науково-педагогічний працівник – вчений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації.

Науковий результат – нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Наукова робота – дослідження з метою одержання наукового результату.

Об’єкт дослідження – процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливостей вико­ристання в практичній діяльності.

Підручник  навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке.

План – перелік питань, які розглядаються в роботі, – найкоротша форма запису основного змісту цілої роботи.

Предмет дослідження – все те, що знаходиться в межах об’єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Предметом наукового дослідження можуть бути причини виник­нення процесу або явища, закономірності його розвитку, різно­манітні властивості, якості тощо.

Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей.

Реферат – письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інформативне видання, яке визначає короткий виклад змісту наукового дослідження.

Синтез – це спосіб вивчення предмету шляхом поєднання раніше виділених частин предмету дослідження в єдине ціле.

Спостереження – систематичне цілеспрямоване дослідження об’єкта, явищ в такому вигляді, в якому вони функціонують (існують) в природі або ж в умовах специфічної діяльності.

Теза – стислий виклад основних положень, наукової праці, статті, доповіді, який передбачає попереднє ознайомлення учасників семінарів, конференцій, симпозіумів з результатами наукового дослідження.

Теоретичний рівень наукового пізнання – здійснюється формуванням системи знань, теорій, у яких розкриваються загальні та необхідні зв'язки, формулюванням законів в їх системній єдності та цілісності.

Реферат (лат. refero – повідомляю) – це короткий письмовий чи усний виклад основного змісту роботи (робіт), яка вивчалися, з аналізом запропонованих шляхів вирішення певної проблеми.

Цитата – це дослівний виклад уривка оригінального тексту, який містить суттєві думки автора, важливі факти, статистичні матеріали.

Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.