История(книга)

95 осіб удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Двом командирам партизанських з’єднань С.Ковпаку і О.Федорову – це звання було присвоєно двічі.

Отже, протягом війни партизансько підпільний рух на окупованій

території України був чинником у боротьбі з фашистами. За даними німецького командування, в боротьбі з партизанським рухом брало участь майже 10 % військової сили Східного фронту. Якщо на початку війни він був здебільшого стихійним, нечисленним, то з кінця 1942 р.

значно посилився, а до кінця війни піднявся на значно вищий щабель

і перетворився на справжній другий фронт. Цьому сприяли створення

центральних органів керування партизанським рухом при СВГК, нала

годження координації між партизанськими з’єднаннями, а також з ча

стинами Червоної Армії, значна підтримка місцевого населення.

Нові терміни і поняття

Вермахт – збройні сили гітлерівської держави. Разом з нацистською партією одна з головних опор фашистського режиму.

Доктрина – основоположний, керівний принцип діяльності держави у певній сфері суспільного життя.

Диверсія – підривні дії, які здійснюються спеціально підготовленими агента ми або групами в мирний і воєнний час на території іншої держави або на окупованій території, з метою послаблення його економічної та військової сили, а також для впливу на моральне становище населення.

Герой Радянського Союзу – найвище почесне звання в СРСР, було запровад жено 16 квітня 1934 року. Українець Іван Кожедуб був тричі Героєм Радянського Союзу.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми

1.Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загальною редакцією проф. М.Є.Безпалова. – Донецьк: ТОВ «Юго восток, Лтд», 2006. –

С.55 56.

2.Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – С. 357 361.

3.Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: «Академвидав». 2003. –

С.468 472.

4.Новітня історія України (1900 2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.П.Дрожжин та ін. – К.: Вища шк., 2000. – С. 318 321.

5.Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 1945) / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999. – Т.12. – 335 с.

291

7.14. ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН В РОКИ

ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ЇЇ ОЦІНКА

ВУКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Усічні лютому 1929 р. у Відні на базі Української Військової Орга нізації (УВО) та окремих націоналістичних угруповань виникла Органі зація Українських Націоналістів (ОУН). Головою Проводу ОУН став

Є.Коновалець. Напередодні Другої світової війни організація нарахову вала 20 тис. осіб, хоча окремі дослідники вказують на 40 тис. Посиленню ОУН сприяли піднесення національної свідомості, розчарування в ле гальних методах боротьби, західних демократіях, радянській системі. У 1938 р. Є.Коновальця було вбито радянським агентом П.Судоплатовим.

Наступним лідером організації став А.Мельник, який мав надію на те, що боротьба Німеччини з СРСР допоможе українському національно$ визвольному рухові здійснити свої плани.

Фактично після вбивства Є.Коновальця ОУН розпалася на дві час тини. Радикали, очолювані С.Бандерою, вважали за необхідне створити підпільну армію і вести боротьбу за українську державність, маючи орієнтиром західні країни. Прихильники А.Мельника намагалися дове

сти, що створення підпільної армії може викликати каральні заходи з боку фашистської Німеччини. У серпні 1939 р. прибічники А.Мельника провели свою конференцію в Римі. На ній його офіційно було прого

лошено керівником ОУН.

Улютому 1940 р. прихильники С.Бандери організували конференцію

вКракові. Рішення Римської конференції було визнано таким, що не

відповідає дійсності. Націоналістична молодь оголосила себе законним керівництвом, отримавши назву ОУН(Р) (революціонери) або ОУН(Б) (бандерівці). Прихильники А. Мельника стали називатися мельниківця

ми (ОУН (М)).

Окупацію німцями українських земель ОУН намагалася використати для відновлення української державності. 30 червня 1941 р. у залишеному Червоною Армією Львові похідна група ОУН(Б) за підтримки батальй

ону «Нахтігаль» зібрала представників національного осередку міста і

проголосила їх Національними зборами українців. У прийнятому того ж дня «Акті відновлення української держави» проголошувалося, що нова українська держава «буде тісно співдіяти з Націонал Соціалістич

ною Великонімеччиною, яка під проводом Адольфа Гітлера творить

новий лад у Європі та світі й допомагає українському народові визво

литися з під московської окупації». Призначалося Українське державне

правління на чолі з Я.Стецьком. Однак, на той час у фашистському керівництві перемогла думка про те, що навіть маріонеткове українське

292

державне утворення є не потрібним. Коли С.Бандера та інші лідери ОУН(Б) відмовилися на вимогу німецької адміністрації відкликати акт

про відновлення Української Держави, їх було заарештовано, а згодом

відправлено до концтабору.

Мельниківці від львівського акту відмежувалися, але тільки після

поразки німців під Сталінградом отримали певну свободу дій. 5 жовтня 1941 р. було утворено Українську Національну Раду на чолі з М.Велич

ковським. 17 листопада того ж року її заборонили, а ініціаторів цієї акції невдовзі розстріляли. Враховуючи те, що мельниківці здебільшого роз

раховували на допомогу з боку Німеччини, поступово вони перетвори

лися на додаток окупаційного режиму.

На Поліссі і Волині ще з серпня 1941 р. діяло нерегулярне військове формування «Поліська Січ» на чолі з Тарасом Бульбою Боровцем. Пе

рейменоване згодом на Українську Повстанську Армію (УПА), воно

воювало як проти радянських партизан, так і проти фашистів. Після того, як ОУН(Б) пішла у підпілля, її військові формування зросли та

взяли популярну на той час назву УПА. Офіційною датою народження УПА вважається 14 жовтня 1942 р., хоча окремі дослідники спростовують

цей факт. Бандерівська УПА у середині 1943 р. залучила до свого складу майже всі загони Бульби Боровця та частини ОУН(М). Повстанці поді

лялися на три групи: УПА Північ, УПА Захід, УПА Південь. Стосовно УПА Сходу інформації немає. Важливо відзначити, що в залежності від

того чи іншого періоду війни УПА вела бойові дії й проти Армії Крайової та польського населення, й проти радянських партизан, й проти німців, а згодом і проти Червоної Армії. Незважаючи на заходи німецького

командування, ліквідувати УПА не вдалося. Фахівці стверджують, що

тільки протягом жовтня листопада 1943 р. українські повстанці провели

47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан.

На Волині, в Галичині та Холмщині, починаючи з 1941 р., то розго ралася, то вщухала українсько польська боротьба. Події українсько польської різанини на Волині 1943 р. стали предметом обговорення парламентів України і Польщі в їх 60 у річницю (2003 р.). Тільки на Холмщині 1943 1944 рр. польські формування знищили майже 5 тис. українців. Українською відповіддю були акції УПА. Результат конфлікту, який тривав з перервами до 1947 р., – десятки тисяч життів.

У серпні 1943 р. на ІІІ Надзвичайному великому зборі ОУН(Б) було

оголошено боротьбу проти московської і німецької влад, окремі поло ження свідчили про значну демократизацію національного руху (визнан ня права існування інших політичних сил крім ОУН, свобода слова, думки, друку, віри, світогляду тощо). 11 липня 1944 р. неподалік від

Самбора (Львівська область) були скликані збори і проголошено Украї нську Головну Визвольну Раду (УГВР).

293

З наближенням радянсько німецького фронту до Західної України

бійці УПА спрямували свої бойові дії головним чином проти Червоної

Армії. Чисельність УПА у часи найбільшого піднесення національного руху фахівці оцінюють неоднозначно. Розбіжність така – від 30 тис. до

100 тис. Під час активної партизанської боротьби УПА проти радянських військ було вчинено 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, жертвами яких стали не менше 30 тис. осіб, з них майже 4 тис. представників

органів радянської влади. За даними ФСБ Росії під час бойових зіткнень червоноармійців та бійців НКВС з УПА загинуло понад 50 тис. осіб з кожної сторони. Після загибелі 5 березня 1950 р. головнокомандувача УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки) активність руху значно зни жується й поступово вщухає.

Діяльність ОУН у роки Другої світової війни фахівцями істориками оцінюється від вкрай негативної до прямо протилежної. У радянській історіографії було просто: ОУН – пронімецький націоналістичний рух.

На наш погляд, важливо відзначити, що протягом радянсько німецького конфлікту ОУН УПА поступово перетворилася на «третю силу». Проте, не слід ії героїзувати, бо окремі частини цієї організації відверто пере творилися на додаток до фашистського окупаційного режиму. Головне,

щоб це дане питання не переносилось у політичну площину.

Нові терміни і поняття

Національно$визвольний рух – боротьба народів, спрямована на ліквідацію іноземного панування, іноземного гноблення і завоювання національної неза лежності, реалізацію нацією її права на самовизначення, створення національної держави.

Радикал – прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів.

Армія Крайова – польська національна військова організація, яка протягом 1942 1945 рр. діяла в окупованій фашистами Польщі. Була підпорядкована еміграційному уряду Польщі в Лондоні.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми

1.Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загальною редакцією проф. М.Є.Безпалова. – Донецьк: ТОВ «Юго восток, Лтд», 2006. –

С.54 56.

2.Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – С. 346 347, 357.

3.Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: «Академвидав». 2003. –

С.472 484.

4.Новітня історія України (1900 2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.П.Дрожжин та ін. – К.: Вища шк., 2000. – С. 321 325.

5.Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 1945) / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999. – Т.12. – 335 с.

294

7.15. ВИЗВОЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЮ АРМІЄЮ

УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ.

ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРЕМОГУ НАД ФАШИЗМОМ

Сталінградська битва (17 липня 1942 р. – 2 лютого 1943 р.), під час якої Німеччина та її союзники втратили 1,5 млн. осіб – майже четверту

частину усіх діючих на радянсько німецькому фронті фашистських військ, стала початком перелому не тільки у Вітчизняній війні, а й у Другій світовій війні. У середині грудня 1942 р. було визволено прикордонний населений пункт України. Навіть м. Харків був визволено, проте опера цію «Зірка» радянськими військами було провалено. 16 березня 1943 р.

м.Харків було знову захоплено фашистами.

Реванш за Сталінград німецьке військове командування хотіло взяти

під Курськом. Протягом 5 липня – 23 серпня 1943 р. Червона Армія

великою ціною одержала перемогу на Курсько Орловському напрямі. Однак, найкращі дивізії третього рейху – «Дас Райх», «Мертва голова», «Лейбштандарт Адольф Гітлер» (2 й танковий корпус СС) не змогли ви конати завдання, німецькі війська почали відступати по всьому фронту.

Після цього радянські війська почали наступ в українському напрямі. Фашистські угруповання створили добре підготовлені захисні рубежі над Дніпром. Масовий героїзм та самопожертву проявили радянські воїни

під час форсування Дніпра. Ціною великих втрат 6 листопада 1943 р.

війська І Українського фронту під командуванням М.Ватутіна звільнили

м. Київ. У кінці року було звільнено Запоріжжя і Дніпропетровськ. За

подвиги, здійснені в ході битви за Дніпро, 2438 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Це п’ята частина усіх, хто одержав це звання за весь період війни.

Вирішальні перемоги на фронтах Великої Вітчизняної війни були

зумовлені титанічною працею трудівників тилу, завершенням перебудо ви економіки на воєнний лад. У східній частині СРСР знаходилося 550 великих підприємств, що своєчасно були евакуйовані з України.

Більшість з них вже навесні 1942 р. почала випускати продукцію. Крім

того, на обороноздатність країни плідно працювала Академія наук УРСР, яка знаходилася в Уфі. Так, було запропоновано нову технологію вип лавки броньованої сталі (академік Н.Доброхотов), швидкісну зварку,

розроблену для виробництва танків колективом Інституту електрозварю

вання (академік Є.Патон) та ін.

Початок 1944 р. ознаменувався важливою перемогою – «малим Ста

лінградом» – Корсунсько Шевченківською операцією, внаслідок якої більше ніж 55 тис. солдатів вермахту опинилися в оточенні. 9 травня

295

1944 р., за рік до Перемоги, було звільнено м. Севастополь. Літній наступ

Радянської Армії (саме з 1944 р. Червона Армія має таку назву) призвів

до того, що майже вся територія Західної України була звільнена від німецько фашистських загарбників. У результаті Львівсько Сандомирсь

кої і Карпатсько Ужгородської операцій територія західноукраїнських земель була звільнена. 27 жовтня 1944 р. був звільнений Ужгород, а наступного дня – інші населені пункти Закарпаття.

У липні 1944 р. під Бродами Червоною Армією було розгромлено дивізію СС «Галичина». Ця військова частина була створена у складі вермахту після того, як Червона Армія перехопила ініціативу у війні. Бандерівці вважали створення дивізії недоцільним і шкідливим, бо це прямо свідчило про співпрацю національних сил з фашистами. Утопічна

ідея про те, що створена дивізія зможе стати згодом повноцінною армією, була остаточно похована.

На звільненій території створювалися тимчасові органи народної

влади – народні комітети. Вже 26 листопада 1944 р. у м. Мукачевому І з’їзд народних комітетів Закарпатської України прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехосло ваччини, а також обрав Народну Раду (уряд) у складі Президії Народної

Ради та уповноважених з питань держбезпеки, комунального господар ства, фінансів, землеробства, промисловості та торгівлі, освіти, кому нікації, охорони народного здоров’я, соціальної опіки. 29 червня

1945 р. було підписано договір між СРСР і Чехословаччиною, згідно з

яким закарпатська Україна переходила до складу УРСР. Отже, відбулося

завершення історичного процесу об’єднання всіх українських земель.

8 травня 1945 р. фашистська Німеччина підписала капітуляцію. На ступного дня звістка про це поширилася Радянським Союзом. 9 травня стало загальнонародним святом для радянського народу. Велика Вітчиз

няна війна закінчилася. 2 вересня 1945 р. на американському лінкорі

«Міссурі» після того як Японія підписала капітуляцію, завершилася й Друга світова війна. Цікаво, що з радянського боку капітуляцію Японії приймав українець – 40 річний генерал із села Косинівка, що на Уман

щині, Кузьма Дерев’янко.

Внесок українського народу в перемогу над фашизмом значний: у Радянській Армії було близько 6 млн. українців, з яких кожен другий загинув на фронті, а кожен другий з тих, хто залишився живим, – інвалід.

Героями Радянського Союзу стали понад 2 тис. українців, причому 32

з них удостоєні цього звання двічі, а один – льотчик Іван Кожедуб –

тричі. Із 7 млн. нагород 2,5 млн. належать українцям. Партизани і

підпільники України одержали майже 63,5 тис. нагород із 152 тисяч. Більше половини з п’ятнадцяти фронтів, які діяли протягом війни,

296

очолювали маршали і генерали – українці за походженням. Багато українців брало активну участь у русі опору в західноєвропейських краї нах.

Визволення України – важлива частина процесу розгрому німецько

фашистських окупантів. З чотирьох років німецько радянського проти стояння бойові дії на території України тривали три роки і чотири місяця. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн. крб. Втрати українського народу становили 40 44 % від загальних втрат СРСР –

понад 14 млн. осіб. Для того, щоб досягти Перемоги, знадобилося значне

напруження сил народу. Мужність та самовідданість бійців на фронті,

титанічні зусилля працівників тилу наближали довгоочікуване свято.

Численні людські жертви, катастрофічні матеріальні збитки принесла

війна. Проте, Україна стала більш відомою в світі, підвищився її авто

ритет на міжнародній арені. Українські етнічні землі після закінчення

війни були зібрані у межах однієї держави.

Нові терміни і поняття

СС– військова організація нацистської партії, сформована ще у 1923 р., назва

ССз 1925 року. Виконувала функції внутрішньої партійної поліції та політичної розвідки, включала в себе спеціально відібрані елітні військові підрозділи. На Нюрнберзькому процесі визнана злочинною організацією.

Маніфест – акт верховної влади, політичних партій, громадських організацій у формі урочистого звернення до народу в зв’язку з певною політичною подією.

Капітуляція – припинення опору збройних сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи погоджених внаслідок переговорів.

Рух опору – національно визвольний, антифашистський рух у роки Другої світової війни проти німецьких, японських окупантів і колабораціоністів.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми

1.Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загальною редакцією проф. М.Є.Безпалова. – Донецьк: ТОВ «Юго восток, Лтд», 2006. –

С.56 58.

2.Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – С. 362 365.

3.Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: «Академвидав». 2003. –

С.481 484.

4.Новітня історія України (1900 2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.П.Дрожжин та ін. – К.: Вища шк., 2000. – С. 325 329.

5.Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 1945) / Україна крізь віки. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1999. – Т.12. – 335 с.

297

298

Мапа 7.

Українські землі у 1921B1945 рр.

МАТЕРІАЛИ ІЗ ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ 7

ПИТАННЯ З САМОКОНТРОЛЮ

1.Яке місце займало українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни?

2.На основі вивченого матеріалу визначтесь з доцільністю вико ристання терміну «Велика Вітчизняна війна».

3.З’ясуйте для себе: запровадження нової економічної політи ки – це «всерйоз і надовго» чи тактичний хід більшовиків.

4.Окресліть і охарактеризуйте основні шляхи фінансування інду стріалізації в СРСР.

5.В чому полягають головні причини поразок Червоної Армії на

початковому етапі Великої Вітчизняної війни?

6.Визначтесь з причинами і наслідками голодомору 1932 1933 років в Україні.

7.Яку роль в історії українського народу зіграла діяльність ОУН УПА у роки Другої світової війни?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До складу яких держав у 20 – 30Bих роках ХХ ст. входили українські землі:

а) Румунія;	б) Угорщина;
в) СРСР;	г) Польща;
д) Чехословаччина;	є) Німеччина.

2. Серед вказаних нижче політичних діячів виберіть тих, хто переB

бував у складі ОУН:

а) Є.Коновалець;	б) А.Волошин;
в) А.Мельник;	г) В.Липинський;
д) С.Бандера;	є) Я.Стецько.

3. Скільки конституцій було прийнято в радянській Україні у довоєB

нний період:

а) одна;	б)	дві;	в)	три;
г) чотири;	д)	п’ять;	є)	шість.

299

4.Установіть послідовність наступних подій:

а) створення ОУН;

б) початок Великої Вітчизняної війни;

в) загибель Є.Коновальця; г) створення УПА;

д) початок Другої світової війни;

є) загибель Р.Шухевича.

5.Які положення мають відношення до непу:

а) заміна продрозкладки продподатком;

б) запровадження госпрозрахунку; в) кооперування виробників; г) націоналізація промисловості;

д) запровадження товарообміну без посередництва грошей; є) створення трестів.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1.Перевірте себе шляхом порівняння принципових рис радянсь кого й нацистського тоталітарного режимів, виокреміть подібні й відмінні ознаки.

2.За допомогою мапи № 7 прослідкуйте адміністративно тери

торіальні зміни, що відбулися протягом 1939–1940 років в УРСР.

300