3. З таємної інформації шефа жандармів графа а.Орлова губернаторам про кирило-мефодіївське товариство (подано мовою оригіналу)

Кирило-Мефодіївське товариство  українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 року у Києві та була ліквідована царським урядом у січні 1846 року .

Нещодавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Малоросії, утворили Українсько-Слов’янське товариство св. Кирила і Мефодія. Засновниками товариства були: колезький секретар Гулак, ад’ютант Костомаров і кандидат Бєлозерський, але з ними зближалася й інша молодь, яка здебільшого вчилася в університеті св. Володимира.

Товариство ставило собі за мету приєднання до Росії іноземних слов’янських племен, а засобами до цього вважало піднесення слов’янських племен до поваги власної їх народності, усунення звичаїв із всього іноземного, знищення ворожнечі і встановлення згоди між ними, схиляння їх до сповідання однієї православної віри, відкриття училищ і видання книг для простого народу.

У декого з учасників Українсько-Слов’янського товариства було знайдено не застосований, проте, до товариства: статут, за правилами якого в слов’янських племенах мало установитись народно-представницьке правління, рукопис найзлочиннішого змісту, який нібито витлумачував цей статут; інший рукопис, що називається „Закон божий” або „Подністранка”; перероблена з Міцкевичевої „Пілігримки”, в якому містилися революційні і комуністичні правила, а в кінці підбурливі відозви до слов’янських племен, та інші злочинні твори.

Треба ще зазначити, що ідеї про відновлення в кожній країні народності, мови, власної літератури і об’єднання слов’янських племен в одно ціле, не належить тільки особам, причасним до згаданої справи, а становлять об’єкт міркувань багатьох учених, і тих, хто з них займається дослідженням взагалі про слов’ян, називають слов’янофілами.

А в Києві і в Малоросії слов’янофільство перетворюється на українофільство. Там молоді люди більше піклуються про відновлення мови, літератури і звичаїв Малоросії, мріючи навіть про повернення часів колишньої вольниці козацтва і гетьманщини.

Причетні до справи про Українсько-Слов’янське товариство, як уроженці Малоросії, були, власне, українофілами. Всі вони у своїх листах, а художник Шевченко, колишній вчитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображаючи неправильно справжній стан України, яка ніби перебувала в тяжкому становищі, захоплено говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення; історію цього краю подавали мало не визначнішою за всі історії, наїзди гайдамаків описували як лицарства, наводили приклади колишньої вольниці, натякаючи, що дух свободи не охолонув і досі таїться серед малоросіян. Вірші Шевченка на малоросійській мові, особливо рукописні: „Сон”, „Послання до мертвих і живих”, „Три душі” та інші, одні пасквільного і величезною мірою зухвалого, інші прямо підбурливого змісту, за височайшою затвердженою ухвалою з справи про Українсько-Слов’янське товариство, винуваті засуджені до суворого покарання; крім того визначено:

1. Надруковані твори: Шевченка  „Кобзар”, 1840 року; Куліша  „Повість про український народ”, 1846 р., „Україна” 1843 і „Михайло Чернишенко” 1843 року; Костомарова, під псевдонімом Ярема Галка  „Українські балади”, 1839 і „Вітка” 1840 року заборонити і вилучити з продажу.

2. Генерал-ад’ютантам Бібікову і Кокошкіну повідомити, щоб вони стежили у ввірених їм губерніях, чи не лишилися в продажу вірші Шевченка, рукопис „Закон Божий” та інші підбурливі твори.

Історія України. Документи. Матеріали. Посібн. / Уклад., комент. В. Ю. Короля.  К. : Вид. центр „Академія”, 2002.  448 с.  (Альма-матер).  С. 194  196.

Практичні завдання

1. Прочитайте документ. Визначте, який характер він має, з якого приводу і з якою метою написаний.

2. Визначте основну ідею документу.

3. Випишіть, твори українських діячів національного відродження, які, згідно з документом, наказувалося вилучити з продажу й заборонити. Поміркуйте, що могло стати причиною такої заборони.

Питання для самоконтролю і самоперевірки

1. Як називає А.Орлов створену у Києві організацію (товариство)?

2. Хто у документі вказується засновниками товариства?

3. У яких документах, вказаних у „Інформації...” містились програмові положення політичної діяльності товариства?

4. Які завдання ставило перед собою товариство?

5. Як називає в документі А.Орлов українців, причетних до Українсько-Слов’янського товариства?