- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
Маркс визначає ціну товару як перетворену фо-рму його в-сті, основу якої становить не витраче-на праця, а увесь капітал, котрий був використа-ний для В цього товару. З погляду капіталіста ва-рті уваги лише витрати В, оск саме вони зумов-люють отримання прибутку. Якщо ціна — це гро-шова оцінка в-сті товару, то прибуток є проявом реалізованої додаткової в-сті, а витрати В — су-мою постійного та змінного капіталу. Прибуток як перетворена форма додаткової в-сті є метою і мотивом діяльності капіталіста, показником ефе-ктивності розв-ку кап-ого В. Відношення прибутку до витрат В (норма прибутку) сигналізує про до-цільність діяльності, віддачу од. капіталу та сту-пінь його зростання, стан справ на ринку товарів і, частково, на ринку праці.
Фактори, що визначають норму прибутку, — це норма додаткової в-сті, швидкість обороту ка-піталу, органічна будова капіталу та ін. Особливу увагу він приділяє аналізу впливу органічної бу-дови капіталу на зміну норми прибутку, зазнача-ючи, що зі зростанням розмірів постійного капіта-лу внаслідок запровадження досягнень НТП нор-ма прибутку має тенденцію до спадання через збільшення витратної частини створюваної в-сті. Виникає конфлікт між розширенням В і самозрос-танням в-сті. Цей процес супроводжується скоро-ченням к-ті зайнятих у В. Досл-ня перетворених форм додаткової в-ті завершується аналізом зе-мельної ренти. Маркс показав, що розв-к кап-зму в землеробстві спричиняє відокремлення зе-млі як головного засобу В від її власника.
Ек-но власність на землю реалізується через ре-нтні відносини. Визначає 2 види ренти, що відо-бражають 2 види відносин: власника та користу-вача — абсолютну та диференційну ренту.
До Маркса ніхто не дав із позицій трудової теорії в-сті пояснення суті абсолютної ренти та її дже-рел. Маркс це зробив, користуючись запропоно-ваною ним категорією ціни В, через з'ясування особливостей ціноутворення в с-г, використаної живої праці, а отже, створеної додаткової в-сті. Щоправда, існує ціла низка протидіючих чинни-ків.
З позиції теорії вартості Маркс зміг пояснити, чо-му, коли товари продаються за їхньою в-стю, за різної органічної будови і різної швидкості оборо-тів у різних галузях В капіталісти на однаковий капітал отримують однакову норму прибутку, за рахунок яких чинників відбувається вирівнювання норми прибутку.
. 29. Ек-на програма Ф. Лассаля.
Фердинанд Лассаль (1825-1864). Праця - "Пан Бастіа - Шульце-Деліч, або Капітали Праці".
У трактуванні соц-них ідей наслідує Маркса, про-те він не теоретик, а практик, пропагандист. Зак-ликає забезпечити панування в державі 4-ого стану (трудящих), що породила б небачений в іс-торії розквіт сус-ва. Панування 4-ого стану не оз-начає загострення суперечності між класами. За-клик до панування 4-ого стану - це "заклик до примирення". Проте конкретних шляхів і методів досягнення такої мети не бачив, а можливість втілення соц-зму відкладав на далеке майбутнє. Саме тому вважав не лише зайвим, а навіть не-бажаним використання соціалістичних гасел у поточній пропаганді. Безпосередні соц-ні вимоги він зв`язує зі здобуттям загального виборчого права і створення виробничих асоціацій. Загаль-не виробниче право має забезпечити реалізацію "істинної" мети держави. Виступає проти ідеї ек-ого лібералізму. Він - прихильник втручання дер-жаву, саме на неї покладає він надії. Надаючи цій проблемі надзвичайно великої ваги, протис-тавляє буржуазній концепціїї держави концепцію робітничого класу. Буржуазна концепція держави передбачає збереження свободи і власності ба-гатіїв, що зумовлює посилення експлуатації сла-бкого сильному. А справжня мета держави інша - позитивно розвивати і невпинно вдосконалюва-ти людську істоту. За допомогою загального ви-борчого права він сподівався включити робітників у законодавчі установи і тим самим наблизити реалізацію цієї мети. Із вирішенням згаданої про-блеми тісно зв`язана й інша - створення виробни-чих асоціацій. Як теоретик соц-зму засуджував тяжке, безправне становище робітників. Але поя-снював його не соц-но-ек-ими умовами, а дією так званого залізного з-ну зар-пл: робітник оде-ржує лише мінімум засобів існування, а не пов-ний продукт праці. Скасувати цей з-н неможливо, але його можна нейтралізувати, "усунувши умови його дії". Нейтралізувати дію залізного з-ну споді-вався через перетворення робітників на під-ців організацією добровольних аоціацій. У таких асо-ціяціях робітники були б одночасно і під-цями. Тим самим було б ліквідовано різницю між зар-пл і прибутком, а винагорода робітника збільшилась бі до повного продукту праці. Це і є шлях до мир-ного, законного і єдино можливого способу зни-щення експлуатації. Капітал для утворення таких самоасоціацій має дати держава. Змусити дер-жаву це зробиит можна лише за допомогою зага-льного виборчого права. Не заперечував кор-сті кооперативів, але він наголошував на необхідно-сті проведення чіткої межі між інтересами найма-них робітників, виробників мат-благ і "інтересами спож-чів". Піддає гострій критиці ек-ну програму Шульце-Деліча і доводить тотожність його погля-дів і поглядів Бастіа, який виступав з ідеєю гар-монії інтересів у буружуазному сус-ві. Кап-зму протиставляє соц-зм, а виробниці асоціації роз-глядає як перехідну форму до майбутнього соц-ого ладу. У майбутньому сус-ві засоби В будуть спільними, спільною буде праця, а доходи розпо-ділятимуться відповідно до трудового внеску ко-жного працівника.