- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
38.Марксизм і сучасність
Визнаним вкладом в ек-ну науку є теорія реалізації Маркса, яку було також сформульовано з позицій трудової теорії в-ті. Маркс не наполягає на абсолюти-зації в-сних показників, він указує лише на те, що во-ни відображають тенденцію, котра є об'єктивною і, здійснюючись, спричиняє обов'язкові наслідки на ма-кроек-ому та мікроек-ому рівнях. Він пояснює приро-ду циклічності, криз надВ, визначає фази циклу, ана-лізує наслідки цих явищ. Усе це високо оцінюється сучасною ек-ною наукою.
Схеми реалізації сус-ого продукту, в яких відображе-но рух усіх частин в-сті створеного продукту, є знач-ним внеском у досл-ня проблеми пропорційності, то-бто рівноваги сус-ого В. Висновки, зроблені Марк-сом, узяли на озброєння не лише ортодоксальні марк-систи. Його теза про визначальну роль В засобів В і їхнього розподілу щодо В та розподілу предметів спож-я є вихідною для багатьох сучасних (особливо кейнсіанських) теорій.
На основі теоретичних абстракцій Маркс створив ши-року загальну картину кап-ого відтворення та його чинників. У межах теорії розширеного відтворення капіталу він зробив ряд висновків стосовно нагромад-ження, його визначальної ролі та факторів, висновків, що є актуальними і сьогодні, коли йдеться про проблеми ек-го зростання і його джерел, про роль ефекти-вного попиту та інвестицій.
Висновки з теорії будови капіталу, що розглядала зростання органічної будови капіталу як наслідок на-уково-технічного прогресу й розв-ку прод-них сил, повторюються в сучасних неокласичних та кейнсіан-ських теоріях ек-ого зростання.
Маркс і його послідовники у своїх досл-нях відштов-хувались від трудової теорії в-сті, критикуючи теорію граничної кор-сті, теорію факторів В. Та в сучасному макроек-ому аналізі ці теорії посідають чільне місце саме тому, що марксистська трудова теорія в-сті не може бути базою для прикладних досл-нь, не дає змо-ги простежити з допомогою к-сних показників і зоб-разити у вигляді лінійних моделей процеси нагромад-ження, розподілу сус-ого продукту, ек-ого зростання, закономірності й фактори ціноутворення, тобто про-цес відновлення ек-ної рівноваги.
У Маркса визн-ня в-сті легко пов'язується з визн-ням ціни та доходів, оск грунтується на визнанні лише 1-го фактора В, а сучасна ек-на думка базується на ба-гатофакторному аналізі. Серед цих факторів — праця, капітал, земля, під-цькі здібності. Тому в центрі досл-ня опиняється вже не в-сть, а ціна та її зміни під впливом змін у розв-ку факторів.
За кап-зму рух товарів відбувається не за взстю, а за цінами, які постійно відхиляються від взсті. Сам Маркс визнав це у 3-ому томі «Капіталу», сформулю-вавши вчення про ціну В, у якому стверджував, що ціни формуються під впливом інших, ніж в-сть, фак-торів, а в-сть є лише 1-єю з характеристик природи цін. Цю закономірність ураховує сучасна ек-на наука, яка позитивно сприймає висновки марксистської тео-рії цін, але досліджує фактори їх формування з пози-ції теорій граничної кор-сті та факторів В.
Теза про державну форму власності, що часто трапля-ється в Маркса, також є неоднозначною, адже він пи-сав, що бюрократія «має в своєму володінні державу, ...це і є її приватна власність». Розглядаючи державу як механізм диктату одного з класів сус-ва, Маркс звичайно мав на увазі, що її існування є тимчасовим, отже, державна форма власності також є скоромину-щою.
Як бачимо, висновки Маркса щодо проблеми транс-формування сус-ва були неоднозначними, залишали великий простір для вибору форм соц-них перетво-рень та значну можливість для різноманітного їх тра-ктування. Однозначним і категоричним був лише вис-новок про об'єктивну необхідність цих перетворень. Ортодоксальні послідовники марксизму тільки це і взяли на озброєння і зробили все, аби втілити в жит-тя. Проте ідеї Маркса-політика виявилися значно менш життєздатними, ніж ідеї Маркса-ек-ста. Внесок марксистської ек-ної теорії в науку визнано ек-стами всіх поколінь і всіх наукових напрямків. Багатьма ас-пектами теоретико-ек-ної концепції, запропонованої Марксом, науковці користуються й досі, бо ця конце-пція є логічною, побудованою з допомогою методу, який базувався на принципах діалектичності та істо-ричності, поєднання теорії та практики, зіставлення та порівняння, використання статистики та моделю-вання. У багатьох випадках Маркс був провісником сучасних ек-них теорій. Тому марксистську ек-ну те-орію можна вважати плідним напрямком розв-ку ек-ної думки.