- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
16. Теорія в-сті а. Сміта
у Сміта «цінність»=«в-сть». Цінність у нього має 2 значення: кор-сть і можливість придбання ін. предметів. 1-ше він називає «цінністю у спож-ні», 2-ге — «цінністю в обміні». Це фактичне визнан-ня споживної й мінової в-сті. Для з'ясування ос-новних правил, що визначають мінову цінність товарів, Сміт ставить 3 зав-ня: 1) визначити спра-вжнє мірило мінової цінності, тобто визначити справжню ціну всіх товарів; 2) показати, з яких частин вона складається; 3) з'ясувати, через які обставини відбувається відхилення ринкової ціни від природної. Мінову, або природну, цінність товару Сміт, як і Петті, визначає через працю. На відміну від Петті каже, що праця є основою цін-ності в усіх сферах В. Сміт розрізняє кваліфікова-ну й просту працю і зазначає, що кваліфікована праця в од. часу створює більше цінності, ніж праця проста, некваліфікована. У творах Сміта переплетені 2 погляди на цінність— суб'єктив-ний і об'єктивний. Суб'єктивний полягає в тім, що робітники оцінюють свою працю як жертву, як ви-мушену відмову від свободи й відпочинку. Водно-час він оцінює працю об'єктивно як основу багат-ства. Проте саму працю він не аналізує як субс-танцію в-сті, а звертає головну увагу на мінову в-сть, тобто на к-сний бік в-сті. Основу цінності то-вару становить праця, уречевлена в товарах, які одержують з допомогою обміну на даний товар.
Сміт вважав, що робітники продають свою пра-цю, що, так само, як і інші товари, має «справжню й номінальну ціну» (номінальна й реальна зар-пл). За цих умов порушується з-н еквівалентного обміну. Робітник віддає більше живої праці, ніж одержує уречевленої. Цінність, яку робітник до-дає до матеріалів, складається з 2-х частин: зар-пл і прибутку капіталіста. 3-ою складовою ціннос-ті є рента. Отже, «3 першооснови будь-якого до-ходу, як і будь-якої мінової цінності, — це зар-пл, прибуток і рента». Відтак цінність Сміт визначає доходами. Визн-ня цінності як суми доходів свід-чить про те, що Сміт, проявивши геніальну неро-слідовність, заклав основи теорії факторів В, яка в XIX ст. стала панівною. Щодо 3-го зав-ня, то воно зводиться до з'ясування причин відхилення ринкової ціни від природної. Природна ціна у Смі-та — це, по суті, грошове вираження цінності. Природна ціна включає повну величину ренти, праці і прибутку. Ринкова ціна — та, за якою про-дається товар.
15. Ек-не вчення а. Сміта
Адам Сміт (1723—1790) — видатний англійсь-кий ек-ст мануфактурного періоду. У його працях і в працях його послідовника Д. Рікардо класична ПЕ досягла найвищого розв-ку. Праці: «Досл-ня про природу і причини багатства народів».1776 р
Сміт ставить перед собою наукове завдання ком-плексного досл-ня людини. У своїх працях він ро-зглядає окремі аспекти, сторони людської приро-ди: моральні, громадські, ек-ні. Сміт досліджує «людину ек-ну», однак не ізолює її від 2-х інших аспектів людської природи. Метод, який застосо-вує Сміт, можна назвати дедуктивно-індуктив-ним. . Він аналізує як внутрішні закономірності ек-них явищ, так і описує їхні зовнішні прояви. Розвиваючи вчення основоположників класичної ПЕ про «природний порядок», Сміт звільняє його від феодальних нашарувань. Він підкреслює, що за умов «природного порядку» (вільної конкурен-ції) складною взаємодією госп-кої діяльності лю-дей керує «невидима рука», тобто ек-не життя людей підпорядковується об'єктивним закономір-ностям. У трактуванні «природного порядку» ви-ходить з 2-х принципів: об'єктивної закономірнос-ті природи — дії об'єктивних з-нів природи — «невидимої руки» і «природної свободи» людини. Він є прихильником ек-ого лібералізму, вільної гри госп-ких сил, невтручання держави в ек-не життя. Але разом з тим Сміт визнає роль держа-ви у виконанні нею таких ф-цій, як оборона краї-ни, правосуддя, народна освіта, утримання гро-мадських установ тощо. Він також висловлював-ся за державне регулювання норми процента й мінімуму зар-пл. Поділ праці і гроші Першодже-рело багатства — праця. Вирішальним фактором зростання багатства й «загального добробуту» Сміт вважає поділ праці, який веде до «величей-ного збільшення прод-сті всіх різнобічних занять і мистецтв» Поділ праці й обмін передбачають на-явність знаряддя обміну. Таким знаряддям у Смі-та є гроші. Виникнення грошей Сміт правильно розглядає як об'єктивний процес, а не як рез-т домовленості виробників. Гроші — це товар, який відокремився від маси інших товарів в рез-ті розв-ку обміну. Гроші, як і інші товари, мають в-сть. Їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує об-мін. Головна ф-ція грошей - засіб обігу. На відмі-ну від меркантилістів, Сміт підкреслював, що до-хід сус-ва — це товари, а не гроші. Сміт вважає за доцільне заміну золота і срібла паперовими грошима для здешевлення обігу. Теорія в-сті. У Сміта «цінність»= «вартість». Цінність у нього має 2 значення: кор-сть і можливість придбання ін. предметів. 1-ше він називає «цінністю у спож-ні», 2-ге — «цінністю в обміні». Мінову, або при-родну, цінність товару Сміт, як і Петті, визначає через працю. Сміт вважав, що робітники прода-ють свою працю, що, так само, як і інші товари, має «справжню й номінальну ціну» (номінальна й реальна зар-пл). За цих умов, пише Сміт, пору-шується з-н еквівалентного обміну. Робітник від-дає більше живої праці, ніж одержує уречевленої. Цінність, яку робітник додає до матеріалів, складається з 2-х частин: зар-пл і прибутку капі-таліста. 3-ою складовою цінності, за Смітом, є рента. Отже, «3 першооснови будь-якого дохо-ду, як і будь-якої мінової цінності, — це зар-пл, прибуток і рента». Відтак цінність Сміт визначає доходами. Класи і доходи. 3 складові ціни є видами доходів 3-х різних категорій персоніфікова-них ек-них ф-цій, що відповідають 3-ом факторам В: праці, капіталу й землі. Власники кожного із цих факторів утворюють відповідні класи: найма-них робітників, під-ців і землевласників. Це осно-вні класи сус-ва, їхні доходи є первинними. Усі ін. групи і прошарки отримують вторинні доходи внаслідок перерозподілу. Зар-пл — це продукт праці, природна винагорода за неї. За умов кап-зму найманий робітник отримує лише частину цінності, яку праця додає до матеріалу, що обро-бляється, ін. частину одержує власник капіталу як прибуток. Сміт визначає «нормальний» рівень зар-пл к-тю засобів існування робітника і його сі-м'ї. Сміт був прихильником високої за-пл і вва-жав, що вона сприятиме зростанню прод-сті пра-ці.Прибуток — це різниця між заново створеною в-стю і зар-пл, рез-т неоплаченої праці. Земель-на рента — це плата за користування землею. Її причиною він називає приватну власність на зем-лю. Капітал — це головна рушійна сила ек-ого прогресу. Під капіталом він розуміє запас продук-ції, що приносить прибуток, або за допомогою як-ого працею створюються нові блага. Капітал він поділяє на основний і оборотний. До основного капіталу належать машини й різні знаряддя пра-ці, пром-ві й торго вельні будівлі, склади. Оборо-тний капітал складається з грошей, запасів про-довольства, сировини і напівфабрикатів, а також готової продукції, що перебуває на складах і в магазинах. Заслуга Сміта полягає не лише в тім, що він започаткував систематизований виклад ПЕ. Сміт підкреслив значення особистого інтере-су як рушійної сили прогресу за умов, коли всім забезпечено однакові можливості.