- •1.Етапи розвитку укр. Реалізму. Напрями, методи.
- •2.Ідейно-тематичне та жанрово-стильове розмаїття літератури.
- •3.Життєвий і творчий шлях Нечуй Левицького.
- •4.Особ.Конфлікту, ідей-темат.Зміст соц.-побут повість «Кайдашева сім’я».
- •5.Драматургія і.Нечуя-Левицького.
- •6. Функція описів та своєрідність поетики пейзажу в повісті «Микола Джеря».
- •7.Світогляд п.Я.Рудченка, його літературна спадщина.
- •8.Своєрідність селянської тематики в повістях та оповіданнях п.Мирного.
- •9.Літературний характер інтелігента-різночинця в повісті «Лихі люди» п.Мирного.
- •10.Історія написання роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
- •11. Своєрідність сюжету та композиції «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •12.Трагічне в повісті «Голодна воля» п.Мирного
- •13.Композиція та засоби творення образів у повісті «Пяниця» п.Мирного
- •14.Життєвий і творчий шлях б.Грінченка
- •15.Поезія б.Грінченка. Перекладацька діяльність.
- •16.Новаторство б.Грінченка у образному оновленні байки.
- •17.Своєрідність розкриття конфлікту в оповіданнях б.Грінченка.
- •18.Художньо-пізнавальна і виховна цінність повістей б.Грінч. Специфіка конфлікту в повісті «Брат на брата».
- •19. Своєрідність драматургії б.Грінченка. Жанрово-стильові особливості п’єси «Степовий гість», тема служіння інтелігенції народу в соц.. Драмі «На громадській роботі».
- •20. Трагедія актриси у драмі «Талан» м.Старицького.
- •21.Літературно-публіцистична та критична діяльність п. Грабовського.
- •22.Ідейно-тематичний аналіз збірки «з півночі» п.Грабовського.Своєрідність стилю поета.
- •23.Ідейний зміст творчості і.Манжури та особливості його поетичного стилю.
- •24.Тема минулого України в поезії і.Манжури і призначення митця в житті народу.
- •25. Порівняльна характеристика віршованих приказок і.Манжури зі співомовками с.Руданського.
- •26.Манжура і Боровиковський
- •27.Тематична своєрідність збірок я.Щоголева («Ворскло», «Слобожанщина»). Поетичність мови.
- •28.Оспівування героїко-історичного минулого запор.Козаків та уславл.Жін.Краси, почуття материнства, кохання в поезії я.Щоголева.
- •29. Укр.Театр корифеїв
- •30.Життєва основа та авторський задум»Хазяїна» і.Карпенка-Карого. Ідейно-тематичний зміст, композиція.
- •31. Система образів-персонажів, прийоми характеротворення в «Хазяїні»
- •32.Новаторство і.Карпенка-Карого як драматурга і театрального діяча.
- •33.Ідейно-художній аналіз трагедії «Сава Чалий» к-к. Засоби розкриття індивід. Реалістичних характерів і героїв.
- •34.Прийоми досягнення комічного ефекту у комедії «Мартин Боруля» к-к.
- •35.Традиції та новаторства драматургії м.Кропивницького.
- •36. Особливості конфлікту, композиція драми «Глитай, або ж Павук» м.К.
- •37.Порівняльно-історична характеристика п’єс «Не судилось» Старицького та «Доки сонце зійде» Кропивницького
- •38.Функція фольклору у драмах «Дай серцю волю», «Доки сонце зійде»
- •39. Театральна і драматургічна діяльність м.Старицького
- •40.Трагедія актриси удрамі «Талан»
- •41. Життєвий і творчий шлях і.Франка
- •42. Композиція зб. «з вершин і низин»
- •43. Ідейно-художній аналіз вірша «Гімн»
- •44. Композиція, особливості жанру, авторська оцінка у зб «Зівяле листя»
- •45. Драматургія Франка. Проблематика, особливості жанру драми «Украдене щастя»
- •46. Композиція, функція символів у поемі «Іван Вишенський»
- •47. Проблематика, композиція, функція бібл.. Сюжету в поемі «Мойсей»
- •48. Принцип автології та металогік в сонетах.
- •49. Значення творчості Франка. Із секретів поет.Творчості
- •50. Літ-ра, її завдання і найважніші ціхи.
- •Веснянки
- •“Тим, що за вашого діда я мала
- •Щоб не зайняв Ваш синок і послідній!”
15.Поезія б.Грінченка. Перекладацька діяльність.
Завдання-розбудова укр. нац.культури.Почуття відповідальності інтелігента за страждання трударів, усвідомлення народної недолі визначили проблематику й ідейне спрямування творів поета.
Мотив боротьби та праці: «До праці»(заклик, подяка, вдячність робітникам і зневага ледащим, праця=краса, святість, вона кривава й безнадійна, вона щира любов), «Хлібороб» (монолог-сповідь бідного селянина, що не боїться смерті, філософські роздуми героя про працю, як вічне джерело), «До народу», «Прийде»(політична лірика), «Неначе», «Доки».
Мотив скорботи трудівника.Г.описує побут звичайних простих бідних сімей, щоденні турботи, жорстоку боротьбу за життя.
Мотив протесту проти гноблення і віра в те, що страждання народне не може бути вічним.
Г.висловлює мрію про кращу долю, закликає до боротьби за неї(як Шевченко).
У 1897р. Маруся Вітрова була ув’язнена за розповсюдження літ-ри, написаної укр. мовою.Б.Г. присвятив їй «Маруся» Вітрова» - мучениці, що спалила сама себе у Петропавловській в’язниці у Петербурзі».
Обрії української поезії розширювало і звернення Б. Грінченка до інонаціональних тем і сюжетів — як з давньої історії чи міфології, так і з поетового сьогодення (поеми «Матільда Аграманте», «Беатрі-че Ченчі», «Дон Кіхот», «Галіма»; епічні поезії «Леандро», «Людина я... І мушу червоніти»). Таку ж місію виконують ПЕРЕСПІВИ ТА ПЕРЕКЛАДИ видатних поетів світу — Гейне, Гете, Байрона, Пушкіна. В цьому вбачав поет вагомий момент виховання народу, розширення йог знань і естетичних уявлень. Ці завдання він і ставив перед собою, прилучаючи свій народ де світових здобутків літератури.
Протягом свого насиченого творчого життя Грінченко перекладає з російської твори Жуковського («Камоенс»), Вагнера («Пісня землі», «Берези», «АліГафіз»), Майкова («Деспо»), Плещеєва («Ніч»), Толстого («Богправду бачить, та не скоро скаже» та інш.), Кольцова («Не шуміть жита»), Полонськош («Сонце і місяць»), Некрасова («Незібрана нива»), Лєрмонтова («Сосна») тощо.
Потрібно зазначити, що Б.Грінченко вільно володів та перекладав з німецької, французької, англійської, італійської та багатьох слов'янських мов. А.Погрібний, дослідник життя і творчості видатного українського письменника особливо наголошував на особистих контактах Б.Грінченка з чеським літератором і етнографом Ф.Ржегоржем та словацьким перекладачем Ф.Главачеком
У чеській та словацькій літературі художні твори Б.Грінченка (Василя Чайченка) («На розпутті», «Між добрими людьми» та «Підпал» представлені перекладами Франтишека Главачека і були надруковані у виданнях Праги у 1896 році.
16.Новаторство б.Грінченка у образному оновленні байки.
У 1911 р.вийшла друком збірка Грінченка, яка вміщувала 77 байок, написаних за мотивами анекдотів, прислів’їв, на основі оригінальних сюжетів.
Байкарська творчість БГ має свої оригінальні риси: вона переповнена народного колориту, постає природа України, побутово-етнографічні картини. Байкар підносить ІДЕЇ ГУМАНІЗМУ, МОРАЛЬНОЇ ГІДНОСТІ, СКРОМНОСТІ, ЛЮДЯНОСТІ.
Тематично його байки дуже різноманітні. Автор засуджує такі явища як невдячність, пихатість, підлабузництво, неуцтво, егоїзм, експлуатацію, жадібність. Автор наслідував кращі реалістичні традиції укр. літ-ри.