11 himpopel p u

Ц і к а во знати

Циклічна

форма

молекули глюкози в конформації « крісло » має мінімальну енергію.

А т о м Гідрогену О Н - г р у п и п р и п ' я т о м у атомі К а р б о н у п е р е м і щ у є т ь с я д о а т о м а О к с и г е н у альдегідної г р у п и і с п о л у ч а є т ь с я з н и м . А т о м

О к с и г е н у , я к и й з а л и ш и в с я	без а т о м а Гідро-
гену, з ' є д н у є т ь с я з п е р ш и м	а т о м о м К а р б о н у .

У р е з у л ь т а т і у т в о р ю є т ь с я ш е с т и ч л е н н и й

ц и к л із п ' я т и	а т о м і в		К а р б о н у і		одного а т о м а
О к с и г е н у :
еСН2 ОН		^		6 С Н 2 0 Н
Н > С — о - н Ь			н 5 С — о\ 0 Н
4пН	С	/	е> <	н	.Сі
і \ О Н	Н / У ч н
н о ) с — - с			НО : с		21
н	о н			.{І
				н	о н
відкрита форма			циклічна форма
молекули				молекули

У ц и к л і ч н і й формі м о л е к у л и глюкози т а к о ж є п ' я т ь ОН-груп, а альдегідної групи немає.

Розрізняють а- і $-форму молекули глюкози.

Якщо новоутворена ОН-група (біля першого атома Карбону) і сусідня ОН-група (біля другого атома Карбону) розміщені по один бік від площини циклу, то таку форму називають а-глюкозою,

а	якщо	по	різні боки	(як зображено вище)			—
(З-глюкозою.
У р о з ч и н і в і д к р и т а ф о р м а м о л е к у л и						глюко -
зи	постійно		п е р е т в о р ю є т ь с я на		ц и к л і ч н у		і
н а в п а к и .
Фізичні		властивості.		Г л ю к о з а	—	б і л и й
п о р о ш о к		або	безбарвна	к р и с т а л і ч н а речовина
із	с о л о д к и м		с м а к о м .	С п о л у к а добре		розчи -
н я є т ь с я у		воді.

Хімічні властивості. Глюкоза вступає в реакції, х а р а к т е р н і д л я багатоатомних спиртів і альдегідів .

Реакція	за участю	гідроксильних	груп. У
л у ж н о м у	середовищі	г л ю к о з а , як і	г л і ц е р и н ,
взаємодіє	з купрум(ІІ) гідроксидом .		П р о д у к т

р е а к ц і ї — р о з ч и н н а с п о л у к а К у п р у м у ( І І ) синього к о л ь о р у .

.198

Реакції за участю альдегідної групи. Глю-

к о з а л е г к о о к и с н ю є т ь с я . ГІри н а г р і в а н н і її р о з ч и н у з а м о н і а ч н и м р о з ч и н о м а р г е н т у м ( І )

о к с и д у у т в о р ю є т ь с я а м о н і й н а сіль				г л ю к о н о -
вої	к и с л о т и , а на с т і н к а х п о с у д и н и			з ' я в л я є т ь -
с я	т о н к и й	б л и с к у ч и й	ш а р срібла	( м а л . 70).
Ц е	р е а к ц і я	«срібного	д з е р к а л а » .	Н а в о д и м о

в і д п о в і д н е х і м і ч н е р і в н я н н я , в и к о р и с т а в ш и с к о р о ч е н у с т р у к т у р н у ф о р м у л у м о л е к у л и г л ю к о з и :

С Н 2	О Н - ( С Н О Н ) 4	- С ^ ° + А £	2 0 + № ї 3 і		, Я г ° )
	глюкоза	н
	- > С Н 2 О Н - ( С Н О Н ) 4 - С ^			+ 2 А Є | .

амоній глюконат

А н а л о г і ч н о д і є н а г л ю к о з у к у п р у м ( І І )

г і д р о к с и д	(при н а г р і в а н н і ) ,	в і д н о в л ю ю ч и с ь до
к у п р у м ( І )	г і д р о к с и д у , я к и й	ш в и д к о	перетво -
р ю є т ь с я н а к у п р у м ( І ) о к с и д :
С Н 2 О Н - ( С Н О Н ) 4 - с ; т т + 2Си(ОН) 2			-->
	н
	глюкоза
-» С Н 2 О Н - ( С Н О Н ) 4 - С ^ о н + 2 С и О Н + Н 2 0 ;
і'люконова кислота1
	2 С и О Н -*•> С и 2 0	+ Н 2 0 .

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 15

Взаємодія глюкози з купрум(П) гідроксидом

У п р о б і р к у н а л и й т е 2 — 3 мл р о з ч и н у н а т р і й г і д р о к с и д у і добавте 3 — 4 к р а п л і р о з ч и н у к у п р у м ( І І ) с у л ь ф а т у . Д о о с а д у к у п р у м ( І І ) г і д р о к с и д у , щ о у т в о р и в с я , д о л и й т е 2 — 3 м л р о з ч и - и у г л ю к о з и . В м і с т п р о б і р к и п е р е м і ш а й т е . Щ о с п о с т е р і г а є т е ?

1 За наявності надлишку лугу утворюється сіль цієї кислоти.

.199

Я к і органічні		с п о л у к и в з а є м о д і ю т ь і з		к у п р у м ( І І ) г і д р о к с и д о м
і з т а к и м с а м и м з о в н і ш н і м е ф е к т о м ?
П р о б і р к у з		р е ч о в и н а м и	обережно	нагрійте . Спостерігайте
появу жовтого осаду і поступову зміну					його з а б а р в л е н н я на
червоне .	Я к і	і н ш і органічні с п о л у к и			відновлюють с п о л у к у
Купруму(ІІ)?
Зробіть	висновок щодо наявності в м о л е к у л і г л ю к о з и відпо-
відних ф у н к ц і о н а л ь н и х груп .
		Глюкоза	окиснюється		і в живих	організмах.
		При її повному окисненні виділяється значна
		кількість	енергії:
		С6Н1206 - — 6 С 0 2		+	6Н20; АН =	-2870 кДж.

Глюкоза подібно до альдегідів м о ж е відновлюватися . У результаті її реакції з воднем за наявності к а т а л і з а т о р а у т в о р ю є т ь с я шести - атомний спирт — сорбіт:

С Н 2 О Н - ( С Н О Н ) 4 - С ^ + Н 2		С Н 2 О Н - ( С Н О Н ) 4 - С Н 2 О Н .
	н
глюкоза		сорбіт
Сорбіт м і с т и т ь с я у		в о д о р о с т я х , багатьох яго-
д а х і ф р у к т а х , має		с о л о д к и й с м а к .	С п о л у к а
не з а с в о ю є т ь с я о р г а н і з м о м і т о м у с л у г у є
з а м і н н и к о м ц у к р у д л я х в о р и х н а ц у к р о в и й
діабет.
Реакції	бродіння.	Т а к н а з и в а ю т ь	перетво-
р е н н я о р г а н і ч н и х		р е ч о в и н (вуглеводів)		з а
участю	м і к р о о р г а н і з м і в або виділених із			н и х
ферментів .

Під дією ферментів д р і ж д ж і в г л ю к о з а у водному розчині повільно перетворюється на ети-

л о в и й спирт . Н а з в а цього			процесу	— спирто-
ве	бродіння. Його м о ж н а		спрощено о п и с а т и
т а к и м х і м і ч н и м р і в н я н н я м :
	С 6 Н 1 2 0 6 -» 2С2 Н5 ОН + 2С02 Т.
	глюкоза	етанол
Молочнокисле		бродіння г л ю к о з и		с п р и ч и н я -
ють	м о л о ч н о к и с л і бактерії:

.200

	С 6 Н 1 2 0 6			2 С Н 3 - С Н - С О О Н .
					он
	глюкоза			молочна кислота
	С п и р т о в е б р о д і н н я з д а в н а в и к о р и с т о в у ю т ь
	у виноробстві	та		п и в о в а р і н н і . М о л о ч н о к и с л е
	б р о д і н н я в і д б у в а є т ь с я п і д ч а с к в а ш е н н я
	овочів, с к и с а н н я			м о л о к а .
	Ф р у к т о з а . Ця		с п о л у к а м і с т и т ь с я в						багатьох
	ф р у к т а х , п л о д а х ,			меді . Її і н ш а н а з в а					— ф р у к -
	т о в и й ц у к о р . Ф р у к т о з а — б е з б а р в н а к р и с т а -
	л і ч н а р е ч о в и н а ,		добре р о з ч и н н а у					воді,		солод-
	ша за г л ю к о з у і		з в и ч а й н и й			ц у к о р		(сахарозу) .
Фруктоза	Ф о р м у л а ф р у к т о з и т а к а					с а м а ,		що й г л ю к о -
С 6 Н 1 2 0 6	з и > — С 6 Н 1 2 0 6 . О д н а к м о л е к у л и ц и х с п о л у к
	м а ю т ь р і з н у будову . Г л ю к о з а і							ф р у к т о з а —
	с т р у к т у р н і і з о м е р и . У м о л е к у л і ф р у к т о з и к а р -
	б о н і л ь н а г р у п а		) С = 0 с п о л у ч е н а					і з д в о м а різ-
	н и м и з а л и ш к а м и :
				СН 2 ОН
				но-с-н
				н-с-он
				н-с-он
				6сн2он
	Д л я м о л е к у л и ф р у к т о з и , я к і г л ю к о з и ,
	х а р а к т е р н а ц и к л і ч н а ф о р м а .
	Д о б у в а н н я м о н о с а х а р и д і в . Г л ю к о з у і ф р у к -
	тозу д о б у в а ю т ь ,		з д і й с н ю ю ч и				гідроліз		природ -
	н и х р е ч о в и н — к р о х м а л ю , ц у к р у , ц е л ю л о з и .
	Б і о л о г і ч н е з н а ч е н н я і				в и к о р и с т а н н я					моно -
	с а х а р и д і в . П р и о к и с н е н н і г л ю к о з и в и д і л я є т ь с я
	необхідна д л я	організму			енергія.			Ц ю	с п о л у к у
	в и к о р и с т о в у ю т ь у м е д и ц и н і як л е г к о з а с в о ю -
	в а н и й і к а л о р і й н и й п р о д у к т п р и с е р ц е в і й
	недостатності,		ф і з и ч н о м у в и с н а ж е н н і ;							вона
	в х о д и т ь до с к л а д у к р о в о з а м і н н и х р і д и н . Із
	г л ю к о з и у п р о м и с л о в о с т і					д о б у в а ю т ь			аскорбі-
	н о в у к и с л о т у	( в і т а м і н			С),		к а л ь ц і й		г л ю к о -
	н а т . Ф р у к т о з у		застосовують				у л і к у в а л ь н о м у

.201

х а р ч у в а н н і ; вона добре з а с в о ю є т ь с я організ - м о м . Г л ю к о з у і ф р у к т о з у в и к о р и с т о в у ю т ь у х а р ч о в і й п р о м и с л о в о с т і .

Вуглеводи — н а й п о ш и р е н і ш і в природі органічні с п о л у к и , я к і у т в о р ю ю т ь с я в н а с л і д о к фотосинтезу. їх з а г а л ь н а ф о р м у л а — С„(Н 2 0) т .

Вуглеводи поділяють на моносахариди, диса- х а р и д и і полісахариди . Н а й в а ж л и в і ш и м и моно- с а х а р и д а м и є г л ю к о з а і фруктоза . Молекули ц и х сполук можуть перебувати у відкритій та циклічній ф о р м а х .

Глюкоза і фруктоза — кристалічні речовини, добре розчинні у воді, солодкі на смак . Глюкоза вступає в реакції окиснення, відновлення, бродіння .

Моносахариди добувають гідролізом природних речовин . Глюкозу і фруктозу застосовують у харчовій промисловості, медицині, органічному синтезі.

в

243.Які сполуки називають вуглеводами?

244.Склад молекул мурашиного альдегіду СН20 і оцтової кислоти СН3 С00Н відповідає загальній формулі вуглеводів С„(Н20)т. Чи можна вважати ці сполуки вуглеводами? Чому?

245.Якими хімічними реакціями можна виявити в молекулі глюкози; а) гідроксильні групи; б) альдегідну групу?

246. Обчисліть масові частки елементів у моносахариді (арабінозі)

С5Н10°5-

247.У якій масі води потрібно розчинити 50 г глюкози, щоб виготовити розчин із масовою часткою цієї речовини 25 %?

248.Обчисліть маси розчинів глюкози з її масовими частками 5 і 25'%, що необхідні для приготування 200 г 10 %-го розчину цієї сполуки.

.202

249. Яка маса срібла утворюється при окисненні 0,4 моль глюкози надлишком амоніачного розчину аргентум(І) оксиду?

250. Який об'єм вуглекислого газу (н. у.) виділиться при повному перетворенні 90 г глюкози на спирт під час бродіння?

251. У результаті молочнокислого бродіння глюкози утворилося 3,6 г молочної кислоти і залишилось 8,4 г глюкози. Обчисліть відносний вихід кислоти.

ДЛ!Я допитливих

Рибоза і дезоксирибоза

Рибоза С5 Н1 0 О5 і дезоксирибоза С 5 Н 1 0 0 4 є важливими моносахаридами. Залишки циклічних форм їх молекул входять до складу молекул рибонуклеїнових і дезоксирибонуклеїнових кислот.

Молекула дезоксирибози містить на один атом Оксигену менше, ніж молекула рибози; у ній замість гідроксильної групи біля другого атома Карбону перебуває атом Гідрогену:

Нчі//0	Нчі^О
і	^
Н ^ С - О Н	Н Й С - Н
Н ^ С - О Н	Н-^С-ОН
Н^С-ОН	н - 1 с - он
І	І
5СН2 0Н	5СН2 0Н
рибоза	дезоксирибоза

(Зверніть увагу: склад молекули дезоксирибози С 5 Н 1 0 0 4 не відповідає загальній формулі вуглеводів.)

Ці моносахариди схожі за властивостями із глюкозою.

Дисахариди. Сахароза

Матеріал параграфа допоможе вам:

дізнатися про сполуки, які називають дисахаридами;

.203

з'ясувати склад і будову молекули сахарози; пригадати властивості сахарози; повторити відомості про добування і застосування сахарози.

Д и с а х а р и д и . У р о с л и н н о м у і т в а р и н н о м у

світі	т р а п л я ю т ь с я		вуглеводи,	з а г а л ь н а	назва
я к и х	— дисахариди.		Під час	гідролізу	т а к и х
вуглеводів із		к о ж н о ї м о л е к у л и у т в о р ю ю т ь с я
дві м о л е к у л и		моносахариду .

Дисахаридами називають вуглеводи, молекули яких складаються із двох залишків молекул одного або різних моносахаридів.

Дисахариди

С 1 2 Н 2 2 О и

Д о н а й в а ж л и в і ш и х дисахаридів н а л е ж а т ь сахароза, л а к т о з а і мальтоза . Вони мають однакову хімічну формулу С 1 2 Н 2 2 О п і є ізомерами .

Із сахарозою ви д о к л а д н о о з н а й о м и л и с я в 9 класі . Цю речовину зазвичай називають цук - ром. Н а й б і л ь ш е сахарози в цукровому б у р я к у

і ц у к р о в і й тростині	(масова	ч а с т к а	с п о л у к и в
ц и х рослинах м о ж е	сягати	20 % ) .	Сахароза

т а к о ж е в листі й соках дерев, фруктів, овочів.

Лактоза ( м о л о ч н и й				ц у к о р )			м і с т и т ь с я в
м о л о ц і	( к о р о в ' я ч о м у —					4 — 5	%	за	масою,
ж і н о ч о м у —		5 — 8 % ) ,			молочній			сироватці .
Ц е й д и с а х а р и д			м а й ж е втричі м е н ш с о л о д к и й ,
н і ж сахароза .
Мальтоза (солодовий				цукор)			н а я в н а		в про-
рослих	зернах		я ч м е н ю		(солоді),			о р г а н і з м а х
т в а р и н .	З а с о л о д к и м			с м а к о м			т р о х и		посту-
пається	сахарозі .
У ц ь о м у п а р а г р а ф і р о з г л я н у т о будову моле-
к у л и с а х а р о з и			і в л а с т и в о с т і				цієї с п о л у к и .
Матеріал про		л а к т о з у		і	мальтозу			р о з м і щ е н о
під р у б р и к о ю		« Д л я д о п и т л и в и х » .
С а х а р о з а . К о ж н и й із вас знає, що сахароза є
к р и с т а л і ч н о ю		речовиною,				має	солодкий с м а к
і добре	р о з ч и н я є т ь с я			у		воді . Р о з ч и н н і с т ь
ц у к р у з	п і д в и щ е н н я м				т е м п е р а т у р и				істотно

.204

с а х а р о з а + вода

г л ю к о з а + фруктоза .

Сахароза СігНагО]]

зростає. Я к щ о д у ж е к о н ц е н т р о в а н и й							г а р я ч и й
р о з ч и н ( ц у к р о в и й			сироп) охолодити, то він
стає пересиченим .			К р и с т а л и к и ц у к р у почина -
ють з ' я в л я т и с я в			ньому	не	одразу,		а через
з н а ч н и й п р о м і ж о к			часу	(відомо, щ о			в а р е н н я
іноді	«зацукрується») .
П р и	н а г р і в а н н і ц у к о р			п л а в и т ь с я		і	починає
поступово		р о з к л а д а т и с я .		Р о з п л а в		ц у к р у при
о х о л о д ж е н н і перетворюється					на к а р а м е л ь —
склоподібну с у м і ш			речовин,		я к а р о з ч и н я є т ь -
ся у воді.
Сахароза		— в а ж л и в и й х а р ч о в и й					продукт,
я к и й л е г к о засвоюється організмом .
Б у д о ва		молекули . М о л е к у л а					с а х а р о з и

С 1 2 Н 2 2 О и с к л а д а є т ь с я і з з а л и ш к і в ц и к л і ч н и х ф о р м м о л е к у л г л ю к о з и і ф р у к т о з и .

Утворення			молекули сахарози можна уявити
як результат			відщеплення		молекули води від
двох	молекул		— глюкози (а-форма) і фруктози
($-форма) —			за	рахунок	однієї	гідроксильної
групи	кожної		молекули:
	6	сн2он		іСН2ОН
	РІ		V			Н
				2С		і
	>н				но	/95
			-С2		усн2он
				С ~	Т4' 6'
			он	он	н
	залишок			залишок
молекули		глюкози		молекули фруктози

Хімічні властивості. Участь сахарози в хіміч- н и х р е а к ц і я х зумовлена особливостями будови її молекули — наявністю двох ц и к л і ч н и х фрагментів, а т а к о ж кількох гідроксильних груп.

Реакція гідролізу.	Сахароза, на відміну	від
м о н о с а х а р и д і в ,	під дією ф е р м е н т і в або	за

н а г р і в а н н я із с и л ь н и м и н е о р г а н і ч н и м и кисло - т а м и зазнає гідролізу. П р и ц ь о м у із к о ж н о ї м о л е к у л и д и с а х а р и д у у т в о р ю ю т ь с я м о л е к у л а г л ю к о з и і м о л е к у л а ф р у к т о з и :

к або І, Н^ЗО.

.205

Реакції за участю гідроксильних груп.

О с к і л ь к и в м о л е к у л і с а х а р о з и м і с т я т ь с я

г і д р о к с и л ь н і г р у п и ,	с п о л у к а вступає в р е а к -
ції, х а р а к т е р н і д л я	б а г а т о а т о м н и х	с п и р т і в .
С а х а р о з а взаємодіє з	г і д р о к с и д а м и	К а л ь ц і ю ,

К у п р у м у ( І І ) з у т в о р е н н я м с п о л у к , з а г а л ь н а н а з в а я к и х — с а х а р а т и .

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 16 Реакція с а х а р о з и з купрум(ІІ) гідроксидом

У п р о б і р к у н а л и й т е 1 мл р о з ч и н у н а т р і й г і д р о к с и д у і добавте 4 — 5 к р а п е л ь р о з ч и н у к у п р у м ( І І ) с у л ь ф а т у . Д о у т в о р е н о г о

осаду к у п р у м ( І І ) г і д р о к с и д у	д о л и й т е 1 — 2 м л водного р о з ч и н у
ц у к р у і п е р е м і ш а й т е с у м і ш .	Щ о спостерігаєте?

Н а г р і й т е д о б у т и й р о з ч и н д о к и п і н н я . Ч и у т в о р ю є т ь с я к у п р у м ( І ) о к с и д ?

З р о б і т ь в и с н о в о к щ о д о подібності с а х а р о з и д о б а г а т о а т о м н и х

с п и р т і в , а т а к о ж здатності с п о л у к и

в и я в л я т и

в і д н о в н і

в л а с т и -

вості.

Окиснення.

На

в і д м і н у

від

г л ю к о з и

сахаро -

за не є в і д н о в н и к о м . Вона не дає р е а к ц і ї

«сріб-

ного

д з е р к а л а »

й

не

в і д н о в л ю є

к у п р у м ( І І )

г і д р о к с и д у ,

щ о

с в і д ч и т ь про

відсутність

аль -

дегідної г р у п и

в

її м о л е к у л і .

П о в н е

о к и с н е н н я органічної

р е ч о в и н и

від-

б у в а є т ь с я п р и

ї ї

горінні . Ц у к о р у д а є т ь с я

під-

п а л и т и ,

я к щ о

н а

його

г р у д о ч к у п о п е р е д н ь о

н а с и п а т и

т р о х и

хром(ІІІ) о к с и д у

або

п о п е л у

від

ц и г а р к и .

(У

п о п е л і

м і с т я т ь с я

солі

Л і т і ю ,

щ о ,

як і хром(ІІІ) о к с и д ,

є к а т а л і з а т о р а м и цієї

р е а к ц і ї . )

Реакція

дегідратації.

Концентрована

суль-

ф а т н а к и с л о т а ,

м а ю ч и водовідбирні

властиво -

сті,

обвуглює

с а х а р о з у

( м а л .

88).

С п р о щ е н а

с х е м а

цього

п е р е т в о р е н н я :

С 1 2 Н 2 2 О п

н * 8 ° < < к о н ч - \

12С +

1 1 Н 2 0 .

.206

Мал. 88. Дегідратація цукру

Д о б у в а н н я . С а х а р о з у в и р о б л я ю т ь у в е л и к і й к і л ь к о с т і із ц у к р о в о г о б у р я к у і ц у к р о в о ї т р о с т и н и . П р о те,

я к з д і й с н ю ю т ь ц е	й	процес н а заво-
д а х , і ш л о с я в 9		к л а с і . П р о м и т у
с т р у ж к у ц у к р о в о г о		б у р я к у обробля -

ю т ь г а р я ч о ю водою . Добре р о з ч и н н і р е ч о в и н и , у т о м у ч и с л і й с а х а р о з а , п е р е х о д я т ь у р о з ч и н , а і н ш і ( б і л к и , к р о х м а л ь ) з а л и ш а ю т ь с я у к л і т и н а х р о с л и н и . П і с л я ц ь о г о д о р о з ч и н у

д о б а в л я ю т ь	суспензію в а п н а . К а л ь ц і й		гідрок -
сид реагує з	о р г а н і ч н и м и	к и с л о т а м и ,	і н ш и м и
р е ч о в и н а м и	з у т в о р е н н я м	м а л о р о з ч и н н и х спо-

л у к , а с а х а р о з у п е р е т в о р ю є н а р о з ч и н н и й к а л ь ц і й с а х а р а т . Д о б у т и й р о з ч и н ф і л ь т р у ю т ь і

п р о п у с к а ю т ь у	нього в у г л е к и с л и й газ,	я к и й
реагує з к а л ь ц і й	с а х а р а т о м і з а л и ш к о м	в а п н а .

П р о д у к т и ц и х р е а к ц і й — с а х а р о з а й осад к а л ь -

цій к а р б о н а т у .	Р о з ч и н	с а х а р о з и ф і л ь т р у ю т ь ,
д о д а т к о в о о ч и щ у ю т ь і		в и п а р ю ю т ь . Із	нього
к р и с т а л і з у є т ь с я ц у к о р .
У к р а ї н а є о д н и м із н а й б і л ь ш и х в и р о б н и к і в
ц у к р у у світі.	У н а ш і й	к р а ї н і п р а ц ю є	п о н а д

1 0 0 ц у к р о в и х з а в о д і в . О б с я г ї х п р о д у к ц і ї

щ о р о к у с т а н о в и т ь від		1,5 до	2	м л н т.
З а с т о с у в а н н я .	С а х а р о з а		—	в а ж л и в и й хар -
ч о в и й п р о д у к т .	К р і м	того,		і з цієї	с п о л у к и
іноді в и р о б л я ю т ь	с п и р т , д е я к і п о в е р х н е в о - а к -

ти в н і р е ч о в и н и .

Ди с а х а р и ди — вуглеводи, молекули яких складаються із двох однакових або різних залишків молекул моносахаридів. До дисахаридів належать сахароза, лактоза і мальтоза; вони мають формулу С 1 2 Н 2 2 0 и і є ізомерами.

Сахароза, або звичайний цукор, — біла кристалічна речовина із солодким смаком, яка добре розчиняється у воді. Молекула сахарози

. 2 07