Нервова система

Традиційно для зручності вивчення анатомічно нервову систему поділяють на центральну та периферичну. Функціонально нервову систему поділяють на соматичну та автономну (вегетативну). До центральної нервової системи (ЦНС) відносять головний та спинний мозок.

Спинний мозок – нижній відділ ЦНС, розташований у каналі хребта. У центрі спинного мозку проходить вузький канал, заповнений спинномозковою рідиною. Спинний мозок оточений трьома оболонками – твердою, м’якою та павутинною. Він складається з сірої (у центрі) та білої (по периферії) речовини.

Спинний мозок людини складається з 31 сегмента. Сегменти об’єднані у відділи – шийний, грудний, поперековий, крижовий. Від кожного сегмента спинного мозку направо й наліво відходять по дві пари задніх і передніх корінців. У міжхребцевому отворі корінці зливаються, утворюючи спинномозкові нерви.

Спинний мозок виконує рефлекторну та провідникову функції. Як рефлекторний центр він здійснює рухові та вегетативні рефлекси. У спинному мозку містяться центри майже всіх рухових рефлексів, терморегуляції, рефлексів сечостатевої системи, судинних рефлексів, центр скорочення діафрагми. Біла речовина спинного мозку, виконуючи провідникову функцію, забезпечує зв’язок і узгоджену роботу всіх відділів ЦНС.

Головний мозок – вищий відділ ЦНС людини. Він розташований у черепній порожнині й через великий потиличний отвір переходить у спинний мозок. У головному мозку, як і в спинному, розрізняють білу та сіру речовину. Він вкритий такими ж трьома оболонками, як і спинний. Вони утворюють єдиний покрив ЦНС.

Головний мозок складається з 5 відділів. Розрізняють довгастий мозок, задній мозок (включає міст і мозочок), середній мозок, проміжний мозок, великий, або кінцевий, мозок.

Довгастий мозок, міст, середній мозок і проміжний мозок утворюють мозковий стовбур, який зв’язує головний мозок зі спинним у центральну нервову систему. Від стовбура мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів.

Довгастий мозок є продовженням спинного мозку. У довгастому мозку симетрично розташовані ядра чотирьох останніх пар черепно-мозкових нервів. Це центри життєво важливих функцій організму. У довгастому мозку містяться центри ковтання, чхання, смоктання, дихання, кашлю, роботи серця.

Ушкодження довгастого мозку призводить до смерті – зупинки серця й дихання.

Задній мозок складається з моста та мозочка. Міст розташовується між середнім і довгастим мозком. Через міст проходять висхідні й низхідні шляхи нервових імпульсів. Є центри, які пов’язують міст із мозочком. Міст проводить збудження до кори й від кори головного мозку, регулює роботу слинних залоз, регулює мускулатуру обличчя, м’язи очних яблук.

Мозочок міститься в потиличній частині головного мозку, ззаду від моста й довгастого мозку. Складається з двох півкуль – правої та лівої. Мозочок складається з сірої та білої речовини.

Сіра речовина утворює кору, поверхня якої складається зі складок, звивин і борозен. У середині мозочка серед білої речовини є ядра сірої речовини. Мозочок пов’язаний із довгастим, середнім мозком і мостом ніжками мозочка. Мозочок здійснює координацію м’язових рухів, регулює рівновагу тіла.

Середній мозок міститься між заднім і проміжним мозком, забезпечуючи зв’язок між ними. Поверхня середнього мозку утворена двома парами верхніх і нижніх горбів. Верхня пара горбів виконує функцію зорового підкіркового центру. Сюди надходять імпульси від очей і м’язів голови. Нижня пара горбів виконує функцію слухового підкіркового центру. До цього центру надходять імпульси від вух і м’язів голови.

У середньому мозку є центральний канал, який з’єднує довгастий мозок із проміжним мозком. Через середній мозок проходять усі нервові шляхи від великих півкуль до спинного мозку. Середній мозок регулює рухи очей, забезпечує швидку реакцію на звук, забезпечує нахили, повороти голови й тулуба.

Проміжний мозок – це кінцевий відділ стовбура. Він одержує імпульси від усіх рецепторів і складається з таламуса (зорових горбів), гіпоталамуса, епіталамуса (шишкоподібного тіла). В епіталамусі міститься залоза внутрішньої секреції епіфіз, або шишкоподібна залоза. Вона виділяє гормон, що впливає на колір шкіри.

Таламус, або зоровий горб, аналізує сенсорні сигнали й направляє їх до різних ділянок кори головного мозку. Тут розташовані центри больової чутливості.

Гіпоталамус – головний центр регуляції всіх органів. Він регулює обмін речовин, температуру тіла, кров’яний тиск, роботу серця та дихальної системи, а також вміст різних гормонів у крові.

Через проміжний мозок проходять нервові шляхи до кори великих півкуль. Він регулює обмін речовин, температуру тіла, кров’яний тиск, роботу серця та дихальної системи, аналізує сенсорні сигнали та виконує провідникову функцію, регулює виділення гормонів залозами внутрішньої секреції.

Великий, або кінцевий, мозок – це найбільший відділ головного мозку. Він складається з двох півкуль: правої та лівої. Зверху півкулі вкриті корою, утвореною тілами нейронів – сірою речовиною. Під корою розташовуються ядра сірої речовини – підкірка. Між ними міститься біла речовина. Поверхня кори головного мозку збільшується за рахунок звивин. Звивини – це численні складки. Півкулі пов’язані між собою мозолястим тілом.

З діяльністю кори півкуль пов’язані процеси, які відрізняють людину від тварин. Це свідомість, пам’ять, мовлення, мислення.

Всередині півкуль мозку є порожнини – шлуночки. Шлуночки заповнені рідиною, яка називається ліквор. Ліквор разом із кровоносною системою забезпечує обмін речовин у нервовій системі.

Великі півкулі головного мозку поділяють на частки – лобну, тім’яну, скроневу, потиличну.

У корі великих півкуль містяться чутливі зони головного мозку. Вздовж центральної борозни розташована зона шкірно-м’язової (тактильної) чутливості. Тут сприймаються імпульси, що надходять від рецепторів шкіри, м’язів, суглобових сумок. У потиличній частці кори півкуль розташована зорова зона, яка сприймає зорові подразнення. У скроневій частці міститься слухова зона. На внутрішній поверхні скроневої частки кожної півкулі розташовані смакова й нюхова зони. Кора великих півкуль здійснює вищу нервову діяльність. Великий, або кінцевий, мозок регулює роботу всього організму.

Периферичну нервову систему (ПНС) утворюють 12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів. Черепно-мозкові нерви відходять від стовбура головного мозку. Спинномозкові нерви відходять парами по обидва боки спинного мозку. Периферична нервова система поділяється на соматичну та вегетативну.

Соматична нервова система іннервує органи чуттів і скелетні м’язи. Вона забезпечує зв’язок організму з довкіллям. Нерви соматичної системи не перериваються й не утворюють вузлів.

Вегетативна, або автономна, нервова система регулює діяльність усіх органів і тканин. Нервові волокна цієї частини ПНС перериваються вузлами. У вегетативній нервовій системі виділяють симпатичний і парасимпатичний відділи.

Симпатичні нервові волокна відходять від спинного мозку в зоні грудей і попереку, утворюючи вузли вздовж спинного мозку.

Парасимпатичні нерви відходять від стовбура головного мозку та крижового відділу спинного мозку. Нервові вузли парасимпатичної системи лежать у стінках або біля іннервованих органів. Найбільший нерв парасимпатичної системи – блукаючий.

Симпатична нервова система посилює роботу серця, потових залоз, обмін речовин. Парасимпатична нервова система протилежно впливає на органи: уповільнює ритм роботи серця, обмін речовин і секрецію залоз.

Отже, вегетативна нервова система регулює та змінює фізіологічний стан тканин і органів, пристосовує діяльність тканин і органів до умов середовища, забезпечує двобічний зв’язок головного і спинного мозку з іншими системами організму.

Завдання 6. Закінчіть речення, записавши їх повністю:

1. Черепно-мозкові нерви відходять … (звідки?).

2. Периферична нервова система поділяється … (на які складові?).

3. Соматична нервова система іннервує … (що?).

4. Вегетативна нервова система регулює … (що?).

5. Симпатична нервова система впливає на роботу організму …. (як?).

6. Парасимпатична нервова система впливає на роботу організму …. (як?).

7. Вегетативна нервова система виконує … (які функції?).

Завдання 7. Випишіть з тексту завдання 5 функції відділів ЦНС.

Завдання 8. Прочитайте текст:

Людський головний мозок, одне з найвидатніших творінь еволюції, і нині залишається для вчених «Terra incognito» – «невідомою землею». Тож недивно, що існує величезна кількість хибних думок щодо мозку. Так, здавалося б, чим більший мозок, тим розумніша людина. Однак давно доведено, що це не так. Ще в позаминулому столітті німецький вчений Бішоф шляхом звичайного зважування маси сірої речовини у 2 тисяч представників різних соціальних шарів встановив, що найтяжчий мозок виявлявся не у вчених або людей шляхетного походження, а в робітників. Подальші дослідження вже інших учених виявили, що більше за все мозок важить у тих, кого в медичному середовищі заведено називати дебілами чи ідіотами. Не відповідає дійсності й думка, що розум людини напряму залежить від кількості звивин у півкулях і їх глибини. Було встановлено, що найбільше звивин було в людей, що страждали на тяжкі психічні захворювання.

І. Придумайте назву тексту.

ІІ. Випишіть з тексту 10 ключових слів і словосполучень.

Завдання 9. Розгляньте малюнок, запишіть в конспект назви відділів ЦНС, позначені цифрами:

Завдання 10. Перекладіть українською мовою:

Мозг – это центральный отдел нервной системы у животных и человека, обеспечивающий регуляцию всех жизненных функций организма (в том числе и высшую нервную деятельность).У позвоночных мозг окружён соединительнотканными оболочками, которые защищают его от механических повреждений. У наземных хордовых выделяют твёрдую оболочку и мягкую, последняя у млекопитающих делится на паутинную и вторичную мягкую (сосудистую). Твёрдая оболочка выстилает внутреннюю поверхность черепа и позвоночного канала. Паутинная оболочка прилегает к поверхности извилин коры больших полушарий. Мягкая оболочка покрывает поверхность головного и спинного мозга и плотно с ней соединена.

Завдання 11. Змініть слова, щоб відбулося чергування приголосних:

Кишка, печінка, глотка, оболонка, кістка, лопатка, гомілка, око, щока, вухо, тривога, нирка, гіркий, ділянка, рух, поведінка, потилиця, частка, підкірка, смак.

Завдання 12. Вставте, де потрібно, пропущені т або д. Слова запишіть у дві колонки: 1) в які не вставляли букви; 2) в які вставляли букви:

Звіс…но, скатер…ка, асистен…ський, влас…ний, хвас…ливий, контрабандис…ський, аген…ство, радіс…ний, зліс…ний, заїз…ний, контрас…ний, учас…ник, їж…жу, дириген…ський, щас…ливий, ус…ний, страс…ний, щотиж…невий, студен…ський, студен…ство, очис…ний, якіс…ний, буревіс…ник, п’я…десят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте кінцівку вислову В.Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона …».

Завдання 13. Визначте, чи подвоюються в словах наведені в дужках букви. Запишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв:

Ю(н)ий, дерев’я(н)ий, квартир(н)ий, (с)авець, глиби(н)ий, розрі(с)я, піща(н)ий, (в)ечері, оди(н)адцять, гайдама(ч)ина, твари(н)ий, вдови(н)ий, пі(в)ідра, о(д)ати, вівся(н)ий, олов’я(н)ий, одното(н)ий, рядня(н)ий, зйорже(н)ий, Вінни(ч)ина, (л)яний, змії(н)ий, голуби(н)ий, зако(н)ий.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву, з цих букв прочитайте вислів М.Коцюбинського.

Завдання 14. Визначте, чи подвоюються в словах букви з дужок. Запишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння -н-; 2) з подвоєнням -нн-:

Тума(н)ість, бджоли(н)ий, букве(н)ий, здорове(н)ий, росли(н)ицтво, умотивова(н)ість, скаже(н)ий, обмі(н)ий, притама(н)ий, вихова(н)ість, рва(н)ий, видума(н)ий, віко(н)ий, свяще(н)ий, ознайомле(н)ий, очереви(н)ий, низи(н)ий, орли(н)ий, післяреформе(н)ий, знаме(н)ий, людинолюб(н)ий, стурбова(н)ість, скарлати(н)ий, числе(н)ість, тьмя(н)ий.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву, з цих букв прочитайте закінчення вислову Л.Толстого: «Думай добре, і …»

Завдання 15. Запишіть слова у дві колонки: 1) з подовженням м’яких приголосних; 2) без подовження м’яких приголосних:

Змужні(н)я, знатніс(т)ю, щас(т)я, осер(д)я, зати(ш)я, (л)ється, свіжіс(т)ю, жи(т)я, охолодже(н)я, зна(н)я, навма(н)я, віст(р)я, старіс(т)ю, вірніс(т)ю, приві(л)я, корі(н)я, зненавис(т)ю, перехрес(т)я, здоби(ч)ю, підні(ж)я, сміливіс(т)ю, зап’яс(т)ок, зва(н)я, з’єдна(н)ь.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву, з цих букв прочитайте вислів французького письменника В.Гюго.

Завдання 16. Поставте подані іменники в орудному відмінку однини:

Швидкість, віддаль, гнучкість, сіль, жовч, мить, деталь, мідь, збудливість, ненависть, провідність, масть, свіжість, кисть, молодь, галузь, розповідь, зустріч, молодість, повість, чесність, ніч, річ, відомість, мазь, міль, подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, кількість, власність, якість, акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, Січ, Волинь.

Завдання 17. Відредагуйте наведені нижче речення:

1. У продовгуватому мозку маються центри, відповідаючі за подих, кровотечі, травлення. 2.Сіра речовина мозгу образована скопленнями нервових кліток. 3. Вегетативна нервова система регулює роботу внутренніх органів, кровоносних сосудів і кожі, м’яз серця та желез. 4. Рефлекс – відповідна реакція організма на роздратування, поступаюче з зовнішньої середи. 5. До спинного мозгу поступають імпульси за чуттєвими нейронами від рецепторів кожі, рухомого апарата, кровоносних сосудів і т.д.

ЛЕКСИЧНА ТЕМА:	Кровоносна система
ГРАМАТИЧНА ТЕМА:	Особливості правопису іменників: 1) Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду; 2) Рід, число іменників

Актуальність теми. Знання цієї теми сприятиме розширенню словникового запасу, поповненню його загальномедичною лексикою та анатомічною термінологією, що стосується кровоносної системи. Її знання забезпечить виходи в різні тематично спрямовані види мовленнєвої діяльності: усне монологічне та діалогічне мовлення, а також інтерпретування одержаної інформації в різних видах письмового висловлювання.

Загальна мета. Вміти використовувати засвоєну кардіологічну лексику в різних видах мовленнєвої діяльності, вміти читати спеціальний медичний текст з повним охопленням та розумінням змісту та подальшим відтворенням інформації на репродуктивному та продуктивному рівнях.

Конкретні цілі:

1. Закріплювати навички правильного написання іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини.

2. Закріплювати навички визначення роду та числа іменників та їх правильного запису у формах непрямих відмінків.

3. Формувати навички адекватного перекладу текстів, присвячених серцево-судинній системі людини.

4. Вміти створювати лексико-граматичні конструкції з правильним добором слів.