Робота серця

Автоматія серцевого м’яза. Серце в стані спокою за добу скорочується приблизно 100 тисяч разів. При цьому воно перекачує близько 10 т крові. Скоротну функцію серця забезпечує серцевий м’яз. Він подібний до скелетного поперечно – смугастого м’яза.

У серцевому м’язі є особливі клітини, в яких періодично виникає збудження. Це збудження передається на м’язові, стінки обох передсердь і шлуночків. Тому відділи серця скорочуються послідовно: спочатку передсердя, а потім шлуночки.

Здатність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серцевому м’язі, називається автоматією серця. Автоматія забезпечує відносно незалежну від нервової системи роботу серця.

Серцевий цикл. Серце скорочується ритмічно. У стані відносного спокою воно скорочується приблизно 70–75 разів за 1 хв.

При скороченні обох передсердь, яке триває 0,1с, вся кров переходить у шлуночки. Потім передсердя розслаблюються, а обидва шлуночки, скорочуючись, викидають кров в аорту й легеневу артерію. Скорочення шлуночків триває приблизно 0,3с, після чого вони розслаблюються, і протягом наступних 0,4с серцевий м’яз перебуває у стані спокою або загального розслаблення.

Діяльність серця являє собою ритмічну зміну трьох фаз серцевого циклу: скорочення передсердь, скорочення шлуночків і загального розслаблення серця. Тривалість усього серцевого циклу становить приблизно 0,8 с, фаза загального розслаблення серця – близько 0,4 с. Такий відпочинок у проміжках між скороченнями достатній для того, щоб працездатність серцевого м’яза повністю відновилася.

Регуляція роботи серця. Частота і сила скорочень серця залежать від умов зовнішнього і внутрішнього середовища організму. Коли частота й сила скорочень серця збільшуються, у судинну систему за одиницю часу викидається більше крові. Сповільнення та ослаблення скорочень серця зумовлюють зменшення кількості крові, що надходить до кровоносних судин організму. Таким чином, постачання всіх органів тіла кров’ю може змінюватися.

Робота серця змінюється рефлекторно з участю автономної нервової системи. Імпульси, що надходять до серця по парасимпатичних нервах, послаблюють і сповільнюють його скорочення, а ті, які надходять по симпатичних нервах, навпаки, посилюють і прискорюють серцеві скорочення.

Гуморальна регуляція роботи серця пов’язана з гормоном надниркових залоз адреналіном, солями кальцію та іншими речовинами, що посилюють і прискорюють скорочення серця.

Завдання 6. Розгляньте малюнок, запишіть в конспект назви складових частин серця, позначені цифрами:

Завдання 7. Складіть до тексту завдання 5 речення з правильною та неправильною інформацією, запропонуйте їх для обговорення.

Завдання 8. Прочитайте поданий нижче текст, підготуйтеся до виконання подальших завдань.

Перша допомога при кровотечах

Капілярні кровотечі виникають навіть при незначному пораненні. Кров рухається по капілярах повільно. Отже, таку кровотечу легко зупинити. Надаючи допомогу, слід обробити рану йодною настойкою і накласти чисту марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому згортанню крові.

Венозна кровотеча настає при ушкодженні вен. Кров у них тече швидше, ніж у капілярах, тому згустки, що утворюються в місцях ушкодження судин внаслідок згортання крові, змиваються. За короткий час людина може втратити багато крові.

Щоб зупинити невелику венозну кровотечу, достатньо накласти на рану тиснучу пов’язку, яка стисне стінки ураженої судини і не дасть крові витікати з неї. Відразу ж після надання першої допомоги потерпілого слід відправити до лікарні чи в поліклініку.

Якщо ушкоджено великі вени, тиснуча пов’язка може й не зупинити кровотечі. У такому разі роблять те саме, що й при артеріальних кровотечах.

Артеріальні кровотечі особливо небезпечні для життя. Сильну артеріальну кровотечу розпізнають за струминою яскраво-червоної крові, що виривається з рани фонтаном. У такому випадку тиснуча пов’язка не може зупинити кров. Тому при артеріальній кровотечі потрібно вище від місця поранення швидко притиснути пальцем ушкоджену судину й накласти джгут з гуми або з іншого матеріалу. Щоб не ушкодити шкіру, місце, на яке буде накладено джгут, накривають чистим шматком матерії або бинтом. Потім це місце слабко обмотують тканиною. Між тканиною і кінцівкою просовують міцну паличку й закручують її доти, доки кров не перестане витікати з рани. Тоді паличку прибинтовують до джгута, а рану перев’язують. Після надання першої допомоги потерпілого слід негайно відправити до лікарні. До джгута прикріплюють записку з точним зазначенням часу, коли його наклали. Якщо транспортування потерпілого до лікарні триватиме довго, джгут, щоб не змертвіли тканини, на короткий час послаблюють. Коли кровообіг у кінцівці відновиться, джгут затягують знову. Якщо немає джгута, кровотечу можна зупинити, максимально зігнувши кінцівку. Для цього під місце згину слід підкласти валик з марлі, бинта або вати, потім із силою зігнути кінцівку й зафіксувати її в такому положенні.

Внутрішні кровотечі (кровотеча в черевну порожнину, порожнину грудей, черепа) надзвичайно небезпечні. Виявити внутрішню кровотечу можна за зовнішнім виглядом людини. Вона блідне, у неї виступає липкий холодний піт, дихання стає поверхневим, пульс частішає й слабне. У такому випадку слід негайно викликати швидку медичну допомогу. Потерпілого до прибуття лікаря кладуть або напівсадовлять і дають йому цілковитий спокій. До гаданого місця кровотечі (живота, грудей, голови) прикладають поліетиленовий мішечок з льодом чи снігом або грілку чи пляшку з холодною водою.

Завдання 9. Дайте відповіді на запитання:

1. Які види кровотеч ви знаєте?

2. Коли виникають капілярні кровотечі?

3. Чим небезпечні внутрішні кровотечі?

4. Які зовнішні ознаки внутрішніх кровотеч?

5. Яку першу допомогу ви надасте потерпілому з вираженими ознаками внутрішньої кровотечі?

Завдання 10. Запишіть українською мовою.

І. Малый круг кровообращения. В правую часть сердца попадает венозная, бедная кислородом кровь. Сокращаясь, правый желудочек выбрасывает кровь в легочную артерию. По двум ветвям, на которые делится легочная артерия, кровь направляется к легким. В легких ветви легочной артерии распадаются на все более мелкие артерии и переходят в капилляры, густо оплетающие многочисленные легочные пузырьки, куда поступает атмосферный воздух. Когда кровь течет по капиллярам легких, в нее поступает кислород. Одновременно углекислый газ из крови переходит в воздух, заполняющий легкие, т.е. в капиллярах легких венозная кровь становится артериальной. Затем кровь собирается в вены. Сливаясь друг с другом, они образуют четыре легочные вены, впадающие в левое предсердие.

Путь крови от правого желудочка через артерии, капилляры и вены легких до левого предсердия называется легочным или малым кругом кровообращения.

ІІ. Большой круг кровообращения. Левый желудочек, сокращаясь, выбрасывает артериальную кровь в аорту – самую крупную артерию человека. От нее ответвляются артерии, снабжающие кровью все органы, включая само сердце. В каждом органе артерии постепенно ветвятся, образуя густые сети мелких артерий и капилляров. Из капилляров большого круга кровообращения ко всем тканям тела поступает кислород и питательные вещества, а из клеток в капилляры переходит углекислый газ. При этом кровь превращается из артериальной в венозную. Капилляры сливаются в вены, сначала мелкие, а затем в более крупные. Из них вся кровь собирается в две большие полые вены. Верхняя полая вена несет в сердце кровь от головы, шеи, рук, а нижняя полая вена – от всех остальных частей тела. Обе полые вены впадают в правое предсердие.

Путь крови от левого желудочка через артерии, капилляры и вены всех органов тела до правого предсердия называют большим кругом кровообращения. Кругооборот крови по большому кругу кровообращения происходит за 20 – 23 с, по малому – в 5 раз скорее. Венозная кровь из правого предсердия попадает в правый желудочек, откуда направляется по малому кругу кровообращения.

Завдання 11. Запишіть українською мовою. Знайдіть і поясніть орфограми у виділених словах:

В чем причина беспрерывной работы сердца?

Первая: сердечная мышца обильно снабжается артериальной кровью, поступающей по венечным сосудам.

Вторая: ритмичные сокращения сердца, которые чередуются с расслаблением. Третий источник беспрерывной работы сердца – автоматия.

Завдання 12. Запишіть українською мовою:

Следующие функции, способность крови к свёртыванию, движение крови по сосудам, содержание лейкоцитов в крови, лейкоциты обладают свойством, образуя соединения, состояние организма, продолжительность жизни клеток, возраст и пол человека, питательные вещества, мышечный полый орган.

Завдання 11. Відредагуйте подані нижче речення:

1. Кров робить регуляцію температури тіла, других фізичеських і хімічеських покажчиків організму. 2. Серце представляє собою м’язистий полий орган і знаходиться в колосерцевому мішку. 3. Кров, знаходясь у безпреривному рухі по судинам, робить свої функції, благодаря скороченню сердечних м’яз. 4. Між передсердями й желудочками маються створ часті клапани, забезпечуючи рух крові тільки в одному направленні. 5. Праця серця состоїть з ритмічно повторюючихся скорочень і розслаблень предсердь і желудочків.

Завдання 12. Запишіть українською мовою:

1. Тромб – это плотный сгусток крови в просвете кровеносного сосуда или полости сердца, образующийся прижизненно.

2. Заражение крови (сепсис) возникает при непрерывном или периодическом поступлении в кровь микроорганизмов из очага гнойного воспаления.

3. Кровоизлияние – скопление крови, излившейся из сосудов, в тканях или полости организма.

4. Кровоподтек – кровоизлияние в толщу кожи или слизистой оболочки.

5. Кровяной сгусток – эластичная масса, легко отделяющаяся от стенок сосуда или полости тела, образующаяся в результате свертывания крови.

Завдання 13. Подані іменники поставте у родовому відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) з закінченням а(-я); 2) з закінченням у(-ю):

Азіат, спокій, хор, канат, успіх, алмаз (камінь), гектар, диспут, здобуток, їжак, вареник, інженер, відхід, стиль, онук, ризик, тягач, сміливець, ансамбль, ліс, сказ, Донбас, фізик, слух, циклон.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте українське прислів’я.

Завдання 14: Поставте подані іменники:

а) в орудному відмінку однини:

Промисловість, вість, галузь, нехворощ, доповідь, річ, власність, вартість, відвертість, мати, подорож, рентабельність, пристань, міць, мазь, продуктивність, любов, верф, ненависть;

б) в місцевому відмінку однини, додавши необхідний прийменник:

Тривога, луг, подруга, блузка, бік, яблуко, лелека, рух, горіх, книга, книжка, поріг, дорога, рука, осока, стріха, комаха, черепаха, мурашка, порох, вухо, п’ятка, печінка;

в) в називному відмінку множини:

Плече, плуг, книга, око, блоха, воша, ніж, онук, круча, плащ, гріш, стежка, комаха, нитка, вимога, ховрах, корж, свитка, вежа.

Завдання 15. Придумайте та запишіть словосполучення так, щоб подані іменники стояли в родовому відмінку однини:

Біль, хребет, поперек, лікоть, опік, пінцет, фермент, шок, розчин, хрип, інтелект, ефект, мозочок, халат, інфаркт.

Завдання 16. Подані іменники поставте у родовому відмінку однини, поясніть їх правопис:

Фармацевт, акушер, ринок, кисень, шпатель, інженер, торф, водень, телефон, бальзам, ґрунт, туберкульоз, лист, провізор, вік, центр, долар, вітер, атом, дощ, конус, фініш, кашель, невроз, тиф, шприц, гіпс, чай, вексель, мозок, дух, окис, лабіринт, наркоз, опік, план, невропатолог, документ, договір, орган, наказ, протокол, вокзал, балет, сантиметр, мінімум, вираз, інвентар, кінець, бюлетень, вірус, душ, нежить.

Завдання 17. Поставте на місці крапок закінчення родового відмінка однини, враховуючи значення слова:

Алмаз... (коштовний камінь) – алмаз... (мінерал), акт... (документ) – акт... (дія), апарат... (прилад) – апарат... (установа), блок... (об’єднання держав) – блок... (у техніці), буряк... (одиничне) – буряк... (збірне), вал... (насип) – вал... (деталь машини), елемент... (абстрактне) – елемента (конкретне), інструмент... (одиничне) – інструмент... (збірне), камен... (одиничне) – камен... (збірне), клин... (просторове поняття) – клин... (предмет), пояс... (предмет) – пояс... (просторове поняття), рахунк... (документ) – рахунк... (дія), термін... (строк) – термін... (слово).

ЛЕКСИЧНА ТЕМА:	Дихальна система
ГРАМАТИЧНА ТЕМА:	Особливості правопису прикметників. Ступені порівняння прикметників

Актуальність теми. Знання цієї теми сприятиме розширенню словникового запасу, поповненню його загальномедичною лексикою та анатомічною термінологією, що стосується дихальної системи. Її знання забезпечить виходи в різні тематично спрямовані види мовленнєвої діяльності: усне монологічне та діалогічне мовлення, а також інтерпретування одержаної інформації в різних видах письмового висловлювання.

Загальна мета. Вміти використовувати засвоєну пульмонологічну лексику в різних видах мовленнєвої діяльності, вміти читати спеціальний медичний текст з повним охопленням та розумінням змісту та подальшим відтворенням інформації на репродуктивному та продуктивному рівнях.

Конкретні цілі:

1. Вміти правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

2. Вміти правильно утворювати прикметники.

3. Формувати навички адекватного перекладу текстів, присвячених дихальній системі людини.

4. Вміти створювати лексико-граматичні конструкції з правильним добором слів.