Організм людини як біологічна система

Загальна характеристика будови та хімічного складу клітини. Як і всі інші живі організми, тіло людини складається з клітин. Клітина – це жива система, яка може існувати самостійно або бути структурною й функціональною одиницею організму . Клітини тіла людини мають різні форми: вони можуть бути кулястими, дископодібними, призматичними, кубічними, зірчастими, веретеноподібними тощо.

Клітини мають складну будову та хімічний склад. До хімічного складу клітини входять макроелементи ( водень, кисень, вуглець, азот, кальцій, фосфор, калій, натрій, сірка ) та мікроелементи. У клітині хімічні елементи утворюють органічні (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти) і неорганічні (вода, мінеральні солі, двоокис вуглецю) сполуки.

Тканини. У процесі ембріонального розвитку організму клітини спеціалізуються на виконанні певних функцій в організмі. Цей процес називають диференціюванням клітин. З клітин утворюються тканини.

Тканиною називають сукупність клітин і неклітинних структур, які мають спільне походження, будову та функції. В організмі людини розрізняють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову.

Епітеліальна тканина утворює більшість залоз, а також покриває тіло ззовні й вистилає порожнини тіла та внутрішніх органів. Розрізняють декілька видів епітелію, які відрізняються за походженням, розташуванням, будовою та функціями. Він може складатися з одного шару клітин (одношаровий ) і декількох шарів (багатошаровий). Залежно від форми епітелій поділяється на плоский, кубічний, циліндричний, війчастий (миготливий).

Сполучна тканина складається з основних клітин і міжклітинної речовини. Сполучна тканина поділяється на такі види: трофічні (кров і лімфа), опорно-трофічні (ретикулярна, жирова, пухка сполучна тканина, щільна сполучна тканина) та опорні (кістки, хрящі). До сполучної тканини відносять особливі види – жирову та ретикулярну, яка складає основу кровотворних органів. Сполучна тканина виконує в організмі різноманітні функції: а) трофічну – бере участь в обміні речовин; б) захисну – бере участь в утворенні імунітету; в) опорну – утворює скелет людини; г) є основою структури різних органів.

М’язовій тканині притаманна здатність до скорочення, яка забезпечує пересування людини, а також рухи частин її тіла. Розрізняють поперечносмугасту, гладеньку й серцеву м’язову тканини.

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів), відростки яких утворюють нервові волокна, та елементів нейроглії, які оточують нейрони. Всі елементи нервової тканини утворюють нервову систему організму, яка забезпечує регуляцію діяльності організму та його зв’язок з навколишнім середовищем.

Органи, фізіологічні системи. У процесі еволюції багатоклітинних організмів відбулося диференціювання клітин: з’явилися клітини, різні за розмірами, формою, будовою та функціями. Клітини, подібні за будовою та функціями, об’єдналися в тканини. Декілька тканин, об’єднаних у певну структуру, утворюють орган.

Орган – це частина тіла, яка має певну форму, будову і виконує одну або декілька функцій. Органи складаються з декількох видів тканин, але одна з них завжди переважає і визначає його основну функцію. Органи, розташовані в порожнинах тіла, називають внутрішніми, напр., серце, легені, шлунок, печінка, нирки тощо.

Органи, що разом виконують певні функції, утворюють систему органів. Фізіологічна система – це анатомічне або функціональне об’єднання органів, які виконують в організмі спільну функцію. В організмі людини виділяють нервову, ендокринну, опорно-рухову, кровоносну, дихальну, травну, сечостатеву, видільну, а також систему органів чуттів.

Гуморальна регуляція – це координація фізіологічних функцій організму людини через рідкі середовища: кров, лімфу, тканинну рідину.

Факторами гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) і продукти обміну речовин (метаболіти). Гормони є найбільш важливими біологічними регуляторами обміну речовин та інших функцій організму.

Біологічно активні речовини виробляються спеціальними органами – залозами. Розрізняють три типи залоз. Одні з них мають спеціальні протоки, через які речовини виділяються в порожнини тіла, органів або на поверхню шкіри. Їх називають залозами зовнішньої секреції. Залозами зовнішньої секреції є слізні, слинні, сальні, потові тощо.

Залози, в яких немає спеціальних проток і які виділяють речовини у кров, що тече через них, називають залозами внутрішньої секреції. До них належать щитоподібна, вилочкова, передміхурова, надниркова тощо.

Залози змішаної секреції, на відміну від залоз попередніх двох типів, виділяють свій секрет не лише у кров. Вони мають вивідні протоки, через які виділяють секретовані ними речовини на поверхню шкіри або в порожнину органа. Це підшлункова, статеві та інші залози.

Завдання 8. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке клітина?

2. Якої форми бувають клітини?

3. Які хімічні речовини входять до складу клітини?

4. Які хімічні сполуки утворюються в клітині?

5. Що таке тканина?

6. Які типи тканин розрізняють в організмі людини?

7. Як поділяється епітелій залежно від форми?

8. Які види сполучної тканини ви знаєте і які функції вона виконує?

9. З яких елементів складається нервова тканина?

10. Які види м’язової тканини ви знаєте і які функції вона виконує?

11. Що таке орган? Які внутрішні органи ви знаєте?

12. Що таке фізіологічна система органів?

13. Які системи органів ви знаєте?

Завдання 9. Розгляньте малюнок, перекладіть слова та словосполучення, подані до малюнка, українською мовою.

Завдання 10. Закінчіть речення:

1. У клітині хімічні елементи утворюють... .

2. Опорно-трофічні тканини – це... .

3. Видами м’язової тканини є... .

4. Залози – це....

5. Розрізняють такі типи залоз... .

Завдання 11. Визначте, спираючись на текст, правильна чи помилкова інформація пропонується у наведених нижче реченнях:

1. Хімічні елементи в клітині утворюють такі органічні сполуки: мінеральні солі, воду, двоокис вуглецю.

2. Залежно від форми епітелій поділяється на одношаровий і багатошаровий.

3. З ретикулярної тканини утворені кістки та хрящі.

4. У процесі еволюції багатоклітинних організмів відбулося уподібнення клітин.

5. Залози зовнішньої секреції не мають спеціальних проток.

6. Поперечносмугаста тканина – це тип сполучної тканини.

7. Нервова тканина складається з нервових клітин та елементів нейроглії.

8. Епітеліальна тканина забезпечує пересування людини, а також рухи частин її тіла.

9. Біологічно активні речовини виробляються кістковим мозком.

10. Щитоподібна, підшлункова та надниркова залози – це залози зовнішньої секреції.

Завдання 12. Перекладіть українською мовою:

Внутренние органы располагаются (например, у млекопитающих) в полостях тела, а также в области головы и шеи. Они участвуют в обменных функциях организма, снабжении его питательными веществами и выведении продуктов обмена веществ. В зависимости от происхождения, особенностей строения и функций внутренние органы образуют системы.

Завдання 13. З поданих слів складіть речення, поставивши слова в потрібній формі:

1. Середовище, кисень, і, зовнішній, організм, речовини, одержувати, з, поживний.

2. Скорочення, тканина, притаманний, м’язовий, здатність, до.

3. Система, весь, утворювати, організм, елементи, нервовий, тканина, нервовий.

4. Метаболіти, гуморальний, фактори, та, гормони, бути, гуморальний.

5. Кров, внутрішній, тільки, секреція, секрет, виділяти, залози, у, свій.

Завдання 14. Випишіть слова, в яких відбувається чергування голосних:

Кістка, отвір, відділ, плече, голова, лоб, плоскостопість, суглоб, зламати, нога, живіт, зір, колір, річ, голова, ніс, горох, ожеледь, хворий, пацієнт, стопа, гомілка, коліно, сон, палець, зуб, шлунок, стравохід, анальгін, коло, кровообіг, печінка, лікарня, чоло, зап’ясток, стегно, хрящі, долоня, перенісся, поперек, хода, домірність, клітина, епітелій, калій, біль, розчин, селезінка, кисень, лікоть, кістка, перелом, суглоб, череп, річ.

Завдання 15. У кожному слові допишіть кінцевий голосний И чи І:

Книг…, тривог…, крихт..., принцип..., легенд..., рядк..., апельсин..., гаряч..., качан..., велик..., зріл..., глух..., звеличен..., легендарн..., препарат..., мікроб..., шприц..., еритроцит..., морквян..., словесн..., дорог..., таблетк..., ног..., кінцівк..., підручник..., кістк..., криж..., куприк..., гомілк..., хребц... .

Завдання 16. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви:

Кр¼шити, зав¼вати, хлоп¼ць, свіч¼чка, н...чний, з...ровий, розт¼рати, зач¼ска, к¼нський, г...рячий, тр...вога, пох¼лився, вст¼гає, к¼сень, підст¼ляємо, ш¼стий, к¼п’яток, ст¼лися, чуж¼на, б...рсук, чесн¼сті, відм¼рає, к... миш, запл...чний, ж¼ноцтво, к¼слота, на сх¼ді, лож¼чка, г¼стьовий.

Завдання 17. Запишіть слова у дві колонки: 1) в яких є чергування голосних; 2) в яких немає чергування голосних:

Окріп, вікно, шелест, ніготь, лійка, промінь, береза, голод, живіт, прохід, скрипіти, складати, пекти, хитати, співати, отвір, стінка, заплітати, принести, ганяти, вимовити, вмерти.

Завдання 18. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви, у дві колонки: 1) з вставленою буквою а; 2) з вставленою буквою о:

К...зак, допом…гав, б...гач, к...зацтво, п...сол, г...няти, гр...ніт, сл...в’яни, ...таман, л...мати, зл...млене, ...брикос, б…гатослівність, см...лоскип, скр...єні, м...роз, х...зяїн, п...гон, п...гано, г...рячі.

Ключ: З останніх букв прочитайте українське прислів’я.

Завдання 19. Запишіть словосполучення, вставляючи пропущені букви:

Сільськ... веч...рниці, ш..вкові нитк..., трох... пш...ниці, свіж... ж...втк..., коч...рга без ручк...; зморшк... на ч...лі, ж..наті чоловік..., зірвавш... ч...решню, перебуваюч... на суш..., глибок... калюж..., довг... фаланг..., кістк... гомілк..., блукаюч... вогник..., вправляюч... вивих..., сух... дріждж ..., дольк... груш.... .

ЛЕКСИЧНА ТЕМА:	Опорно-рухова система
ГРАМАТИЧНА ТЕМА:	Правопис слів іншомовного походження

Актуальність теми. Знання цієї теми сприятиме розширенню словникового запасу, поповненню його загальномедичною лексикою та анатомічною термінологією, що стосується опорно-рухової системи людини. Її знання забезпечить виходи в різні тематично спрямовані види мовленнєвої діяльності: усне монологічне та діалогічне мовлення, а також інтерпретування одержаної інформації в різних видах письмового висловлювання.

Загальна мета. Вміти використовувати засвоєну лексику, що стосується опорно-рухової системи людини, в різних видах мовленнєвої діяльності, вміти читати спеціальний медичний текст з повним охопленням та розумінням змісту та подальшим відтворенням інформації на репродуктивному та продуктивному рівнях.

Конкретні цілі:

1. Закріплювати навички грамотного написання слів іншомовного походження.

2. Закріплювати граматичні, синтаксичні, стилістичні навички перекладу спеціальних медичних текстів та навички роботи зі словниковою та довідниковою літературою.

3. Виробляти навички мінімалізації тексту та вичленовування необхідної інформації.