Підсумковий контрольний результат:

1. Розрахунок потреби у коштах на виробничі запаси та інші обігові ресурси (таблиці з поясненням та додатками);

2. Розрахунок потреби у коштах на придбання, оренду або лізинг основних засобів (таблиці з поясненням та додатками);

3. Розрахунок потреби в стартовому капіталі та джерел її покриття (таблиці з поясненням та додатками);

4. Рецензія на лабораторну роботу спаринг-партнера (партнерів).

5. Резюме на завдання та міркування щодо питань, які обговорюються.

Практична робота №7. Розрахунок виробничих затрат, грошових надходжень та прогноз економічної ефективності підприємства

Мета: Освоїти методику розрахунку виробничих витрат, грошових надходжень та прогнозування економічної ефективності підприємства.

Завдання:

1. Розрахувати виробничі затрати модельованого підприємства.

2. Розрахувати грошові надходження та помісячний баланс грошового потоку.

3. Зробити прогноз економічної ефективності підприємства.

Проблема для обговорення: Суб'єктивні та об'єктивні чинники, що визначають ефективність підприємницької діяльності.

Методичні поради:

Розрахунки економічної ефективності підприємства, як правило, є одним із завершальних етапів підприємницького планування. Однак інколи розрахунок ефективності проекту приводить до незадовільного результату, і тоді планування починають або з початку, або із будь-якого етапу, де виявлено прорахунки або неточності. Найчастіше повертаються до маркетингового, або виробничого планів, оскільки саме там знаходить своє конкретне відображення основний зміст підприємницької ідеї.

Розрахунки витрат і надходжень здійснюють, як правило, у гривнях в реальному або ж прогнозованому ціновому масштабі, з врахуванням специфіки вибраної галузі підприємництва. Адже кожен вид діяльності вносить свої корективи в перелік калькуляційних статей, оцінку грошових надходжень, методику розрахунку економічної ефективності. Однак загальним є одне: необхідно визначити сукупні затрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукту підприємницької діяльності; розрахувати потенційні грошові надходження від підприємництва та порівняти ці результати. Негативний результат ще не свідчить, що вибрано невдалу галузь або продукт підприємництва, часто розв'язку можна знайти, переглянувши попередні припущення або розрахунки.

Розрахунок виробничих та реалізаційних затрат

Розрахунок виробничих та реалізаційних затрат здійснюють на основі розрахунку потреб у виробничих ресурсах, платежах та витратах, пов'язаних з процесом виробництва продукції та її реалізацією. Важливо врахувати всі групи і види затрат, які підприємство понесе під час реальної діяльності. Серед них – затрати на оплату робіт та послуг інших підприємств, оплату тари та покупних матеріалів і сировини, оренду, ремонт та утримання основних засобів, обов'язкові платежі та відрахування, які можна включати у собівартість продукції.

При цьому важливим є згрупувати витрати на умовно-постійні та умовно-змінні (табл. 12).

Таблиця 12.

Розрахунок виробничих та реалізаційних затрат у новостворюваному підприємству (назва)

Стаття або елемент затрат	Всього затрат за рік, грн.	В тому числі, грн.:
		умовно-постійні	умовно-змінні
Прямі затрати:
Затрати по організації та управлінню
Інші затрати:
Всього затрат
Структура затрат у %	100

Примітка: При розрахунку затрат рекомендується деталізувати їх на більш дрібні елементи в межах офіційно затверджених калькуляційних статей (наприклад оплату праці з нарахуваннями розділити на оплату праці та нарахування, оплату адміністративно-управлінського персоналу тощо).

Сукупні виробничі та реалізаційні затрати складають собівартість всієї виробленої продукції. Собівартість одиниці продукції визначають:

де – повна собівартість одиниці продукції, грн.:

– загальні витрати (виробничі та реалізаційні), грн.;

–обсяг виробництва продукції, одиниць виміру.

Одночасно можна визначити мінімальну ціну (Ц_min) реалізації продукції з врахуванням очікуваного рівня рентабельності продукції. При цьому в розрахунках враховують не традиційний показник у відсотках (%), а коефіцієнт у частках від одиниці (Кр_min – мінімально очікуваний рівень рентабельності продукції: 100 Ц_min):

Ц_min = С(1+Кр_min)

Реально прийнятну ціну реалізації продукції (Ц) визначають на основі вже проведеного маркетингового аналізу (практична робота № 4) та визначеної мінімальної ціни. При цьому необхідно врахувати:

• максимально можливу ціну продукції (Ц_mах), встановлену у маркетинговому плані:

• мінімально можливу ціну продукції (Ц_min), встановлену на основі собівартості та мінімально-допустимого коефіцієнту рентабельності;

• середньорозрахункову ціну продукції /( Ц_mах + Ц_min): 2/ та прийняту підприємством цінову політику.

Наведені розрахунки умовно-постійних (Зу.п.) та умовно-змінних витрат (З у.з.), ціни (Ц)та собівартості (С) одиниці продукції дозволяють розрахувати мінімально необхідний обсяг виробництва продукції (Q_min), який забезпечує прибутковість продукції:

Q_min = Зу.п. : (Ц – з у.з.)

де з у.з. – умовно-змінні витрати на одиницю продукції (З у.з. : Q_т), грн.

У випадку, коли розраховані мінімальні обсяги виробництва і реалізації не співпадають з обсягами, окресленими в маркетинговому плані, підприємницька ідея та інші складові підприємницького планування вимагатимуть коректив.