КОДЕКС ЕТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВ
.pdfа) слід, коли це можливо, користуватися податковими деклараціями клієнта за попередні роки;
б) слід при потребі подавати запити в тих випадках, коли інформація виявляється неточною або неповною;
в) рекомендовано звертатися до записів обліку господарської діяльності.
5.8.Якщо професійний бухгалтер довідається про суттєву помилку або пропуск суттєвої інформації у податковій декларації за попередній рік (до якої професійний бухгалтер може бути або не бути причетний) чи про неподання необхідної податкової декларації, вінзобов’язаний:
а) негайно повідомити клієнта або роботодавця про помилку чи пропуск та рекомендувати розкрити інформацію податковим органам. Звичайно професійний бухгалтер не зобов’язаний інформувати податкові органи; він також не повинен це здійснювати без дозволу;
б) якщо клієнт або роботодавець не виправляє помилки, то професійному бухгалтерові слід:
i)інформувати клієнта або роботодавця про неможливість виконувати роботу для нього у зв’язку з такою декларацією або іншою пов’язаною з нею інформацією, наданою податковим органам;
ii)розглянути питання про те, чи відповідає подальша робота на будь-якій посаді, що виконується для клієнта або роботодавця, професійним зобов’язанням;
в) якщо професійний бухгалтер зробить висновок про те, що професійні стосунки із клієнтом або роботодавцем можна продовжувати, треба вжити всіх доцільних заходів для того, щоб уникнути повторення помилок у наступних податкових деклараціях;
г) у деяких країнах через професійні або законодавчі вимоги професійному бухгалтерові треба надати інформацію податковим органам про його непричетність до певної податкової декларації чи іншої інформації, а також про те, що він припинив виконувати роботу для відповідного клієнта або роботодавця. За таких обставин професійному бухгалтерові слід повідомити клієнта або роботодавця про стан справ до інформування про це податкових органів; але не слід надавати додаткової інформації податковим органам без згоди клієнта або роботодавця, за винятком випадків, коли він зобов’язаний надавати таку інформацію згідно із законодавством.
РОЗДІЛ 6 Міжнародна діяльність
6.1.При застосуванні етичних вимог до міжнародної діяльності може виникати безліч ситуацій. Незважаючи на те, чи є особа професійним бухгалтером лише в одній країні, чи й у країні, у якій надаються послуги, спосіб ведення справ повинен бути однаковим.
6.2.Професійний бухгалтер, сертифікований в одній країні, може мешкати в іншій країні чи тимчасово перебувати в цій країні з метою надання професійних послуг. За будь-яких обставин професійному бухгалтерові слід надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними стандартами та етичними вимогами. У цьому розділі не розглядаються конкретні технічні стандарти, яких треба дотримуватись. Однак професійний бухгалтер завжди повинен керуватись
601
етичними вимогами, викладеними далі.
6.3.Якщо професійний бухгалтер надає послуги не в країні, де він мешкає, і між етичними вимогами двох країн щодо конкретних питань є розбіжності, слід застосовувати такі положення:
а) якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є менш жорсткими, ніж вимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати вимоги Кодексу етики МФБ;
б) якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є більш жорсткими, ніж вимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати етичні вимоги країни, у якій надаються послуги;
в) якщо етичні вимоги країни, де мешкає професійний бухгалтер, є обов’язковими для послуг, наданих за межами такої країни, і більш жорсткими, ніж зазначені в підпунктах а) і б), то слід застосовувати етичні вимоги країни, де мешкає професійний бухгалтер. У випадку міжнародної реклами та пропонування послуг див. також далі розділ 14, параграфи 14.4 і 14.5).
РОЗДІЛ 7 Оприлюднення інформації
7.1. При організації збуту своїх послуг та просуванні себе на ринку професійні бухгалтери не повинні:
а) використовувати засоби, які завдають шкоди репутації бухгалтерів;
б) робити перебільшені заяви про послуги, що їх вони можуть запропонувати, кваліфікацію, яку вони мають, та досвід, якого вони набули;
в) давати зневажливі відгуки про роботу інших бухгалтерів.
Див. “Визначення”.
602
ЧАСТИНА Б (СТОСУЄТЬСЯ ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВПРАКТИКІВ)
РОЗДІЛ 8
Незалежність
8.1Незалежність членів групи аудиторів з надання впевненості , фірми, та, якщо прийнятно, фірм мережі* від клієнта завдання з надання впевненості* служить інтересамгромадськості, ітомуцьоговимагаєКодексетики.
8.2Завдання з надання впевненості призначені підвищити довіру до інформації про предмет завдання шляхом оцінювання відповідності цього предмета в усіх суттєвих аспектах придатним критеріям. Міжнародний стандарт із надання впевненості, виданий Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості, визначає цілі та елементи завдань з надання впевненості для забезпечення високого або помірного рівня впевненості. Рада з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості опублікувала також окремі стандартні положення для певних завдань з надання впевненості. Наприклад, Міжнародні стандарти аудиту містять особливі стандартні положення з аудиторської перевірки (впевненість високого рівня) та огляду (впевненістьпомірногорівня) фінансовихзвітів.
Параграфи 8.3-8.6 запозичені з Міжнародного стандарту аудиту “Надання впевненості”; вони визначають характер завдання з надання впевненості. Тут ці параграфиподанолишедлявизначенняхарактеру завданнязнаданнявпевненості. Для повного розуміння цілей та елементів завдання з надання впевненості слід звернутися доповноготекстуМіжнародногостандартуаудиту “Наданнявпевненості”.
8.3Чи є певне завдання завданням з надання впевненості, залежить від наявності таких елементів:
а) тристоронні відносини між: і) професійним бухгалтером; іі) відповідальною стороною;
ііі) користувачем; б) предмет:
в) відповідні критерії; г) процес виконання завдання; ґ) висловлення думки.
Відповідальна сторона та користувач часто належать до різних організацій, але це не є обов’язковою умовою. Відповідальна сторона та користувач можуть працювати в одній організації, наприклад, головний орган може потребувати впевненості в інформації, що її надає компонент цієї організації. Відносини між відповідальною стороною та користувачем треба розглядати в контексті конкретного завдання.
Див. “Визначення”.
603
8.4Є багато видів завдань з надання впевненості, мета яких – надання високого або помірного рівня впевненості. Такі завдання можуть включати:
•завдання, результатом яких є надання висновку про велику кількість предметів перевірки (це стосується фінансової та нефінансової інформації);
•завдання з підтвердження та зі складання безпосереднього висновку;
•завдання, результатом яких є надання висновку зовнішнього та внутрішнього характеру;
•завдання, що їх виконують у приватному або в державному секторі.
8.5Предмет перевірки завдання з надання впевненості може мати різну форму, наприклад:
•дані (наприклад, історична або прогнозна фінансова інформація, статистична інформація, показники результатів діяльності);
•системи та процеси (наприклад, система внутрішнього контролю);
•поведінка (наприклад, корпоративне управління, відповідність законодавству, управління людськими ресурсами).
8.6Не всі завдання, виконувані професійними бухгалтерами, є завданнями з надання впевненості. До завдань, які не є завданнями з надання впевненості, але часто виконуються професійними бухгалтерами, належать такі:
•погоджені процедури;
•складання фінансової та іншої інформації;
•складання податкових декларацій, які не передбачають висловлення думки, а також консультування з оподаткування;
•консультування з менеджменту;
•інші консультативні послуги.
8.7Цей розділ Кодексу етики (далі – „цей Розділ”) надає концептуальну основу, побудовану на певних принципах, для визначення, оцінювання та реагування на загрози для незалежності. Концептуальна основа встановлює принципи, що їх слід застосовувати членам групи з надання впевненості, фірмам та фірмам мережі, щоб визначитизагрозидлянезалежності, оцінитизначущістьцихзагрозта, якщозагрозине є явно незначними, визначити та вжити застережні заходи для усунення загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня. Для визначення того, яких застережних заходів уживати, необхідне судження. Деякі застережні заходи можуть ліквідувати загрозу, інші – знизити до прийнятного рівня. Цей розділ вимагає від членів групи з надання впевненості, фірми чи фірми мережі застосування принципів до конкретних обставин, що розглядаються. Мета наведених прикладів – проілюструвати застосування принципів, викладених у цьому Розділі; вони не складалися з метою дати (і не слід тлумачити їх як) вичерпний перелік усіх обставин, що можуть створювати загрози для незалежності. Отже, члену групи з надання впевненості, фірмі чи фірмі мережі недостатньо просто дотримуватися наведених прикладів, – скоріше їм слід застосовувати принципи цього Розділу до конкретних обставин, з якими вони стикаються.
604
Концептуальнийпідхіддонезалежності
8.8Незалежністьвимагає а) незалежностідумки:
це така спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будьякого впливу, який може ставити під загрозу професійне судження, і діяти чесно, з об’єктивністютапрофесійнимскептицизмом;
б) незалежностіповедінки:
уникненняфактівтаобставин, настількисуттєвих, щорозсудлива тапоінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, у тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об’єктивність чи професійний скептицизм фірмиабочлена групизнадання впевненості перебувають підзагрозою.
8.9Уживання самого по собі слова “незалежність” може створювати непорозуміння. Взяте окремо, слово може призвести спостерігачів до припущення, що особа, яка здійснює професійне судження, має бути вільною від усіх економічних, фінансових та інших стосунків. Це неможливо, оскільки кожен член суспільства має стосунки з іншими особами. Тому значущість економічних, фінансових та інших стосунків також слід оцінювати з огляду на те, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, обґрунтовано вважатиме неприйнятним.
8.10Багато різних обставин чи поєднання обставин можуть мати стосунок до цього, тому, відповідно, неможливо визначити кожну ситуацію, яка створює загрози для незалежності, та визначити відповідні пом’якшувальні заходи, яких слід ужити. Крім того, характер завдань з надання впевненості може бути різним, і тому можуть існувати різні загрози, що вимагає вживання різних застережних заходів. Отже, концептуальна основа, яка вимагає від фірм та членів груп з надання впевненості визначати, оцінювати та вирішувати проблеми загрози для незалежності, а не просто дотримуватися конкретних правил, що можуть бути довільними, служить інтересамгромадськості.
8.11Цей Розділ базується на концептуальному підході, що враховує загрози для незалежності, вжиті застережні заходи та інтереси громадськості. За таким підходом, фірми та члени груп з надання впевненості беруть на себе зобов’язання визначати та оцінювати обставини і стосунки, які створюють загрози для незалежності, і вживати відповідні заходи для усунення таких загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня за допомогою запобіжних заходів. Крім визначення та оцінювання взаємовідносин між фірмою, фірмами мережі, членами групи з надання впевненості та клієнтом, слід ураховувати, чи створюють загрози для незалежності взаємовідносини між особами, які не є членами групи з надання впевненості, та клієнтомзнадання впевненості.
8.12Цей Розділ надає концептуальну основу принципів, що їх повинні застосовувати члени груп з надання впевненості, фірми та фірми мережі для визначення загроз, оцінювання їх значущості та, якщо загрози не є явно незначними, визначати та вживати застережні заходи для усунення загроз чи зменшення їх до прийнятного
605
рівня, якийнестворюєзагрозудлянезалежностідумкитанезалежностіповедінки.
8.13Принципи цього Розділу застосовують до всіх завдань з надання впевненості. Характер загроз для незалежності та прийнятні застережні заходи, необхідні для усунення загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня, варіюються залежно від
характеристик окремого завдання: чи є завдання з надання впевненості завданням аудиторської перевірки або іншим типом завдання; у випадку завдання з надання впевненості, яке не є завданням аудиторської перевірки, – від мети, предмета та користувачів висновку. Тому фірмі слід оцінювати відповідні обставини, характер завдання з надання впевненості та загрози для незалежності, вирішуючи, чи доцільно приймати або продовжувати завдання, а також характер запобіжних заходівічипотрібноконкретнійособібутичленомгрупизнаданнявпевненості.
8.14Завдання з аудиторської перевірки надає впевненість великій кількості потенційних
користувачів; отже, крім незалежності думки, особливе значення має незалежність поведінки. Відповідно, щодо клієнтів з аудиту , необхідно, щоб члени групи з надання впевненості, фірма тафірмимережі булинезалежними відклієнта заудиту. Подібні міркування у випадку завдання з надання впевненості, що надається клієнтам з надання впевненості, які не є клієнтами з аудиту, вимагають, щоб члени групи з завдання надання впевненості та фірма були незалежними від клієнта не з надання впевненості. У випадку таких завдань слід ураховувати будь-які загрози, що, як фірма має підстави вважати, можуть виникнути через інтереси та взаємовідносини фірммережі.
8.15Увипадку висновку знадання впевненості клієнтові знадання впевненості, якийне є клієнтом з аудиту, спеціально призначеного для обмеженого користування визначеними користувачами, вважається, що користувачі висновку обізнані з метою, предметом та обмеженнями висновку, оскільки вони брали участь у встановленні характеру та обсягу інструкцій фірми з надання послуг, включаючи критерії, за якими слід оцінювати предмет завдання. Ця обізнаність та розширені можливості фірми повідомляти про застережні заходи всім користувачам висновку підвищує ефективність застережних заходів для забезпечення незалежності поведінки. Такі обставини фірма може враховувати при оцінюванні загроз для незалежності та розглядівідповідних застережних заходів, необхідних дляусунення загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня. Щонайменше потрібно буде застосовувати положення цього Розділу при оцінюванні незалежності членів групи
з надання впевненості та їхніх близьких та найближчих родичів . Далі, якщо фірмамаєсуттєвий фінансовийінтерес , прямийчинепрямий, укомпаніїклієнтаз надання впевненості, то загроза власного інтересу, що виникла, може бути настільки значною, що жодний застережний захід не зменшить її до прийнятного рівня. Достатнім може бути обмежений розгляд будь-яких загроз, викликаних інтересамитастосункамифірммережі.
8.16Відповідно:
•якщо завдання з надання впевненості виконується для клієнта з аудиту, необхідна незалежність членів групи з надання впевненості, фірми та фірм мережівідклієнта;
• якщо завдання з надання впевненості виконується для клієнтів, які не є
Див. “Визначення”.
Див. “Визначення”.
Див. “Визначення”.
606
клієнтами з аудиту, коли висновок спеціально призначений для обмеженого користування визначеними користувачами, необхідна незалежність членів групизнаданнявпевненостітафірмивідклієнта;
•якщо завдання з надання впевненості виконується для клієнтів, які не є клієнтами з аудиту, коли висновок спеціально призначений для обмеженого користування визначеними користувачами, необхідна незалежність членів
групи з надання впевненості від клієнта. Крім цього, фірмі не треба мати
прямийчинепрямийфінансовийінтерес укомпаніїклієнта.
Ці вимоги до незалежності при виконанні завдань з надання впевненості можна проілюструватитакимчином:
|
|
Типзавданнязнадання впевненості |
||
|
|
|
|
|
Клієнт |
|
Аудит |
Неаудит: |
Неаудит: |
|
|
необмежене |
обмежене |
|
|
|
|
користування |
користування |
|
|
|
|
|
Клієнтзаудиту |
|
Групазнаданнявпевненості, фірматафірмимережі |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Групаз |
|
|
|
|
надання |
Клієнтзнадання |
|
|
Групазнадання |
впевненостіта |
впевненості, якийне |
|
|
впевненостіта |
фірмане |
|
|
мають |
||
єклієнтом заудиту |
|
|
фірма |
|
|
|
суттєвого |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
фінансового |
|
|
|
|
інтересу |
8.17Загрози та застережні заходи, визначені в цьому Розділі, розглядаються, як правило, у контексті інтересів або стосунків між фірмою, фірмами мережі, членом групи з надання впевненості та клієнтом з надання впевненості. Якщо клієнт з аудиту зареєстрований на біржі, від фірми та будь-яких фірм мережі вимагається розгляд інтересів та стосунків, що мають стосунок до об’єктів господарювання, зв’язаних із суб’єктом. В ідеальному випадку такі суб’єкти господарювання та інтереси і стосунки слід визначати заздалегідь. Для всіх інших клієнтів з надання впевненості, коли група з надання впевненості має підстави вважати, що зв’язаний суб’єкт
господарювання такого клієнта з надання впевненості підлягає оцінці незалежності фірми від клієнта, групі з надання впевненості слід розглянути такий зв’язаний суб’єкт господарювання при оцінюванні незалежності та вживанні відповіднихзастережнихзаходів.
8.18Оцінку загроз для незалежності та подальші заходи слід підтверджувати доказами, отриманими до прийняття завдання та протягом його виконання. Зобов’язання зробити таку оцінку та вжити заходів виникає, якщо фірма, фірми мережі чи групаз надання впевненості знають (чи від яких обґрунтовано очікується, що вони знають)
про обставини чи стосунки, які можуть створювати загрозу для незалежності. Можуть траплятися випадки, коли фірма, фірма мережі чи окрема особа
Див. “Визначення”.
Див. “Визначення”.
607
ненавмисно порушують вимоги цього Розділу. Якщо відбувається таке ненавмисне порушення, воно, як правило, не становитиме загрози для незалежності стосовно клієнта з надання впевненості за умови наявності у фірми політики та процедур контролю якості для сприяння незалежності. Коли таке порушення виявляють, його негайновиправляютьтавживаютьнеобхіднізастережнізаходи.
8.19У тексті цього Розділу постійно згадуються значні та явно незначні загрози при оцінюванні незалежності. Розглядаючи значущість будь-якого конкретного питання, слід ураховувати якісні та кількісні фактори. Питання слід уважати явно незначним, тількиякщоможнадумати, щовонотривіальнеінестосуєтьсясправи.
МетаіструктурацьогоРозділу
8.20Мета цього Розділу – надати допомогу фірмам та членам груп з надання впевненостіщодо:
а) визначеннязагроздлянезалежності;
б) оцінювання, чиєцізагрозиявнонезначними;
в) визначення та вживання відповідних застережних заходів для усунення чи зменшення загроз до прийнятного рівня у випадках, коли загрози не є явно незначними.
У ситуаціях відсутності застережних заходів для зменшення загрози до прийнятного рівня єдині можливі заходи – ліквідувати діяльність чи інтерес, що створюють загрозу, або відмовитися від прийняття чи продовження завдання з наданнявпевненості.
8.21Цей Розділ окреслює в загальних рисах загрози для незалежності (параграфи 8.28- 8.33). Потім дається аналіз застережних заходів, які здатні усунути ці загрози або зменшити їх до прийнятного рівня (параграфи 8.34-8.47). Він закінчується кількома прикладами того, як слід застосовувати цей концептуальний підхід до незалежності за конкретних обставин та в конкретних стосунках. У прикладах розглядаються загрози для незалежності, які можуть бути спричинені конкретними обставинами та стосунками (параграфи 8.100 і далі). Для визначення відповідних застережних заходів з усунення загроз для незалежності або зменшення їх до прийнятного рівня використовують професійне судження. У деякий прикладах загрози для незалежності настільки суттєві, що єдино можливі заходи – ліквідувати діяльність чи інтерес, що створюють загрозу, або відмовитися від прийняття чи продовження завдання з надання впевненості. В інших прикладах загрозу можна усунути або зменшити до прийнятного рівня шляхом уживання застережних заходів. Приклади неєвичерпними.
8.22Якщо загрози для незалежності, що не є явно незначними, визначені і фірма вирішує прийняти або продовжувати завдання з надання впевненості, це рішення слідоформитидокументально. Цейдокументмаєміститиописвизначенихзагрозта застережних заходів, ужитих для усунення або зменшення загроз до прийнятного рівня.
8.23Оцінка значущості будь-яких загроз для незалежності та застережних заходів, необхідних для зменшення будь-яких загроз до прийнятного рівня, має враховувати інтереси громадськості. Певні суб’єкти господарювання можуть становити значний
608
громадський інтерес через те, що вони мають багато акціонерів унаслідок своєї діяльності, розміру чи корпоративного статусу. Прикладами таких суб’єктів господарювання можуть бути зареєстровані на біржі компанії, кредитні установи, страхові компанії та пенсійні фонди. Через великий інтерес громадськості до фінансових звітів зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання у певних параграфах цього Розділу йдеться про додаткові питання, доречні для аудиторської перевірки зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання. Слід також розглянути застосування принципів, викладених у цьому Розділі у зв’язку з аудиторською перевіркою зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання, щодо іншихклієнтівзаудиту, якіможутьстановитизначнийгромадськийінтерес.
Національніперспективи
8.24Цей Розділ установлює концептуальну основу вимог щодо незалежності для завдання з надання впевненості, тобто міжнародні стандартні положення, на яких слід ґрунтувати національні стандарти. Відповідно, жодній країні – членові МФБ чи фірмі не дозволяється застосовувати менш суворі стандартні положення, ніж викладені в цьому Розділі. Проте, якщо країнам – членам МФБ чи фірмам заборонено виконувати вимоги певних частин цього Розділу внаслідок законів чи нормативнихактів, їмслідвиконувативимогивсіхіншихчастинцьогоРозділу.
8.25Певні приклади цього Розділу показують, як застосовувати принципи до аудиторських завдань щодо зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання .
Якщо країна – член МФБ обирає не розрізняти завдання з аудиту щодо зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання від інших завдань з аудиту, приклади, що стосуються зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання, слід розглянутизметоюзастосуваннявусіхзавданняхзаудиту.
8.26Коли фірма виконує завдання з надання впевненості відповідно до Міжнародного стандарту “Завдання з надання впевненості” або певних стандартних положень про завдання з надання впевненості, опублікованих Радою з Міжнародних стандартів аудиту, та завдання з надання впевненості (наприклад, аудиторську перевірку чи огляд фінансових звітів відповідно до Міжнародних стандартів аудиту), члени групи з надання впевненості і фірма мають виконувати вимоги цього Розділу, якщо законодавство чи нормативні акти не забороняють дотримуватися певних частин цього Розділу. У таких випадках члени групи з надання впевненості та фірма мають виконувативимогивсіхіншихчастинцьогоРозділу.
8.27У деяких країнах чи культурах, можливо, встановилося, законодавчо чи через загальну практику, визначення стосунків, що відрізняються від використаних у цьому Розділі. Наприклад, деякі національні законодавчі чи регулювальні органи могли встановити переліки осіб, яких слід уважати близькими родичами, що відрізняються від визначень у цьому Розділі. Фірми, фірми мережі та члени груп із надання впевненості повинні знати про такі відмінності та дотримуватися суворішихвимог.
Див. “Визначення”.
609
Загрозидлянезалежності
8.28На незалежність потенційно впливають загрози власного інтересу, власної оцінки, захисту, особистихтасімейнихстосунківітиску.
8.29Загроза власного інтересу буває тоді, коли фірма чи член групи з надання впевненості може отримувати вигоди внаслідок фінансового інтересу до клієнта з наданнявпевненості чиконфлікту власнихінтересівізним.
Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, включають таке (але не обмежуютьсяним):
а) прямий фінансовий інтерес або суттєвий непрямий фінансовий інтерес до клієнта з надання впевненості;
б) позики або гарантії, що їх надає або отримує клієнт з надання впевненості чи будь-хто з його директорів або посадових осіб ;
в) неналежна залежність загальної суми гонорару від клієнта з надання впевненості;
г) занепокоєння щодо можливості втратити завдання;
ґ) наявність тісних ділових стосунків із клієнтом з надання впевненості;
д) майбутнє працевлаштування в компанії клієнта з надання впевненості;
е) умовні гонорари, що стосуються завдань з надання впевненості.
8.30 Загроза власної оцінки буває тоді. коли 1) продукт чи судження у попередньому завданні з надання впевненості або завданні, не пов’язаному з наданням упевненості, треба оцінити повторно, щоб отримати висновки про завдання з надання впевненості; або 2) якщо член групи з надання впевненості раніше був директором, посадовою особою чи працівником, який міг здійснювати прямий і значний вплив на предмет завдання з надання впевненості.
Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, включають таке (але не обмежуютьсяним):
а) член групи з надання впевненості є або нещодавно був директором чи посадовою особою клієнта з надання впевненості;
б)член групи з надання впевненості є або нещодавно був працівником клієнта з надання впевненості і міг здійснювати прямий і значний вплив на предмет завдання з надання впевненості;
в) надання послуг для клієнта з надання впевненості, які безпосередньо впливають на предмет завдання з надання впевненості;
г) підготовка вихідних даних, які використовувалися для складання
Див. “Визначення”.
610