Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.

Існують дві форми виробництва: натуральне виробництво і товарне. У даній темі з’ясовуються сутніст та характерні риси натурального виробництва, а також умови та причини виникнення товарного. Тема розкриває властивості товару та суперечності товарного виробництва, суттєві риси, види та функції грошей.

Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література:

1, с. 36-51; 6, с. 50-102; 7, с. 113-165, 179-188; 14, с. 82-119; 15, с. 98-145; 18, с. 54-71; 19, с. 139-150; 21, с. 123-165.

5.1. Натуральне виробництво та його характерні риси.

Розвиток людського суспільства свідчить, по-перше, що життя людини завжди здійснюється в певних економічних формах, і, по-друге, що деякі загальні форми економічного життя зберігаються протягом тривалих відрізків історії.

Форма суспільного виробництва – це певний спісіб організації господарської діяльності.

Історії відомі дві різні за своєю сутністю і змістом форми зв ‘язку між людьми у процесі виробництва: безпосередньо суспільна та речова, тобто опосередковано суспільна. Безпосередньо суспільна форма зв ‘язку притамання натуральному, речова – товарному виробництву.

Вихідною формою суспільного виробництва в усіх народів було натуральне виробництво, упродовж тисячоліть воно було єдиною формою виробництва в окремих общинах за умов первіснообщинного ладу. Крім того, натуральне виробництво домінувало в межах рабовласницького способу виробництва в господарствах рабовласників, селянських общинах і вільних землеробських сім ‘ях, а також у межах перших етапів розвитку феодального способу виробництва – у феодальних маєтках та сімейних господарствах селян-кріпаків.

Натуральне виробництво – виробництво благ безпосередньо для задоволення власних особистих і виробничих потреб виробників, їх споживання в господарстві.

Основні риси натурального виробництва:

1. Замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя, тобто є самодостатньою.

2. Грунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва та найпростішій організації праці. Законом його розвитку, як правило, є просте відтворення.

3. Відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасниками господарства і безпосередньо надходить до їхнього особистого й виробничого споживання без зворотніх зв ‘язків.

4. Відсутність можливостей для розповсюдження досвіду та технічних нововведень.

5.2. Товарне виробництво та його характерні риси.

На певному етапі розвитку продуктивних сил виникає нова форма господарства – товарне виробництво.

Товарне виробництво – виробництво благ безпосередньо для обміну на продукти, які виробляють інші виробники.

Виробництво продуктів як товарів почалося в період розкладу первіснообщинного ладу, набуло поширення у рабовласницькому і феодальному суспільстві. Проте в межах цих суспільних способів виробництва панувало натуральне господарство, на товари перетворювалася незначна частка продуктів праці.

Основою перетворення натурального виробництва на товарне стало виникнення суспільного поділу праці та приватна власність на засоби виробництва і продукти праці.

Суспільний поділ праці – спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями.

Суспільний поділ праці грунтується на диференціації праці виробників на її види, підвиди (працю землероба, ремісника тощо). Це призводить, з одного боку, до відокремлення виробників, а з іншого – до їх залежності один від одного, необхідності обміну між ними продуктами своєї діяльності. Внаслідок цього виникає система суспільної праці, протилежна системі праці натурального господарства, що грунтується не на поділі (спеціалізації), а на зміні праці.

Для того, щоб товарне виробництво стало регулярним, оформилося в певну сферу життєдіяльності суспільства необхідно, щоб суспільний поділ праці був доповнений правом індивідуального привласнення результатів праці та розпорядження ними. Історично вперше така умова формується лише за виникненням приватної власності на засоби виробництва в період другого великого суспільного поділу праці між землеробством і ремісництвом.

Основні риси товарного виробництва:

1. Сіспільний поділ праці.

2. Приватна власність на засоби виробництва.

3. Обмін товарами як форма економічного зв ‘язку між виробниками.

4. Стихійний характер товарного виробництва.

5. Наявність ринку, тобто особливої сфери, в якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів.

Суспільний поділ праці та приватна власність на засоби виробництва дроблять економіку на безліч відокремлених, автономних підприємств, які виробляють продукцію на ринок.