- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії.
- •1.1. Предмет політекономії.
- •1.2. Метод політекономії.
- •1.3. Категорії і закони політичної економії.
- •1.4. Функції політекономії.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 1, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 2. Економічні потреби та інтереси.
- •2.1. Економічні потреби суспільства:сутність та структура.
- •2.2. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору.
- •2.3. Економічні інтереси.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 2, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 3. Виробництво матеріальних благ і послуг. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.
- •3.1. Виробництво та його основні форми.
- •3.2. Суспільний продукт та його основні форми.
- •3.3. Відтворення, виробничі можливості та економічне зростання.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 3, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 4. Економічна система суспільства. Відносини власності.
- •4.1. Сутність і структура економічної системи. Типи економічних систем.
- •4.2. Поняття власності, її об’єкти та суб’єкти
- •4.3. Форми власності. Тенденції в розвитку відносин власності.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 4, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.
- •5.1. Натуральне виробництво та його характерні риси.
- •5.2. Товарне виробництво та його характерні риси.
- •5.3. Товар та його властивості.
- •5.4. Сутність грошей та їх функції.
- •5.5. Грошовий обіг та його закони.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 5, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 6. Капітал:процес виробництва і нагромадження.
- •6.1. Капітал як економічна категорія. Загальна формула руху капіталу та її суперечності.
- •6.2. Робоча сила як товар.
- •6.3. Процес виробництва як процес зростання вартості.
- •6.4. Кругообіг та обіг капіталу.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 6, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 7. Ринок: сутність, структура та інфраструктура.
- •7.1 Сутність ринку та його основні функції.
- •7.2. Попит та фактори, що його визначають.
- •7.3. Пропозиція та фактори, що її визначають.
- •7.4. Ринкова рівновага.
- •7.5. Інфраструктура ринку.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 7, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •8.1. Сутність підприємництва, умови та види підприємницької діяльності.
- •8.2. Підприємство та його організаційно-правові форми.
- •8.3. Фонди підприємства та їх відтворення.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 8, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття:
- •Тема 9. Доходи та форми їх отримання.
- •9.1. Сутність та класифікація доходів.
- •9.2. Заробітна плата та її фактори. Системи заробітної плати.
- •9.3. Доходи від капіталу: підприємницький дохід, торгівельний прибуток, відсоток.
- •9.4. Земельна рента: сутність та її форми.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 9, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття:
- •Тема 10. Конкуренція та монополія у ринковій економіці.
- •10.1. Сутність конкуренції та її функції
- •10.2. Типи, види та форми конкурентної боротьби
- •10.3. Закономірності виникнення монополій та форми їх існування в економіці
- •10.4. Соціально-економічні наслідки функціонування структур, що володіють високим потенціалом ринкової влади. Конкурентна політика держави
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 10, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття:
- •Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції.
- •11.1. Сутність, причини та етапи розвитку державно-монополістичного капіталізму
- •11.2. Специфічні ознаки та основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •11.3. Економічна роль держави. Методи та інструменти державного регулювання економіки
- •11.4. Соціально-економічний прогрес в умовах регульованого капіталізму
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 11, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття
- •Тема 12. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •12.1. Міжнародний розподіл праці і його значення.
- •12.2 Інтернаціоналізація виробництва як основа формування світового господарства.
- •12.3. Світове господарство
- •12.4. Форми міжнародних економічних відносин
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 12, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття:
- •Тема 13. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни.
- •13.1. Глобалізація: сутність та фактори.
- •13.2. Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем.
- •13.3. Шляхи розв’язування та необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем.
- •Висновки
- •Вивичення матеріалу, поданого в темі 13, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
- •Терміни і поняття:
- •Питання для підсумкового контролю
- •Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •1. З’ясування мети та вимог щодо написання контрольної роботи
- •2. Вибір варіанту контрольної роботи
- •4. Підготовка тексту контрольної роботи
- •5. Оформлення та передача контрольної роботи на кафедру
- •6. Критерії оцінки контрольної роботи
- •Варіанти контрольних робіт з політекономії Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Приклади розв’язання задач
- •Зразок оформлення титульного аркуша
- •Зразок оформлення списку літератури, що використовується
- •Зразок оформлення посилань
- •Література
- •Термінологічний словник
- •Предметний показчик
12.2 Інтернаціоналізація виробництва як основа формування світового господарства.
1.Інтернаціоналізація виробництва та її фактори
Розвиток продуктивних сил, використання у виробництві досягнень науково-технічного прогресу зумовили взаємозалежність національних економік, і створили принципово нову базу подальшого розширення сфери сполучення всіх частин світу, інтернаціоналізації виробництва.
Інтернаціоналізація виробництва—це процес установлення та поглиблення стійких виробничих зв'язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, діючого у світовому масштабі.
В процесі інтернаціоналізації виробництва можна виділяти три етапи:
1.Розвиток світової торгівлі. Протягом XV — XVIII ст. і першої половини XIX ст. світова торгівля була єдиним універсальним зв'язком, який об'єднував між собою національні господарства.
2.Вивіз капіталу в грошовій і товарній формах. Поява і розвиток машинного виробництва привели до зростання кількості виробленої продукції, що вимагало містких національних і зовнішніх ринків збуту, збільшення постачання сировини, створення швидкої надійної системи інформації та доставки (морський і залізничний транспорт, дороги, телефон, телеграф та ін.). Це стимулювало не лише збільшення вивозу товарів, а й вивіз капіталу, оскільки сприяло реалізації більш прибуткового вкладення капіталу за кордоном порівняно з внутрішнім ринком.
Вивіз капіталу на цьому етапі, поруч з міжнародною торгівлею, продовжує об'єднання всіх країн у систему міжнародного спілкування.
Вивіз капіталу поділяється на:
прямі інвестиції, спрямовані фірмою інвестуючої країни у певну галузь промисловості приймаючої країни (коли частка експортованого капіталу перевищує 25%);
портфельні інвестиції (експортеру капіталу належить менш як 25% участі у підприємстві);
вивіз позичкового капіталу (позики та кредит);
вивіз продуктивного капіталу: машин, устаткування, запчастин, напівфабрикатів тощо.
3. Виробнича інтеграція—процес взаємного переплетення виробничих процесів різних країн, що потребує проведення спільної узгодженої економічної політики.
Створення міжнародних монополій дало можливість здолати обмеженість внутрішнього ринку окремих країн збільшити розміри підприємства, серійність виробленої продукції до найефективнішого рівня; максимально використовувати переваги світової спеціалізації і кооперації виробництва. Національно відокремлена праця поступово стає часткою світового виробничого процесу. На проміжних стадіях виготовлення продукції утворилися виробничі підприємства різних Країн.
Поширення закордонної виробничої діяльності приводить до появи вертикальної і горизонтальної інтеграції виробництва. При вертикальній інтеграції інвестуюча компанія організує за кордоном виготовлення продукції, яка відрізняється від її виробничої номенклатури, але є часткою єдиного технологічного процесу в межах виробництва компанії. При горизонтальній (географічній) інтеграції готові вироби однієї номенклатури виробляються у тих країнах, де найнижчі витрати виробництва.
Головними факторами зростання процесу інтернаціоналізації виробництва на сучасному етапі є:
- дефіцит національних природничих ресурсів;
- загострення конкуренції на національному ринку;
- науково-технічний прогрес, пов'язаний з опануванням нових технологій і зростанням якості продукції;
- можливість зниження витрат виробництва за рахунок залучення дешевшої робочої сили або використання іноземного капіталу, технології та досвіду управління;
- пошуки шляхів економії на транспортних витратах, митних зборах, податках тощо;
- можливість використання іноземної індустріальної інфраструктури та валютник ресурсів.
Розвитку і поглибленню інтеграційних процесів у міжнародному масштабі сприяє поєднання цілого ряду економічних факторів:
досягнення необхідного рівня міжнародного поділу праці; нагромадження капіталу і зумовлений ступінь його усуспільнення і концентрації;
- спеціалізація та кооперація великої машинної промисловості в міжнародному масштабі;
- формування світового ринку;
- науково-технічний прогрес у всіх галузях: від виробництва до транспорту і зв'язку.
Нині — це головний фактор, який пронизує увесь процес інтернаціоналізації виробництва.
Науково-технічний прогрес все більше отримує можливість створення відокремлених національних економічних комплексів. Межі внутрішнього ринку стають тісними, а інколи просто згубними для ефективного виробництва багатьох видів промислових виробів, особливо технічно складних і таких, що вимагають великих витрат попередню наукову розробку. Номенклатура продукції, особливо й новіших галузей промисловості, сьогодні настільки різноманітна ладна, що жодна країна світу не може забезпечити у себе активне масове виробництво всієї продукції, що виготовляється в иті. Це приводить до поглиблення процесів міжнародного поділу раці: від відокремлення конкретних видів праці на макрорівні до отоварної і подетальної спеціалізації, що посилює взаємодію виробників, сприяє подальшому розвитку продуктивних сил, зростанню продуктивності праці у світовому масштабі.
Інтеграція виробництва під впливом науково-технічного прогресу вимагає від країн світу використання єдиних критеріїв у підготовці кадрів, єдиних стандартів і показників якості виробленої продукції, об'єднання зусиль у науково-технічних дослідженнях, що неможливо без введення єдиної узгодженої економічної політики. Через це виникла нагальна потреба у створенні міжнародних організацій як центрів міжнародного регулювання економічних процесів.
Таким чином, інтернаціоналізація виробництва — це процес створення світових продуктивних сил, формування спільного економічного механізму, яким і є світове господарство.