Висновки

1. Конкуренція – це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів. Конкуренція в економіці може бути представлена як процес, що набуває різної типології, видової структури та функціональних форм.

2. Поділ конкуренції на досконалу і недосконалу здійснюється за критерієм наявності у економічних суб’єктів можливостей впливати на процес встановлення ринкової ціни. За умов досконалої конкуренції така можливість повністю відсутня, у той час, як для недосконалої – характерна у тій чи іншій мірі.

3. Основною формою ведення досконалої конкуренції є відкрита цінова конкурентна боротьба, коли виробники намагаються досягти переваг на ринку шляхом продажу своїх товарів за більш низькими цінами. Недосконала конкуренція ведеться переважно за рахунок використання форм нецінової, прихованої цінової та нечесної конкурентної боротьби. Усі названі форми не змінюють величину ринкової ціни, яка встановлюється за умов досконалої конкуренції. Вони торкаються тільки надприбутку, який виникає як надбавка до ціни ринку за рахунок реалізації ринкової влади.

4. Монополії як великі підприємства, що контролюють ринок, виникли в кінці ХІХ ст. у результаті розгортання процесів концентрації і централізації капіталу. Завдяки процесам концентрації і централізації капіталу основна частка випуску суспільного продукту виявилась зосередженою на небагатьох великих підприємствах. Це створило умови для монополізації виробництва. Найбільш ранніми формами монополій, через які реалізовувалась така діяльність, були конвенції, ринги, корнери, пули. Вони являли собою короткотермінові угоди між декількома великими підприємцями відносно встановлення єдиних цін продажу на певні товари. Подальший розвиток монополій привів до виникнення картелів, синдикатів, трестів, концернів і конгломератів.

5. Поширення монополій в економіці має цілий ряд як позитивних, так і негативних соціально-економічних наслідків: великі підприємства мають широкі можливості економії на витратах виробництва, що забезпечує споживачів дешевою і якісною стандартизованою продукцією; також вони мають значні переваги у забезпеченні високої продуктивності праці та кращої організації виробництва; монополія сприяє високим темпам науково-технічного прогресу суспільства. До негативних моментів функціонування монополізованих підприємств слід віднести такі наслідки їхньої діяльності, як встановлення контролю над цінами, неефективність розподілу ресурсів, поглиблення диференціації доходів у суспільстві, монополія провокує політичну нестабільність.

Вивичення матеріалу, поданого в темі 10, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Внутрішньогалузева конкуренція;

досконала конкуренція;

конкуренція;

міжгалузева конкуренція;

недосконала конкуренція;

нецінова конкуренція;

цінова конкуренція.

антимонопольна діяльність;

державно-монополістичний капіталізм;

картель;

концентрація виробництва;

концерн;

монополія;

синдикат;

трест;

фінансовий капітал;

централізація виробництва.

ВПРАВИ

Вправа 1. Для кожного наведеного положення підберіть доречний відповідник з-поміж запропонованих нижче термінів або понять:

1. Суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів.

2. Економічне суперництво, за якого жоден з ринкових суб’єктів не може впливати на загальну ринкову ситуацію або цей вплив такий незначний, що ним можна знехтувати.

3. Ринкова ситуація, коли фірма (або декілька фірм) виробляє і постачає таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни.

4. Завоювання конкурентної переваги товаровиробниками завдяки підвищенню якості та надійності продукції, удосконаленню методів збуту, наданню послуг, розширенню сфери післяпродажного обслуговування, подовженню терміну гарантії служби виробів, наданню споживачам кредитів на придбання товарів і послуг та інших пільг, використанню реклами.

5. Боротьба виробників однієї галузі (сфери) виробництва за вигідніші умови виробництва та збуту товарів.

6. Боротьба виробників різних галузей економіки за отримання найвищої норми прибутку.

7. Завоювання конкурентної переваги за рахунок маніпулювання цінами.

8. Форма монополістичного об’єднання, учасники якого, зберігаючи свою виробничу і комерційну самостійність, домовляються про запровадження спільної ціни на продукт, обсяги виробництва окремих фірм та географічний поділ ринків збуту продукції.

9. Ринкова ситуація, за якої одна фірма повністю виробляє (продає) певний товар чи послугу на ринку.

10. Форма об’єднання підприємств, що передбачає збереження виробничої самостійності при втраті права на самостійний збут продукції.

11. Одна з форм монополій, за якої всі об’єднані підприємства втрачають свою комерційну та виробничу самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню.

12. Форма об’єднання формально самостійних підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі на основі повної фінансової залежності від власників контрольного пакета акцій.

13. Якісно нова форма капіталу та усуспільнення засобів виробництва, яка виникає в наслідок злиття монополістичного банківського та монополістичного промислового капіталів.

14. Процес зосередження засобів виробництва, робочої сили та обсягів виробництва на великих підприємствах.

15. Збільшення розміру виробництва внаслідок об’єднання або злиття раніше самостійних підприємств.

16. Зростання економічної ролі держави, її об’єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сил, збагачення монополій та утримання в залежності широких верств населення.

17. Комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямованих на обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.