- •2.2. Патофізіологія
- •3. Діагноз
- •3.1. Клінічні прояви
- •3.2. Засоби діагностування
- •3.2.1. Фізичний огляд
- •3.2.2. Електрокардіограма
- •3.2.3. Біомаркери
- •3.2.4. Візуальні методи
- •3.3. Диференційна діагностика
- •4. Оцінка прогнозів
- •4.1. Клінічна оцінка ризику
- •4.2. Електрокардіографічні показники
- •4.3. Біомаркери
- •4.4. Шкали ризику
- •4.5. Довгостроковий ризик
- •5. Лікування
- •5.1. Антиішемічні засоби
- •5.2. Антитромбоцитарні засоби
- •5.2.1. Ацетилсаліцилова кислота
- •5.2.2. Інгібітори рецепторів p2y12
- •5.2.2.1. Клопідогрель
- •5.2.2.2. Прасугрель
- •5.2.2.3 Тікагрелор
- •5.2.2.4. Припинення прийому p2y12 інгібіторів рецепторів перед хірургічним втручанням
- •5.3. Антикоагулянти
- •5.3.2. Прямі інгібітори тромбіну (бівалірудин)
- •5.3.3. Антикоагулянти, що клінічно вивчаються
- •5.3.4. Поєднання антикоагуляційного та антитромбоцитарного лікування
- •5.4. Коронарна реваскуляризація
- •5.4.1. Порівняння інвазивного та консервативного підходів
- •5.4.2. Терміни проведення ангіографії та реваскуляризації.
- •5.4.3. Черезшкірне коронарне втручання порівняно з аортокоронарним шунтуванням
- •5.4.4. Операція аорто-коронарного шунтування.
- •5.4.5. Техніка черезшкірного коронарного втручання
- •5.5. Спеціальні умови та групи населення
- •5.5.1. Особи похилого віку
- •Діагностика і стратифікація ризику для осіб похилого віку
- •5.5.2. Гендерні питання
- •Лікування
- •5.5.3. Цукровий діабет
- •Лікування
- •5.5.4. Хронічні захворювання нирок
- •5.5.5. Систолічна дисфункція лівого шлуночка і серцева недостатність
- •5.5.6. Екстремальна вага тіла
- •5.5.7. Необструктивні ураження коронарних артерій
- •5.5.8. Анемія
- •5.5.9. Кровотечі та переливання крові
- •5.5.10. Тромбоцитопенія
- •5.6. Довгострокове лікування
- •6. Показники ефективності
- •7. Стратегії лікування
5.5.2. Гендерні питання
Жінки з діагнозом ГКС без елевації сегмента ST, як правило, старші за чоловіків і частіше мають діабет, артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність та інші супутні захворювання [228-238]. Більш поширені атипові прояви, в тому числі задишка, а також симптоми серцевої недостатності [228, 239] Незважаючи на різницю у початковому ризику, чоловіки і жінки із ГКС без елевації сегмента ST мають однаковий прогноз, крім пацієнтів похилого віку, коли жінки мають кращий прогноз, ніж чоловіки. Частково це можна пояснити більшим поширенням необструктивної ІХС у жінок, що виявили при проведенні ангіографічних досліджень. [238] З іншого боку, жінки із ГКС без елевації сегмента ST мають вищий ризик кровотеч, ніж чоловіки.
Лікування
Хоча для більшості лікарських засобів не описано залежності ефекту від статі, доказані підходи до лікування, у тому числі інвазивні діагностичні процедури і коронарна реваскуляризація використовуються у жінок рідше ніж у чоловіків. [236, 237, 240].
Опубліковано суперечливі результати щодо впливу статі пацієнта на результат інвазивної стратегії при ГКС без елевації сегмента ST. У той час, як обсерваційні дослідження виявили кращі довгострокові результати у жінок, що підлягали ранній інвазивній стратегії, мета-аналіз не виявив переваг від інвазивних стратегій обмежена у жінок протягом 1 року спостереження [241]. Більше того, рандомізовані дослідження [233, 242] виявили вищу частоту смерті та не фатального ІМ у жінок із ГКС без елевації сегмента ST, що підлягали ранній інвазивній стратегії. У дослідженні FRISC-2 протягом 5 років спостереження, було показано значне зменшення випадків смерті та ІМ при ранній інвазивній стратегії у чоловіків, але не у жінок [234].
Кокранівський мета-аналіз виявив, що жінки мають переваги від раннього інвазивного підходу щодо розвитку смерті або ІМ (ВР 0,73, 95% ДІ 0,59 – 0,91) порівняно із консервативною стратегією, але із збільшенням ризику несприятливих подій у ранній період після реваскуляризації. [243]. На основі декількох досліджень висловлено припущення, що рання інвазивна стратегія має переваги лише у жінок із високим ризиком, наприклад підвищеним рівнем тропоніну [244] або ураженням декількох судин. У групі з 35128 пацієнтів з ангіографічними даними, отриманими з об’єднаного аналізу 11 досліджень смертність жінок протягом 30 днів несуттєво відрізнялася від такої у чоловіків, незалежно від типу ГКС. Різниця у 30-денній смертності у групах різної статі значно зменшилася після введення поправки на базові характеристики, результати ангіографії та обрану стратегію лікування [246].
Таким чином, рання інвазивна стратегія має розглядатися для жінок на тих самих принципах, що й для чоловіків – на основі оцінки ризику ішемії та кровотечі з урахуванням клінічних та ЕКГ даних, аналізу біомаркерів, супутніх захворювань і з використанням шкал ризику (див. розділ 4).
Рекомендації щодо статі
Рекомендації |
Класа |
Рівеньb |
Посилання |
Пацієнти обох статей мають оцінюватися і лікуватися однаковим чином |
І |
В |
046 |