4.3 Калові антигенні тести

Існують імуноферментні аналізи, які виявляють наявність антигену H. рylori в зразках калу. Було проведено дослідження великої кількості пацієнтів за допомогою застосування калового антигенного тесту в якості первинної діагностики інфекції H. рylori. Середні показники чутливості і специфічності були зафіксовані на рівні 93,1% і 92,8% відповідно⁶². Слід уникати застосування даного тесту після проходження курсу ерадикаційної терапії, оскільки омепразол значно знижує рівень антигенів бактерії в калі, що призводить до отримання менш точних результатів^{65, 66}. 2+

Коментар робочої групи:

Згідно Міжнародного Консенсусу Маастрихт ІІІ, Маастрихт ΙV каловий антигенний тест має не меншу діагностичну цінність, ніж ¹³С-сечовинний дихальний тест.[4,5]

4.4 Вибір тестів

4.4.1 ПОПЕРЕДНЯ ДІАГНОСТИКА

У відділенні первинної медичної допомоги ELISA (серологія в клінічних умовах) і С-сечовинний дихальний тест зарекомендували себе як однаково ефективні для виключення діагнозу інфекції H. рylori у пацієнтів, у яких спостерігалися диспептичні симптоми впродовж принаймні двох тижнів⁶⁷. Дослідження зразків цільної крові дають гірші за якістю результати⁶⁷. У результаті багатоцентрового дослідження було зроблено припущення, що каловий антигенний тест зіставимий із С-сечовинним дихальним тестом для первинного виявлення інфекції H. рylori⁶⁸. 2++

В одних дослідженнях, метою яких було порівняння ендоскопії зі стратегією тестування та лікування H. рylori, застосовували С-сечовинний дихальний тест, в інших - серологічне тестування^43,45. Результати даних тестів виявилися аналогічними. Таким чином, в клінічній практиці різниця в точності між двома тестами не може бути значимою^43,45. 2++

4.4.2 ТЕСТУВАННЯ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕРАДИКАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

Доведено, що проведення С-сечовинного дихального тесту є ефективним при визначенні ефективності ерадикації інфекції H. рylori. 7 досліджень, проведених тільки з використанням С-сечовинного дихального тесту в якості порівняння, показали, що показники чутливості і специфічності калового антигенного тесту і С-сечовинного дихального тесту складають приблизно 90%. Однак спостерігаються деякі відмінності в результатах калового антигенного тесту після проведення терапії. Таким чином, С-сечовинний дихальний тест є більш ефективним на даний момент для застосування в посттерапевтичному періоді на відміну від калового антигенного теста⁶⁸.

Серологію можна використовувати для контролю ефективності ерадикаційної антигелікобактерної терапії, однак при цьому необхідно піддати одночасному аналізу проби, взяті до і після проведення терапії, а також перед проведенням повторного тесту необхідно почекати як мінімум три місяці після проведення ерадикаційної терапії. 2++

В	Для попередньої діагностики наявності H.pylori у пацієнтів рекомендується провести С-сечовинний дихальний тест або каловий антигенний тест. Застосування менш точних серологічних тестів в клінічних умовах також можливе в рамках стратегії, що передбачає неінвазивне тестування та лікування.
В	Для визначення ефективності ерадикації бактерії H.pylori рекомендується провести С-сечовинний дихальний тест
	С-сечовинний дихальний тест не рекомендується проводити впродовж двох тижнів після застосування ІПП, а також впродовж чотирьох тижнів після антибіотикотерапії, тому що існує ймовірність отримання хибно негативних ре зультатів.

Коментар робочої групи:

Застосування С-сечовинного дихального тесту для контролю ерадикації H.pylori рекомендовано проводити не раніше, ніж через 4 тижні після закінчення прийому антибіотиків, препаратів вісмуту та ІПП [4,5].