34. Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.

Науковий стиль-це стиль наукових праць із різних галузей науки і  техніки, зокрема математики, фізики, економіки, філософії і т.д. Існують підстилі:власне науковий, науково-популярний,науково-навчальний. Основні стильові ознаки наукового стилю і специфічна мовленнєва системність визначаються позамовними стилетвірними чинниками, адже призначення н.ст. – віднайдення ідеї, визначення понять і категорій, формулювання концепцій, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз'яснення явищ, систематизація знань, а комунікативне завдання стилю – передавання адресату знань у переконливій і доступній формі.Н.ст. обслуговує в сфері науки, освіти, техніки і має ряд наукових понять та категорій,для вираження яких використовуються певні мовні норми.

Науковий стиль обслоговує сферу науки, призначенням якої є передача наукової інформації аргументовано і доказово, що зумовлює відбір і широке використання науково-термінологічної лексики, слів та інтернаціоналізмів; речень, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами (відокремлення), вставними словами, словополученнями і реченнями (ділогізація, персуазивність, поділ на логічні частини і підсумок); складних синтаксичних конструкцій; підкріплення положень за допомогою схем, діаграм, карт, таблиц, реєстрів та ін. У науковому стилі не використовуються слова в перен знач, діалектні й  вульгарні слова. На фоні наукового стилю виділяється його підстиль – науково-популярний, якому властива настанова на доступність викладу наукової інформації, коментування явищ. Основні ознаки наукового стилю: інформативність, понятійність і предметність, об’єктивність, аргументованість та переконливість(аргументація, прояснення причиново-наслідкових відношень , використовуються такі засоби текстового зв’язку: «оскільки», «тому», «виходячи з цього»), логічність, узагальненість, однозначність(не використовуються образні засоби мови), докладні висновки(які зазвичай починаються словами «отже», «таким чином») Вираження основник ознак стилю та його понять і наукових категорій використовуться такі мовні засоби: абстрактна лексика, велика кількість термінів, іншомовних слів, наукова фразеологія (стійкі термінологічні словосполучення), однозначна загальновживана лексика, безособовість синтаксису, відсутність слів, що вказували б на особу автора, його уподобання (емоційно-експресивних синонімів, суфіксів, багатозначних слів, художніх тропів, індивідуальних неологізмів); переважання граматично повних речень складної будови,часто ускладнені зворотами, нанизуванням іменних форм; багато віддієслівних іменників і відносних прикметників, мало дієслів, зокрема особових;наявність дієприкметникових, дієприслівникових зворотів.

35.Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.

Літературний, або нормативний підстиль профес.мови включає кодифіковані(узакон., зафіксовані у спец. Словниках)терміни.Термін – це слово , або усталене словосполучення що має одне значення і позначає наукове або спеціальне поняття.Т-н обов’язково має дефініцію,тобто визначення,що розкриває зміст науковго поняття. Терміни поділяють на загальнонаукові й вузькотермінологічні.

Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені суб”єктивно-оціночних відтінків.Всі терміни характеризуються системністю(є членом сист.понять), однозначністю, стилістичною нейтральністю (відсутністю образності,емоційного забарвлення). Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство); запозичується з інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та частин іншомовних або із запозичених складників (фотокамера) тощо. В основному значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Тому терміни повинні вживатися у зафіксованому значенні. Серед усіх термінів кожної науки вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – це такий набір термінів, який утворюється і існує у кожній галузі науки стихійно. Терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі і лінгвістами система термінів якоїсь науки.Виявлено, що в складі екон.т-нів(ЕТ) найчастіше спостерігається акцентна, фонетична та морфологічна варіантність. Усі вказані види варіантності притаманні термінам як питомого, так і чужомовного походження.Акцентних варіантів серед обстеженого матеріалу виявлено відносно небагато. Вони характеризуються різнонаправленим рухом наголосу – регресивним та прогресивним. Фонетична варіантність у ЕТ представлена одиничними прикладами.:павперúзм –пауперúзм, підприємниця – підприємиця і немає регулярної підтримки в системі сучасної української літературної мови. Серед морфологічних варіантів виявлено префіксальні та суфіксальні соціально-економічні терміни-варіанти.Причини появи варіантів у ЕТ різні, але в основному спричинені позамовні чинники,що активізують (чи послаблюють) певні лінгвісти. процеси та тенденцій в мовній і зокрема економічній терміносистемі. Дією соціолінгвістичних факторів можна пояснити існування в ЕТ значної кількості термінів-варіантів, позначених інтерференційним впливом російської мови.