7. Мовне законодавство в Україні.

Історична доля укр. народу докорінно змінилася з утворенням на руїнах СРСР суверенних держав, у тому числі й незалежної України.

У час “перебудови” мови союзних республік одержали державний статус, що мало послужити захистом проти цілковитого витіснення цих мов на перефирію суспільного буття.Укр. мова є першим з вирішальних чинників нац-ної самобутності укр. народу. УРСР забезпечує укр. мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил укр. народу; гарантування його суверенної національно-державної майбутності. (Закон УРСР про мови в УРСР (прийнятий 28 жовтня 1989р.)).

Правовий статус української мови сьогодні визначає Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року. У статті 10 Конституції записано: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. B Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом”. Мовні відносини в Україні регулює, крім Конституції, Закон про мови, який був прийнятий Верховною Радою України 28 жовтня 1989 року. Основними передумовами прийняття Закону про мови були:

усвідомлення українським суспільством ролі мови в процесі національного відродження в нових суспільних умовах;

багаторічна політика лінгвоциду щодо української мови, наслідки якої не викорінено повністю і сьогодні.

Закон про мови формально набув чинності від 1 січня 1990 року, але й досі не виконується. Держава повинна дбати про те, щоб не виникала невідповідність між декларуванням державності мови і реалізацією цього статусу.

8.Статус укр.Мови як державної.

Державна мова — це офіційна мова державних установ, мова освіти й культури, науки, телебачення, радіомовлення. Це мова, якою держава заявляє про свій суверенітет у міжнародному спіл­куванні. Статус державної в Україні має з 1989 р. («Закон про мови в УРСР») українська мова, бо вона є мовою корінної нації й рідною для більшості населення України. Державний статус української мови закріплено в Конституції України (ст. 10). Україна також дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

Саме державна мова є важливим чинником консолідації нації, єдності держави. У країнах, що утворилися шляхом об'єднання територій, населених різними етносами (Швейцарія, Бельгія, Ка­нада), не одна державна мова. Поняття «офіційна» мова є сино­німом державної.

На сучасному етапі розвитку літературної мови значно активі­зувалися процеси подальшого утвердження української мови як державної в усіх нішах того гігантського соціального організму, яким є життя держави. Паралельно з цим помітно увиразнилися зрушення в нормативній основі літературної мови, постало пи­тання перегляду літературних норм нашої мови з метою усунення рис, не властивих їй, і відродження її питомих особливостей. На­приклад, повернення до активного вжитку економічних слів-термінів на виплат, виторг, котирування, правочинний замість скалькованих з російської мови в розстрочку, виручка, котировка, правомочний ін