2.4. Облік необоротних активів

Згідно з П(С)БО №7 до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік.

Для обліку основних засобів у плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби». Даний рахунок активний, за дебетом відображається надходження основних засобів, по кредиту їх вибуття, сума уцінки; сальдо залишок на кінець періоду. Основні засоби, які мають специфічні особливості і не підпадають під жодну з вищенаведених груп, відображаються в обліку на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». До них відносяться бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентар­на тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Облік необоротних активів на ДП «ВВК №86» ведеться відповідно до законодавчо-закріплених положень, законів, актів та постанов , які наведені у таблиці(табл.2.14).

Таблиця 2.14

Характеристика чинної нормативно-правової бази з організації обліку необоротних активів

№ пор.	Нормативний документ	Короткий зміст	Використання в обліковому процесі
1	Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм обліку» від 29.12.95р. №352	Відображає типові форми обліку	З метою забезпечення функцій документації і завдань щодо організації обліку Наказом затвердженні і введені в дію типові форми обліку основних засобів
2	ПБО №7 «Основні засоби» N 372 від 18.03.2011)	Відображає основні принципи ведення основних засобів	Визначається зміст, порядок визнання та оцінки (переоціни) ОЗ, їх амортизації; визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про ОЗ, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи.
3	ПБО №8 «Нематеріальні активи»N 372 від 18.03.2011 )	Відображає основні положення стосовно ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів	Визначаються методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

При передачі кожного об’єкта основних засобів в експлуатацію комісією, яка створена за наказом керівника підприємства і здійснює приймання об’єкта, складається Акт приймання пе­редачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Ф № 03-1) . В цьому документі вказується первісна вартість об’єкта, місце експлуатації, його відповідність технічним умовам.

Кожному об’єкту надається інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і в подальшому проставляється у всіх документах, на підставі яких відбувається внутрішнє переміщення об’єк­та, або його вибуття, а також в інвентарній картці (Ф № 03-6) (Додаток Ю).

Розглянемо первинні документи які використовуються для ведення обліку основних засобів (табл. 2.15)

Таблиця 2.15

Характеристика фактографічної інформації, що використовується в обліку необоротних активів ДП «ВВК №86»

№ пор.	Джерело інформації	Зміст інформації	Використання у обліковому процесі
1	Акт приймання – передачі(внутрішнього приміщення) основних засобів	Містить дані про число основних засобів та місце куди їх переміщають	Складають на кожний об’єкт окремо, а на декілька – лише втому разі коли об’єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією й тією самою особою
3	Акт списання основних засобів	Містить дані про число основних засобів які списуються	Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання основних засобів перший примірник передають до бухгалтерії, де на його підставі роблять запис до інвентарного списку основних засобів
4	Інвентарна картка обліку основних засобів	Містить дані про основні засоби що обліковуються	Призначені для обліку окремих об’єкті основних засобів; для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів.
5	Опис інвентарних карток з обліку основних засобів	Містить дані про кожну інвентарну картку	Застосовують для реєстрації інвентарних карток. Цю форму складають в одному примірнику в бухгалтерії
6	Розрахунок амортизації основних засобів	Містить суму яка складає амортизаційне відрахування	Використовують під час нарахування зносу основних засобів.

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Амортизація (знос) нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який визначається підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструк­ції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Строк корисного використання може переглядатися у разі зміни очікуваних економічних вигод від цього об’єкта.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання, за одним з методів. Існують такі методи амортизації:

- Прямолінійний,

- Прискореного зменшення залишкової вартості,

- Кумулятивний,

- Виробничий,

- Зменшення залишкової вартості.

Сутність кожного методу така:

- за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкту основних засобів;

- за методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчис­леної, виходячи з очікуваного період у часу, використання об’єк­та основних засобів, яка подвоюється;

- за кумулятивним методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості об’єкта, який амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:

(2.1)

- за виробничим методом річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації:

(2.2)

• за методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів відбувається в результаті: модернізації; модифікації; добудови; дообладнання; реконструкції. Витрати, пов’язані поліпшенням основних засобів, являють собою за економічним змістом капітальні інвестиції і призводять до збільшення первісної вартості основних засобів.

Облік вибуття основних засобів відбувається в результаті: реалізації; ліквідації; безоплатної передачі; внеску до статутного капіталу інших підприємств; невідповідності критеріям визнання активом.

При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керів­ника підприємства, складає Акт на списання основних засобів, в якому вказуються такі дані: первісна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експлуатації, залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта, а також сума отриманого доходу.

На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

Переоцінка об’єктів основних засобів здійснюється, якщо залишкова вартість їх більш як на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Якщо переоцінка групи основних засобів проведена підприємством, то надалі вона повинна здійснюватись щорічно.

(2.3)

(2.4)

(2.5)

У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Сума дооцінки залишкової вартості основних засобів відображається у складі додаткового капіталу (Додаток Ю).

Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

1) орендар набуває права власності на орендовані активи після закінчення строку оренди.

2) орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

3) строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів від початку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди.

Оскільки по закінченні строку фінансової оренди право власності на орендований об’єкт переходить до орендаря або об’єкт тривалий час знаходиться у орендатора, то облік цього об’єкта ведеться на окремому субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» з моменту початку строку оренди.

Розглянемо типову кореспонденцію рахунків з обліку основних засобів (табл. 2.16)

Таблиця 2.16

Типова кореспонденція рахунків з обліку основних засобів

№	Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
1.	Придбано основні засоби (сушильну камеру) у постачальника	631	311
2.	Відображено в обліку надходження о/з за договором поставки	152	631
3.	Зараховано придбані об’єкти до складу основних засобів	10	152
4.	Зараховано до о/з машини та обладнання	104	15
5.	Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи	11	15
6.	Відображено витрати на монтажні роботи	15	631
7.	Надійшов від постачальника автомат гвоздильний	10	631
8.	Введено в експлуатацію оприбуткований основний засіб	106	151
9.	Нараховано знос основного засобу виробничого призначення	23	131
10.	Списано основний засіб виробничого призначення	131	23,10

Отже, облік необоротних активів на ДП «ВВК №86» здійснюється відповідно до чинного законодавства та стандартів бухгалтерського обліку.