3.3. Розробка проектної трансформаціі сфери туризму м.Києва

У Генеральному плані м. Києва на період до 2025 року відведено місце для визначення напрямів перетворення, режиму та параметрів умов перспективного формування, функціонування та розвитку туристичних територій як складових загальноміської рекреаційної мережі. З цією метою нами було виконано:

• узагальнену комплексну оцінку ресурсного потенціалу території;

• класифікацію та функціональне профілювання рекреаційних територій;

• ранжирування територій згідно з масштабом атрактивності;

• планувальне зонування та районування з визначенням виду рекреаційного землекористування, режиму містобудівельного освоювання і природно-заповідного статусу території.

На базі аналізу змісту та направленості природних, технічних і соціальних процесів міської топоформи Києва встановлено принципи і пріоритети містобудівної політики щодо створення та перетворення рекреаційного середовища, у т.ч. сфери туризму.

Системне відображення феноменів рекреаційної дійсності включає структурний, генетичний, організаційний і композиційний аспекти моделювання морфологічних процесів і атрибутів середовища рекреаційної сфери. Проектне моделювання прообразу, потенціалу, програми і конфігуратора конкретної топоформи передбачає розгляд складових цілісних утворень відповідно до закономірності дії механізму їх рекурсивного розгортання.

Оцінка стану туристичної сфери базується на аналізі процесів, середовища та відповідних ресурсів (просторових, часових,матеріальних) топоформи міста.

Процес формування сфери туризму в просторово-соціальномувимірі характеризується величиною сучасного потоку туристіврізних категорій та екскурсантів, які відвідують Київ протягом року.

Понад 1,5 тис. туристичних організацій різних форм власності забезпечують прийом 350,0-390,0 тис. гостей, у т. ч. 120,0-130,0 тис. іноземних туристів. Як, нами досліджено екскурсійним обслуговуванням охоплено від 2,0 до 2,5 млн. екскурсантів. У цілому готельними закладами Києва обслуговуються 680,0-700,0 тис. приїжджих з широким спектром цілей перебування.

Щоденно готельні заклади можуть приймати 16,0-17,0 тис. гостей, а середня тривалість перебування туристів у Києві складає 3-4 дні. На сферу туризму, як домінуючу в обслуговуванні гостей, зорієнтовані 35 готелів (площа ділянок - 45,8 га), розташованих поблизу основних зон туристської привабливості.

Просторовими фокусами уваги і тяжіння туристів і екскурсантів можуть розглядатись 64 пам'ятки археології, 1788 пам'яток історії, 1743 пам'ятки містобудування та архітектури, 141 пам'ятка мистецтва, 47 музеїв, 33 театри і студії, 72 культові споруди, 17 концертних організацій та інші об'єкти.

Поряд з пам'ятками історії та культури просторово локалізованими ресурсами туристичної діяльності є об'єкти природно-заповідного фонду, курортні території і території масового та спеціалізованого відпочинку. Поміж 86 об'єктів природно-заповідного фонду 16 є об'єктами загальнодержавного, а 70 - місцевого значення.

Традиційний розподіл туристського потоку по кварталах року має такі пропорції: І кв. - 19,5%, II кв. - 25,5%, III кв. - 35,0%, IV кв. - 20,0%. Розподіл потоку екскурсантів більш рівномірний: І кв. -21,0%, II кв. - 27,0%, III кв. - 30,5%, IV кв. - 21,5%.

Процес функціонування сфери туристичної діяльності проаналізований на основі даних щодо задоволення пізнавальних, розважальних і оздоровчих потреб туристів, місткості та ємності відповідних об'єктів туристичної інфраструктури і територій.

Київ як історичне місто є туристським центром - початковим, кінцевим чи транзитним пунктом міжнародних, загальнодержавних і місцевих туристських та екскурсійних маршрутів. Питома вага активних видів туризму (подорожі та походи, у т. ч. спортивні) та екскурсії різного виду на території Києва визначається специфікою туристичних ресурсів та інтересами різних контингентів туристів.

Відповідно до функціональної спрямованості (потенційних переваг) екскурсії та подорожі відносно усталено підрозділяються таким чином (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Характеристика міських екскурсійних маршрутів і подорожей

Тематика	Розподіл переваг, %
	Туристи	місцеве населення
Просвітницька для школярів	0,7	1,7
Історико-архітектурна	27,4	33,2
Історичних подій	23,4	17,5
Культурно-пізнавальна та культурно-розважальна	6,3	5,5
Оглядова	35,7	36,7
Оздоровча	-	1,6
Спеціалізована	6,5	3,8
Разом:	100	100

Домінуючою тематикою для іноземних туристів є історико-архітектурна та культурно-пізнавальна. Культурно-розважальна функція туристичної діяльності в Києві ще не має яскраво вираженого характеру. Лише окремі спортивні видовища та свята, ресторани з національною кухнею будуть об'єктами спеціалізованого відвідування інтуристів.

У середньому готельні заклади завантажені на 50-60%, а в центральній частині міста ця цифра становить 70-80%. Крім того, понад 35,0 тис. квартир використовуються для розміщення та обслуговування туристів поза готельними закладами.

Матеріальна база туризму, яка існує, не відповідає значимості міста, сучасним вимогам щодо комфорту та різноманітності послуг. Це не дозволяє повністю використовувати її потенційні ресурсні можливості.

Процес розвитку сфери туризму відображає динаміку розгортання програми набуття адекватного стану властивостей рекреаційного середовища туристичної діяльності. Кількісний аспект розвитку простежується по коливанню туристського потоку та динаміці пропускної здатності Київського туристського центру відповідно до рівня його рекреаційної атрактивності та стану матеріальної бази (табл.3.2).

Таблиця 3.2 Динаміка туристсько-екскурсійного потоку

Назва показників	Роки оцінки
	1984	1994	2004	2014
Чисельність прийнятих туристів, тис. чол.	771,4	150,0	1658,0	385,0
у т. ч. із розміщенням	519,1	1180,0	1260,0	308,0
з них іноземних туристів	221,4	427,5	723,0	120,0
Обслуговування екскурсантів, млн. чол.	1,6	4,8	6,4	2,6

Значне зниження показників туристського потоку за останні 10 років мають і об'єктивні історичні причини, а після економічної кризи 2010 - за рахунок зменшення ділового туризму, тому що частка іноземних туристів із СНД досягає 78%.

Аналіз розвитку туристських закладів (табл.3.3) виявляє значне зниження відвідуваності Києва автотуристами, закриття та перепрофілювання туристських баз під оздоровчі табори, перетворення частини готельних місць на офісні приміщення. У той же час приріст місткості готелів турпрофілю відображає підключення до сфери туристського обслуговування готелів міста, які раніше не були зорієнтовані на цю сферу за відомчими, а не економічними причинами.

Таблиця 3.3 Динаміка місткості закладів туризму (тис.місць)

Назва	Роки
	1984	1994	2004	2014
Туристські бази і готелі	2,4	4,7	6,2	9,7
Мотелі та кемпінги	1,2	1,6	1,9	0,8
Разом:	3,6	6,3	8,1	10,5

Згідно з проведеними маркетинговими дослідженнями туристичні організації м. Києва можуть щоденно приймати до 6,0 тис, осіб, а зростання темпів розвитку галузі туризму, можливо, призведе до збільшення у 2025 р. прийому іноземних туристів у 6 разів, а вітчизняних - утроє.

За прогнозами, найбільший розвиток у найближче десятиріччя матимуть такі види туризму: діловий туризм, включаючи конгресний та інтенсив-туризм, культурно-пізнавальний, туризм за інтересами (відвідування театрів, музеїв, фестивалів мистецтв, спортивних заходів), релігійний туризм, зелений туризм.

За рахунок змін у структурі рекреаційних потреб і переваг величина туристського потоку може скласти 175% відносно до рівня 2014 р.

Розвиток матеріальної бази туризму в Києві повинен здійснюватись з урахуванням європейських тенденцій розташування іноземних туристів у приватному секторі, стабілізації частки інтуристів, що приймаються на готельні бази, до 50%, зростання ролі кемпінгів з комфортними котеджами у рекреаційних зонах задля вдосконалення туристичної інфраструктури.

Логіка процесів відтворення сфери туризму, адекватні зміни інноваційного характеру міського (у т. ч. рекреаційного) середовища та корекція режимів формування, функціонування та розвитку відображаються в проектних рішеннях мережі туристських територій. Прогноз перспективного туристського попиту (в'їзний туризм)виконано у двох варіантах: І - відповідно до тенденційтуристичної діяльності, що склалися; II - з урахуванням очікуваних змін у структурі рекреаційних потреб і переваг (табл.3.4).

Таблиця 3.4Прогноз перспективного туристсько-екскурсійного потоку

Назва	Величина потоку
	Існуючий стан	2 0 1 5 р.			2 0 2 5 р.
		Вар. І	Вар. II	Вар. І		Вар. II
Туристський потік (тис. чол.)	385	760	1450	1520		2900
у т. ч. іноземний	120	360	680	720		1360
Екскурсійне обслуговування (млн. чол.)	2,6	5,2	5,6	10,4		11,2

Нормативний прогноз самодіяльного туризму населення Києва у вихідні дні виконаний за власним дослідження на основі статистичної звітності (табл.3.5).

Таблиця 3.5 Розрахунок потреби у закладах туризму

Назва		Показники потреби
	2015 р.		2025 р.
	Нормати	Загальна	Нормати	Загальна
	в на 1000 жит.	потреба	в на 1000 жит.	Потреба
	(місць)	(тис. місць)	(місць)	(тис. місць)
Туристські готелі	6,3	16,6	8,9	23,6
Трейлерні стоянки	0,7	1,8	1,3	3,4
Мотелі, кемпінги	0,1	0,3	0,3	0,8
Разом:	7,1	18,7	10,5	27,8

Таблиця 3.6 Розрахунок самодіяльного туризму у вихідні дні року

		Норматив	Чисельність
Ввди туристської діяльності	Сезон	на 1000	Туристів
		жит. (чат.)	(тис. чол.)
			2015 р.	2025 р.
Заміські екскурсії	Зима	44	115,9	116,6
	Літо	37	97,5	98,1
Туристські пішохідні подорожі	Зима	3	7,9	8,0
	Літо	11	29,0	29,2
Туристські водні подорожі	Літо	5	13,2	13,3
Туристські лижні подорожі	Зима	3	7,9	8,0
Туристські моторизовані	Зима	5	13,2	13,3
	Літо	10	26,4	26,5
Разом:	Зима	55	144,9	145,9
	Літо	63	166,1	167,1
т. ч. туристські подорожі	Зима	11	29,0	29,3
	Літо	26	68,6	69,0

Навантаження на екскурсійні об'єкти міста визначені за двома варіантами прогнозу екскурсійного потоку з урахуванням неорганізованих відвідувачів екскурсійних об'єктів (табл.3.7).

Таблиця 3.7 Диференціація екскурсійного потоку м.Києва

Назва показників	Кількість екскурсантів (тис. чол.)
	Всього зарік	у т. ч. по кварталах
		І ІІ	ІІІ	ІV
І варіант Загальний потік екскурсантів:
2015р.	5200,0	1040,0 1404,0	1612,0	1144,0
2025р.	10400,0	2080,0 2808,0	3224,0	2288,0
Середня кількість екскурсантів в день:
2015р.	14,2	11,4 15,3	17,5	12,4
2025р.	28,5	22,9 30,5	35,0	25,1
Неорганізовані відвідувачі в день (35% від екскурсантів):
2015р.	5,0	4,0 5,4	6,1	4,3
2025р.	10,0	8,0 10,7	12,3	8,8
II варіант Загальний потік екскурсантів:
2015р.	5600,0	1120,0 1512,0	1736,0	1232,0
2025р.	11200,0	2240,0 3024,0	3472,0	2464,0
Середня кількість екскурсантів в день:
2015р.	15,3	12,3 16,4	18,9	13,5
2025р.	30,7	24,6 32,9	37,7	27,1
Неорганізовані відвідувачі в день (35%від екскурсантів):
2015р.	5,4	4,3 5,7	6,6	4,7
2025р.	10,7	8,6 11,5	13,2	9,5

Таким чином, середньорічна кількість відвідувачів усіх категорій екскурсійних об'єктів протягом одного дня складе на розрахунковий строк по І варіанту - 38,5 тис. чол. і 41,4 тис. чол. - по II варіанту прогнозу (на першу чергу, відповідно, 19,2 і 20,7 тис. чол.).

Багаторічний (стійкий) розподіл щоденного середньорічного потоку відвідувачів екскурсійних об'єктів міста з урахуванням їх оптимальної пропускної здатності та туристської привабливості (варіантний діапазон) подано в табл.3.8.

Таблиця 3.8 Розподіл щоденного середньорічного екскурсійного