Потоку по зонах концентрації екскурсійних об'єктів

Назва зон	Частка відвідувачів	Кількість відвідувачів (тис. чол.)
		І варіант		II варіант
	%	2015	2025	2015	2025
Печерськ, Лавра, Музей ВВВ	28	5,4	10,8	5,9	11,6
Старокиївська частина міста	20	3,8	7,7	4,1	8,3
В. Васильківська - бул. Шевченка	4	0,8	1,5	0,8	1,7
Поділ	18	3,4	6,9	3,7	7,5
БабинЯр-вул. Т. Шамрила	2	0,4	0,8	0,4	0,8
Ботсад НАН - Видубичі	3	0,6	1,2	0,6	1,2
Голосів - НК «Екшоцентр» - Музей шгюдноїархігектури	19	3,6	7,3	3,9	7,8
Інші	6	1,2	2,3	1,3	2,5
Разом:	100	19,2	38,5	20,7	41,4

У літній сезон пік навантаження на екскурсійні об'єкти перевищують показники відвідуваності, що наведені в таблиці 3. 8, у середньому в 1,4 рази. Попередня оцінка максимальної пропускної здатності екскурсійних об'єктів в основних зонах їх концентрації показує, що на розрахунковий строк можна передбачати переобтяження наступних зон (у діапазоні варіантів): Старокиївська частина - на 22-26%, В. Васильківська - бул. Шевченка - на 20-24%. Бабин Яр - вул. Т. Шамрила - на 15-18%, Ботсад НАН - Видубичі - на 25-30%. Майже ж граничне рекреаційне навантаження і зони Подолу.

У зазначених зонах необхідні додаткові заходи щодо збільшування їх ємності та пропускної здатності існуючих та облаштуванню нових екскурсійних об'єктів. Окрім того, необхідне подальше формування нових фокусів (зон) екскурсійного тяжіння поза історичної частини міста, що враховано при визначенні меж туристських зон поза інтегральних рекреаційних зон міста та місць розташування нових об'єктів туристичної інфраструктури.

Для забезпечення росту туристського потоку планується підвищення якості та розширення асортименту основних і додаткових послуг, збільшення різноманітності видів туристичної діяльності. Для різних контингентів населення передбачається більш повне використання протягом року (за рахунок реконструкції) існуючих і спорудження нових туристських готельних закладів.

Діапазон відтворення матеріальної бази туризму визначається реальними і потенційними можливостями формування, функціонування та розвитку сфери туризму.

Для забезпечення максимальної розрахункової потреби у місцях розміщення туристів (1450,0 тис. чол. на першу чергу та 2900,0 тис. чол. на 2025 р. річного потоку з числом змін до 90), прогнозна величина якої (у порівнянні з нормативною) складає відповідно 16,1 і 32,2 тис. місць (див. таблиці 4 і 5), передбачено відповідний приріст місткості мережі туристських готельних закладів, оренда готелів інших організацій і використання приватних житлового фонду та готелів (табл.3.9).

Таблиця 3.9 Проектний прогноз динаміки місткості закладів туризму

Назва	Місткість (гас. місць)
	Існуючий стан			2015			2025
	Всього	ут.ч. цілоріч	Всього		ут.ч. цілоріч	Всього		ут.ч. цілоріч
1	2	3	4		5	6		7
Туристські готелі та бази	9,7	9,7	14,0		14,0	18,1		18,1
у т.ч. за рахунок реконструкції та модернізації			1,2		1,2	1,8		1,8
Мотелі та кемпінги	0,8	0,2	0,2		0,8	4,6		1,9
у т.ч. за рахунок реконструкції та модернізації			0,3		0,1	0,4		0,4
Разом:	10,5	9,9	16,0		14,8	22,7		20,0
у т.ч. за рахунок реконструкції та модернізації			1,5		1,3	2,2		2,2

На першу чергу приріст місткості туристських закладів за рахунок реконструкції та модернізації готелів "Славутич", "Братислава", "Десна", "Мир", "Спорт", "Либідь", "Прем'єр-Палац", кемпінга "Київ" та ін. складе близько 1,5 тис. місць. Місткість нових туристичних закладів складе на першу чергу 3,8 тис. місць, у т. ч. турготелі - 3,1 тис. місць (серед них готельно-офісний центр "Лейпціг" на 112 номерів, готелі "Інтер-Континенталь" на 286 номерів, "Театральний" на 256 номерів та ін.), мотелі-кемпінги на 0,9 тис. місць на розі вулиць Стеценка і Міської та на Мінському шосе. Крім того 3,7-4,0 тис. іноземних туристів, мають бути розміщені у приватному секторі та міні-готелях.

На розрахунковий строк приріст місткості туристичних закладів після реконструкції та модернізації складе 2,2 тис. місць. Передбачено також мінімально необхідне нове будівництво туристських готелів на 4,1 тис. місць і мотелів-кемпінгів на 2,6 тис. місць, розміщення в приватному житловому секторі та міні-готелях 7,5-8,0 тис. осіб інтуристів.

Нові туристські готельні комплекси мають бути споруджені в районі Бессарабської, Либідської, Арсенальної та Привокзальної площ, біля Лаври, станцій метро "Лівобережна", "Славутич", "Позняки", "Оболонь", на житлових масивах Березняки, Святошин, Відрадний, Солом'янка, на території НК "Експоцентр", курортів Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Нові мотелі-кемпінги на розрахунковий строк передбачені в районі Одеської площі, вул. Акад. Заболотного (уроч. Феофанія та сел. Пирогів), на Бориспільському шосе (сел. Проліски).

Загальна потреба в територіях для розміщення нових туристичних закладів визначена на базі нормативів ДБН 360-92* (площа ділянок на 1 місце): туристські готелі та бази - 0,01 га, мотелі-кемпінги -0,015 га (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Динаміка територій туристичних закладів м.Києва

Назва	Площа (га)
	Існую­чий стан	2015 р		2025 р.
		Всього	ут. ч приріст	Всього	ут. ч приріст
Туристські готелі та бази	27,7	58,7	31,0	99,7	41,0
Мотелі-кемпінги	18,1	30,1	12,0	69,1	39,0
Разом:	45,8	88,8	43,0	168,8	80,0

Оцінка необхідних інвестицій для розширення мережі та приросту місткості туристичних закладів виконана на базі узагальнених показників вартості 1 місця (за даними Київ ЗНДІЕП) та з урахуванням індексу змін ринкової вартості БМР (5,08): у туристських готелях - 102,0 тис. грн., у мотелях-кемпінгах - 61,0 тис. грн.

Таким чином, для забезпечення приросту місткості туристичних закладів на першу чергу (туристські готелі - 4,3 тис. місць, мотелі-кемпінги - 1,2 тис. місць) об'єм капіталовкладень має досягнути 511,8 млн. грн., а на період 2015-2025 рр. (туристські готелі - 4,1 тис. місць, мотелі-кемпінги - 2,6 тис. місць) - 576,8 млн. грн. Загальний об'єм капіталовкладень на проектний період -1088,6 млн. грн.

Міське середовище Києва, насичене пам'ятками історії, культури і природи, має високу рекреаційну цінність для відтворення сфери туризму.

Для організації туристично-екскурсійної діяльності, ефективності використання історико-культурних і природно-оздоровчих ресурсів, удосконалення мережі торговельно-побутового та рекреаційного обслуговування, забезпечення європейського рівня облаштування, благоустрою та озеленення міських територій передбачено подальше формування та розвиток як у центральній, так і периферійних частинах міста туристичних зон.

У межі туристичних зон включаються ділянки існуючих і перспективних туристичних закладів, території пам'яток історії та культури (об'єкти культурної спадщини), їх охоронні зони, зони регулювання забудови, ландшафту, що охороняється, археологічного культурного шару, природно-заповідні території, ансамблі історичної та сучасної забудови високої атрактивності, історично-топонімічної своєрідності та забезпеченості об'єктами сервісу.

Нарівні з інтегральними рекреаційними зонами міста (Центральної, Дарницької, Пуща-Водицької, Конча-Заспівської), де об'єднуються, як правило, території та заклади курортного лікування, туризму та відпочинку, туристичні зони є елементами планувальної структури як рекреаційної, так і сельбищної мережі. Туристичні території у складі рекреаційних зон зберігають свої охоронні регламентації та режим трансформації. Дотримання вимог заповідання та рекреаційної діяльності досягається за рахунок встановлення адекватного функціонального профілю та оптимальної проектної ємності туристських об'єктів і територій.

Виходячи з головної мети трансформації (регенерації, адаптації, модернізації) міського середовища Києва в галузі відтворення сфери туризму - поширення специфічних характеристик історичного обличчя на всю територію міста (для підтримки композиційного механізму ідентифікації), передбачено планувальне закріплення та регулювання 21 туристичної зони поза меж 4-х великомасштабних рекреаційних зон, а також Вишгородської туристичної зони в перспективних межах міста (табл.3.11).

Таблиця 3.11 Туристичні зони поза меж інтегральних рекреаційних зон

Назва туристських зон	Максимальний розра­хунковий потік екскурсантів у день сезону пік '
	%	тис. чол.
Старокиївський історични арсенал:
Шулявка (в т. ч. зоопарк)	2,5	1,27
Артема-Гончара	4,0	2,10
Поділ	18,0	9,16
Хрещатик (у т. ч. Хрещатий парк)	11,0	5,60
Паньківщина	3,0	1,53
Липки (у т. ч. Марийський парк)	12,0	6,11
Печерськ (у т. ч. Лавра)	16,0	8,14
В. Васильківська	3,5	1,79
Дружби Народів (ут. ч. Ботсад НАНУ)	3,0	1,53
Периферійні зони:
Виноградар	0,5	0,25
Оболонь (у т. ч. гольф-клуб)	1,0	0,50
Святошин	1,0	0,50
Нивки - Бабин Яр	1,5	0,76
Борщагівська	0,5	0,25
Відрадний	0,5	0,25
Солом'янська	0,5	0,25
Голосіївська (в т. ч. НК «Експоцентр» і Музей народної архітектури та побуту)	19,0	9,67
Троєщина-Вигурівщина	0,5	0,25
Дарницька	0,5	0,25
Русанівка-Березняки	0,5	0,25
Осокорки-П озняки	0,5	0,25
Вишгородська	0,5	0,25
Разом:	100	50,9

Сукупність екскурсійних маршрутів, що передбачаються, зв'язують туристичні території, заклади і зони в єдину мережу атрактивних об'єктів. До вулиць і площ, якими проходять автобусні, тролейбусні, трамвайні, водні та пішохідні екскурсійні маршрути, ставляться адекватні (підвищені) вимоги щодо благоустрою, облаштування, дизайну та характеру розміщення закладів і об'єктів обслуговування. До маршрутної мережі підключаються стоянки екскурсійного транспорту, основні екскурсійні пункти (біля вокзалів, станцій метро, головних площ, поблизу об'єктів туристського тяжіння).

Основні водні екскурсійні маршрути пролягають уздовж русла Дніпра: радіальні від річкового вокзалу або причалу ст. м. "Дніпро" на північ до Оболоні, Вишгорода, Нових Петрівців чи до Остра по Десні; на південь до Галерного та Жукового островів, перспективного Олімпійського водно-спортивного центру, Трипілля, Стайків та Переяслав-Хмельницького; круїзні - по Дніпровських островах від о. Великого (гирла Десни) до о. Покал та інших на траверзі с. Процев з проміжними причальними та "зеленими" стоянками.

Підвищення атрактивності міського середовища здійснюється за рахунок диференціації автомобільного та пішохідного руху, створення мережі пішохідних вулиць, площ і еспланад, що програмують маршрути руху, та сприйняття фрагментів рекреаційного середовища.

Оптимальна довжина пішохідної вулиці складає близько 1000 м з розташуванням виходів до автостоянок і зупинок громадського транспорту на суміжних магістралях через 150-250 м. При цьому сукупність функціональних місць пішохідної зони повинна відповідати маршрутам пересування відвідувачів та ієрархії вузлів концентрації екскурсантів відповідно до форм їх поведінки (провідної, доповнювальної та супутньої) - фіксована, статична, динамічна, поліфункціональна.

Самодіяльний туризм киян у межах міста охоплює території рекреаційних зон. Потоки туристів на маршрутах вихідних днів улітній період досягнуть на розрахунковий строк 30,0 тис. чол., а в зимовий - 8,5 тис. чол. Траси цих маршрутів мають бути облаштовані та обладнані майданчиками огляду визначних пам'яток, стоянками екскурсійного транспорту, пунктами торговельно-побутового та рекреаційного обслуговування. У першу чергу передбачений благоустрій та інженерне обладнання головних ділянок пішохідних (лижних) і велосипедних маршрутів вихідного дня, протрасованих на території лісопаркових господарств рекреаційних зон. Загальна довжина цих ділянок у межах Києва складає близько 120 км.

Для організації ексклюзивного зеленого та водного туризму передбачено створення "Сафарі-парку" на базі групи островів (о. Дикий, ур. Княже та ін.) у південній частині міста.