2.3. Економічна оцінка прийому та обслуговування туристів у м.Києві

Протягом останніх чотирьох років обсяги в'їзного туризму в місті і Києві постійно зростають. Загальний обсяг туристичного потоку до Києва у 2014 р. склав 853,3 тис. прибуттів, що на 14% перевищило результат 2013 р. (746,9 тис. прибуттів). З них 236,2 тис. - іноземних туристів, що на 22 % більше, ніжу 2013 р. (193,2 тис). Основні країни-чальники туристів до столиці представлені на рис. 2.1.

Подальшому зростанню потоку іноземних туристів до столицімусить сприяти політика міської влади, яка проголосила головноюметою своєї діяльності в сфері туризму перетворення Києва наміжнародний туристичний центр, забезпечення комфортних умовперебування вітчизняних та іноземних туристів у місті. Це висуває певнівимоги до організації обслуговування туристів у столиці України.

Рисунок 2.1. Країни-постачапьники туристів до м. Києва

Організація обслуговування туристів - це організація надання їмкомплексу послуг відповідно до мети подорожі та потреб їхжиттєдіяльності в умовах перебування поза межами постійного місцяпроживання. До головних послуг у туризмі належать послуги

розміщення, харчування, транспортування та організації дозвіллягостей. Серед цих послуг провідну роль відіграють послуги розміщення,які надаються готельними підприємствами міста, оскільки сучасніготелі часто є центрами комплексного обслуговування туристів, тобтонадання їм максимально повного спектру як основних, так і додатковихпослуг -побутових, банківських, медичних тощо.

Загальна характеристика готельного господарства м. Києва наведена в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Готельний фонд м. Києва за 2010-2014 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2014р. до
						2010	2013
Кількість готелів, од.	117	123	125	141	133	+16	-8
Одноразова місткість, місць	12935	12739	15289	15451	14455	+1520	-996
Кількість працюючих, осіб	6333	6412	6692	7194	7197	+864	+3

У 2014 р. у м. Києві налічувалося 133 готелів (для порівнянні: у Відні їх 344, Празі -312). Добова місткість усіх готельних підприємств столиці склала 14455 місць (у будапештських готелях -28845, у віденських - 39973).

Готельну базу м. Києва в 2014 р. складали 51 великих готелі (серед них шість - 5-зіркових, 21 - 4-зіркові, 24 - 3-зіркові та19 - 2-зіркові, 6 – 1 зіркові), 43 малих та 35 засобів розміщення, віднесених до гуртожитків за умовами проживання пі рівнем сервісу. Частка великих готелів становила 51,0 % від їх утильної кількості (у країнах Європи їх частка дорівнює 15-25 % від загальної кількості готельних підприємств).

Поділ готелів столиці за формами власності у 2014 р. у відсотках загагальної кількості наведено на рис.2.2.

Рисунок 2.2. Поділ готелей за формами власності у м.Києві

Найбільша частка готелів, включаючи відомчі готелі, належить до колективної форми власності (48,0%) та державної (41,0%). Зовсім міною залишається питома вага приватних готелів (8,0%) та готелів пильної форми власності (3,0%).

З 1999 р. в Україні введена обов'язкова сертифікація готельних послуг сертифікацію на відповідність певній категорії пройшли 76 підприємств, що надають послуги розміщення. Серед них:

1-*****, 3-****, 12-***, 18-**, 4-*

у той же час за світовими стандартами у м. Києві як столиці європейської держави повинно бути не менше 4-5 готелів категорії *****, 10-12 готелів категорії ****, 30 готелів - категорії ***, натомість ці показники значно вищу у м.Києві, отже м.Київ столицею європейської держави.

Незадовільною залишається забезпеченість міста готельнимимісцями. Нормативним показником вважається 10 готельних місцьна 1000 жителів. В Києві цей показник становить 5,6 готельних місць. Для порівняння: у Санкт-Петербурзі - 6,4; у Москві – 9,3; Відні - 25,6; у Парижі - 38,4.

Розрахунок потенційних потреб столиці у готельних закладах і питний у табл. 2.8

Таблиця 2.8 Розрахунок потреби у готельних закладах на 01.01.2015 р.

Назва	Показники потреби		Існуючий . стан, тис. місць	Відхилення, (+, -)
	норматив на 1000 мешканців, місць	загальна потреба, тис. місць		абсолютне, тис. місць	відносне, %
Готелі	10	25,977	14,455	-11,522	-44,4

Таким чином, на 01.01.2015 р. потреба міста у закладах розміщення задовольнялася лише на 55,6%, тобто необхідно збільшити існуючі потужності в 1,8 раза.

У 2014 р. у середньому готелі мали 81 номер, що на 12% менше, ніж у 2010 р. та на 6,9% менше в порівнянні з 2013 р. Відповідно зменшилась і кількість місць: у порівнянні з 2010 р. на 14,0%, а з 2013 р. - на 1,6%.

Важливим показником при аналізі якісного складу номерного фонду та його готовності до прийому іноземних гостей є показник середньої житлової площі в розрахунку на 1 номер і на 1 місце. У середньому по м. Києву на 01.01.2015 р. цей показник становив відповідно 21,04 і 11,4 кв. м. Більшість зіркових підприємств мають достатню площу номерів для обслуговування іноземних гостей відповідно до вітчизняних стандартів.

У середньому по місту готельний номер розрахований на обслуговування 1,9 осіб, а середня одноразова місткість готелю становить 144,6 місць.

Характеристика номерного фонду готелів м. Києва наведена втаблиці 2.9., 2.10

Таблиця 2.9 Номерний фонд готелів м. Києва за 2009-2014 рр.

Показники	Роки												2014 р. в % до
	2009		2010		2011		2012	2013		2014		2009 р.				2013 р.
1	2		3		4		5	6		7		8				9
Кількість готелів	100		117		123		125	141		133		117				92
Кількість номерів, од. у розрахунку на 1 готель, од.	7233 92		8908 102		7637 82		7815 89	7925 87		7893 81		109,1 88,0				99,6 93,1
Кількість місць, од. у розрахунку на 1 готель, од.	16800 212,7		18800 216,1		14478 152,4		14476 160,8	14684 156,2		14455 144,6		86,0 68,0				98,4 92,6
Житлова площа, тис. кв. м. у розрахунку на 1 готель, тис. кв. м	122,8 1,6		157,6 1,8		157,3 1,8		163,2 1,8	165,4 1,8		166,0 1,7		135,2 106,3				100,3 94,4
У розрахунку на 1 номер: Кількість місць, од. Житлова площа, кв. м.	2,3 17,0		2,1 17,7		1,8 22,4		1,9 19,9	1,9 21,0		1,9 21,04		82,6 124,1				100,0 100,9
У розрахунку на 1 місце житлова площа, кВ. м.	7,3		8,4		12,3		10,7	11,1		11,4		156,2				102,7
Таблиця 2.10 Розподіл номерів у готелях за типами
Показники				Роки											2014 р			. в % до
		2010		2011		2012			2013		2014			2010 р.			2013 р.
Номерів – всього, лд.		6948		7637		7815			7925		7893			113,6			99,6
				у т.ч.
Люксів, од. питома вага,%		364 5,2		394 5,6		443 5,4			460 5,8		475 6,0			130,5 115,4			103,3 103,4
Напівлюксів, од. питома вага, %		520 7,5		473 6,7		492 6,0			503 6,3		579 7,3			111,3 97,3			115,1 115,9
Одномісних, од. питома вага, %		2064 29,7		2146 30,5		2482 30,3			2431 30,7		2612 33,1			126,6 111,4			107,4 107,8
Двомісних, од. питома вага, %		3214 46,3		3065 43,6		3591 43,8			3435 43,3		3275 41,5			101,9 89,6			95,3 95,8
Тривалість і з більшою кількістю місць, од. питома вага, %		786 11,3		959 13,6		1187 14,5			1055 13,3		1106 14,0			140,7 123,9			104,8 105,3

У своїй більшості засоби розміщення орієнтуються на вітчизняного споживача табл.2.11.

Таблиця 2.11 Кількість осіб, що були обслуговані готелями м. Києва у 2013 - 2014 рр.

				Загальний час
Роки	обслуговано приїзджих, осіб	Утому числі			Перебування
		громадян України	іноземців	всього		ут.ч. іноземців
		2013
всього	889789	701972	187817	2244600		463276,5
великі готелі	566319	404283	162036	1251117		392166
питома вага, % малі готелі питома вага, % гуртожитки питома вага, %	63,6 152863 17,2 170607 19,2	57,6 130217 18,6 167472 23,8	86,3 22646 12,1 3135 1,6	55,7 421844 18,8 571639 25,5		84,7 61349 13,2 9761,5 2,1
		2014
Всього	892265	664699	227564	2464148		588495
великі готелі	580940	377129	203811	1299697		522508
питома вага, %	65,1	56,7	89,6	52,7		88,8
малі готелі	159371	138211	21160	499868		58833
питома вага, %	17,9	20,8	9,3	20,3		10,0
Гуртожитки	151954	149361	2593	664583		7154
питома вага, %	17,0	22,5	1,1	27,0		1,2
2014 р. в % до 2013 р.
Всього	100,3	94,7	121,2	109,8		127,0
великі готелі	102,6	93,3	125,8	103,9		133,2
малі готелі	104,3	106,1	93,4	118,5		95,9
Гуртожитки	89,1	89,2	82,7	116,3		73,3

Як свідчать дані, наведені в табл.2.11 із загальної кількості обслугованих великими готелями 74,5 % складали громадяни України. У малих готелях питома вага громадян України становила 86,7 %, у гуртожитках - 98,3 %.

Питома вага іноземців, які скористалися послугами готелів, зросла з 21,1 % у 2013 р. до 25,5 % у 2014 р. Найбільшу кількість іноземних громадян прийняли готелі "Прем'єр Палац", "Дніпро", "Либідь", "Русь", "Київський", "Братислава", "Турист", "Україна", "Дружба", "Славутич", "Експрес", "Національний". На всі інші готелі міста припадає 26,3 % від загальної кількості прибулих іноземців.

Для вибору оптимальних умов обслуговування різних категорій гостей у готельному підприємстві велике значення має типізація засобів розміщення. Готелі поділяють на типи в залежності від їх призначення.

В основі типізації готелів лежить характеристика клієнтури, зокрема за метою подорожі та вибором засобу пересування.

Аналіз і динаміку мотивації в'їзду іноземних туристів до м. Києва протягом 2011-2014 рр. відображено на рис.2.3., та в табл.2.12.

Таблиця 2.12 Динаміка мотивації в'їзду іноземних туристів до м. Києва

Показники	2011	2012	2013	2014	2014 р. у % до 2011 р.
Службова, ділова поїздка	64480	70658	76896	107780	167,2
Дозвілля, відпочинок	33113	39465	46871	67225	203,0
Лікування	1069	2090	2900	2151	201,2
Спортивно-оздоровчий	43	1039	892	506	1176,7
Спеціалізований	3738	6612	5256	3095	82,8
Інші види туризму	5026	9306	10171	12480	248,3

Графічно динаміка мотивації в'їзду іноземних туристів зображено на рис.2.3.

Рисунок 2.3. Аналіз мотивації іноземних туристів м.Києва за 2011-2014 рр.

Аналіз даних табл.2.12 показує, що діловий туризм зберігає свої провідні позиції серед інших видів подорожей. До ділового туризму належать індивідуальні подорожі з метою занять бізнесом, подорожі для участі у виставках, ярмарках, конференціях і семінарах, інших подібних ділових та наукових заходах, тривалі подорожі для роботи в офісах і підприємствах за запрошеннями останніх. Базою розміщення та обслуговування клієнтури такого роду повинні стати ділові готелі та засоби розміщення відповідних типів.

Готелі ділового типу для бізнесменів, людей, що подорожують у ділових цілях - це підприємства, як правило, високих категорій, розташовані в центрі міста, з підвищеним рівнем комфорту, з переважанням одномісних номерів або двомісних, що можуть продаватись як одномісні. Асортимент послуг включає послуги ділового характеру - міжміський та міжнародний телефонний зв'язок, електронна пошта, ксерокопіювання, прокат автомобілів, інформаційне обслуговування - від свіжої преси ранком до комп'ютерного термінала в номері. Досить великим попитом у готелях такого типу користуються послуги рекреаційного характеру: сауна, фітнес-зали тощо. Серед послуг харчування повинні бути представлені бізнес-кафе, банкетні зали, сервіс у номерах. Натомість у конференц-готелях повинен бути представлений набір приміщень громадського призначення, таких як зали для проведення конгресів з апаратурою для перекладу, зали для секційних засідань, прийомів, виставкові зали і таке інше.

До готелів, які відповідають подібним вимогам, належать "Дніпро", "Президент-готель "Київський", "Прем'єр Палац", "Русь", "Україна". Пропонує умови для проведення невеликих семінарів "Братислава". Ділових людей приймають відомчі готелі, такі як "Салют", "Національний", "Київ" тощо. Згідно даних аналізу розміщення готелів на території Києва (див. схему 1) виявлено, що тільки 10 % з них розташовано в центрі (для Москви цей показник становить 34 %). Загалом попит на готелі такого типу задовольняється приблизно на 20 %. Зважаючи на активізацію проведення в місті різного типу міжнародних виставок і ярмарків, а також нарад, зустрічей, саммітів і конгресів за участю іноземних представників, доцільно створити в місті не менше 4 конгресно-готельних, центрів, а також низку невеликих готелів з сучасним рівнем сервісу на рівні 3 зірки при експоцентрах, таких як Національний виставковий центр в районі Голосієво, Міжнародний виставковий центр на Броварському проспекті, КиївЕкспоПлаза на Нивках та ін.

Перспективним напрямом вирішення питання створення бази прийому ділових туристів у м. Києві може стати створення готельно-офісних центрів, яке на тепер здійснюється вкрай незадовільними темпами. Подібні центри можна не тільки будувати, але й реконструювати з уже існуючих будинків, в тому числі в центрі міста. Але цей процес гальмується з причин фінансового характеру і потребує додаткових інвестицій.

Для ділових людей, комерсантів, сімейних туристів, що прибувають на тривалий строк, призначені також готелі-апартаменти (апартотелі або Residental Hotel), що використовуються як тимчасове житло. Номери в таких готелях аналогічні мебльованим кімнатам, як правило - з кухнею. У більшості таких готелів є невеликий ресторан або кафе. Гостям пропонується мінімальний сервіс - заміна постільної білизни, прибирання кімнат, деякі побутові послуги. Для внутрішніх туристів роль таких апартотелів часто відіграють відомчі готелі при підприємствах і установах, для іноземців в Києві ця проблема практично невирішена.

Проблему прийому і обслуговування в столиці як ділових людей, так і туристів-індивідуалів з-за кордону, які прибувають з екскурсійною, приватною метою або з метою навчання (зокрема - мовні курси) може вирішити створення у місті мережі готелів типу Bed and Dreakfast. На відміну від ділових готелів високих категорій та конгрес-готелів такі підприємства не потребують високих капіталовкладень при створенні і швидко скуповуються. Це невеликі приватні готелі, що пропонують клієнтам ночівлю та сніданок за помірними цінами, іноді - обмежений комплекс додаткових послуг. Подібне призначення мають також невеликі приватні підприємства домашнього сервісу з невеликим асортиментом послуг - пансіони. Пансіони більш характерні для рекреаційних місцевостей, але їх доцільно створювати також і у великих містах, зокрема, у Києві, як у центральній частині міста, так і в його околицях.

Великим попитом серед іноземців користуються подорожі з пізнавальною метою.

Більшість туристів з Росії та Білорусі приїздять до Києва з екскурсійною метою у складі туристичних груп. Як правило, вони подорожують власними автобусами. Для їх розміщення використовуються найчастіше відомчі готелі на околицях міста. Вони недорогі за ціною і, як правило, некатегоризовані. Але вже тепер таких готелів не вистачає. Для задоволення потреб у засобах розміщення для вказаної категорії туристів доцільно використовувати гуртожитки або 1 -2-зіркові готелі з обмеженим сервісом та наявністю підприємства харчування. При таких готелях необхідно мати обладнані паркинги для розміщення гостьового транспорту. Оскільки найчастіше вони не мають та позбавлені можливостей для їхнього обладнання, доцільно розробити схеми розташування платних паркингів поблизу місць, де розміщуються туристи.

Значну частку туристів, що прибувають до Києва, складають молодь і діти. Більшістьз них приїздять сюди з пізнавально-розважальною метою або з метою навчання табл.2.13.

Таблиця 2.13 Розподіл туристів за віком та цілями відвідування, осіб

	2014 р.
1	2
Всього туристів	746899
Вікові категорії:
Діти: до 14 років включно	76011
у т. ч. іноземних туристів	6133
Підлітки: 15-17 років включно	25344
у т. ч. іноземних туристів	2820
Молодь: 18-28 років включно	94970
у т. ч. іноземних туристів	11185
Цілі відвідування
Діти: до 14 років включно
навчання	2607
дозвілля, відпочинок	61437
лікування	4461
спортивно-оздоровчий туризм	4992
інші	2514
у т. ч. іноземних туристів
Навчання дозвілля, відпочинок лікування спортивно-оздоровчий туризм інші	213 - - - -
Підлітки: 15-17 років включно
Навчання	828
дозвілля, відпочинок	19907
Лікування	982
спортивно-оздоровчий туризм	1284
Інші	2343
у т. ч. іноземних туристів
Навчання	121
дозвілля, відпочинок	1344
Лікування	20
спортивно-оздоровчий туризм	-
Інші	-

Розвиток дитячого та молодіжного туризму для м. Києва є дуже перспективним і визначається як пріоритетний у колі завдань, накреслених Програмою розвитку туризму в столиці до 2015 р. На жаль, Проблема створення відповідних засобів розміщення для цієї категорії туристів залишається однією з невирішених. Для молоді оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми була б розбудова в місті мережі хостелів - молодіжних готелів типу гуртожитків з невисоким, але сучасним рівнем сервісу та з умовами для організації активного відіючинку і спілкування. На тепер у м. Києві обладнані три хостела міжнародного класу: хостел "Дозвілля" на 264 місця виключно для розміщення молодіжних туристичних груп (розташований у передмісті Конча Заспа ) і два хостели в Києві: хостел-апартамент "Ярослав" на10 місць на Подолі і хостел "Київ" на 150 місць на вулиці Артема з блочною системою номерів і зручностями в блоці. Але цієї бази явно недостатньо. Розбудова молодіжних хостелів в Україні та в Києві підтримується державою, для чого було розроблено і затверджено Кабінетом Міністрів | пищальну програму, і знаходиться в колі уваги Всеукраїнської Молодіжної хостел асоціації.

Для розміщення дітей і підлітків, крім готелів типу гуртожитків та костелів, особливо влітку доцільно було б використовувати існуючуматеріальну базу таборів відпочинку, яку попередньо слід модернізувати у відповідності до сучасних стандартів.

Усфері рекреації до засобів розміщення належать санаторно-курортні заклади.

Санаторно-курортна служба міста являє собою розвинену меражу санаторно-оздоровчих закладів різного типу та рівня. Сприятливі природні умови м. Києва зумовили формування та розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення - Пуща-Водиця та Конча-Заспа - та двох курортів місцевого значення – Ворзель та Ірпінь.

Мережа санаторно-курортних (оздоровчих) закладів м. Києва на 01.01.2015 р. представлена 54 об'єктами, що становить 1,7% відзагального показника по Україні табл. 2.14. В основному це пансіонати, бази відпочинку (20 або 37,0% від загальної кількості), санаторії (18або 30%), санаторії-профілакторії (11 або 20,4%), бальнеолікарні та оздоровчі комплекси (5 або 9,3%).

Таблиця 2.14

Таблиця 2.14 Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади м. Києва на 01.01.2015

Тип закладів	Показники	У % по Україні
1	2	3
Заклади тривалого перебування Кількість закладів, од Кількість місць у них, од Кількість відпочиваючих, осіб	54 10083 67417	1,7 7,0 2,2
У т. ч.
Санаторії Кількість закладів, од. з них дитячі Кількість місць у них, од. з них дитячих Кількість відпочиваючих, осіб з них дитячих	18 9 4687 1850 29889 11906	3,8 5,0 5,0 7,0 2,4 4,5
Санаторії – профілакторії Кількість закладів, од Кількість місць у них, од Кількість відпочиваючих, осіб	11 1162 16241	3,4 4,8 5,9
Бальнеолікарні Кількість закладів, од Кількість місць у них, од Кількість відпочиваючих, осіб	2 75 775	22,2 33,3 3,9
Пансіонати, бази відпочинку Кількість закладів, од Кількість місць у них, од Кількість відпочиваючих, осіб	20 5929 13599	0,9 48,3 1,0
Оздоровчі комплекси Кількість закладів, од Кількість місць у них, од Кількість відпочиваючих, осіб	3 1180 1763	… … …

З метою залучення іноземних туристів до Києва на відпочинок і лікування слід обновити матеріальну базу санаторно-курортних та лікувальних закладів, підтягнути до існуючих міжнародних стандартів, запровадити сучасний рівень сервісу та належним чином організувати пропозицію послуг вітчизняної медицини та курортної справи на міжнародному ринку.

У зонах масового відпочинку, рекреаційних та паркових зонах У районах дніпровських заток і островів слід продумати розміщення невеликих готелів на воді, туристичних баз (туристичних містечок) тощо.

Заданими Всесвітньої туристичної організації, 75% туристів у світі здійснюють закордонні подорожі на автомобілях. Бурхливий розвиток автотуризму викликав появу і поширення в світі таких видів підприємств розміщення, як мотелі і кемпінги.

Мотелі - стаціонарні постійно діючі підприємства для розміщення та обслуговування автотуристів. Розташовані на великих магістралях, перед в'їздом до міста, біля транспортних розв'язок. До комплексу мотелю іноді входить готельна споруда з рестораном і приміщеннями громадського призначення. Але власне мотель - це ряд невеликих за розміром 1-2-поверхових будиночків, розрахованих на 2-4 особи з майданчиком для парковки автомашини біля кожного або гаражем на першому поверсі. Мотель забезпечує комплексне обслуговування гостей, а також усі послуги, пов'язані з доглядом за автомобілем.

Кемпінги ( англ. "сатр" - табір) - розташовуються біля шляхів тау мальовничих місцевостях. Це підприємство сезонного типу, що складається з літніх будиночків або наметів, біля яких передбачене місце для автомобіля або облаштовано паркинг, що охороняється. Кемпінг -підприємство туристичного самообслуговування, тому в ньому передбачаються кухні та пральні самообслуговування. Для догляду за машинами споруджуються естакади для їх технічного огляду і ремонту власниками, відводяться спеціальні місця для миття машин. Кемпінги належать до підприємств, які не потребують великих капіталовкладень і швидко скуповуються, незважаючи на низькі ціни в них.

Потреба столиці у закладах розміщення для автотуристів задовольняється далеко не повністю табл.2.15.

Таблиця 2.15

Таблиця 2.15 Розрахунок потреби у закладах розміщення для автотуристів на 01.01.2015 р.

Назва	Показники потреби		Існуючий стан, тис. місць	Відхилення, (+, -)
	норматив на 1000 мешканців, місць	загальна потреба, тис місць		абсолютне, тис. місць	відносне, %
Мотелі, кемпінги	0,7*	1,818	0.240	-1.578	-86,8
Трейлерні стоянки	0,1*	0,260	-	-	-

Бурхливий розвиток сільського зеленого та агротуризму викликав до життя такі типи підприємств розміщення як агроготелі. Це невеликі приватні одно-двоповерхові готелі в сільській місцевості або в приміській поленій зоні, поміркованого комфорту, але з усім необхідним оснащенням, з обладнанням з натуральних матеріалів. Разом з відповідним чином обладнаними сільськими садибами вони приймають на відпочинок мешканців великих міст - як внутрішніх, так і іноземних і туристів. У готельному господарстві Києва цей тип розміщення практично відсутній, а питання просування на туристичному ринку пропозиції розміщення у сільських будиночках області - недостатньо вирішене. В оновному для просування цього турпродукту використовуються спеціалізовані ярмарки та видання типу Каталогу, випущеного Спілкою сільського зеленого туризму України, або їх же періодичного видання "Туризм сільський зелений", на жаль, малодоступних для широких кіл потенційних споживачів. Назріло питання створення відповідних комерційних структур, які б займалися питаннями просування та продажу тої о продукту, зокрема - туристам із-за кордону.

Будівництво агроготелів поблизу Києва можна було б вирішити в етнографічному стилі за типом туристичного містечка, що надало б їм Додаткової привабливості для іноземних гостей. На базі такого агромістечка можна було б організовувати розважальну програму для гостей: кінні прогулянки або зимові катання на санях, заняття народними ремеслами тощо.

Проблеми ринкової пропозиції продукту стримують також розвиток і п даного "дачного туризму", що отримав поширення за кордоном. І (н оренда приватних дач та літніх будиночків для відпочинку туристів, переважно - внутрішніх, меншою мірою - закордонних.

Існуючі біля Києва бази відпочинку з літніми будиночками на умовах самобслуговування належать переважно київським підприємствам та установам, обслуговують корпоративний контингент і проблеми не вирішують. Використанню приватних дач для туристичного відпочинку заважає заборона використання дачних садиб з комерційною метою, закріплена в нашому законодавстві ще з радянських часів.

Великою мірою стимулювання туристичного потоку до Києва з-за кордону залежить від цінової політики столичних готелів. Готелі Києва пропонують в цілому високий рівень цін, який не завжди відповідає якості пропонованих послуг.

Надання послуг харчування забезпечують підприємства ресторанного господарства міста табл.2.16, 2.17.

Таблиця 2.16Характеристика ресторанного господарства м. Києва за 2011-2014 рр.

Показники	Роки					2014 р. у % до 2011 р.
	2011	2012	2013	2014
1	2	3	4	5	6
Кількість об'єктів РГ (всього), од. Ут.ч. загальнодоступної мережі закритої мережі	1288 829  459	1309 877  432	1323 933 390	1337 961  376	103,8 115,9 81,9
Частка закритої мережі РГ, %	35,65	32,98	29,46	28,15	79,0
Кількість місць у мережі РГ, тис.	107,4	111,5	102,1	115,3	107,4
Середня кількість місць на один об'єкт РГ, од.	83,4	85,2	77,2	86,2	103,4
Забезпеченість населення на 10000 осіб, од.: - об'єктами ресторанного господарства - місцями	5 407	5 428	5 389	5 437	100,0 107,4
Мережа РГ за формами власності, од. об'єктів: - державна - комунальна - приватна - колективна - міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	239 332 61 635 21	225 303 81 679 21	225 337 86 644 31	233 317 102 655 30	97,5 95,5 ' 167,2 103,1 142,9
Структура мережі РГ за формами власності, %: - державна - комунальна - приватна - колективна - міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	18,6 25,8 4,7 49,3 1,6	17,2 23,1 6,2 51,9 1,6	17,0 25,5 6,5 48,7 2,3	17,4 23,7 7,7 49,0 2,2	93,5 91,9 163,8 99,4 137,5
Кількість посадочних місць у мережі РГ за формами власності, тис: Державна комунальна приватна колективна міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	15,3 53,1 2,5 34,4 2,1	15,1 51,6 3,2 39,5 2,1	13,2 44,4 3,5 38,2 2,8	14,0 50,0 5,1 43,4 2,8	91,5 94,2 204,0 126,2 133,3
Продовження табл. 2.16
1	2	3	4	5	6
Структура посадочних місць у мережі РГ за формами власності, %: державна комунальна приватна колективна міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	14,2 49,5 2,3 32,0 2,0	13,5 46,3 2,9 35,4 1,9	12,9 43,5 3,4 37,5 2,7	12,1 43,4 4,4 37,6 2,5	85,2 87,7 191,3 117,5 125,0

Таблиця 2.17 Аналіз підприємств ресторанного господарства м. Києва за видами економічної діяльності за 2010-2014 рр.

Об'єкти РГ	Роки						2014 у % до 2010 р.
	2010	2011	2012	2013	2014
Всього, од. Ресторани Кафе Бари Їдальні і постачання їжі	276 48 165 16 47	279 42 158 13 66	293 47 168 16 62	309 61 175 15 58	320 58 181 20 61	115,9 120,8 109,7 125,0 129,8
У відсотках до підсумку Ресторани Кафе Бари Їдальні і постачання їжі	100,0 17,4 59,8 5,8 17,0	100,0 15,1 56,6 4,7 23,6	100,0 16,0 57,3 5,5 21,2	100,0 19,7 56,6 4,9 18,8	100,0 18,1 56,6 6,3 19,0	- 104,0 94,6 108,6 11,8

Таблиця 2.18 Мережа підприємств ресторанного господарства по районах м. Києва

Місто (райони міста)	(кількість об'єктів ресторанного господарства, одиниць					Кількість місць у мережі ресторанного господарства, тисяч
	2012	2013	2014	2014 р. У % до 2012 р.	2012		2013	2014	2014 р. у % до 2012 р.
м. Київ	1309	1323	1337	102,1	111,5		102,1	115,3	103,4
1	2	3	4	5	6		7	8	9
Райони
Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський	62 116 98 151 77	91 121 90 137 66	95 124 96 148 65	153,2 106,9 98,0 98,0 84,4	4,6 12,0 12,6 10,6 8,8		5,8 11,1 12,0 10,4 3,3	6,7 12,3 12,7 14,4 9,3	145,7 102,5 100,8 135,8 105,7
Продовження табл. 2.18
1	2	3	4	5	6		7	8	9
Печерський Подільський Святошинський Солом'янський Шевченківський	207 90 155 173 178	149 91 133 188 252	165 85 117 162 278	79,7 94,4 75,5 93,6 156,2	16,0 8,6 14,9 12,1 11,3		13,6 8,5 12,4 11,6 13,2	14,1 8,5 12,6 9,7 15,0	88,1 98,8 84,6 80,2 132,7

За даними таблиці 2.18 видно, що підприємства ресторанного господарства нерівномірно розміщені по території м. Києва. Зокрема, найменша їх кількість в Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському районах.

У туристичному обслуговуванні вирізняють два типи харчування: звичайне і так зване "розважальне" (пов'язане з організацією дозвілля гостей). Перший тип харчування для іноземних туристів найчастіше організовується при готелях, в яких вони проживають. Готелі Києва станом на 1 січня 2004 р. мають 31 ресторан і 47 кафе та барів, які використовуються для організації харчування туристів. Організація харчування туристів у готелях можлива за планами ВВ (ліжко + сніданок), НВ (напівпансіон - сніданок + обід або вечеря) та РВ (повний пансіон, тобто триразове харчування). Але найчастіше гостям готелю пропонується тільки сніданок, який включено до вартості проживання. А інші види харчування організуються в підприємствах міста, розташованих поблизу місць проведення програмних заходів.

Другий тип - "розважальне" харчування передбачає відвідання ресторанів з програмою, вар'єте, дансинг-барів, організацію дегустацій (національних кухонь, певного виду страв або напоїв), пікніків, різного роду банкетів та прийомів тощо.

Серед закладів ресторанного господарства міста найчастіше використовують для організації харчування іноземних туристівресторани повносервісні (з широким асортиментом страв і напоїв, в якому споживачі обслуговуються офіціантами за столиками). Але в залежності від контингенту туристів це можуть бути також ресторани швиддкого обслуговування (фаст-фуди), кафетерії, бістро, закусочні, кафе-кав'ярні та спеціалізовані кафе (кулішна, дерунна, варенична, піццерія тощо). Для самостійного харчування туристів зручно використовувати також фуд корти (комплекси закладів швидкого обслуговування з різноманітною спеціалізацією, що мають загальну торговельну залу). Сьогодні столиця має приблизно 10 підприємств даного типу, що розташовані у торгівельно-розважальних центрах.

Практика прийому туристичних груп у Києві показує, що нині найбільшим попитом користуються ресторани швидкого обслуговування І кафе з помірним рівнем цін та різноманітною кухнею, з обов'язковою Наявністю страв української кухні, типу "Домашня кухня", "Пузата Хата", " Здоровенькі були", "Два Гуся" тощо.

Протягом останніх років спостерігається тенденція стрімкого розвитку підприємств швидкого обслуговування, але на організований і кафе у цій сфері нині припадає незначна частка ринку. Ознакою того, що цей ринок знаходиться на початковому етапі свого розвитку, є те, що з 1337 місць у м. Києві, де можна поїсти, лише 60-80 - це сучасні ресторани швидкого обслуговування.

Сучасні просторі кафетерії - це ще один сегмент місцевого бізнесу у сфері швидкого харчування. Крім відповідного оформлення, високої якості їжі та приємного обслуговування нові ресторани швидкого обслуговування з довгими прилавками для страв пропонують меню, до складу якого входить понад 150 страв. Перспективи зростання цього бізнесу залежать від наявності вільних приміщень, оскільки для таких ресторанів потрібна площа до 500 кв.м. У цьому випадку необхідно відмовитись від сприятливого місцерозташування.

Таблиця 2.19 Класифікація підприємств м. Києва швидкого харчування за типом та їжею, що пропонується

Тип їжі, що пропонується		Формат продажу
	Традиційні ресторани швидкого обслуговування	Ресторани самообслуговування з довгими прилавками для страв	Quick & Сasuakl
	McDonald’s
Сендвічи	МакСмак, Містер Снек
Піца	МакСмак, Pepperoni Pizza, Pizza Grand		Лола Піца, Пан Піца, Раtio Pizza, Рzza UNO, Піца Челентано, Везувіо Піца
Українська кухня	Швидко, Три товстуни, Українське Бістро	Домашня кухня, Матусина Хата, Пузата Хата, Тралі-Валі, Жили-Були	Два Гуся
Інша національна/змішана	Lisa, Shelter	Китайська кухня
Інша*	Baskin-Robbins Смачна Картопля, МакСмак, Ростик'с		Картопляна Хата

Ресторани, що спеціалізуються на одній етнічній кухні, почали вносити в меню традиційні страви іншої. Так, ресторан "Егоїст", який позиціонує себе як французький, пропонує страви української кухні, а підприємство "Тарас", проаналізувавши попит, включило до меню крім українських європейські страви.

Кухні, представлені у ресторанах міста в 2014 р., розглядаються, на рис.2.4.

Рисунок 2.4. Кухні ресторанів м.Києва

Серед іноземних туристів особливою популярністю користуються ресторани екзотичних кухонь та ресторани української кухні.

Хоча у Києві присутній цілий спектр закладів з українською кухнею і цінами за страву від 5 гривень ("Швидко", "Пузата хата" та ін.) до 100 І більше ("Хуторець", "Диканька"), але найбільш популярні серед Іноземних гостей ресторани з середнім рівнем цін, де витримується і співідношення ціни та якості ("Царське село", "Козак Мамай" та ін.).

Велику роль у розвитку іноземного туризму в Києві відіграє його транспортне забезпечення.

Київ є важливим транспортним вузлом України, який включає:

• залізничний вузол, утворений п'ятьма радіальними підходами та внутрішнім кільцем. У ньому розташовані станції Київ-Пасажирський та Київ-Південний, сортувальна станція Дарниця, 26 станцій та зупинних пунктів;

• автодорожній вузол складають 12 радіальних автодорожніх підходів, у тому числі 7 - державного значення;

• обслуговування міжміських автобусних пасажирських перевезень сконцентровано на Центральному автовокзалі та 6 автостанціях;

• авіавузол, до складу якого входять аеропорти міжнародного значення «Бориспіль» і «Київ», а також аеропорт «Гостомель», який спеціалізується на вантажних перевезеннях;

• воднотранспортний вузол з вантажним річковим портом та річковим вокзалом.

Для прийому й обслуговування іноземних гостей найбільше значення має розвиток автотранспорту. Автотранспорт використовується для організації зустрічі-проводів туристів в аеропорту (на залізничному вокзалі), внутрішньоміського трансферу (до театрів, музеїв ) та на екскурсійну програму. На тепер все це робиться силами турисничних фірм, що працюють на прийом інтуристів і організують транспортне обслуговування гостей через укладання договорів з автотранспортними підприємствами міста або з приватними власниками автотранспорту. Зважаючи назростаючі обсяги туристичних потоків з-за кордону до столиці України, можна стверджувати, що існуючих потужностей автотранспортних підприємств не вистачає для повного та якісного забезпечення попиту. Це стосується не тільки кількості одиниць автотранспорту, зокрема, автобусів, необхідних для обслуговування груп туристів, але і його якісних параметрів. Так, для екскурсійної програми не вистачає автобусів відповідного типу, які могли б забезпечувати гарний огляд об'єктів.

З метою розширення можливостей організації екскурсійної програми, зокрема для гостей міста, що не користуються послугами туристичних фірм і мають бажання самостійно ознайомитися з видатними місцями столиці, слід продумати організацію спеціальних туристичних маршрутів центральною історичною частиною міста з використанням екологічно безпечних видів транспорту на зразок малогабаритних електромобілів, що використовуються, наприклад, у Будапешті для транспортування туристів до Будайської частини, закритої для інших видів транспорту. З цією ж метою можна було б організувати спеціальні чартерні автобусні перевезення з центральної частини міста до найбільш визначних пам'яток, заміських об'єктів, музеїв.

Для організації ознайомлення бажаючих з історичними та культурними пам'ятками міста можна запропонувати використання сучасних видів внутрішньоміського транспорту, наприклад, монорельсової дороги, якою можна було б зв'язати основні місця розташування пам'яток. Така траса, наприклад, на схилах Дніпра може стати не тільки транспортним засобом, який зв'яже Печерську Лавру та райони Старого Подолу, але й сама по собі виступить як атракціон для туристів.

У перспективі планується будівництво канатної дороги, яка з'єднає правий берег Києва з рекреаційними пляжними зонами на Дніпрі.

Недостатньо розвинена в місті також система автопрокату,, зокрема - автомобілів без послуг водія. Оренда автомобілів для цілей туризму набула великого поширення у США та Західній Європі. Так, у Великобританії туристи складають понад 60% клієнтів фірм прокату, у Франції - близько ЗО %. Третина американців, які відвідують Західну Європу, користуються автомобілями, взятими в оренду в місці перебування. На ринку автопрокату світу лідирують такі великі компанії, як американські "Авис рент а кар Інк", "Херц корпорейшн", та ін. Відомі два основних типи функціонування великих мереж автопрокату: корпоративний та ліцензійний. Великі фірми функціонують як корпорації, ліцензійні компанії отримують автомобілі на умовах лізингу у великих корпорацій. Все це не виключає існування окремих невеликих приватних фірм автопрокату.

Зі збільшенням турпотоку до Києва підвищується також попит на річкові прогулянки в літній сезон та короткотермінові круїзи по Дніпру. На тепер цей попит задовольняється не повністю через недостатню кількість відповідно обладнаних суден. Кількість таких суден необхідно збільшити.

Потреби рекреаційної діяльності людини у подорожі не можна задовольнити тільки наданням їй найпростішого пакета основних послуг, що включає розміщення, харчування та перевезення. Подорожуючи, людина переслідує якусь мету (бізнес, пізнання, відпочинок, лікування тощо). В залежності від мети подорожі людина прагне отримати відповідні умови для її досягнення в місці перебування. Найбільш перспективними видами туризму, що мають необхідні ресурси для розвитку в місті Києві, згідно програмних документів міської влади, діловий, навчальний, релігійний, культурно-пізнавальний, етнографічний та етнічний, подієвий. Але цей список можна значно розширити, беручи до уваги великі перспективи, які мають в світі такі види туризму, як пригодницький, екстремальний, екологічний, культурно-розважальний та деякі інші, та умови й можливості міста, необхідні для їх розвитку.

Екскурсійно-інформаційні: екскурсії, різноманітні за тематикою, засобами пересування та місцем проведення. Це оглядові і тематичні екскурсії; пішохідні, автобусні, на пароплаві, трамваї, тролейбусі; екскурсії по місту, заміські, музейні, виробничі. Тепер в місті існує низка спеціалізованих екскурсійних установ, які надають екскурсійні послуги. Це " Київське бюро подорожей та екскурсій, фірми "Кліо", "Кобзар" та ін. Але в основному екскурсії пропонуються екскурсійними установами українською та російською мовами, кількість екскурсійних тем поки що достатньо обмежена. Екскурсії іноземними мовами пропонують туристичні фірми, які мають штатних гідів-перекладачів, але перелік таких фірм теж обмежений. Туристичні фірми в основному звертаються до послуг приватних екскурсоводів, які отримали досвід роботи ще за радянських часів. Як правило, такі екскурсоводи та гіди-перекладачі є висококласними спеціалістами, але й людьми старшого віку. Молодих спеціалістів, зокрема високого класу, помітно бракує.

Серед екскурсій, що виділяються за засобами пересування, переважають пішохідні та автобусні. Не практикуються зараз екскурсії з борта теплохода, яких замінили звичайні теплохідні прогулянки, екскурсії по метро, хоча попит на такі екскурсії зростає. Цікавою новинкою могли б стати екскурсії на гелікоптері "Місто з висоти пташиного польоту", можливості для проведення яких вже реально існують.

Культурно-видовищні заходи представлені відвіданням концертів, театрів, фестивалів мистецтв, фольклорних програм, музичних конкурсів тощо. Для іноземців найбільший інтерес можуть становити саме фольклорні програми, а також - музичні конкурси і фестивалі, концерти сучасної української естради.

Найвідомішими з київських конкурсів і фестивалів є:

- Перший український міжнародний фестиваль академічної музики „Київ музик фест" (1990);

- Міжнародний фестиваль „Київські літні музичні вечори" (відбувається на відкритих майданчиках київських центральних парків). Тут представлена музика різних жанрів: духова, академічна, джазова;

- Міжнародний конкурс молодих піаністів ім. В. Горовіца;

- Фестиваль „Міжнародний форум музики молодих". Представлена академічна, авангардна музика;

- Міжнародний музичний фестиваль „Україна і світ бароко" (камерна музика);

- Київська частина фестивалю „Стравинський і Україна" (Київ-Луцьк-Устілуг);

- Фестиваль Київської організації СКУ „Музичні прем'єри сезону" (фактично міжнародний фестиваль);

- Міжнародний фестиваль балету „Бенуа де ля дане" і „Серж Лифарь де ля дане";

- Міжнародний фестиваль танцю „Діти і зірки балету";

- Фестиваль анімаційного кіно „Крок";

- Міжнародний кінофестиваль „Молодість";

- Міжнародний театральний фестиваль „Сузір'я";

- Міжнародний театральний фестиваль імені Марії Заньковецької.

Список можна продовжувати. Але деякі мистецькі заходи міськогозначення теж мають рівень професійності, не нижчий за міжнародні.

Мережа розважальних, видовищних та рекреаційних закладів м. Києва дозволяє створювати різноманітні комплексні культурно- розваажальні програми для іноземних туристів. У Києві функціонує 68 музеїв, 55 галерей, 30 кінотеатрів, 38 театрів, 127 клубів, 45 казино, 19 концертних і музичних організації, цирк та ін. Але кількість культурно-видовищних та культурно-розважальних заходів теж не є достатньою і використовуються вони для організації програм іноземних туристів у і Києві незадовільно. Вирішити цю проблему можна було б через створення культурних центрів на зразок таких, що колись входили у практику "Інтуриста". На базі такого центру можна було б організовувати цікаві вистави та концерти, переглянути які мали б можливість іноземні гості по лінії всіх зацікавлених фірм, так само як і неорганізовані туристи через придбання квитків, нереалізованих на замовлення фірм. Одним з таких центрів мав стати шоу-парк "Золоті порота тисячоліть" на Оболоні, але його репертуар представляє одне шоу на сезон, що періодично повторюється, а в перерві між спектаклями спеціальний майданчик стоїть порожній. Лише за умови постійного завантаження шоу-парк міг би себе окупити.

Серед розважальних заходів для іноземних туристів найбільший інтеерес становлять тематичні та розважальні парки (аквапарки), а також участь у різноманітних святах та подіях. Найбільш відомі події та свята можуть бути основною метою відвідання, а безпосередня участь у них є основою так званого "подієвого" туризму.

Увагу іноземних туристів привертають свята, які вже традиційно святкуються в місті: державні, календарні, Дні міста тощо, але в програмах перебування туристів використовуються також свята, що є суто туристичними атракціями. Прикладами таких свят можуть бути тематичні свята, які організовуються в Києві на базі Музею народної архітектури та побуту, Національного виставкового центру, парку «Гідропарк» та ін.: Масниця, Веснянки, Дні дитячої творчості, вишивальниці, гончара, коваля, ярмарки, «Осінь весільна», «Українське село запрошує» та ін. Перелік таких свят можна збільшувати, але передусім вони потребують належної реклами та включення до туристичних програм.

Київ відстає від провідних європейських столиць за кількістю і якістю вулично-площових святковостей, таких як карнавали, паради тощо. До Європейської асоціації карнавалів входять міста і країни не лише Європи, а й інших континентів. Більшість східноєвропейських столиць давно є членами цієї організації (Москва і Росія - з 1992 р.). Лише Київ не має підстав бути членом цієї організації. А між тим у нас є культурне підґрунтя для створення оригінальних карнавалів. Це, перш за все, наш фольклор. Його носіями є сотні народних колективів, репертуар яких дозволяє влаштовувати масові вуличні гуляння з ірадиційними обрядами, ритуалами і святковими дійствами.

На чудовий карнавал могло б перетворитись свято Івана Купала (Оболонь, Гідропарк) чи Різдво (Маланка, Василь).

Свято Масниці теж може зацікавити іноземних гостей. Основними центрами його святкування є Міжнародний виставковий центр, Музей народної архітектури та побуту України, Гідропарк.

На жаль, тематичні та розважальні парки в Києві існують тільки на рівні проектів, що не дістали втілення, а аквапарки представлені окремими атракціонами на воді. Існуючий в районі станції метро «Лісова» Луна-парк не надає широких можливостей сімейного відпочинку розрахований, в основному, на дитячий контингент.

Оптимальним для Києва був би комплекс з 2-3-х літніх аквапарків з повним комплексом доріжок, труб, гірок, тунелів, басейнів, джакузі, водоспадів, гейзерів тощо. Оскільки купальний сезон в Києві швидкоплинний (3 місяці), то зведення великого критого аквапарку (на кшталт Краківського) було б цілком доцільним.

Поблизу Києва бажано мати великий тематичний парк розваг (наприклад, „Козак-ленд" чи „Казковий світ"). Практика роботи подібних парків Європи доводить їх економічну ефективність (при умові вправного менеджменту).

Доцільним було б створення парку (вакаційної зони) „Україна в мініатюрі", де були б зібрані усі найцінніші пам'ятки архітектури і культури України в зменшеному розмірі. У програмі розвитку туризму в м. Києві до 2015 р. заплановано створення подібного парку „Україна рукотворна", але задум все ще залишається невтіленим.

Недостатньо використовуються і можливості київських музеїв. У туристичних програмах представлені в основному Софійський музей, Києво-Печерська лавра, Музей народної архітектури та побуту, Андріївська церква, рідше - образотворчі музеї. З меморіальних музеїв найбільш відвідуваним є музей М. Булгакова. Всі інші музеї знаходять мало застосування в практиці прийому іноземних туристів у Києві, що зокрема пояснюється їх поганою рекламою та популяризацією серед гостей міста. Дуже мало використовуються також і можливості виставок, зокрема - приватних колекцій, які могли б викликати значний інтерес у туристів.

У місті бракує належної матеріальної бази для організації спортивно-оздоровчих заходів, які можна було б включати до туристичних програм. Це стосується розбудови відкритих для туристичного використання оздоровчих центрів, центрів відпочинку на воді, басейнів, саун, фітнесцентрів тощо.

У місті відсутні кадри аніматорів - спеціалістів з організації дозвілля, масових дозвіллєвих заходів, що для зарубіжних країн вже є звичайною туристичною практикою