Порядок виконання роботи

1. Вивчити вільноживучі азотфіксатори.

Для виділення з ґрунту азотобактера використовують агарове безазотисте середовище Ешбі. Його розплавляють і розливають у стерильні чашки Петрі. Коли середовище застигне, на його поверхні розкладають 50 грудочок ґрунту. Чашки ставлять у термостат при 28°С. Через 5–7 днів спостерігають утворення навколо грудочок ґрунту бурі плями слизистих колоній Azotobacter chroococcum. Підраховують процент оброслих грудочок. З колоній готують мазки, фарбують фуксином 2 хвилини і мікроскопують з імерсією. Замальовують клітини азотобактера в зошит.

2. Вивчити симбіотичні азотфіксатори.

Відібрати свіжий корінь бобової рослини з добре розвиненими бульбочками, промити у воді і відрізати від нього найбільші бульбочки. Для знищення поверхневої мікрофлори, їх стерилізують 5 хвилин у 96 %-му етиловому спирті, а потім відмивають 5-кратно стерильною водою (переносять бульбочки послідовно в 5 пробірок із стерильною водою). Стерилізовану бульбочку кладуть у стерильну чашку Петрі, роздавлюють на шматочки профламбованим пінцетом або скальпелем, додають кілька крапель стерильної води. Готують фіксований препарат, фарбують фуксином 2 хвилини, мікроскопують з імерсією. Замальовують клітини бульбочкових бактерій в зошит.

Вивчаючи бульбочкові бактерії звернути увагу на те, що вони розповсюджуються у вигляді інфікованих плиток – колоній клітин бактерій, які розмножилися. В зрілій бульбочковій тканині бактеріальні клітини перетворюються в бактероїди, які мають грушоподібну гіллясту форму. Треба пам’ятати, що форма та розмір бульбочок різних бобових рослин неоднакові, а руйнування бульбочок супроводжується деградацією елементів рослинної клітини і лізисом частини бактероїдів. Останні бактероїди утворюють маленькі кулясті клітини – своєрідні артроспори, які виконують функцію розмноження.

Вивчення бульбочок бобових рослин вивчають на зрізах, які роблять гострою ботанічною бритвою або готують на мікротомі. Тонкий зріз, поздовжній або поперечний поміщають на предметне скельце і розглядають в роздавленій краплі при різних збільшеннях.

В сухій системі проглядають структуру бульбочок, знаходять бактерійну тканину, а потім при достатній тонкості зрізу препарат досліджують з імерсійною системою, при цьому добре проглядається бактероїдна зона бульбочок.

Для знайомства з формами різних видів бульбочкових бактерій готують фіксовані і зафарбовані препарати з бактероїдної тканини бульбочок різних бобових культур. Якщо бульбочки достатньо великі, їх розрізають бритвою на 2 частини і поверхню зрізу багатократно проколюють стерильною голкою, викликаючи механічне пошкодження клітини. Потім віджимають краплю рідини на предметне скельце і готують фіксований забарвлений препарат.

Для вивчення м’яких бульбочок (2–3 бульбочки) їх поміщають на предметне скло, добавляють краплю води, притискають зверху іншим предметним склом. Видавлений вміст розмазують по скельцю, мазок зафарблюють. Застосовують наступні фарбники: карболовий еритрозин, фуксин або генціанфіолетовий. Інтенсивне фарбування отримують при застосуванні суміші різних частин фуксину і метиленового синього, які розчинені в 1 %- ній оцтовій кислоті. В суміші барвників препарат витримують 3 хвилини. Тканина бульбочок зафарбовується в синій колір, а бактерії у червоний.

Форми і розміри бульбочкових бактерій, в тому числі і бактероїдів, із різних бобових замалювати, написати їх назву.