Тема 1.4 Швидкість та механізм хімічних реакцій

Швидкість та механізм хімічних реакцій. Гомогенні та гетерогенні реакції. Молекулярність реакції. Вплив концентрації на швидкість реакції. ЗДМ. Вплив температури на швидкість реакції.

Механізм хімічних реакцій. Прості та радикальні реакції. Ланцюгові реакції.

Елементи теорії каталізу. Принцип дії каталізаторів. Гомогенний та гетерогенний каталіз.

Тема 1.5 Розчини та теорія електролітичної дисоціації

Характеристика розчинів. Поняття про розчини, розчинник та розчинену речовину. Рідкі розчини. Значення розчинів в аналізі й переробці сировини, а також у виробництві матеріалів.

Способи визначення вмісту речовини у розчині. Молярна концентрація (молярність), молярна концентрація еквіваленту (нормальність ), моляльна концентрація (моляльність), масова частка, мольна частка. Співвідношення між молярною концентрацією еквіваленту та об’ємом реагуючих речовин.

Гідрати, кристалогідрати. Поняття про сольватацію та гідратацію, сольвати та гідрати. Шляхи утворення сольватів. Поняття про кристалогідрати. Розчинність твердих речовин, рідин, газів та її залежність від зовнішніх умов.

Теорія електролітичної дисоціації. Поняття про електроліти. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Кількісні характеристики процесу дисоціації. Ступінчасті та сумарні константи дисоціації кислот та основ. Закон розведення Оствальда. Стан сильних електролітів у розчині. Активність. Коефіцієнт активності. Дисоціація кислот, основ і солей. Зміщення рівноваги. Дія одноіменного іону. Аналітичні реакції в розчинах електролітів як реакції іонів. Іонні рівняння реакцій.

Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник (рН)кількісна характеристика реакції розчинів. Гідроксильний показник (рОН). Розрахунок рН та рОН для розчинів кислот та основ. Методи практичного визначення водневого показника (за допомогою індикаторів, за допомогою фізико-хімічних методів).

Буферні системи в аналітичній хімії. Поняття про буферні розчини. Буферна ємність. Використання буферних розчинів в аналітичній практиці. Буферність гомогенних кислотно-основних систем. Приклади приготування буферних розчинів. рН буферних розчинів.

Тема 1.6 Рівновага у розчинах солей, які піддаються гідролізу

Гідроліз солей. Особливості гідролізу солей, утворених взаємодією сильної основи та слабкої кислоти, сильної кислоти та слабкої основи, слабкої кислоти та слабкої основи. Ступінчастий гідроліз. Розрахунок константи та ступеню гідролізу, рН розчину солей, що піддаються гідролізу.

Амфоліти. Застосування амфотерності в аналітичній хімії.

Тема 1.7 Рівновага у розчинах малорозчинних сполук

Теоретичні умови осадження малорозчинних сполук. Правило добутку розчин-ності та його використання в практиці хімічного аналізу.

Умови утворення і розчинення осадів. Фактори, що впливають на розчинність осадів: сольовий ефект, присутність однойменних іонів.

Використання осадження для розділення та визначення різних сполук. Кристалічні та аморфні осади.

Тема 1.8 Рівновага у розчинах координаційних (комплексних) сполук

Загальна характеристика комплексних сполук. Будова комплексних сполук. Координаційна теорія А. Вернера. Поняття про комплекс, комплексоутворювач, ліганд, внутрішню та зовнішню координаційні сфери, координаційне число.

Класифікація та номенклатура комплексних сполук. Поняття про амоніакати, аквакомплекси, ацидокомплекси, циклічні (хелатні) комплексні сполуки. Види циклічних комплексних сполук. Утворення назв координаційних сполук.

Дисоціація та стійкість комплексів у розчинах. Константа нестійкості і константа стійкості комплексної сполуки. Ступінчасті та сумарні константи стійкості комплексів. Вплив концентрації компонентів, рН, іонної сили розчину та температури на комплексоутворення.

Застосування комплексних сполук у хімічному аналізі для виявлення, розділення, маскування різних іонів. Застосування комплексоутворення для переведення в розчин деяких малорозчинних сполук. Комплексоутворюючі розчинники.