- •1.Методи оцінки фізичної працездатності.
- •2Методи оцінки аеробної продуктивності
- •3.Методи дослідження нервової системи.
- •§ I пара - нюх;
- •4.Методи дослідження органів чуттів.
- •5.Методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
- •1.Засоби фізичної реабілітації, які застосовуються у хворих після операцій на серці
- •2.Застосування методів фізичної реабілітації у до- та післяопераційному періодах.
- •3. Застосування методів фізичної реабілітації у хворих після операцій на органах грудної порожнини.
- •4.Застосування фізіотерапії при хірургічних захворюваннях.
- •5. Захворювання органів грудної порожнини та операції, які при цих захворюваннях проводяться.
- •1.Основні принципи реабілітації хворих при гіпертонічній хворобі.
- •2.Основні принципи реабілітації після інсульта
- •3.Вади серця: причини виникнення, симптоми, ускладнення
- •4.Фізична реабілітація при вадах серця .
- •5.Лікувальна фізкультура при вроджених вадах серця.
- •1.Режим праці і відпочинку при сколіотичній хворобі.
- •2. Фізична реабілітація при дисплазії кульшового суглоба
- •3. Фізична реабілітація при вродженій клишоногості .
- •4.Фізична реабілітація при вродженій м’язовій кривошиї .
- •5. Фізична реабілітація при остеохондропатіях .
- •1. Методи фізіотерапії в реабілітації неврологічних хворих: види, лікувальна дія.
- •2. Фізична реабілітація при гострих порушеннях мозкового кровообігу в післялікарняний період
- •3. Фізична реабілітація при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
- •4. Фізична реабілітація при травмах головного мозку
- •5.Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі.
- •1.Методи реабілітації при венеричних хворобах.
- •2.Методи реабілітації при гінекологічних захворюваннях.
- •3.Методи реабілітації при ортопедичних захворюваннях.
- •4.Методи реабілітації при психічних розладах.
- •5.Методи реабілітації при хворобах лор органів
- •1. Фізіологічний вплив розминання та вібрації на організм та загальні методичні вказівки.
- •2.Фізіологічний вплив масажу на кровообіг та лімфо систему.
- •3. Фізіологічний вплив масажу на м'язову систему.
- •4. Фізіологічний вплив масажу на нервову систему.
- •5. Масаж при протезуваннi
- •1. Класифікація фізичних вправ та визначення ознак, що лежать в їх основі.
- •2. Характеристика групи методів наочного сприймання та розкриття особливостей їх застосування у фізичному вихованні.
- •3.Визначення мети та завдання етапу навчання техніці рухових дій.
1.Основні принципи реабілітації хворих при гіпертонічній хворобі.
Реабілітація хворих ГХ повинна бути строго індивідуальною і плануватися відповідно до наступних принципів:
Лікування осіб з прикордонною артеріальною гіпертензією і хворих ГХ I стадії проводиться, як правило, немедикаментозними методами (дієта без солі, лікувальна фізкультура, аутогенне тренування і ін.). Лише за відсутності ефекту призначають лікарські засоби.
У хворих I і II стадії ведуча роль в лікуванні належить систематичній медикаментозній терапії, яка повинна носити комплексний характер. Разом з тим необхідно систематично виконувати і профілактичні заходи, серед яких істотне місце займав засоби фізичної культури.
Фізичне навантаження хворих повинне відповідати стану хворого, стадії процесу і формі захворюванні.
Використовуються вправи для всіх м'язових груп, темп виконання середній, тривалість занять 25--30 мін. Хворі з I стадією проходять лікування амбулаторно, а також в профілакторіях і санаторіях. Звичайно у осіб з прикордонною АГ і у хворих ГХ I стадії використовують навантаження, при яких ЧС не повинна перевищувати 130--140 уд/хв, а АТ -- 180/100 мм рт. ст.
При гіпертонічній хворобі III стадії і після гіпертонічних кризів заняття проходять, як правило, в умовах стаціонару.
Заняття лікувальною гімнастикою проводяться в положеннях сидячи і стоячи (обмежено) для всіх м'язових груп з невеликим м'язовим зусиллям в повільному і середньому, темпі. Хворий виконує елементарні фізичні вправи переважно для суглобів верхніх і нижніх кінцівок з повною амплітудою, рекомендується застосування вправ статичного і динамічного характеру в поєднанні з диханням (2:1). Загальна тривалість занять -- до 25 хв.. Вправи повторюються 4--6 разів. Призначається масаж комірної зони, при якому проводиться глибоке погладжування, розтирання, розминка трапецієвидних м'язів. Положення пацієнта сидячи, масаж починається з волосистої частини голови, потім масажується задня частина шиї і закінчують на надпліччях. Тривалість сеансу -- 10--12 хв. Широко використовуються вправи на розслаблення м'язів.
Застосовується фізіотерапевтичне лікування (хлоридно-натрієві, вуглекислі, сульфідні, йодобромні і радонові ванни). За наявності басейну добре використовувати лікувальне плавання.
Серед інших форм кліматотерапії заслуговують уваги аеро- і геліотерапія, що роблять специфічний вплив на організм. В атмосферному повітрі курортів міститься значна кількість фітонцидів і інших летючих речовин рослинного походження, легких аероіонів, які підвищують окисляючі властивості кисню. У зв'язку з цим сон зовні приміщення знімає перезбуджування нервової системи, нормалізує функцію парасимпатичного і симпатичного її відділів. Геліотерапія приводить до вираженої зміни фізико-хімічних процесів в тканинах, прискорює кровообіг в капілярах, впливає на утворення вітамінів.
Важливу роль в нормалізації порушених функцій у хворих ГХ грає електросон, викликаючи охоронну захисну реакцію, обумовлюючи стан, аналогічний природному сну. Він сприяє пом'якшенню проявів функціональної патології (зменшує безсоння), знижує артеріальний тиск, покращує кіркову нейродинаміку і обмінні процеси.