2.Основні принципи реабілітації після інсульта

Основними принципами реабілітації є:

· Ранній початок реабілітаційних заходів.

· Систематичність і тривалість, що можливо при добре організованому поетапному побудові реабілітації.

· Комплексність, мультидисциплінарної, адекватність реабілітаційних заходів.

· Активна участь у реабілітації самого хворого, його близьких і рідних.

Основним методом корекції рухових розладів є кінезотерапія, Що включає активну і пасивну лікувальну гімнастику. В якості додаткових методів використовується масаж і електростимуляція нервово-м'язового апарату.

Для кожного періоду інсульту існують свої основні завдання кинезотерапии. Так, в гострому періоді основними завданнями є:

· Рання активізація хворих;

· Попередження розвитку патологічних станів (спастичних контрактур, артропатій) і ускладнень (тромбофлебіту, пролежнів, застійних явищ в легенях), пов'язаних з гіпокінезією;

Основним методом корекції постінсультних мовних порушень є заняття з відновлення мови, читання та письма з логопедом-афазіологом або нейропсихологом, Що проводяться на тлі прийому ноотропов і /або внутрішньовенних або внутрішньом'язових ін'єкцій церебролізину.Хоча найбільш інтенсивне відновлення мови відбувається в перші 3-6 місяців, більшість дослідників вважають, що воно може тривати до 2-3 років.

Для профілактики і лікування контрактур, Що розвиваються на тлі спастичності, показано:

· Проведення активної рухової реабілітації, що включає кинезотерапию,виборчий і точковий масаж, лікування положенням (спеціальні укладання кінцівок);

· Прийом міорелаксантів: засобами вибору є тизанідин, баклофен, толперизону;

· Теплові процедури (озокеритові або парафінові, або грязьові аплікації);

· Ортопедичні заходи (ортопедичне взуття, лонгет), а при необхідності - ортопедичні операції;

3.Вади серця: причини виникнення, симптоми, ускладнення

Вади серця (vitium cordis) - це стійка патологічна зміна будови серця, яка порушує його функцію. Вади бувають природжені та набуті.

У виникненні набутих вад серця головна роль належить ендокардиту, особливо ревматичному. Рідше вони виникають унаслідок інфекційного ендокардиту, атеросклерозу, сифілісу, дифузних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія, ревматоїдний артрит), травм. Найбільш часто спостерігаються вади мітрального клапана, другими за частотою є вади аортального клапана.

Якщо запальний процес у стулках клапана закінчується склерозом - деформацією й укороченням, то такий клапан не прикриває цілком отвір, внаслідок чого розвивається його недостатність. Якщо внаслідок запалення стулки клапана зростаються по краях, то отвір звужується. Такий стан називається стенозом.

Недостатність мітрального клапана (insufficientia valvulae mitralis). Мітральна недостатність може бути органічною, відносною або функціональною.

Вада може довго залишатися компенсованою. Проте при тривалому існуванні ослаблення скорочувальної здатності міокарда лівого передсердя і лівого шлуночка розвивається венозний застій у малому колі кровообігу. Надалі може приєднатися ослаблення скорочувальної здатності правого шлуночка з розвитком застою у великому колі кровообігу. Своєчасне протезування мітрального клапана може запобігти розвитку серцевої недостатності .

Мітральний стеноз - часта вада серця, яка, як правило, формується в осіб молодого віку, частше у жінок. Причиною його розвитку майже в 100 % випадків буває ревматизм. У разі ревматичного ендокардиту відбувається звуження отвору через рубцювання гранулем і зрощення його по краях стулок клапана.

Основні ускладнення мітрального стенозу такі:

I. Ті, що пов’язані з порушенням кровообігу в малому колі: серцева астма і гострий набряк легенів, кровохаркання, легене ва кровотеча, аневризма легеневої артерії.

II. Розлади серцевого ритму і провідності . Миготлива арит мія. Інші порушення ритму і провідності.

III. Порушення кровообігу у великому колі . Хронічна застійна серцева недостатність.

IV. Тромбоемболічні ускладнення.

V. Інші ускладнення.

Парез гортані. Стиснення лівого основного бронха.

Лікування. Медикаментозне лікування спрямоване на корекцію гемодинамічних порушень і серцевих аритмій. Проводять лікування хворих на активний ревматизм і здійснюють протирецидивну терапію. Радикальним методом лікування є хірургічний - мітральна комісуротомія. Завдання терапевта - правильно оцінити показання до операції.

Недостатність клапана аорти (insufficientia valvulae aortae)

Найбільш часто аортальна недостатність розвивається внаслідок ревматичного ендокардиту, рідше - інфекційного ендокардиту, сифілітичного ураження, атеросклерозу. За наявності ревматичного ендокардиту відбуваються зморщення й укорочення стулок, інфекційного ендокардиту - розпад частин клапана, атеросклерозу - ураження лише самої аорти, що спричинює її розширення без змін у стулках клапана.

Лікування має насамперед етіотропну спрямованість. Хворих на активний ревматизм, сифіліс, інфекційний ендокардит лікують відповідно до загальноприйнятих методів. Наявність недостатності аортального клапана може бути показанням до імплантації штучного клапана.

Стеноз устя аорти (stenosis ostii aortae)

Розвивається внаслідок ревматичного ендокардиту, рідше причиною його виникнення є атеросклероз, інфекційний ендокардит; може бути природженим. Звуження устя аорти виникає внаслідок склерозування та зрощення між собою стулок клапана.

Лікування подібне до принципів лікування хворих на недостатність аортального клапана.