6. Облік довгострокових векселів виданих

Довгострокові векселі до оплати (видані) також використовують для фінансування проектів фірми, залучення фінансування. Загалом довгострокові векселі мають ту саму природу, що й короткострокові. Але термін їх дії — більше року. Довгострокові векселі можуть також забезпечуватись закладними активами (заставою). Заставні векселі широко використовують у разі купівлі будинків фізичними особами, а також основних засобів як малими, так і великими компаніями. Заборгованість за довгостроковими векселями виплачується періодично (за періодами) упродовж дії векселя. Кожний платіж охоплює:

1) відсоток із залишку несплаченої суми заборгованості;

2) зменшення заборгованості за векселем (номінальної вартості).

Сума відсотків зменшується в кожному періоді. Довгострокові заставні векселі відображають в обліку за їх номінальною вартістю. Припустимо, що компанія «L» випустила довгостроковий заставний вексель номінальною вартістю 500 000 дол., на 20 років, за 12 % річних для фінансування будівництва. Дата випуску — 1 січ­ня 2004 р. Піврічна сума виплат (сплати) становить у нашому прикладі 33 231 дол. Наведемо графік сплати (для перших двох років).

Графік платежів за довгостроковим векселем

Дата виплати	Несплачена сума за векселем на початок періоду	Сума виплат за період	Витрати з відсотків (6 % × гр.1)	Зменшення заборгованос­ті (номінальна вартість) (гр. 2 – гр. 3)	Несплачена сума на кінець періоду(гр. 1 – гр. 4)
1.01.04					500 000
30.06.04	500 000	33 231	30 000	3 231	496 769
31.12.04	496 769	33 231	29 806	3 425	493 344
30.06.05	493 344	33 231	29 601	3 630	489 714
31.12.05	489 714	33 231	29 383	3 848	485 866

Отримання кредиту за векселем:

1.01.04. Д «Грошові кошти» К «Заставні векселі до сплати» - 500 000

30.06.04 Д «Фінансові витрати (Відсотки за векселями виданими)» 30 000

Д «Заставні векселі до сплати» 3231 К «Грошові кошти» 33 231

У балансі зменшення суми заборгованості за векселем для наступного року показують як поточну заборгованість (короткострокову), а не сплачений після цього залишок — як довгострокову заборгованість.

7. Облік довгострокових орендних зобов’язань(зобов’язань з лізингу)

Лізинг — це контрактна угода між орендодавачем (власником майна) і орендарем, що надає право за плату користуватися майном упродовж установленого періоду. Лізинг — це вид бізнесу. Є два види лізингу: 1) оперативний; 2) довгостроковий, або фінансовий.

За оперативного лізингу те чи те майно береться в оренду (у користування) на незначний термін. За таких умов право власнос­ті залишається за орендодавцем. Орендар відображає в обліку орендну плату (зазвичай і операційні витрати, пов’язані з використанням об’єкта, наприклад, паливо для автомобіля). Орендну плату відображають в орендаря бухгалтерською проводкою:

Д«Витрати на оренду» К «Грошові кошти» 275

У зарубіжних країнах широке застосування має довгостроковий лізинг (фінансовий лізинг) як засіб формування довгострокових активів. Певною мірою він схожий на купівлю основних засобів у розстрочку. За фінансового лізингу орендну плату повністю звільняють від оподаткування. Довгостроковий лізинг обходиться дешевше, ніж короткостроковий. Термін оренди може бути таким, як і термін фізичного використання устаткування. Після закінчення терміну орендне майно переходить у власність орендаря. Він обліковує впродовж лізингу активи та зобов’язання. Періодичні платежі за довгостроковою орендою охоплюють відсотки та виплату основного боргу. Одночасно орендар нараховує та обліковує амортизацію об’єктів довгострокової оренди. Орендар обліковує лізингові об’єкти як свої активи за умови виконання однієї з наведених нижче (умов):

1) договір оренди передає право власності на майно орендарю. Якщо впродовж дії довгострокової оренди орендар одержує право власності на активи, то ці активи повинні бути відображені в обліку як активи орендаря (орендоване майно);

2) контрактом передбачене право вибору (купівельна угода вибору). Якщо впродовж терміну оренди орендар може викупити майно за цінами, нижчими за ринкові, орендар може це зробити. У цьому разі орендар також відображає в обліку (балансі) це майно (орендне майно);

3) договір оренди прикладено на термін не менше 75 % терміну експлуатації основного засобу;

4) теперішня вартість рентних платежів дорівнює або перевищує 90 % ринкової вартості об’єкта. Вважають, що орендар придбав це майно й повинен відобразити в обліку як орендовані основні засоби.

Приклад: Компанія «L» уклала лізинговий договір на оренду верстата на 6 років за 16 % річних. Сума річних рентних платежів становить 4000 дол. Шість років — це близько терміну експлуатації цього верстата. Наприкінці терміну оренди право власності передається орендарю. Як бачимо, це фінансовий лізинг. Первісна вар­тість верстата становить 14 740 дол. Надходження устаткування на підприємство: Д «Орендоване за лізингом устаткування» К «Заборгованість з лізингу»-14 740

Активи, одержані за лізингом, класифікують як довгострокові, а заборгованість — також як довгострокову. Щороку компанія «L» (орендар) має нарахувати й відобразити в обліку суми амортизації (лізингового контракту). Річна сума амортизації буде:

14 740 дол. / 6 років = 2456 дол. Д «Витрати на амортизацію» К «Амортизація устаткування за лізингом» - 2456.

Щороку наша компанія повинна також відобразити витрати на відсотки, суму платежу й зменшення заборгованості з лізингу. У нашому прикладі — за перший рік:

Д «Фінансові витрати (Відсотки за лізингом)» 2358,4

Д «Заборгованість з лізингу» 1641,6 К. «Грошові кошти» 4000

У балансі основні засоби за лізингом показують серед основ­них засобів, а заборгованість — у пасиві серед довгострокової. Частину заборгованості, яка має бути сплачена наступного року, показують під час складання балансу як короткострокову заборгованість, а решту — як довгострокову.