- •1. Психодіагностика, її мета, значення, роль. Специфіка психодіагностичних методів.
- •2. Галузі психодіагностики. Зв’язок психодіагностики з іншими науками.
- •3. Предмет психодіагностики. Задачі психодіагностики.
- •4. Поняття «психологічний діагноз». Суб’єкти та області використання «психологічнного діагнозу».
- •5. Історія виникнення та розвитку психодіагностики.
- •6. Поняття про психометрику. Загальна та диференціальна психометрика.
- •7. Вимоги до вимірювальних психодіагностичних методик.
- •8. Вимоги до користувачів – психологів. Професійно – етичні принципи в психодіагностиці.
- •3. Об’єктивність дослідження.
- •4. Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •5. Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •9. Вимоги до тестів. Класифікація тестів.
- •10. Основні етапи розробки первинної форми тесту.
- •11. Психологічні основи побудови тесту. Концепти тестових задач.
- •12. Поняття шкали в психології. Шкалування. Класифікація шкал.
- •13. Неметричні шкали.
- •14. Метричні шкали.
- •15. Види шкал за формою отримання даних.
- •16 Вимоги до тестових задач і їх формулювання. Вибір типу тестових задач відповідно до характеру відповідей.
- •17. Правила формування тестових задач. Послідовність об'єднання задач в тест.
- •18. Характеристики тестової задачі. Поняття трудності задачі. Показники трудності тестової задачі.
- •21. Оснащення тестів.
- •19. Дискримінативність задач. Коефіцієнт та індекс дискримінативності.
- •22. Умови і процедура проведення тестів.
- •23. Особливості дослідження дітей.
- •24. Процедура первинної обробки результатів тестових випробувань.
- •25 Форми представлення результатів тестування
- •26. Кількісна обробка та якісна інтерпретація результатів тестування.
- •27. Поняття про тестову норму. Зміст тестових норм.
- •28. Середні оцінки продуктивності або вираженості ознаки в складі тестових норм.
- •29. Міри різноманітності індивідуальних оцінок відносно середніх в складі тестових норм.
- •30. Основні параметри тестової норми. Правила
- •31. Стандартні (похідні) показникі.
- •32. Квантільна стандартизація.
- •33. Види норм.
- •38. Рекомендації при розробці тестових норм.
- •39. Дії при побудові тестових норм.
- •40. Процедура перегляду тестових норм.
- •41. Надійність тесту. Методи визначення надійності тесту.
- •42. Валідність тесту. Види валідності.
- •43. Валідність за критерієм. Класифікація критеріїв валідності.
- •44. Діагностика інтелекту.
- •45. Шкала розумового розвитку Станфорд-Біне.
- •46. Тест структури інтелекту Амтхауера.
- •47. Шкiльний тест розумового розвитку – штрр.
- •48. Тест Векслера (дитячий і дорослий варіанти).
- •49. Шкала прогресивних матриць Равена.
- •50. Діагностика готовності дитини до навчання в школі.
- •51. Діагностика особистості. Факторні методики. Поняття про l-,q-,t-данні. Опитувальник Кеттела.
- •Факторні теорії особистості
- •52. Тести ммрi, сміл, Міні-Мульт.
- •53. Діагностіка мотивації. Методики для вимірювання мотивів.
- •54. Діагностіка самосвідомості. Методи психодіагностики самосвідомості.
- •55. Проективні методи в психодіагностиці. «Малюнок сім'ї».
- •Методика «Малюнок сім'ї»
30. Основні параметри тестової норми. Правила
формування вибірки стандартизації.
Вибіркастандартизації повинна складатися з респондентів на яких орієнтований даний тест,
тобто якщо створюваний тест орієнтований на дітей (напр. Текст Векслера ШТРР). То і стандартизація повинна відбуватися на дітях заданого віку;
вибірка стандартизації повинна бути репрезентативною, тобто бути зменшеною моделлю генеральної сукупності по таких параметрах як вік, стать, професія, національність тощо.
Кількість досліджуваних (N) повинно бути достатньо велике. Адже передбачається що ми поширюємо дану норму на решти всіх осіб з аналогічними соціально-демографічними характеристиками – на генеральну сукупність.
Для того що визначити норми , дослідник повинен провести тест на цієї виборці стандартизації і отримати результати.
Отже, основними параметрами , які має тестова норма, являється виборча середня (М) і середньоквадратичне відхилення (Ơ).
Тоді нормою вважається діапазон значень
(ơ - М+ ơ)
Але , для того щоб такі результати вважалися нормою, група на якої проводився тест , повина бути сформованою певним чином.
Існують правила формування такої групи досліджуваних, яка має назву вибірка стандартизації – це вибірка , на якої встановлюється норма.
31. Стандартні (похідні) показникі.
В керівництві до тесту пожна зустріти вираження норми не у вигляді сирих балів (первинних показників), а у вигляді стандартних (похідних) показників.
Переклад в стандартні (похідні) показники робиться для того, щоб результати, отримані по різних тестах, можна було порівняти між собою.
Сирі значення по різних тестах не можна порівнювати між собою унаслідок того, що тести мають різну внутрішню будову.
Наприклад IQ, отриманий за допомогою теста Векслера не можна порівнювати з IQ , отриманим за допомогою тестаАмхтауера або Равена, оскільки ці тести досліджують різні особливості інтелекту і IQ, як сумарний показник по субтестах складається з показників різних по будові і змісту субтестів.
Нормами до тесту, що виражені у вигляді стандартних (похідних) показників являються Т-бали,стени , стандартні IQ, стани тощо. Вони є результатами стандартизації (лінійного перетворення масштабу шкали у вигляд.ю зручний для практичного використання).
Так , для шкали Т-балів М=50; ơ = 10;
Для шкали IQ М=100; ơ = 15 (шкала Векслера)
32. Квантільна стандартизація.
Ще одним дуже зручним найефективнішим методом описання груп даних є квантільна стандартизація ,- за допомогою якої проводиться інтерпретація в вигляді полярних характеристик особистості, інтелекту групової поведінки тощо.
Квантіль- точка на числовій шкалі, яка поділяє сукупність тестових оцінок на групи з відповідними пропорціями в кожній з них.
Квантіль – це загальне поняття( –процентіль – дециль- квінтель – квартіль – його приклади або різновиди)
КвантільQ – поділяє сукупність даних на 4 рівні частини
Квінтель К – поділяє сукупність на 5 частин
Дециль D – на 10 частин
Процентіль Р – на 100 частин
Норми інтелекту
140 –дуже високий; 120-140- високий; 110-120 –вище середнього
90- 110 –середній ; 80-90 – нижче норми ; 70-80 –легке слабоумство
50-70 – дебільність ; 20-50 – імбецильність ; 0-20 - ідіотія