53. Діагностіка мотивації. Методики для вимірювання мотивів.

Мотиваціязаймає провідне місце в структурі особистості і є одним з основних понять, яке використовується для пояснення рушійних сил поведінки, діяльності.Процестеоретичного осмислення явищ мотивації далекий від свого завершення. Це відбивається як у безперервному зростанні публікацій на цю тему, так і в багатозначності трактувань основних понять цієї області, таких, як мотив і потребу. Так, у вітчизнянихроботахмотив розуміється і як усвідомлена потреба (Ковальов А. Г., 1965), і як предмет потреби (Леонтьєв А. П., 1975) і ототожнюється з потребою (Симонов П. В., 1981). У результаті багаторічних досліджень, проведених великою групою дослідників, не тільки розроблена одна з найбільш достовірних теорій мотивації, але і створений - на основі цієї теорії пройшов стандартизацію і надійний інструмент для діагностики мотивів, що входять в структуру мотивації досягнення: мотиву прагнення до успіху і мотиву уникнення невдачі .Дослідження мотивації досягнень почали проводитися Д.С. Мак-Клелланд в середині минулого століття, в результаті чого йому вдалося виявити індивідуальні відмінності в мотивації досягнень за допомогою тематичного аперцепційний тесту (ТАТ) Г.А. Мюррея.  Необхідність такого роду досліджень визначалася соціалізацієюсуспільства і ціннісними орієнтаціями людей з різних соціальних шарів. За Мак-Клелланда формування мотивації досягнень безпосередньо залежить від умов і середовища виховання і є побічним продуктом основних соціальних мотивів.  Пізніше питаннями мотивації досягнень займалися такі видатні вчені, як Дж. Аткінсон, М. Фізер, Х. Хекхаузен та ін вони помітили, що у дитини довільно з'являються ранні форми діяльності досягнення, незалежно від виховного впливу дорослих.  Існують різні методи для діагностики мотивації.1. Прямі методи психодіагностики мотиваційноїсфери особистості. В основі цих методів лежить пряма оцінкауявлень людини про причини або особливості поведінки, інтереси і т.д., хоча конкретні методики можуть відрізнятися за способамиконструюванняі по інших особливостей. За цими методами можна судити скоріше про «здаються мотивах»,причиннихстереотипах, ціннісних орієнтаціях, ніж про реально діючі мотиви діяльності.Найпростішийваріант такої методики - прямо запитати у людини, «чому» або «заради чого» щось їм робиться або робилося в минулому. Також можуть бути використані інтерв'ю, анкети, коли людині пропонується для вибору або оцінки певний перелік мотивів, потреб, інтересів і т. д. Оскільки ситуація є гіпотетичною, людині буває важковідповісти, як він вчинив би.Відповідіна анкети схильні свідомої чи неусвідомленої фальсифікації.Людиначасто прагне до соціально схвалюванимвідповідей, тобто на його відповіді сильно впливає фактор соціальної бажаності.  «Списокособистіснихпереваг» А. Едвардса (EPPS) є опитувальником, який вимірює силу потреб. Опитувальник побудований на основі вимушеного вибору одного з пари тверджень. Підсумковий індекс потреби висловлює не абсолютну силу потреби, а силу цієї потреби щодо інших потреб з переліку. А. Едварді використовував метод вимушеного вибору, щоб зменшити вплив фактора соціальної бажаності.  «Форма з вивчення особистості» Д. Джексона (PRF) - це методика для вимірювання мотиваційної сфери, побудована натеорії мотиваціїГ. Мюррея. Опитувальник Джексона вимірює 20 мотиваційних змінних. У Х. Хекхаузенамотиваціявизначається як спонукання до дії певним мотивом. Мотиваціярозуміється якпроцесвибору з різних можливих дій, якпроцес, що регулює і спрямовує дію на досягнення специфічних для даного мотиву станів і підтримує цю спрямованість.  "Опитувальник для вимірювання аффілятівнойтенденціїта чутливості до відкидання" A. Мехрабіана, вимірює два узагальнених мотиву: прагнення до прийняття (у автора називається аффелятівная тенденція) істрахвідкидання (чутливість до відкидання) Опитувальник складається з двох шкал. Перша шкала містить 26 пунктів, а друга - 24 пункти. Шкали оцінюють, на думку автора, в першому випадку загальні позитивні очікування людини при встановленні міжособистісного контакту, а в другомувідповідно- негативні очікування. Опитувальник для вимірювання мотивації досягнення (РАМ)тогож автора має дві форми: для чоловіків і для жінок. Опитувальник побудований на основі теорії мотивації досягнення Дж. Аткінсона. При підборі пунктів тесту враховувалися індивідуальні відмінності людей з мотивом прагнення до успіху і уникнення невдачі в поведінці, визначеномумотивацієюдосягнення. Розглядалися особливості рівня домагань, емоційна реакція на успіх і невдачу, відмінності в орієнтації на майбутнє, фактор залежності - незалежності в міжособистісних відносинах. При конструюванні тесту був використаний метод факторного аналізу, і в остаточному варіанті обидві шкали містять по 26 пунктів. Ця методика дуже популярна в різнихкраїнахі особливо часто використовується при дослідженні пізнавальних компонентів мотивації досягнення.2. Проективні методи. Ці методи побудовані на аналізі продуктів уяви і фантазії. Вони засновані на уявленнях 3. Фрейда про механізм проекції, а також на численних дослідженнях впливу мотивації на уяву та перцепцію. Проективні методи використовуються для діагностики глибинних мотиваційних утворень, особливо неусвідомлюваних мотивів. Ці методи спочатку виникли в умовах клініки, але надалі стали інтенсивно використовуватися і в експериментальній психології.  Проективні методики різноманітні. У нас в країні одна з модифікацій, частіше за все використовується для виявлення мотивації, ТАТ була створена Є. Т. Соколової (1982) для діагностики мотивації підлітка. Стомленийматеріалметодики включає 20 сюжетних таблиць, які пред'являються індивідуально в 2 сеанси по 10 таблиць. Тест виявляє потребу в емоційних контактах, у досягненні, покорі, уникненняпокарання, агресії. З метою апробації методики був використаний контингентшколярівз адаптивним поведінкою і підлітків із соціально відхиляється.Методику оцінки інтенсивності мотивації досягнення в умовах впливу ситуаційних чинників розробили Д Макклелланд і Дж Аткінсон. Експериментальна процедура будується так, що створюється шість різних ситуацій для активізації різних рівнів інтенсивності мотивації досягнення. Після виконання завдання в експериментальній ситуації випробовувані беруть участь у груповому тесті на творчу уяву (варіант ТАТ). Вони становлять розповідіна основі чотирьох картинок деякі з них взяті з ТАТ Мюррея, «оригінальні картинки» пред'являються протягом 20 с, потім випробовувані складають за ним розповіді. У даному випадку підраховується категорія "образу досягнення" і виділяються інші категорії: потреба в досягненні, інструментальна активність, позитивне передбачення мети, негативне передбачення мети, внутрішнє перешкоду, зовнішня перешкода, позитивнийемоційний стан, негативний емоційний стан.Тест гумористичних фраз (ТЮФ) - ще одна оригінальна компактна методика діагностики мотиваційної сфери особистості, що сполучає в собі достоїнства стандартизованого вимірювального тесту і індивідуалізованої проективної техніки. Особливістю цієї методики є специфічний стомлений матеріал - гумористичні фрази, - який дозволяє експериментально реалізувати психодіагностичніможливості методу тематичної вільної класифікації. Стимульний матеріал являє собоютекстз 80 гумористичних фраз (афоризмів), з яких 40 фраз однозначно відносяться до однієї з 10 тем, а 40 фраз є багатозначними. Випробовувані в залежності від власної апперцепції вбачають у них то одну, то іншу тему.  Зіставлення прямого (опитування) і непрямого (проективні методики) методів діагностики є досить важливим. Проективні методики звичайно критикують за складність валідизації, низьку надійність, відсутність нормативних даних, вплив на результати інтерпретації особистості експериментатора. Багато з цих критичних зауважень набувають іншого значення, коли ці методики використовуються як інструмент діагностики мотиваційної сфери особистості, а не діагностики особистості в цілому.  Отже, підводячи підсумок вищесказаному, хочеться ще раз наголосити, що вивченням мотивації досягнення займалися і займаютьсяпсихологирізних країн. Методи вивчення його досить умовні і не об'єктивні, алероботив цьому напрямку ведуться і приносять свої плоди.