- •1. Психодіагностика, її мета, значення, роль. Специфіка психодіагностичних методів.
- •2. Галузі психодіагностики. Зв’язок психодіагностики з іншими науками.
- •3. Предмет психодіагностики. Задачі психодіагностики.
- •4. Поняття «психологічний діагноз». Суб’єкти та області використання «психологічнного діагнозу».
- •5. Історія виникнення та розвитку психодіагностики.
- •6. Поняття про психометрику. Загальна та диференціальна психометрика.
- •7. Вимоги до вимірювальних психодіагностичних методик.
- •8. Вимоги до користувачів – психологів. Професійно – етичні принципи в психодіагностиці.
- •3. Об’єктивність дослідження.
- •4. Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •5. Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •9. Вимоги до тестів. Класифікація тестів.
- •10. Основні етапи розробки первинної форми тесту.
- •11. Психологічні основи побудови тесту. Концепти тестових задач.
- •12. Поняття шкали в психології. Шкалування. Класифікація шкал.
- •13. Неметричні шкали.
- •14. Метричні шкали.
- •15. Види шкал за формою отримання даних.
- •16 Вимоги до тестових задач і їх формулювання. Вибір типу тестових задач відповідно до характеру відповідей.
- •17. Правила формування тестових задач. Послідовність об'єднання задач в тест.
- •18. Характеристики тестової задачі. Поняття трудності задачі. Показники трудності тестової задачі.
- •21. Оснащення тестів.
- •19. Дискримінативність задач. Коефіцієнт та індекс дискримінативності.
- •22. Умови і процедура проведення тестів.
- •23. Особливості дослідження дітей.
- •24. Процедура первинної обробки результатів тестових випробувань.
- •25 Форми представлення результатів тестування
- •26. Кількісна обробка та якісна інтерпретація результатів тестування.
- •27. Поняття про тестову норму. Зміст тестових норм.
- •28. Середні оцінки продуктивності або вираженості ознаки в складі тестових норм.
- •29. Міри різноманітності індивідуальних оцінок відносно середніх в складі тестових норм.
- •30. Основні параметри тестової норми. Правила
- •31. Стандартні (похідні) показникі.
- •32. Квантільна стандартизація.
- •33. Види норм.
- •38. Рекомендації при розробці тестових норм.
- •39. Дії при побудові тестових норм.
- •40. Процедура перегляду тестових норм.
- •41. Надійність тесту. Методи визначення надійності тесту.
- •42. Валідність тесту. Види валідності.
- •43. Валідність за критерієм. Класифікація критеріїв валідності.
- •44. Діагностика інтелекту.
- •45. Шкала розумового розвитку Станфорд-Біне.
- •46. Тест структури інтелекту Амтхауера.
- •47. Шкiльний тест розумового розвитку – штрр.
- •48. Тест Векслера (дитячий і дорослий варіанти).
- •49. Шкала прогресивних матриць Равена.
- •50. Діагностика готовності дитини до навчання в школі.
- •51. Діагностика особистості. Факторні методики. Поняття про l-,q-,t-данні. Опитувальник Кеттела.
- •Факторні теорії особистості
- •52. Тести ммрi, сміл, Міні-Мульт.
- •53. Діагностіка мотивації. Методики для вимірювання мотивів.
- •54. Діагностіка самосвідомості. Методи психодіагностики самосвідомості.
- •55. Проективні методи в психодіагностиці. «Малюнок сім'ї».
- •Методика «Малюнок сім'ї»
38. Рекомендації при розробці тестових норм.
При розробці норм рекомендується враховувати наступне:
Норми встановлюються при розробці:
Нового тесту
При адаптації і редагуванні існуючого
При використанні тесту на вибірці, яка відмінна від стандартної по істотним для результатів тестування характеристикам ( професії, освіти, тощо)
2)Вибірка стандартизації при розробці норм повинна бути добре збалансованою за складом і чисельністтю підгруп, що її складають.
Наприклад: розробляючи загальнодержавні норми для діагностики рівня розвитку якого небуть інтелектуального уміння, кількість досліджуваних різного віку, статі, рівня освіти, міських і сільських жителів тощо, повинна бути пропорційною їх кількості в генеральній сукупності.
Всі відхилення від встановленої процедури нормування тестових результатів повинні спеціально обговорюватисяз керівництвах до тесту (відхилення в процедурі стандартизації, в підборі досліджуваних, в їхній чисельності.)
39. Дії при побудові тестових норм.
При побудові тестових норм психолог повинен провести наступні дії:
Сформулювати стандартизовану вибірку з тієї популяції, на якій передбачається застосовувати тест.
Провести на кожному досліджуваному вибірки тест в стислі терміни (щоб усунути розкид, викликаний зовнішніми подіями, що відбулися за час обстеження).
Провести угрупування «сирих» балів з урахуванням вибраного інтервалу квантування.
Побудувати розподіл частот тестових балів ( для заданих інтервалів) у вигляді таблиці.
Провести розрахунок середнього і стандартного відхилення.
Провести перевірку нормальності закону розподілу частот тестових балів (наприклад за допомогою критеріюКолмогорова або інших потужних критеріїв).
Якщо розподіл не підпорядковується нормальному закону, провести процентільну нормалізацію з перекладом у вибрану стандартну шкалу.
Перевірити однорідність розподілу по відношенню до варіювання заданої ознаки популяції ( стать, професія тощо) за допомогою критерію Колмогорова.
Побудувати таблиці тестових норм (для кожного інтервалу «сирого» балу).
Психолог при побудові тестових норм повинен проаналізувати розподіл тестових балів, побудувати тестові норми і перевірити їх репрезентативність. Ця діяльність відбувається у такій послідовності:
1) формування вибірки стандартизації (випадкової чи стратифікованої з будь-якого параметра) з тієї популяції, на якій передбачається застосовувати тест. Тестування кожного досліджуваного у стислий термін (щоб усунути іррелевантний розмах, спричинений зовнішніми подіями, які відбулися під час обстеження);
3) побудова розподілу частот тестових балів (для заданих інтервалів рівнозначності), складання таблиць та відповідних графіків гістограми і кумуляти;
4) обчислення середнього і стандартного відхилень, а також асиметрії та ексцесу (за допомогою комп'ютера); перевірка гіпотези про значущість асиметрії й ексцесу; порівняння результатів перевірки з візуальним аналізом кривих розподілу;
5) перевірка нормальності одного з розподілів за допомогою критерію Колмогорова, який дає змогу визначити, чи підкоряються два емпіричні розподіли одному закону або чи підкоряється отриманий розподіл очікуваній моделі (при п < 200 за допомогою більш потужних критеріїв); процентильна нормалізація з перекладом у стандартну шкалу; лінійна стандартизація і порівняння її результатів (з точністю до цілих значень стандартних балів);6) перевірка однорідності розподілу стосовно варіювання заданої популяційної ознаки (стать, професія тощо) за допомогою критерію Колмогорова; побудова у сполучених координатах графіків гістограми і кумуляти для повної і часткової вибірки. Зафіксувавши значущі відмінності, вибірку поділяють на різнорідні під вибірки;7) побудова таблиці процентильних і нормалізованих тестових норм (для кожного інтервалу рівнозначності "сирого" бала). За наявності різнорідних підвибірок створюють окремі таблиці для кожної з них;8) визначення критичних точок (верхня і нижня) для довірчих інтервалів (на рівні Р < 0,01) з урахуванням стандартної помилки у визначенні середнього значення;9) аналіз конфігурації отриманих розподілів з урахуванням передбачуваного механізму розв'язання тесту;10) отримання негативних результатів, відсутність стійких норм для шкали із заданим числом градацій (із заданою точністю прогнозу критеріальної діяльності) є підставою для обстеження ширшої вибірки чи відмови від використання тесту.